Актуальність п’єс І. Карпенка-Карого

Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим своїх видатних п’єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні його п’єси залишаються актуальними. І причина цьому – процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси – це в якійсь мірі випробування для суспільства: чи вдасться зберегти ті загальнолюдські цінності, які упродовж століть оберігала людська спільнота заради моральності підростаючого

покоління. На відміну від персонажів Карпенка-Карого, нинішні герої не такі однозначні, як у драматурга, вони мають вищу освіту, інколи освіту в декількох галузях і безперечний досвід у таємничому світі “тіньового бізнесу”, а простіше кажучи, вони майже всі пройшли складну школу через уміння виживати в корумпованих складних структурах.

Що ж спільного у героїв Карпенка-Карого та “героїв нашого часу”? Безумовно, що прагнення мати якомога більше грошей, одним словом, гроші заради грошей. Пузир, Калитка не зупиняться ні перед чим, аби тільки збагатитися.

А що сучасні бізнесмени? Гроші на першому плані

в усіх “крутяків” (а використовуючи сучасну лексику, – в “олігархів”) і, на жаль, не заради розвитку якоїсь галузі виробництва, бо це мало б позитивний відтінок, а саме заради грошей, великих грошей. Тільки ховають вони їх не в калитку, не в придбання товарів чи земель, не в удосконалення виробничих процесів, а в банки-схованки за кордоном, “на чорний день”. І з’являється інтерпретація: не “на чорний день”, а “щоб і моїм онукам вистачило”. Бачте, апетити вже не такі, як у Пузиря чи Калитки. їм уже давай більше. І якщо відкриття пам’ятника Котляревському для Пузиря було “без надобності”, то сучасні пузирі та калитки і з мистецтва роблять гроші.

Правда, виникає питання, чи можна те, що вони підтримують, наприклад на сцені, назвати мистецтвом. Але народу “наравиться”, тож і течуть грошики в кишені пузирів.

Хотілось би бачити сучасних бізнесменів, які б не говорили, як Пузир, що “плював на все і знать не хотів людського поговору”. На жаль, позитивних прикладів сьогодні малб. Запитаймо молодих хлопців, які працюють “на фірмача”, чи багато з них влаштувалися на роботу за контрактом чи договором?

Дуже мало таких. Бо в умовах суцільного безробіття вони згодні на будь-який заробіток, на будь-яку роботу, навіть коли отримуватиме за неї копійки. І “фірмачі” цим користуються, бо договір буде зобов’язувати їх дотримуватися закону: тривалість робочого дня, оплата допомоги через хворобу, відпустки тощо. Тож і маємо сучасного Пузиренка, який нехтує законом і готовий на все заради дешевої робочої сили, що принесе величезні прибутки.

Але чого варте життя в безупинній гонитві за багатством та су-перприбутками, коли над могилою такого Пузиренка не проллється жодна щира сльоза як за людиною? Тож твір І. Карпенка-Карого “Хазяїн” залишатиметься ще довгий час актуальним для нашого суспільства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 3.60 out of 5)

Актуальність п’єс І. Карпенка-Карого