Афоризм

Related posts:

1. “Сміючись, говорити правду” (античний афоризм) 6 клас БАЙКА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ Почуття гумору – одна з гарних рис особистості. Відомий французький письменник XIX століття В. Гюго говорив: “Сміх – це сонце: воно проганяє зимуз людського обличчя”. Гумор взагалі позитивно впливає на людей: поліпшує настрій, вселяє оптимізм, допомагає пережити негаразди. Але сміх може бути й гострим, нищівним, таким, що викриває вади […]...
2. Заготовки матеріалу до літературного твору Заготовки матеріалу до літературного твору – збирання і нагромадження документів про епоху, життя історичних осіб, про специфіку діяльності людей у певній сфері виробництва, якщо, за задумом автора, це може увиразнити фабулу, сюжет, обставини дії персонажів у задуманому творі. 3. до майбутнього твору можуть бути виписки з праць психологів, соціологів, розробки окремих сцен, діалогів, сюжетних ходів, […]...
3. Парадокс Парадокс (грецьк. paradoxon – несподіваний, дивовижний, той, що суперечить здоровому глуздові) – у логіці – міркування, – яке не належить до ряду істинних чи хибних. Трапляється П. у філософії (пойменований Е. Кантом антиномією), у математиці та в лінгвістиці (семантичний та синтаксичний П.), а також у художній літературі, де вживається як художній засіб, відіграючи відмінну за […]...
4. ЛІТЕРАТУРА КЛАСИЦИЗМУ ЛІТЕРАТУРА КЛАСИЦИЗМУ Класицизм – напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Найбільшого розквіту цей напрям досягнув у Франції в XVII ст. Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підгрунтям класицизму була антична теорія поетики і передусім “Поетика” Аристотеля. Класицизм […]...
5. Метафізична лірика, або Метафізична школа “Метафізична лірика”, або “Метафізична школа” – стильова течія англійських поетів-маньєристів XVII ст. (Дж. Донн, Дж. та Е. Герберти, Г. Кінг, Дж. Клівленд та ін.), названа так прихильниками раціоналістичних нормативів класицизму, противниками творчої свободи, які в поняття “метафізика” (грецьк. meta та phisuca – по фізиці, після фізики) вкладали свій упереджений, неадекватний зміст (Дж. Драйден, С. Джонсон): […]...
6. Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія Довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
7. Ізоколон Ізоколон (від грецьк. isos – рівний та kolon – частина речення, складник періоду) – стилістична фігура, кількаразове повторення на невеликому відтинку віршової площі одних і тих самих слів чи словосполучень (колонів) задля витворення синтаксичного паралелізму з анафоричними та епіфоричними компонентами, задля інтонаційної та смислової увиразненості поетичного мовлення: На горі гора, А на тій горі Піч […]...
8. ЛАРОШФУКО, Франсуа де (1613 – 1680) ЛАРОШФУКО, Франсуа де (La Rochefoucauld, Francois – 15.12.1613, Париж – 17.03. 1680, там само) – французький письменник. Ларошфуко був представником старовинного дворянського роду. У 1629 р. брав участь в Італійських походах, після чого залишився при дворі. Був серед змовників проти кардинала Рішельє, першого міністра Людовіка XIII, на боці королеви Анни Австрійської, керований […]...
9. Охарактеризуйте класицизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття й найвидатніші представники) Класицизм – напрям у культурі Європи. Сформувався у XVІІ столітті у Франції, а у XVІІІ столітті розповсюдився європейськими країнами. Продовжував традиції Відродження, але погляди на гармонійність людського розуму та почуттів були змінені. Класицизм проголосив абсолютний культ саме людського розуму. Риси класицизму у культурі: – звернення до форм античного мистецтва як до ідеальних взірців. – прагнення […]...
10. З чого сміється Мольєр? Комедія і трагедія в епоху класицизму. Класицизм як художній напрям літератури XVІІ ст. “Класицизм” – у перекладі з латині – означає “зразковий”. Для нього характерне звернення до античності як до ідеального. Класицизм засуджує розквіт абсолютної монархії, яка представляла себе в чистих і прекрасних формах, позичених в античності. Він тісно пов’язаний з ідеями Просвітництва, заснованого на […]...
11. Доведіть, що образ Гамлета у трагедії Вільяма Шекспіра є втіленням ренесансних ідеалів Основною ідеєю Відродження стала ідея гуманізму, людяності, тобто цінності кожної людини, кожного людського життя самого по собі. Доба Ренесансу (Відродження) вперше утвердила ідею про те, що людина має право на особистий вибір та на особисту свободу волі. Ще дуже важливою ідеєю Відродження стала віра у великі можливості людського розуму. Гамлет, принц датський, в епоху Відродження […]...
12. Трагічне Трагічне – одна з естетичних категорій, яка характеризуй ту грань освоєння світу, що викликається сприйняттям глибоких страждань і навіть загибелі людей, котрі втілюють у собі суспільний естетичний ідеал. Т. тісно пов’язане з величним, оскільки виявляє гідність і велич людини, здатної до самопожертви (Яків у романі У. Самчука “Чого не гоїть вогонь”, Калнишевський у романі Р. […]...
13. Сутність поняття “бароко” – БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 2. БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ Ми осягаємо істину не лише розумом, а и серцем. Саме серцем ми пізнаємо перші принципи, І марно розум, не маючи в них опори, силкується їх спростувати. Б. Паскаль Людині XVII ст. відкрилася сила власного розуму, її внутрішніх можливостей. Вона намагалася проникнути […]...
14. Градація Градація (лат. gradatio – поступове підвищення, посилення) – стилістична фігура, котра полягає у поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення (клімакс) чи пониження (антиклімакс) їхньої емоційно-смислової значимості. Г. розрізняється за просторово-часовими (переважно у прозі), інтонаційно-емоційними (поезія) та психологічними (драма) ознаками. Виразність Г. посилюється поєднанням її з анафорою (Юлій Цезар: “Прийшов, побачив, переміг”). Класичним прикладом Г. […]...
15. НАРОДНІ УСМІШКИ Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015 РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ІЗ СКАРБНИЦІ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ НАРОДНІ УСМІШКИ Народні усмішки – невеликі за розміром дотепні гумористичні твори, у яких висміюються негативні явища людського життя. Чимало влучних, цікавих народних усмішок зібрав славетний український письменник і педагог Борис ГРІНЧЕ́НКО (18631910). Він відомий як автор словника […]...
16. Трактат Трактат (лат. tractatus, від tractare – розглядати, досліджувати) – науково-теоретична праця, в якій аналізується складна проблема, всебічно аргументується нова концепція автора, особливо в епоху класицизму і Просвітництва. За строгою послідовністю викладу думок, способом їх аргументації Т. є антиподом есе. Класичними зразками Т., які стосуються проблем мистецтва, в тому числі літератури, можуть бути “Аналіз краси” англійського […]...
17. “Щастя само не дасться, а працею дістається” (за іспанськими прислів’ями та приказками) Кожен народ має свою історію, культуру, свій фольклор. В іспанському фольклорі значне місце належить прислів’ям та приказкам. Це те джерело народної мудрості, звідки черпали знання такі видатні іспанські письменники, як Сервантес, Лопе де Вега, Кальдерон, Перес Гальдос та багато інших. Уже в XV сторіччі з’являються в Іспанії перші впорядковані видання народної мудрості. Пізніше вони неодноразово […]...
18. Як пов’язаний класицизм з античністю? На зміну бароко з його пишністю, декоративністю в Європу приходить класицизм (XVII – початок XIX ст.) з суворими приписами, вимогами й законами щодо художньої творчості. Цей напрям тяжіє до античної спадщини, позначеної рясами краси, досконалості, гармонії. Античні письменники зображали ідеальних героїв, людей з розвинутим почуттям обов’язку, розумних і благородних. Для класицизму характерне наслідування античних тем, […]...
19. Твір-опис Державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка Державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка була заснована в 1886 році і вважається однією з найбагатших книжкових скарбниць держави. Тут зберігається близько семи мільйонів томів, зібрана література з усіх галузей знань. Будинок бібліотеки створено в стилі ренесансу в 1901 році за проектом архітектора О. М. Бекетова. Над головним входом з провулка Короленка на другому […]...
20. Класицизм у Франції. Паскаль. Де Лорошфуко Із трьох стильових напрямків, кот. панували в західноєвропейській лит-рі 17 в. (класицизм, барокко, ренесансний реалізм), у Франції, як у жодній країні, восторжествував класицизм. Франція дала класичні зразки літератури цього напрямку. КЛ досяг тут своєї вищої досконалості. Франц. классицисти зуміли сполучити досвід античної лит-ри з національними традиціями свого народу, що не вдалося зробити классицистам інших країн […]...
21. Місце бароко в світовому процесі художнього розвитку Бароко – це своєрідний етап духовного розвитку, що, подібно Ренесансу, охоплює мистецтво, літературу, філософію, історію, культуру в цілому і характеризується сукупністю тих поглядів і уявлень, які в Європі мали місце в період від занепаду Ренесансу аж до початку Просвітництва. Довгий час вчені різних країн сприймали бароко як антиреалістичне, тобто негативне, явище. Наприклад, швейцарський вчений Г. […]...
22. Твір на тему: Деякі поради майбутньому оратору Деякі поради майбутньому оратору Усім відомо, що ораторів на світі менше, ніж поетів. У чому ж полягає секрет мистецтва красномовства? Один із відомих ораторів Цицерон відзначав: “Найкращий оратор є той, хто своїм словом і повчає слухачів, і дає насолоду, і справляє на них сильне враження”. Ораторство користується всіма перевагами поезії, а часто й споріднене з […]...
23. Літературний період, або Літературна доба (епоха) Літературний період, або Літературна доба (епоха) – фрагмент історико-літературного процесу, окреслений певними вирішальними моментами в історії літератури (у зв’язку чи поза зв’язком з епохальними моментами історії краю), котрі виразно відрізняють його від попереднього і наступного (позитивістський, або реалістичний, Л-п. від модерністського тощо). Л-п. – вихідне поняття в історико-літературній періодизації. Характеризують Л-п. його ознаки: літературні напрями […]...
24. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” 9 клас КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТ. ФІЛОСОФСЬКЕ ТА ЕСТЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ КЛАСИЦИЗМУ. ОСНОВНІ ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ МОЛЬЕР. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ” ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1.”Мольєр безсмертний” (М. Булгаков) 2.Справжнє життя Мольєра. 3.Трагічне життя пана де Мольєра. 4.”Міщанин-шляхтич” як зразок високої комедії Мольєра. 5. Висока комедія Мольєра. 6.”Виховувати, сміючись”. 7. Характеристика Журдена – головного […]...
25. Пісня Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу. Основними показниками П. як жанру лірики є: строфічна будова, повторюваність віршів строфи, розмежування заспіву та приспіву (рефрену), виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм, проста синтаксична будова; найдавніший, традиційний різновид лірики: користується найрозмаїтішими мовними засобами, передає найтонші переживання. В античні часи П. була важливим компонентом обрядів: її текст виконувався […]...
26. Апофегма Апофегма ( грецьк. apoph ma thegma стислий виклад, влучне короткі оповідати про репліку чи витівку мудреця, митця, просто розумної, дотепної людини. Найпопулярніші герої А – діячі античного світу. Естетичним центром А. є кмітливість, мудрість, дотепність, дошкульність, швидка і несподівана реакція. Типова форма реакції – репліка. А. була дуже поширеним жанром у європейській літературі від античності […]...
27. Інтерпретація Інтерпретація (лат. interpretatio – тлумачення, роз’яснення) – дослідницька діяльність, пов’язана з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку. Смисловий зміст досліджуваного літературного явища в І. виявляється через відповідний контекст на фоні сукупностей вищого порядку. Предметом І. можуть бути: 1) будь-які елементи літературного твору (фрагменти, сцени, […]...
28. Теорія трьох стилів Теорія трьох стилів – вчення про стильові особливості різних жанрів художньої літератури і типів промов, сформульоване в працях античних філологів, авторів поетик і риторик (Аристотель, Горацій, Цицерон та ін.). Розвивалося в епоху Відродження, Просвітництва прихильниками класицизму (Н. Буало, Ф. Прокопович, В. Тредіаковський, О. Сумароков, М. Ломоносов). Класифікуючи систему жанрів на “високі”, “середні” й “низькі” відповідно […]...
29. ЛІТЕРАТУРА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ Відродження, або Ренесанс (фр. Renaissance, італ. Rinascimento) – епоха в історії культури Європи, що прийшла на зміну культурі середньовіччя і передувала культурі нового часу. Приблизні хронологічні межі епохи – XIV-XVI століття. Доба Відродження включає три фази: раннє (XIV ст.), високе (XV-XVI ст.) та пізнє Відродження (XVI – початок XVII ст.). Виникло воно в Італії, а […]...
30. Класицизм веймарський Класицизм веймарський – напрям у німецькій класичній літературі просвітницької спрямованості 80-90-х XVIII ст. Представлений творчістю Й.-В. Гете, Ф. Шіллера, теоретичними працями Й. Вінкельмана, В. Гумбольдта. К. в., що прийшов на зміну періоду “Бурі і натиску”, руссоїстському культу чуттєвості, орієнтувався на антику як ідеал духовної та фізичної досконалості. Водночас К. в. не обтяжувався жорсткими естетичними нормативами,” […]...
31. Аналіз “Всякому місту – звичай і права” У вірші “Всякому місту – звичай і права…” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт — як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить – ні […]...
32. Озерна школа “Озерна школа” англійських поетів-романтиків – напрям в англійській поезії на межі XVIII-XIX ст.., представники якого (У. Вордсворт, С.-Т. Колрідж, Р. Сауті) мешкали в Озерному краї, спромоглися, заперечуючи раціоналістичний догматизм класицизму та Просвітництва, здійснити оновлення англійської лірики. Для їхньої поезії характерні мрійливість, переживання природи, любов до простої людини, Ідеалізація середньовічної минувшини. Відгомін творчих пошуків “0. ш.” […]...
33. Драма Драма (від грецьк. drama – дія) – один із трьох літературних родів (поряд з епосом і лірикою). Основу драми складає дія, що споріднює її з епосом. У драмі події розгортаються в теперішньому часі на очах глядача і показані через конфлікти у формі діалогу. Драма – це п’єса з гострим конфліктом, який, проте, на відміну від […]...
34. Відповіді до теми: Е. Золя “Кар’єра Ругонів” 1. Які романи ввійшли в епопею Е. Золя “Ругон-Маккари”? “Кар’єра Ругонів” (1871), “Здобич” (1871), “Черево Парижа” (1873), “Завою­вання Плассану” (1874), “Проступок абата Муре” (1875), “Його ясновельможність Ежен Ругон” (1876), “Пастка” (1877), “Сторінка кохання” (1878), “Нана” (1880), “Накип” (1882), “Дамське щастя” (1883), “Радість життя” (1884), “Жерміналь” (1885), “Творчість” (1886), “Земля” (1887), “Мрія” (1888), “Людина-звір” (1890), “Гроші” […]...
35. Сентименталізм Сентименталізм (від фр. sentiment – почуття, чуттєвість, чутливість) – напрям в літературі та мистецтві другої половини XVIII ст., що утверджує чуттєвість в художній творчості на противагу раціоналізму, класицизму та культу розуму епохи Просвітництва. Сентименталізм дістав свою назву за твором англійського письменника Л. Стерна “Сентиментальна подорож…” (1768). Сентиментальна література звертається до почуття, її героєм є переважно […]...
36. Антропологізм Антропологізм (грецьк. anthropos – людина, logismos – судження) – філософське вчення, згідно з яким поняття “людина” є центральною світоглядною категорією, з допомогою якої можна пояснити сутність природи і суспільства. Розроблялося філософами на “матеріалістичній” основі (К.-А. Гельвецій, Л. Фейербах) або з “ідеалістичних” позицій (Ф. Ніцще, В. Дільтей, Г. Зіммель). А. відбився в естетичних системах класицизму і […]...
37. Драма Драма (грецьк. drama – дія) – один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення. Теорія д. в її історичному розвитку неодмінно відбивала всі зміни в літературній і сценічній творчості, які відбувалися протягом тисячоліть. Аристотель у своїй праці “Поетика” розробив теорію трагедії, визначення якої як наслідування важливої і завершеної […]...
38. Літературний жанр Літературний жанр (фр. genre – рід, вид) – тип літературного твору, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури. Категорією вищого порядку при тричленному поділі літератури є літературний рід (загальне) – епос, лірика, драма; категорією середнього порядку – літературний вид (особливе) – роман, повість, новела в епосі; категорією […]...
39. Охарактеризуйте Відродження як історичну і культурну добу (хронологічні межі, значення терміна, найвидатніші представники) Історична та культурна доба Відродження розпочинається у 14 столітті в Італії та завершується у 17-му столітті, поширившись по всій Європі. Вона розділяється на Протовідродження, раннє, високе (період розквіту), пізнє Відродження та окремо виділяється північне Відродження ( в Англії та Нідердландах) Основні ідеї Відродження – це утвердження гідності людини, оспівування її краси, великих можливостей людського розуму, […]...
40. Розкрийте своєрідність ренесансного сприйняття кохання в сонетах Вільяма Шекспіра (на прикладі вивчених творів) Епоха Ренесансу позначена поверненням у мистецтво оспівування земного кохання, після кількох століть панування в культурі Європи лише божественного та небесного. Основний постулат Ренесансу – кожна людина має право на щастя, має право насолоджуватися земним життя, тілесним коханням. Образ коханої в сонетах Шекспіра – це звичайна жінка, зовсім не ангельської зовнішності. “І голосу її рівнять не […]...