Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Абдулькасим Лахуті Три краплі

Абдулькасим Лахуті Три краплі

Абдулькасим Лахуті Три краплі Перекладач: Анатолій Глущак

Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Максиму Горькому

З дитинства пам’ятаю, з давніх пір Цю притчу. Розпочався, кажуть, спір

Приязних різнобарвних крапелин – Трьох променисто сяючих перлин. Прозора крапля мову повела: “Я чиста яснотою джерела. Я посестра кожнісінькій зорі,

Що так велично мріють угорі. Усе, чим славен і народ, і край – Красиве місто, щедрий урожай, Що

поставало з радощів і мук,

У чім тепло мозольних людських рук, – З моєю участю народжене на світ. Я найдорожчий скарб – я чесний піт, Я проливаюся в усі часи Заради пісні, хліба і краси”. Червона крапля каже прозірній: “Ти щиросерда в сповіді своїй, – Ми іншу ноту взяти не могли.

І я ж бо гідна честі та хвали. Рубін і яхонт у ціні здавен У багатьох народів і племен. Рум’янець ніжності дівочих щік Кого хоч раз в житті – та не обпік?!

А скільки про троянду є пісень! Вивершує західне сонце день… – Червоний колір всюди палахтить: Це я народжуюся ущомить. Я лиш краплина – та палю дотла І морок

гніту, й темні шати зла.

Я волею і рівністю живу, Сповідуючи долю грозову. Коли ж бо день у день трудівника Пригнічує сваволя нелюдська,

Я вибухаю в серці бунтівнім, Народжуючи блискавку і грім. Я полум’я незгасне роздаю

Тим, хто тиранів дужає в бою. Коли б не я – не меншало б заков І в багатьох би стигла рабська кров! Ти, крапле поту, розумієш суть: Мені свободі прокладати путь. Я – іскра, я – булат, я – кров бійця,

Що вистоїть несхитно до кінця, Саме життя віддасть за свій народ, Якому йти до сонячних висот!”

Погодившись із краплями двома, Сказала третя – чорна, мов пітьма: “Ви переконливі у власній правоті, Були б тут заперечення пусті. Однак і я не зайва серед вас,

Корисною буваю теж всякчас. Мій чорний колір – не біда чи гріх, Першопричина це заслуг моїх: Бо таємниць, загадок без числа Таїть манлива непроникна мла,

Бо зорі, місяць, сонце – знана річ – На небеса виводить вічно ніч… І блискавка не здожене мене, І жоден меч ніколи не потне, В душі людини я карбую слід – І плаче чи сміється цілий світ. Я – суть надій, осяянь і тривог,

Я – сурма пролетарських перемог. Старіє зброя, їсть її іржа, – Мені байдужа часова межа. Перо – мій меч, сторінка – поле битв,

Я без вагань щодень іду на спит За волю і за щастя трударів! Я вірю, чиста крапле, правді слів, Що ти здобула з життьових глибин Немов разок коштовних бісерин.

Тепер тобі послухати пора, Що чорна промовлятиме сестра. Допоки стогне під’яремний люд, За безцінь продає і піт, і труд,

Допоки багачам – розкошшя благ, А бідарям – лиш пошесті та страх, Я прапором здіймаю власний гнів. Щоб він набатом рокотав-дзвенів, Бо кожен правди гнівної рядок – Це викриття, засудження, урок:

Поплатяться за сльози і поти Визискувачі ниці та кати! Й тобі скажу, краплино вогнева:

Твої слова – надія зорьова. Твій колір революцій увібрав Весь пломінь крові, стягів і заграв: Яка хвала потрібна ще тобі – Священна кров, пролита в боротьбі! О донько переможного вогню,

Долаючи і утиски, й брехню, Повстали робітник і селянин: Війна – палацам, мир – для комірчин!

І я повинна відданих бійців Вести до заповітних рубежів І звістувати вчасно всі краї, Як правда проти лжі веде бої. Я надихаю гнаних і нагих,

Об’єдную і сильних, і слабких, Я піснею лунаю з барикад, З яких ніхто не відступив назад. Я водночас позовниця й суддя, І звинувач, і захисник – це я, Братерства-рівності святий декрет, І перше гасло ленінських газет.

Я гнів та біль, я – переможний гімн, Що радує, ніби весняний грім. Тож нам разом оновлювати світ,

Написане зріднило кров і піт, І ми завжди на видноті життя, Здіймаючи веселку майбуття”. 1932



Related posts:

  1. МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ. ДОЩ ІЗ КРАПЛІ ПОЧИНАЄТЬСЯ Мета: ознайомити учнів з віршем Миколи Сингаївського “Дощ із краплі починається”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити визначати головну думку прочитаного; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Урок читання починаємо, Гарного настрою всім бажаємо. Те що вивчили – пригадаємо, Поміркуємо, почитаємо. […]...
  2. ПОРАХУЙ ЗОРІ, ПОТІМ КРАПЛІ В МОРІ – ТОДІ І ВЕРТАЙСЯ (лічилки)) Невід’ємна складова будь-якої дитячої гри – це, звичайно, лічилки. Мені в дитинстві було відомо не більше 3-4. Виявляється ж, що їх незліченна кількість, і вони настільки Різноманітні та яскраві, що можуть бути цікаві як дітям, так і дорослим. Котилася торба З великого горба А в тій торбі Хліб-паляниця. Кому доведеться, Той буде жмуритися. Бігли коні […]...
  3. Вінграновський Микола Степанович “Не чіпай наші сиві минулі тривоги…” Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі і ноги, І ворушиться вгрітий мозолистий степ. Пахне звечора небо осінніми птицями, І повітря стоїть, як зелена ропа. Пахне степ чумаками, волами, мазницями, І вони вже самі виростають в степах! Це не сниться мені!. Татарва […]...
  4. Загул Дмитро Юрійович Братам поза межі Флейтою плаче серце до вас, Сопілкою схлипує: Покинуті. Пасерби долі. Любі. Рідні. Безвольні. Зараз не вперше, а в сотий раз Я одкриваю для вас Десятилітні болі мої На рідній чужині… А з ними разом – тисячолітні Страждання мої – болі людини В хащах і пущах землі. До вас, безпорадні, до вас, З віковічних тенет Кличе […]...
  5. Багряний Іван Павлович Вандея Багряний І. П. Золотий бумеранг: Вірші, роман у віршах, сатира та ін. поезії / Упоряд., авт. передм. та приміток О. В. Шугай. – К.: Рада, 1999. – 679 с. Лю Мартиновській То не сонце затріпало крилами І упало в пісок золотий… Гей, і правду сказати несила мі, А збрехати… А ти… . І На зорі […]...
  6. Олена Теліга – Чорна площа ЧОРНА ПЛОЩА І Це ввижається в ніч, коли змучена пам’ять Божевільних думок від вогню не хоронить, І вони закипають, іскряться снопами, Щоб пізніше застигнути – сріблом на скронях. Тільки вранці, як вітер росою полоще Звислі руки дерев і пропалені чола, Я лишаю її – чорну, стиснуту площу, І виходжу на шлях – з синім небом […]...
  7. Прапор моєї країни (твір-опис) У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю жовтий колір за те, що це колір сонця, кульбаби, соняшника. Жовтий колір полів, коли на […]...
  8. Вінграновський Микола Степанович Станси 1 Люблю я думать. Я люблю Очима тишу цілувати, Коли, як в тихому гаю, В душі урочисто і свято. І грона кращих почуттів, Налитих мужністю й стражданням, Нести в твій дім і сподіванням Поїти серце в забутті. 2 Степліло літечко… степліли Веселі дні веселих літ – І світ піймав мене… Зраділий, Я обізвався серцем в […]...
  9. У ресторані Блоку А. А Ніколи не забуду (він був або не був, Цей вечір): пожежею зорі Спалене й розсунуте бліде небо, И на жовтій зорі – ліхтарі. Я сидів у вікна в переповненому залі. Десь співали смички про любов. Я послав тобі чорну троянду в келиху Золотого, як небо, аи. Ти глянула. Я зустрів зніяковіло й зухвало Погляд гордовитий […]...
  10. Ви щасливі, пречистії зорі – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Скорочено Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, Все на світі вам видно звисока; якби я так високо стояла, хай була б я весь вік одинока. Ви щасливі, холоднії зорі, ясні, тверді, неначе з кришталю; якби я була зіркою […]...
  11. Волт Вітмен На березі морському уночі Волт Вітмен На березі морському уночі Перекладач: М. Малаш Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. На березі морському уночі Стоїть дівчинка із своїм батьком І дивиться на схід, на осіннє небо. Там, угорі, у темряві, Зажерливі хмари, похоронні хмари в чорну […]...
  12. Ви щасливі, пречистії зорі (скорочено) – Українка Леся Ви щасливі, пречистії зорі, Ваші промені – ваша розмова; Якби я ваші промені мала, Я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, Все на світі вам видно звисока; Якби я так високо стояла, Хай була б я весь вік одинока. Ви щасливі, холоднії зорі, Ясні, тверді, неначе з кришталю; Якби я була зіркою […]...
  13. Вінграновський Микола Степанович Осяяння В той день були мої найближчі друзі, Вони прийшли до мене на світанні І підняли на зустріч з Рафаелем. Із Мікеланджело, Джорджоне, Тіціаном… П’ятнадцять залів встало перед нами, П’ятнадцять келихів людського повнозвуччя, П’ятнадцять океанів чистоти… І я не знаю, що ми відчували, Що думали в благословенний день, Бо в першу хвилю я тебе помітив, І […]...
  14. Звуковий повтор Звуковий повтор – основний принцип художньої, переважно поетичної, фоніки, зумовлений евфонічною природою української мови та вимогами культури поетичного мовлення. До З. п. належать не лише випадки ушляхетненої інструментації (алітерація, асонанс), а й інші форми: звуковий паралелізм, анафора, епіфора, зіткнення, рима, кільце тощо. Неабияке значення мають у З. п. звуконаслідування та інші форми звукопису. З. п. […]...
  15. Октавіо Пас Відсутній (Фрагмент) Октавіо Пас Відсутній (Фрагмент) Перекладач: П. Марусик Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. І Боже ненаситний, що живишся моїм безсонням; Боже спраглий, що гамуєш свою вічну спрагу моїми сльозами, Жорстоким вогнем і ядучою сіллю; Боже порожній, що вдаряєш мене у груди […]...
  16. Міні-твір про кольори У природи є безліч кольорів – яскравих, насичених, а крім того кожен колір має десятки відтінків. Зелене листя на деревах влітку, бездонне синє небо над головою, жовтогаряче вечірнє сонце, квіти, різнобарвне пір’я птахів, незвичне для ока людини багатство кольорів підводного світу… Цікаво, що колір має здатність впливати на психічний стан людини. Червоний колір активує мозок, […]...
  17. Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” (твір-мініатюра) Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки (переслідування владою СРСР), показати нам, нащадкам, Василь Барка. На […]...
  18. ПІДКОВА – Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) Українська література 6 клас Я І СВІТ Ірина Жиленко (Народилася 1941 року) ПІДКОВА Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – […]...
  19. Скорочено – КОЛИ УСЕ В ТУМАНІ ЖИТТЄВОМУ… – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, і там огонь давно згорів. В тобі, мистецтво, у тобі одному Є захист: у красі незнаних слів, У музиці, що вроду, всім знайому, Втіляє у небесний перелив; В тобі, мистецтво, – у малій картині, Що […]...
  20. Антонич Богдан-Ігор Васильович З зелених думок одного лиса Я не людина, я рослина, А часом я мале листя, Співало дванадцять дівчаток: ой, стелися, хрещатий барвінку, І сонце в ріці веретеном зеленим крутилось… Написана єдина істина: рости!. Хвала усьому, що росте, Хвала усьому, що існує! Живу, терплю й умру, як всі звірята. Звірята й зорі, люди і рослини – У всіх одна праматір, Природа […]...
  21. Вінграновський Микола Степанович Вогненна людина Не в кам’яній, не в дерев’яній ері – Зустрілися ми в атомній добі, В жахких реакціях негаснучих матерій, У плоті вогненній з’являюся тобі. Я – Сонця син. Творець Землі і неба. І я – це ти. Все, що навколо тебе. Вклонись повітрям, часом, і судьбою, І атомом, розщепленим тобою, І таємницею, що знаєш ти один. […]...
  22. Карманський Петро Сильвестрович “Навіщо сі думи…” Навіщо сі думи? Навіщо сі жалі? Пощо розсівати Полин і кукіль? Весь світ поринає В потопі печалі – Чого ще співати Про горе і біль? Ой рад би я звуків Гучних розпустити Цілий бистроногий Нестримний табун, Ой, рад би я грати І світ звеселити, Та в мене не много, Не много тих струн. Що перша […]...
  23. Шкільний твір на тему: Людина-зірка Людино, ти створила собі тихий світ, замурувавшись в своєму кубельці. Ти згорнулась клубочком, сховавшись у своєму обивательському затишку, в закостенілих звичках, у затхлій повсякденності провінційного життя, ти спорудила собі цей жалюгідний захисток від вітру, від морського прибою і зірок. Ти не хочеш турбувати себе великими проблемами, тобі й без того нелегко забути, що ти – […]...
  24. Павло Тичина – Цвіт в моєму серці Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – Квітне цвіт-первоцвіт! Слухаю мелодій Хмар, озер та вітру. Я бриню, як струни Степу, хмар та вітру. Всі ми серцем дзвоним, Сним вином червоним – Сонця, хмар та вітру! Десь краї казкові, Золоті верхів’я… Тільки шлях […]...
  25. Символіка назви роману Стендаля “Червоне і чорне” 10 клас ВСТУП ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ СТЕНДАЛЬ, О. ДЕ БАЛЬЗАК, Ч. ДЕККЕНС Символіка назви роману Стендаля “Червоне і чорне” Два кольори – чорний та червоний, які склали назву роману, уособлюють дві епохи: наполеонівську і епоху Реставрації. Кольори – символічне визначення змісту цих епох. Червоний – колір мундирів армії Наполеона, колір прапорів Великої французької революції, яка […]...
  26. Микола Вороний – За Україну! МИКОЛА ВОРОНИЙ ЗА УКРАЇНУ! За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий наказ! За Україну, За її долю, За честь і волю, За народ! Ганебні пута Ми вже порвали І зруйнували Царський трон, З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем […]...
  27. “Так ніхто не кохав” Значна частина поетичного доробку В. Сосюри – це любовна лірика. Це і вірші про перше кохання, що пережив він під час революції, і твори, присвячені дружині Марії, з якою щасливо прожив до смерті, але навіть у похилому віці любив її так же ніжно і пристрасно, як молодим. Молодість В. Сосюри, що проходила на степах Донеччини, […]...
  28. Бажання – МИХАЙЛЬ СЕМЕНКО Скорочено Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно,- служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! Тоді […]...
  29. СПІВЕЦЬ – Леся Українка УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ Леся Українка СПІВЕЦЬ (Уривок) Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, – Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А соловейко […]...
  30. РОСА – ГАННА ЧУБАЧ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ГАННА ЧУБАЧ РОСА Ой краса! Ну й краса! Вранці випала роса: На деревах, на траві, Навіть на камінчиках, Всі росинки, як живі, – В голубих промінчиках. Сяють, усміхаються, Скрапують, зливаються. І радіють на листках, І вкривають сріблом дах… – Чи доводилося тобі […]...
  31. Багряний Іван Павлович Колискова Багряний І. Золотий бумеранг: Вірші, роман у віршах, сатира та ін. поезії / Упоряд., авт. передм. та приміток О. В. Шугай. – К.: Рада, 1999. – 679 с. Маленькому АНДРІЄВІ КИТАСТОМУ присвячую. А… А… А-а-а! А-а… А… А… Ходить місяць і зоря Через гори і моря, – Це ж до нашої дитини Ходять гості з […]...
  32. Твір на тему: Прапор України Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Українське сполучення синього та жовтого кольорів – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів різних країн світу. Що нагадують ці кольори? Синій колір – це колір чистого неба, а жовтий колір нагадує пшеничне поле, що колоситься під ясним сонечком. Мабуть, […]...
  33. Прапор України Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Українське сполучення синього та жовтого кольорів – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів різних країн світу. Що нагадують ці кольори? Синій колір – це колір чистого неба, а жовтий колір нагадує пшеничне поле, що колоситься під ясним сонечком. Мабуть, […]...
  34. Антонич Богдан-Ігор Васильович Екстатичний восьмистроф Шумлять у скринях зеленаві зерна льону, Масний і теплий пил вирує у олійнях. Щораз в корявих липах спалахне прокльоном Душа зелена, гнівна і незаспокійна. Черві не піддається буйний струм життєвий, З дерев зелені іскри дятлі крешуть. Зорі червінцем платить скупо вечір дневі За сонце, що його в червоний мох розчеше. Червона сажа заходу вкриває липи, […]...
  35. Сенс назви твору Василя Барки “Жовтий князь” Василь Барка писав тільки про те, що пережив сам. У 1932-33 pp. в Україні лютував голод. Письменник жив тоді в Краснодарському краї, працював у художньому музеї і був свідком того, що й до Кубані докотилася хвиля голодомору. За його свідченням, там вимерла третина населення. Барка теж голодував, на його тілі було багато ран, які розійшлися […]...
  36. Антоніо Мачадо Злочин стався в Гранаді Антоніо Мачадо Злочин стався в Гранаді Перекладач: Г. Чубай Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. 1 Злочин Бачу його, як іде він серед рушниць По вулиці довгій, Що виводить в холодні поля – Ще зорі світились тоді, ще досвіток ледве й […]...
  37. Глібов Леонід Іванович Жук і Бджола Був ясний день, веселая година; Раділи і садок, і поле, і долина; Під лопухом у ямці Жук сидів І сам собі тихесенько гудів, Що день йому обрид, кругом усі товчуться, Що дуже сонечко і світить, і пече: І гаряче, і боляче, І боязко йому, сліпуючи, поткнуться, Бо день не на добро, а на лихо зведе… […]...
  38. Петербург Достоєвського Петербург Достоєвського хворий. Його жителі – також: хто морально, хто фізично. Характерною рисою, за якою ми впізнаємо людей, вражених хворобою, є нав’язливий нездоровий жовтий колір. Жовті шпалери й меблі жовтого дерева в кімнаті старої лихварки, жовте від постійного пияцтва обличчя Мармеладова, жовта комірчина Раскольникова, жінка-самогубець із жовтим пропитим обличчям, жовтуваті шпалери в Сониній кімнаті, перстень […]...
  39. Павло Тичина – Пастелі ПАСТЕЛІ I Пробіг зайчик. Дивиться – Світанок! Сидить, грається, Ромашкам очі розтулює. А на сході небо пахне. Півні чорний плащ ночі Вогняними нитками сточують. – Сонце – Пробіг зайчик. II Випив доброго вина Залізний день. Розцвітайте, луги! – : я йду – день – Пасітесь, отари! – : до своєї любої – день – Колисково, […]...
  40. Олесь Олександр Чари ночі Бібліотека школяра. Поезія. – К.: Наукова думка, 1998. Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – […]...
Абдулькасим Лахуті Три краплі
«
»