А в кривого танця скорочено – Календарно-обрядові пісні

А в кривого танця

Та не виведем кінця!

Треба його та й виводити,

Лад йому та й знаходити.

Ой вулиця та й широкая.

Чого трава невисокая?

Бо парубки та й істоптали

Великими та й ножищами.

Великими та й ножищами,

Подертими постоликами (1)!

Ой вулиця та й вузенькая.

Чого трава зелененькая?

Бо дівоньки та й істоптали

Маленькими ноженьками,

Маленькими ноженьками,

Червоними та чобітками.

Червоними та чобітками,

Золотими та підківками.

(1) Постоли – м’яке селянське взуття, яке прив’язували

до ніг мотузками.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):

Часто весняні пісні супроводжувалися танцями в гаях, на луках – серед природи. Один із найпопулярніших – “кривий танець”, який існує разом із піснею у багатьох варіантах. У веснянці йдеться про традиційне змагання – “переспівування” між парубками та дівчатами. Дівчата підсміюються над парубочими “ножищами” та “постолищами” й хизуються своїми “маленькими ноженьками” в червоних чобітках із золотими підківками.

Це, звичайно, поетичне перебільшення, осяяне радістю весни, радістю життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

А в кривого танця скорочено – Календарно-обрядові пісні