Адам Міцкевич Жаби та їхні королі


Адам Міцкевич Жаби та їхні королі Перекладач: Микола Лукаш

Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 Річ Посполита Жаб на все болото здавна Була шляхетською анархією славна.

Великі і малі Жабu Там надто вільно вже велися: Де хоч скакай, гуляй, ікрися,

Що хоч роби! Аж набридати всім сваволя почала,- Живуть, мовляв, незгірш усі земні створіння За монархічного правління: Звір леву кориться, птах слухає орла,

Нащо бджола – I та царицю знає – матку… Жаби до Зевса в крик, у квак: “Ква-ква! Дай для порядку

Й нам короля, як так!” Бог дав за короля в республіку жабину

Кийка Кийковича (по-простому – дубину). Кийок в калюжу з неба плюх! I так перелякав зухвалих скрекотух, Що, затаївши дух,

Ті цілий день і цілу ніч мовчали, I аж на ранок стиха кумкать стали: “Кум-кум! Що чуть од короля?”

А згодом сміливіші, старші Наважились на очі стать монарші. Давай вони заходити здаля, А потім ближче, ще…

Нарешті осміліли, За лапки торгають, а ті й на шию сіли,- Кийок усе їм дозволя. “Оце король, так так! Ти бачив чудасію?

Та ми йому – квак-квак! – всі вилізем на шию!.. Цьому нікчемнику скорятися шкода! Потрібна влада

нам поважна і тверда!” Дійшла до Бога знов та скарга, I він змінив Жабам монарха:

Замість Кийка настановив Вужа. А цей повзун, пливун, підслухач і підглядач Усюди нишпорить (щоб знали короля, бач!)

I ні на кого не вважа – Усіх гризе, немов залізо ржа. Вельможних Жаб за те, що дмуться і жиріють, Ще й допускаються усяких зловживань, А бідних, знов, за те, що в злидні, як у твань,

Залізли з лінощів, та так і животіють, А квакунів за те, що не мовчать, А мовчунів за те, що не кричать… Отак той Вуж тиранить рід жабиний.

Відчайне кумкання встає аж до небес – I знов Жаби благають переміни, Та їх уже не слухає Зевес.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Адам Міцкевич Жаби та їхні королі