Академічна громада

Related posts:

1. Григорій Сковорода – Повна академічна збірка творів За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. – Харків-Едмонтон-Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 2011. – 1400 с. ISBN 978-966-372-330-3 Ця книга – перше видання творів великого українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722-1794), здійснене в належному академічному форматі. Воно стане цінним джерелом для філософів, літературознавців, мовознавців, культурологів, педагогів, богословів та інших фахівців, які вивчають творчість […]...
2. Громада “Громада” – перший український емігрантський безцензурний часопис, що 1881 виходив у Женеві за редакцією М. Драгоманова, М. Павлика, С. Подолинського (на кошт останнього). У №1 вміщено кілька оглядових матеріалів, підготовлених М. Драгомановим і М. Павликом – “Мужицький бунт і письменні бунтарі в 1880 p.”, “Публічні збори русинів у Львові”, “Робітницький рух за границею: нові соціалістичні […]...
3. ЧИКАЛЕНКО ЄВГЕН ЧИКАЛЕНКО ЄВГЕН (21.12.1861, с. Перешори, тепер Херсонської обл. – 20.06.1929, Прага, похований у с. Подєбради) – громадський діяч і меценат. Походив з козацького роду. Навчався в Одеській гімназії (1870 – 1875), згодом – у Єлисаветградському Вищому земському реальному училищі (1875 – 1890), Харківському університеті. Переслідувався як член драгомановського гуртка, в 1885- 1890 рр. перебував під […]...
4. МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР (07.08.1865, м. Мрин, тепер Носівського р-ну Чернігівської обл. – 22.05.1941, Київ) – фольклорист, етнограф, учитель. Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут (1880). Був членом Етнографічної комісії при ВУАН. Вивчав репертуар кобзарів і лірників, зокрема думи, український народний театр. Окремою книжкою віщав “Сборник материалов по малорусскому фольклору” (1902), що набув широкого резонансу (докладна рецензія Б. Грінченка, […]...
5. Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
6. Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика “Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика (1874-1904)” – збірник на пошану письменника і громадсько-культурного діяча. Вийшов 1905 у Львові заходом ювілейного комітету, до якого входили В. Стефаник, М. Лозинський та ін. Відкривається портретом ювіляра, фотографіями його родини, загальним описом святкування ювілею у Львові та інших містах Галичини й Буковини. Містить вірш-співанку М. Павлика “За що?”, його […]...
7. Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
8. ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
9. 3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка “3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка” – видання Наукового товариства імені Шевченка…у Львові (1898-1937), з’явилося 12 назв, 23 томи. Серед них: “Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя” О. Кониського, “Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство” в упорядкуванні М. Пав-лика, “До історії культурного й політичного життя в Галичині у 60-х pp. XIX ст.” […]...
10. ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ (07.06.1876, с. Джурин, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 08.02.1900, Львів) – літературний критик, журналіст, публіцист. Навчався в Коломийській і Станіславській гімназіях та на юридичному факультеті Львівського університету. По закінченні навчання мав юридичну практику й журналістську роботу, брав активну участь у діяльності русько-української радикальної партії, а згодом – польської соціал-демократичної партії. За виступи […]...
11. Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст.- III. Нова українська література 10 клас III. Нова українська література Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст. Український народ в XIX ст. перебував у колоніальній залежності від двох імперій Російської та Австро-Угорської. Колоніальний гніт гальмував духовний розвиток нації, стримував культурно-мистецькі процеси. Кардинальні зрушення в громадській думці почали відбуватися після скасування кріпацтва та проведення в Росії земської, судової, освітньої […]...
12. КИБАЛЬЧИЧ НАДІЯ КИБАЛЬЧИЧ НАДІЯ (псевд. і крипт. – Наталка-Полтавка, Н. Симонівна, М. К, Н. К. та ін.; вересень 1857, с. Заріг, тепер Оржицького р-ну Полтавської обл. – 04.12.1918, м. Лубни, тепер Полтавської обл.) – письменниця. Дочка українського етнографа й фольклориста Номиса (М. Т. Симонова) і мати поетки Н. К. Кибальчич. Племінниця Ганни Барвінок і В. М. Білозерського. […]...
13. Літературна група Літературна група – об’єднання письменників, як правило, однієї літературної генерації (найчастіше молодих), котрі, поставивши перед собою спільну літературну мету, разом намагаються реалізувати її й тим самим виявити себе як певну єдність творчих особистостей. Л. г. треба відрізняти від тих літературних об’єднань, котрі є спільнотою економічною, професійною чи товариською й не мають спільної естетичної програми. Л. […]...
14. Інкунабула Інкунабула (лат. incunabula – колиска) – книги раннього, “колискового” періоду книгодрукування; умовно – видані від перших спроб І. Гутенберга у 40-х XV ст. до 1 січня 1501.1. – надзвичайно важливе джерело історії літератури. Відомо близько 40 тис. назв загальним тиражем майже 500 примірників І. Ведеться міжнародний облік і опис примірників І., що зберігаються в наукових […]...
15. ЗЕЛЕНИЙ ШУМ ЗЕЛЕНИЙ ШУМ – дополітеїстичний образ-тотем протоукраїнців. Уособлював розквітлу природу, і зокрема Славуту (Дніпро), що пробуджується навесні. Святкування 3. Ш. відбувалося за найбільшого розквіту весни, під час цвітіння дерев. В образі 3. Ш. виступав хлопчик або юнак, що його обирала община. З XIV ст. входить до української народної обрядовості, стає поетичним образом українських пісень і танків: […]...
16. Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XIX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між […]...
17. Біографія Романа Горака Народився 17 січня 1942 р. у селі Городок Львівської області. Директор Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка. Активний і непересічний діяч у справі вивчення, збереження і використання з науковою і освітньою метою спадщини І. Франка. Його перу належить понад 300 досліджень і статей про І. Франка та багатьох письменників. Окремими виданнями вийшли його твори: “Тричі мені […]...
18. Гей, там на горі січ іде – пісні січових стрільців Гей, там на горі Січ іде, Гей, малиновий стяг несе, Гей, малиновий… Наше славне товариство, Гей, марширує, раз, два, три! Гей, попереду кошовий, Гей, як той орел степовий, Гей, як той орел… Наше славне товариство, Гей, марширує, раз, два, три! Гей, отамане, батьку наш, Гей, веди, батьку, вперед нас, Гей, веди, батьку… Наше славне товариство, […]...
19. ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО (04.01.1837, м. Кременчук, тепер Полтавської обл. – 18.03.1911, Київ) – визначний філолог, педагог і громадський діяч. Навчався в Полтавському повітовому духовному училищі (1847-1851), Полтавській духовній семінарії в Переяславі (1851-1857), у 1857-1860 рр. – студент Київської духовної академії, з якої його виключено за неблагонадійність. У 1860- 1864 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. […]...
20. Іван Франко (1856-1916) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у початковій (1862- 1864) та німецькій нормальній (1864-1867) школах, пізніше – у Дрогобицькій гімназії (1867-1875). 1875 року вступив на філософський факультет Львівського університету, який залишив через арешт у червні 1877 р. Пізніше був заарештований ще двічі (1880; 1889). […]...
21. Коротка біографія Івана Франка ІВАН ФРАНКО (1856-1916) Іван Якович Франко Народився 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у сільській початковій школі ( 1862-1864 рр. ), у так званій нормальній школі при василіанському монастирі ( 1864-1867 рр. ), пізніше – у Дрогобицькій гімназії ( 1867-1875 рр. ). 1875 року вступив на філософський факультет […]...
22. “Академический кружок” “Академический кружок” – студентське товариство “москвофільської” орієнтації, яке діяло у Львові 1871-95. Під впливом І. Франка, М. Павлика, І. Белея (лютий 1876 – червень 1877) “А. к.” займався і посутніми справами тогочасного українського суспільства, після їх арешту повернувся на “москвофільські” позиції. Мав друкований орган – часопис “Друг”, видав альманах “Дністрянка” (1876), “Повісті й оповідання” В. […]...
23. Народовці “Народовці” – представники галицької, буковинської та закарпатської інтелігенції, які орієнтувалися на народ, обстоювали його інтереси, дбали про формування національної свідомості українців. “Народовський” рух виник у Галичині на поч. 60-х XIX ст. на противагу “москвофільському” і для розв’язання українських культурно-освітніх, а згодом політичних проблем. Діяльність “Н.” зосереджувалася навколо видань “Вечорниці”, “Мета”, “Нива”, “Русалка” і спрямовувалась на […]...
24. Іван Франко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Іван Франко (1856-1916) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у початковій (1862- 1864) та німецькій нормальній (1864-1867) школах, пізніше – у Дрогобицькій гімназії (1867-1875). 1875 року вступив на […]...
25. Притча Притча – повчальна алегорична оповідь, в якій фабула підпорядкована моралізаційній частині твору. На відміну від багатозначності тлумачення байки, у П. зосереджена певна дидактична ідея.-IL-відома за “Панчатантрою”. Вона широко, застосовується в євангелії, виражаючи в алегоричній формі духовні настанови, як, приміром, “притчі Соломона”, що вслід за Псалтирем набули широкого вжитку за/часів Київської Русі. Особливої популярності зазнала “Повість […]...
26. Словник Словник – книга, яка містить систематизований опис слів. Кожний С. складається з упорядкованого реєстру слів-заголовків, що супроводжуються словниковими статтями. Наявність таких статей, їх зміст залежать від типу С. Розрізняють енциклопедичні та лінгвістичні С. У перших – пояснюються поняття, які окреслюються, позначаються словами, наприклад, “Енциклопедія Українознавства” (1955-84) за редакцією В. Кубійовича. Власне слова виступають об’єктом лінгвістичних […]...
27. Вісті “Вісті” – щоденна газета, видавалася у Харкові з 1918 як орган ради робітничих депутатів, з серпня 1919 – орган ВУЦВК. Виходила спочатку російською, а з 1921 – українською мовою. Першими її редакторами були В. Блакитний, Є. Кас’яненко. Особливої популярності сягнула в період так званої “українізації”, друкуючи твори Остапа Вишні, В. Блакитного, В. Сосюри, Ю. Смолича, […]...
28. “МОЛОДНЯК” – Літературне угруповання “МОЛОДНЯК” Організація комсомольських письменників “Молодняк” була заснована 1926 р. До неї належали письменники Харкова (П. Усенко, Л. Первомайський, І. Момот, В. Кузьмич, О. Кундзіч, Я. Гримай – ло, Д. Гордієнко та інші); Києва (Б. Коваленко, О. Корнійчук, М. Шеремет, А. Шиян); були філії в Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві, Кременчуці та інших містах; видавався однойменний журнал. Припинила […]...
29. Молот “Молот” – “галицько-українська збірка”, видана 1878 у Львові М. Павликом за активною допомогою І. Франка як неперіодичне продовження забороненого цензурою журналу “Громадський друг”. Тут було продовжено друкування деяких творів, розпочатих у збірці “Дзвін” (повість І. Франка “Boa constrictor”, оповідання М. Павлика “Пропащий чоловік”, стаття Т. Василевського “Війна слов’ян з турками”), вміщено нові твори, серед яких […]...
30. ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ (псевд. і крипт. – В., Глаголь, Черкасин, Г-ко, В. Г. та ін.; 13.01.1853; с. Ярошівка, тепер Українське Талаліївського р-ну Чернігівської обл. – 27.04.1907, Петербург, похований у Ярошівці) – літературний критик, мистецтвознавець та етнограф. Походив з відомого старшинського роду. Навчався в Ніжинському ліцеї та Сорбонні. Зазнав впливу французького теоретика літератури і мистецтвознавця І. Тена. […]...
31. Досвітні вогні “Досвітні вогні” – літературно-художній збірник творів українських письменників, упорядкований Б. Грінченком, виданий 1906 у Києві М. Череповським. Відкривався однойменним віршем Лесі Українки. Тут були надруковані поезії Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, П. Грабовського, О. Маковея, М, Чернявського, М. Вороного та ін., прозові твори Г. Квітки-Основ’яненка (“Підбрехач”), І. Нечуя-Левицького (“Благосло-віть бабі Палажці скоропостижно вмерти”), Ольги […]...
32. Дністрянка “Дністрянка” – літературно-художній альманах з календарем на 1887, виданий накладом студентського товариства “Академический кружок” у Львові з ініціативи І. Белея, І. Франка, А. Дольницького та В. Левицького. Складається з двох частин – календарної та художньої. Під псевдонімом Джеджалик та під власним прізвищем тут вперше надруковані вірш І. Франка “Хрест Чигиринський” та оповідання з народного життя […]...
33. Діяльність М. Старицького на ниві національного і культурного відродження України В історію української культури М. Старицький увійшов як організатор національного професійного театру і голова першого на Україні театрального товариства, режисер, актор, видавець. Це був період зрушень у суспільно-політичному житті країни. Загострилася криза кріпосницької системи. Студентська молодь жваво відгукнулась на політичні події часу. У період соціального і культурного піднесення Старицький перебуває у вирі громадського життя: відвідує […]...
34. СУМЦОВ МИКОЛА СУМЦОВ МИКОЛА (18.04.1854, Петербург – 12.09.1922, Харків) – літературознавець, фольклорист, етнограф, історик культури, суспільний діяч. Народився в сім’ї нащадків української старшини. Закінчив Харківську гімназію та історико-філологічний факультет Харківського університету (1875). Прослухав курси лекцій з історії літератури й філософії Гейдельберзького (Німеччина) університету (1876). Після захисту кандидатської дисертації призначений доцентом кафедри російської літератури Харківського університету. 1881 р. […]...
35. Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927) “Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927)” – літературно-художній альманах, вийшов 1928 в Чернівцях заходами “ювілейного комітету”. Упорядкував Л. Когут. Містить художні твори та автобіографічні матеріали Ольги Кобилянської (оповідання “Пресвятая, Богородице, помилуй нас”, “Про себе саму”, “Подяка”), вірші, оповідання Уляни Кравченко (“Жадоба за красою”), О. Олеся (“Ользі Кобилянській”), О. Стефановича (“О. Кобилянській”), […]...
36. Липа Іван Львович Липа Іван (літературні псевдоніми – Петро Шелест, Іван Степовик, 24 лютого 1865 – 13 листопада1923) – громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства “Братство тарасівців”. У 1917 р.- український комісар Одеси, член ЦК Української партії соціалістів-самостійників. У 1919 р.- міністр віросповідань УНР. Народився 24 лютого 1865 року у Керчі. Після закінчення […]...
37. НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (НТШ) НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (НТШ) – найдавніша українська наукова організація. Засноване 1873 р. у Львові як Літературне товариство ім. Шевченка, що ставило за мету “вспомогати розвій” української словесності. З 1892 р. перетворене в Наукове товариство ім. Шевченка. З 90-х років стало плекати й розвивати науку і мистецтво, збирати й зберігати пам’ятки давнини. Ініціатори створення НТШ […]...
38. Літературознавство і критика Літературознавство і критика У зв’язку з пожвавленням літературного життя в Україні зароджується літературознавство. Саме на ці роки припадає бурхливий розвиток літературної критики, яка в 60-ті роки стає окремою галуззю літературної діяльності. В умовах переслідування української культури, заборони української мови та української видавничої справи провідна роль у розвитку цих напрямків суспільної діяльності належала російській критиці, яка […]...
39. Слово об’єднання українських письменників “Слово” – об’єднання українських письменників в еміграції. Ідея створення його народилася під час наради літераторів 26 червня 1954 в Українському літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку. Офіційно організація “С.” була проголошена на установчих зборах 19 січня 1957. “С.” є продовженням основних принципів свого попередника – МУРу. Об’єднує українських письменників із багатьох країн світу з метою сприяння розвиткові […]...
40. Іван Липа – Біографія Липа Іван Левкович (літературні псевдоніми – Петро Шелест, Іван Степовик, * 24 лютого 1865, Керч – † 13 листопада 1923, Винники біля Львова) – український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Біографія Співзасновник таємного товариства “Братство тарасівців”. У 1917 р.- український комісар Одеси, член ЦК Української партії соціалістів-самостійників. У 1919 р.- міністр віросповідань […]...