А. Чайковський “За сестрою” (скорочено). Коротко про митця. Відтворення історичних подій. Напружений динамічний сюжет героїко-романтичної повісті
УРОКИ 21-22
Тема. А. Чайковський “За сестрою” (скорочено). Коротко про митця. Відтворення історичних подій.
Напружений динамічний сюжет героїко-романтичної повісті.
Мета. Ознайомити учнів з біографією письменника; вчити аналізувати твір, переказувати зміст фрагментів повісті, визначати її жанрові ознаки; виховувати почуття патріотизму, вірності вітчизні.
Обладнання: підручник, книга А. Чайковського “Повісті”, портрет письменника.
Епіграфи: “Захоплення козаччиною і любов до України змусили мене заповнити прірву
Хід уроку
I. Повідомлення теми і мети уроку.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Опрацювання біографії письменника.
Матеріал Для Вчителя
А. Чайковський. Спадщина цього найпопулярнішого в Україні кінця XIX – початку XX ст. письменника-історика становить понад 10 томів глибоко патріотичної, цікавої за сюжетами прози. Він писав про реальних людей, які займали найчільніші місця в нашій історії, кохався в добі козаччини, прагнув, описуючи завзяття, відвагу, самопожертву
Народився Андрій Якович Чайковський 15 травня 1857 року в місті Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано залишився сиротою, жив у своїх родичів. Зростав Андрій у мальовничому краї над Дністром, жадібно вбирав у себе казки, легенди, оповіді про минулі часи. Першим його наставником була бабуся, з нею він опанував польський буквар.
До початкової школи не ходив. 1869 року став учнем самбірської гімназії. Лише в п’ятому класі вперше побачив майбутній письменник “Кобзар”. У гімназійний період почала формуватися національна самосвідомість А. Чайковського, його зацікавило історичне минуле України. Тут він пробує писати.
Однак скоро залишає літературні вправи, відчуваючи невпевненість у власних силах. 1877 року Чайковський вступив до Львівського університету на філософський факультет. Не маючи чим платити за навчання, кидає навчання і йде до війська.
Через рік повертається в університет на юридичний факультет. 188-2 року Чайковського, як і тисячі інших українців, мобілізували в австрійську армію. Результатом стала книга “Спомини з-перед десяти літ”, видана у Львові у 1884 році, коли А. Чайковський уже працював адвокатом у м. Бережани на Тернопільщині.
Молодого автора увів у літературу І. Франко. Саме великий Каменяр першим запримітив і вирізнив його з-поміж інших літераторів, додав відваги і заохотив до творчої праці. Друком виходять нариси, оповідання, гуморески, повісті.
Жовтневого перевороту письменник не сприйняв. Він продовжував жити “надією на сповнення самостійницьких ідеалів”. Ці переконання привели письменника до Центральної ради, а пізніше – до уряду ЗУ HP.
У 1919 році письменник переїжджає до Коломиї, де після важкої хвороби у 1935 році помирає. Залишились нездійсненними творчі задуми, плани.
2. Опрацювання статті підручника про життєвий і творчий шлях письменника.
– У якій сім’ї і де народився письменник?
– Що цікавого ви дізналися про письменника?
– Які випробування випали на долю А. Чайковського?
– Що спонукало його писати на історичну тему? (Зв’язок з епіграфом.)
– З якими творами письменника ви знайомі?
3. Робота над змістом повісті.
А) Підготовка до сприймання твору.
Міні-композиція за участю учнів
Учень. Безмежний степ у високих травах. Ревіння дніпрових порогів. І тупіт копит, що відлунює аж у високих небесах. 1 плач дітей, жінок, і ревіння худоби.
Вершники в острішкуватих шапках, на низеньких прудких конях женуть натовп людей і череди корів. Вони нікого не бояться, вони тут господарі. Виловлюють по Україні все живе й женуть у Крим.
Учениця. (Виразне читання.)
За річкою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбили.
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли,
А в долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан в’ється,
А по ногах ланцюг б’ється.
А я, бідний, з діточками
Піду лісом, стежечками,
Нехай йому із водою…
Ось-ось чайка надо мною.
Учень. І раптом ніби з самого неба падає на степ могутній, мов грім, свист, аж трави обізвалися шелестом і сполохано побігли в усі боки. І загула, задвигтіла від бухкання копит земля. Виринули з далекого обрію вершники й швидко наближаються. Козаки.
Гостро зблиснули їхні шаблі, почалася січа. Кидають ординці здобич і безладно втікають. Татарські бранці ніяк не можуть повірити, що їх врятовано.
Козаки пустили коней пастися, запалили свої люльки і вже правлять раду, як ударити на Крим, щоб провчити ординців, аби знали, як на Україну ходити й людей ловити.
(Звучить у запису “Запорозький марш”.)
Б) Мотивація навчальної діяльності.
Повісті “За сестрою” Чайковського характерні легка манера оповіді, незвичайна простота і душевність. Адже автор писав її для юного читача. Письменник прагнув розбудити любов до читання книжки, зацікавити підлітка минулим свого народу, провести слідами славних предків, розбудити гарячу любов до Вітчизни.
Історична повість “За сестрою” (1907) повертає нас у лиховісну пору татарських набігів на Україну. Доля села Спасівка, що на правому березі річки Самари, поблизу Дніпра, ввібрала в себе гіркий талан багатьох тогочасних українських поселень.
В) Виразне читання уривків, які найбільше запам’яталися, з коментуванням прочитаного.
Наприклад, опис героїчного бою з татарськими наїзниками української жінки Палажки, яка піднялася на захист дітей; уривок, у якому розкривається щира любов Павлуся до своєї сестрички Гані; сцена, де змальовується поєдинок козака Семена Непорадного з татарином. (Такою роботою вводимо школярів у задушевну розмову про твір, даємо їм змогу розповісти про час і місце подій, зображених у ньому.)
Г) Бесіда за змістом повісті.
– Розкажіть про славний козацький рід Судаків.
– Розшифруйте зміст речення: “Дід учив онука лицарського ремесла”.
– Стисло опишіть нерівну сутичку спасівчан і татар.
– Як удалося Павлусеві вирватися з ординського полону?
– Як відбувався двобій Палажки з татарськими наїзниками?
– Що ви дізналися про життя запорожців?
– За яких обставин зустрівся головний герой з братом і батьком?
– Якій благородній меті були підпорядковані вчинки і поведінка хлопця?
– Розкажіть стисло про пригоди, яких зазнав Павлусь Судак дорогою до Криму.
– Чому хлопець опинився серед служок багатого кримського купця Сулеймана?
– За що Сулейманів син Мустафа наказав висікти Павлуся різками?
– Яку пораду дав юнакові його земляк, татарський бранець Остап Швидкий?
– Яку історію вигадав Павлусь про долю сина заступника кримського хана?
– Кого, крім сестри, визволив хлопець з неволі?
– Чим найбільше схвилювала вас кінцівка повісті?
4. Робота над засвоєнням відомостей з теорії літератури.
А) Актуалізація знань.
– Як ви вважаєте, цей твір ліричний чи епічний? Аргументуйте думку. (Епічний, у ньому присутня розповідь, описується побут, устрій життя, пригоди та вчинки героїв, використовуються портретні, пейзажні описи, діалоги, монологи).
– Назвіть жанр твору. За якими ознаками його можна визначити? (Повість – середній за обсягом прозовий твір, у якому йдеться про певні важливі події життя, пригоди одного або кількох персонажів).
– Чим цей жанр відрізняється від оповідання? (Більшим обсягом, більшою кількістю героїв, особливо другорядних, більш поширені та послідовні описи та розповіді).
– Пригадайте вивчені вами твори цього жанру. (“Захар Буркут” – історична повість, “Тореадори з Васюківки” – пригодницька та ін.)
– Охарактеризуйте ознаки пригодницької повісті, яку ви вивчали у 6 класі. (Описано різні неймовірні пригоди, передано романтичний (емоційний, піднесений) настрій героїв. Незвичайні події швидко змінюють одна одну, герої потрапляють у непрості, випробувальні ситуації, перед ними виникають перешкоди, які вони долають, перемагають зло і несправедливість.)
– Які з цих ознак ми спостерігали у повісті “За сестрою”? (Романтика пригод та ін.)
Б) Вивчення нових теоретичних термінів.
– Повість “За сестрою” – героїчно-романтична.
Чим прикметний сюжет твору? Як розвиваються в ньому події? (Сюжет напружений, події розвиваються послідовно, їх багато, легка манера оповіді.)
– Сюжет є складовою частиною композиції.
Композиція (від лат. “складання”, “створення”) – це побудова літературного твору, розташування у певній послідовності та взаємозв’язку всіх його частин (розділів, епізодів, сцен, картин, образів), розгортання подій, групування та розташування персонажів.
Крім сюжету, який включає в себе розвиток подій і характерів, у літературному творі є ще позасюжетні елементи. Це різноманітні описи (пейзажі, портрети, інтер’єр), висловлювання дійових осіб (монологи, діалоги), ліричні відступи. Вони допомагають письменникові яскравіше змалювати у творі події, створити колоритні характери.
III. Закріплення вивченого на практиці (дослідження композиційної побудови повісті).
– У якій послідовності розгортаються події, зображені у повісті?
– З кількох розділів складається твір? (IX р.)
– Які епізоди і образи вам запам’яталися?
– Згрупуйте персонажів (родина Судаків, козаки – запорожці, вороги – татари і потурнаки).
Схема сюжету
СХЕМА
1. Історія села Спасівки, розповідь про славний рід Судаків.
2. Напад татар на село.
3. Втеча Павлуся на татарському коні; зустріч з козаками, серед яких був і брат Петро; татарський кіш розбитий, ватажок Мустафа у полоні; визволення бранців – спасівчан і батька Степана; Ганна у неволі; сміливий вчинок Павлуся; небезпечні мандри на пошуки сестри.
4. Зустріч з сестрою. Воля або смерть.
5. Повернення в Україну.
IV. Підсумок уроку. Аргументоване оцінювання роботи учнів. Відповіді вчителя на запитання учнів.
V. Домашнє завдання.
Вивчити відомості з теорії літератури, відшукати у тексті та виписати позасюжетні лінії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)