Актуальність проблематики п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” (2 варіант)
Уже від моменту своєї появи на світ п’єса М. Куліша “Мина Мазайло” викликала зацікавленість широких верств українського суспільства. Проблематику, художні реалії твору жваво обговорювали у пресі, вони стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. М. Хвильовий називав комедію “епохальним” для української літератури явищем.
Остап Вишня говорив про п’єсу як про “надзвичайної краси річ”, а рівень художньої довершеності вважав недосяжним не тільки для критики, але й для
Звісно, існує поширений погляд, що комедія висвітлює різні соціокультурні аспекти такого явища, як українізація. До певної міри це так, але подібне тлумачення є лише найпершим враженням від п’єси. “Мина Мазайло” – це твір про трагікомедій ність життя, про комедійний трагізм людських доль, про широкий спектр людських характерів і
Звернення автора до проблеми зміни прізвища було зумовлено курйозним випадком. За спогадами дружини письменника, працюючи над чернеткою твору, Куліш якось зайшов до загсу, де прочитав список змінених прізвищ. Між іншими там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це так його розсмішило, що він вирішив вставити цей факт у п’єсу. Перед першою виставою комедії до нього прийшов якийсь молодий чоловік і відрекомендувався як доктор Алмазов.
Виявилося, що це й був той самий недавній Гімненко, якому стало незручно від того, що публіка зі сцени почує про його проблему. Незважаючи на вмовляння молодого чоловіка, Куліш відмовився замінити злощасні прізвища на інші, бо вважав, що у цьому була перчинка всієї п’єси. Курйозний випадок, тим не менше, приховує серйозну проблему, яку і наважився донести до публіки автор.
Ця проблема самоідентифікації, усвідомлення своєї національної приналежності, повага до рідної мови, культури, історії залишається каменем спотикання та предметом різноманітних спекуляцій у сучасному українському суспільстві.
У “вступній” сцені автор вводить читача у суть конфлікту, що виник у родині Мазайла. Рина, дочка головного героя комедії Мини Мазайла, розповідає своїй подрузі про те, що батько хоче змінити своє “малоросійське” прізвище і шукає вчительку, яка зможе навчити його правильно говорити російською мовою. Мокій, син Мазайла, є великим шанувальником української мови. Тільки він один ще не знає про наміри батька. Дружина Мини викликає телеграмою тьотю Мотю Розторгуєву з Курська: тільки вона може врятувати ситуацію.
У той же час Рина по-своєму намагається врятувати родину від гострого конфлікту: вмовляє Улю Розсоху закохати в себе Мокія. Вона сподівається, що закоханий Мокій відійде від “своїх українських фантазій”, батько оформить собі й родині нове прізвище – вони не будуть соромитися старого, українського прізвища, конфлікт у родині буде вичерпаний.
Отже, основний конфлікт у комедії спричинений бажанням змінити прізвище. Щось ганебне в цьому факті як такому важко віднайти, але уважно проаналізуймо причини, які підштовхнули героя до, подібного рішення. Прізвище не належало до немилозвучних, образливих для свого носія, таких, що принижують людську гідність.
Якщо й було в ньому щось негативне, то хіба що елемент згрубілості, але в російському варіанті він благополучно вцілів. Прізвища, запропоновані в ході дискусії, так само не були милозвучними: Мазов, Мазенський, Мазайловський, Мазайлович тощо. Варіант Мазєнін було обрано лише тому, що це було схоже на Єсєнін.
Мазайло постійно нарікає на те, що все життя власне прізвище насправді було для нього ганебним прізвиськом, що через нього не склалася його доля й кар’єра. Але сторонній спостерігач сказав би, що, навпаки, Мазайло досяг у цьому житті певних вершин: сімейний статус, матеріальні статки, хороша квартира, пристойна державна посада.
Людині завжди всього мало, виснажлива жага досягти більшого і більшого застилає очі навіть найурівноваженішій особистості. Вроджена неповноцінність і статус “столичного хохла” наштовхують Мазайла на думку, що лише тоді, “як здобуде він право і змогу відмовитись від усього українського (читаємо в контексті, що все українське – це “третій сорт”), від кореневої системи свого “мужицтва”, як він зречеться предківщини і, нагло змінивши личину, стане одного чудового дня Сірєнєвим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок – Мазєніним”, нарешті зможе почуватися повністю захищеним і абсолютно невразливим. Не можемо не погодитись і з тим, що для Мазайла зміна прізвища – це “розрив ланцюга, яким він, цей неоміщанський Прометей з харківської Холодної Гори, прикутий до свого минулого”.
Отже, весь час приховувана (бо все ж таки соромно зректися своїх предків) причина зміни прізвища Мазайла формулюється так: Мині потрібне прізвище, яке дало б змогу приховати козацьке походження, отримати давно омріяний шанс одержати владу й зайняти престижніше місце в державному апараті.
Прізвище головного героя якнайточніше відповідає авторському задуму. З одного боку, ім’я Мина та прізвище Мазайло якнайкраще підходять одне одному. У прізвищі збережена внутрішня форма слова “мазати”, яка ніби застерігає, що його носій може “промазати”, схибити, домилитися.
Заповітні мрії та сподівання такого персонажа ніколи не даватимуть очікуваного результату, та й подібні до героя реальні люди не стільки рухаються до поставленої мети, “скільки стараються замазати все істинно близьке, зокрема й національне, від котрого відхреститися не тільки важко, а й ганебно”. А ім’я Мина перекладається буквально з грецької мови як “місячний”. Як Місяць на небі – супутник Землі, так і Мина – супутник чужої гравітації.
Мина – це відблиск чужого світла, який шляхетство вбачає в зміні прізвища. Тільки на обіграванні імені головного героя автор ставить перед глядачем та читачем ще одну проблему – проблему стандартизації, уніфікації людини, перетворення її на дрібний гвинтик державного механізму. Звернімося до історії: тоталітарна влада, прагнучи досягти абсолютного підкорення населення, в першу чергу позбавляла особистість індивідуальності, імені. Середньовічна інквізиція примушувала єретиків носити спеціально нашитий на одязі червоний хрест, що обмежувало право на спілкування, бо таких людей усі боялися й намагалися уникати. Радянська влада, утверджуючи позиції рабовласництва у XX столітті, не видавала колгоспникам документів, які посвідчували особу.
У сталінську часи репресовані носили тавро, яке мало словесне оформлення: “ворог народу”. В’язні гітлерівських концтаборів втрачали ім’я, яке замінювалося табірним номером, котрий наносився на зап’ястя руки або ж на одяг. Мина прагнув позбутися свого імені, прагнув стати таким, як і всі, і таким чином позбавляв себе права на індивідуальність, права на голос.
Він несвідомо наближував “всесвітню номерну систему”, коли “кожний член великої всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого нумера”.
Уся родина підтримує цей крок батька до омріяного “кращого” життя, усі, крім сина Мокія. Рина звертається до Улі: “Не сьогодні, то завтра буде опубліковано в газеті наше нове прізвище, але Мокій подав заяву, щоб йому залишили старе… Ти розумієш – Мокій випаде з нашої родини”.
Цікаво, що члени родини, які самі зреклися родового прізвища, своїх предків, уважають Мокія зрадником, мовляв, він “випаде з нашої родини”, хоча, фактично тільки Мокій Мазайло і залишається в родині із родовим прізвищем Мазайло. У давні часи родове ім’я успадковувалося як найцінніший скарб.
Прізвище представника знатної родини часто важило значно більше, ніж його матеріальне становище. І багато століть тому, і в наш час нерідко реєструвалися шлюби не особливо титулованої, зате добре матеріально забезпеченої людини із безмаєтним нащадком князів, баронів, від якого у спадок залишалося лише прізвище, яке берегли, як найцінніший клейнод, передавали від покоління до покоління. Мокій усвідомлював, що він українець. Своє прізвище він виводить від чумаків, а чумакування в певний історичний період в Україні стало важливим складником економічного життя, економічного процвітання.
Життєва позиція Мокія – це не позиція запеклого націоналіста, відстороненого від усіх світових процесів. Він не хоче вирощувати і плекати в собі дух раба, тому поважає своїх предків, тому і не соромиться власного прізвища. Бути тим, ким ти є від народження, – гідно і почесно.
Запорука успіху, на мій погляд, саме в тому і полягає, щоб віднайти в самому собі джерела енергії, успадковані від предків. Не треба озиратися навкруги в пошуках кращої долі, кращого життя. Не все українське – це “третій сорт”.
Тільки від нас залежить доля нашої держави, від того, який шлях ми оберемо: рабський пристосуванця Мини чи вільнодумний патріота Мокія.
Related posts:
- Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” I. “Мина Мазайло” – одна з кращих п’єс М. Куліша. (1928 року М. Куліш написав п’єсу “Мина Мазайло”, в якій порушив мовну проблему. М. Куліш був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови і намагався боротися за її подальший розвиток.) II. Комедія “Мина […]...
- Визначення проблематики комедії “Мина Мазайло” 1. Мовна проблема в комедії. Художнє відтворення проблеми українізації. (Твір М. Куліша висвітлює проблеми русифікації України, яку в 1920-х рр. більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою “українізацією”. П’єса написана на матеріалі, який був характерний для Харкова 1920-х рр” відбиває говірку Харківщини тих часів. Головний герой Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змінити своє прізвище на […]...
- Детальний Аналіз “Мина Мазайло” М. Куліша ” Мина Мазайло ” аналіз твору – рід, тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, проблематика та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Мина Мазайло” : драма. Жанр “Мина Мазайло” : Сатирична комедія. Тема “Мина Мазайло” : художнє відтворення проблеми українізації у 20-30-х роках XX ст.; сатиричне змалювання новітнього міщанства. Ідея “Мина Мазайло” […]...
- Характеристика образів Рими та Мокія за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Образи п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” не мають чіткого поділу на позитивних та негативних. Всі герої однаково смішні у своєму прагненні стати кращими. Головний конфлікт твору – українізація 20-30 років XX століття. Персонажі твору по-різному сприймають це явище. Головний герой Мина Мазайло вважає українізацію способом зробити з них другосортних людей. Його донька має схожу думку, […]...
- “Мина Мазайло” М. Куліша: українізація й шляхи побудови національного суспільства Складні почуття наповнювали душу Миколи Куліша, коли він починав писати свою п’єсу “Мина Мазайло”. Усім серцем прийняв він революцію, мріяв про “голубий соціалізм”, який так палко проголошував його Малахій. Але дійсність 20-х рр. минулого століття вносила сум’ятицю в його душу: гостро постала національна проблема. Українцям, їх культурі, мові не вистачало місця на власній Україні. Куліш […]...
- Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Драма “Мина Мазайло” – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного відродження. Темою твору є ставлення шовіністичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу. П’єса була написана на матеріалі 20-х років XX століття, та вона й сьогодні примушує замислитися над проблемами […]...
- Засудження міщанського світогляду в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцисти ку, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму “97”. Творчість М. Куліша – це багатогранне, загострене зображення побуту пси хології українців. На Україні у перші десятиліття XX століття відбувалися складні соціально культурні процеси, точилися гострі політичні й літературні дискусії. […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (2 варіант) Видатний драматург Микола Куліш вважав неможливим обходити у своїй творчості важливі проблеми будівництва української радянської культури, бо від їх розв’язання залежало майбутнє рідної держави. “Мина Мазайло” – одна з тих його п’єс, що розглядає проблему викриття національних збочень у свідомості людей, які живуть у новому суспільстві, стоять на порозі докорінних змін. Задум п’єси письменник охарактеризував […]...
- Значення п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У декого з нас нерідко виникає думка: от би змінити своє ім’я на краще, вдягтися наймодніше чи поміняти зачіску на найсучаснішу і – готово! Одразу з’явиться багато друзів, прийдуть авторитет і повага, успіхи в роботі чи навчанні. Але так не буває. Мені здається, що причини вдалої чи невдалої життєвої дороги криються не у зовнішних факторах, […]...
- Художнє відтворення проблем українізайії 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (ІІ варіант) Видатний драматург Микола Куліш вважав неможливим обходити у своїй творчості важливі проблеми будівництва української радянської культури, бо від їх розв’язання залежало майбутнє рідної держави. “Мина Мазайло” – одна з тих його п’єс, що розглядає проблему викриття національних збочень у свідомості людей, які живуть у новому суспільстві, стоять на порозі докорінних змін. Задум п’єси письменник охарактеризував […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Миііа Мазайло” Миколи Куліша. Один із кращих творів Миколи Куліша “Мина Мазайло” висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. За роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин […]...
- Художнє втілення проблеми українізації в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” 1. Бути чи не бути українській нації… (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії “Мина Мазайло”). 2. Втілення проблеми українізації в образах п’єси: А) зрікання свого національного “я”, спроба “влитися” у російську культуру (“Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця… ” Мина – реальна істота, перевертень: “Двадцять три […]...
- Характеристика образу дядьки Тараса за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у драмі “Мина Мазайло” показує читачеві своїх персонажів у гротескному світлі. Один з найколоритніших героїв – дядько Тарас. Це образ людини, яка шанує свій рід, національні традиції та історичну минувшину народу. Але погано те, що він не враховує нових вимог сучасного життя. Він продовжує жити в минулому, хапається за те, що вже давно […]...
- “Мина Мазайло” М. Куліша – “філологічний водевіль” За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання “не тих” слів, а українську мову знав дуже добре і високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Згодом М. Куліш створює одну з найкращих своїх п’єс – “Мину Мазайла”, яку хтось із […]...
- Мокій – палкий прихильник українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання “не тих слів”, а українську мову Знав дуже добре і високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих Мов, як його рідна, дуже мало в світі. І дуже обурювався, коли українську мову калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку, […]...
- Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” – ІІ варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” II варіант У двадцяті роки XX сторіччя запроваджувалася владою більшовиків так звана “українізація”, яка визвала багато суперечок і протилежних думок. Не міг залишитись осторонь цієї проблеми і справжній патріот України Микола Куліш, який і відтворив суперечності доби у своїй […]...
- “Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв І. Зав’язка твору, конфлікт. (Уже з перших реплік героїв комедії М. Куліша “Мина Мазайло” стає зрозуміло, що це “філологічна п’єса”. Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище і шукає вчительку, яка б навчила його правильно говорити “по-руському”, а син Мокій, навпаки, мріє доповнити прізвище словом “Квач”.) ІІ. Процес українізації у 20-х роках XX століття. 1. […]...
- Проблема українізації в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – видатний драматург першої половини XX століття. Художньо довершені, гостроконфліктні його твори здобули визнання їх автору не тільки на Україні, а й далеко за її межами. П’єси М. Куліша відзначаються гостротою проблематики, актуальністю, емоційною напруженістю, рельєфним різьбленням характерів. У 20-х роках нашого століття дуже актуальною стала тема міщанства, що намагається будь-що пристосуватися у […]...
- Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У цьому творі найвидатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української […]...
- Засоби творення комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, […]...
- “Мина Мазайло” Миколи Куліша – “філологічна п’єса” “Мина Мазайло” – це твір про трагікомічність життя, про людські характери і вподобання, про вічну силу кохання. Але найперше – це твір, у якому гостро стоїть проблема вибору: бути справжнім патріотом України чи перетворитися на людину без роду і племені, яка відмовляється від свого коріння, від рідної мови. Твір “Мина Мазайло” – це філологічна п’єса […]...
- Художнє втілений проблеми українізації в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” 1. Бути чи не бути українській нації… (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії “Мина Мазайло”). 2. Втілення проблеми українізації в образах п’єси: А) зрікання свого національного “я”, спроба “влитися” у російську культуру (“Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця…” Мина – реальна істота, перевертень: “Двадцять три роки, […]...
- “Система образів у творі “Мина Мазайло” У змалюванні своїх героїв драматург використовує іронію, шарж та гостру сатиру, що дає можливість різко висміяти нігілістичну позицію українського міщанства в питанні національного відродження. У п’єсі подано ряд яскравих типів, які сягають до національної символіки доби. В особі головного героя Микола Куліш висміює українських перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї нації, своєї мови. Мина Мазайло […]...
- Проблема українізації у драмі Миколи Куліша “Мина Мазайло” Драма “Мина Мазайло”, що була написана у буремні і хвилюючі роки післяреволюційного економічного і культурного відродження України, – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного пробудження. Невмолимий прес економічних проблем вичавлює з наших ослаблених тоталітаризмом душ усі сили і замулює щедрі витоки національних поривань, які напувають цілющою джерелицею наш дух. Наша свідомість мізерніє. […]...
- Засоби комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, […]...
- Любов до рідної мови і боротьба за чистоту у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” 1. “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса (в ній багато мовознавчої уваги слову, емоційному забарвленню та відтінкам. Слово для Куліша – це зброя у повному і абсолютному розумінні). 2. Мокій – носій думок М. Куліша щодо рідного слова (літературознавець Н. Кузякіна так характеризує Мокія – сина головного героя: “Свою любов до рідного слова у “Мині […]...
- Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло’ вчора і сьогодні У цьому творі найввдатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. Ї саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української […]...
- Художнє втілення проблеми українізації у комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до незворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися чогось у житті, особливо зробити […]...
- Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” – ІІІ варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” ІІІ варіант Коли людина живе в суперечливий час, вона починає замислюватись над протиріччями епохи. По – своєму розуміє і хоче розв’язати автор комедії “Мина Мазайло” проблему українізації, яка виникла у двадцяті роки XX століття, принісши багато чуток, пліток і […]...
- Любов до рідної мови і боротьба за її чистоту у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” “Філологічний водевіль” – так було визначено одним із критиків жанрову своєрідність комедії “Мина Мазайло”. Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене […]...
- Структурна своєрідність тексту драми М. Куліша “Мина Мазайло” Творчість Миколи Куліша – це багатогранне, гранично загострене зображення побуту, психології, соціально-культурних процесів в Україні перших десятиліть XX століття. Доля українського села, духовні пошуки інтелігенції, морально-психологічні тенденції в робітничому середовищі, аспекти національно-історичного розвитку та перспективи України – ось такі основні проблеми його творів. Творчість Миколи Куліша – це складна система різноманітних художніх чинників, концепцій. Якщо […]...
- Характеристика образів комедії “Мина Мазайло” М. Куліша ОБРАЗ МИНИ МАЗАЙЛА Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє “плебейське прізвище” на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від “мужицтва” й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок – Мазєніним. Саме в […]...
- П’єса М. Куліша “Мина Мазайло”. Дослідження стисло “Філологічний водевіль” – так було визначено одним із критиків жанрову своєрідність комедії “Мина Мазайло”. Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене […]...
- “Мина Мазайло” М. Куліша – комедія типів і характері! I. Історія появи комедії. (Твір було закінчено наприкінці 1928 року. Він миттєво викликав зацікавленість й дістав широку підтримку з боку широких верств українського суспільства. Лесь Танюк слушно підкреслював: “П’єсу відразу ж – винятковий для М. Куліша випадок! – було оцінено реперткомом дуже високо й рекомендовано до показу в усіх театрах України… ” Уже навесні, в […]...
- Критика вид сучасного суспільства в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Комедію М. Куліша “Мина Мазайло” часто називають філологічною п’єсою. Свого часу, наприкінці 20-х років XX століття, вона з великим успіхом йшла на українській сцені. Але 1930 року, коли українізацію було згорнуто, п’єсу одразу заборонили. Однак серед читаючої публіки вона викликала досить гостру дискусію, оскільки вже за своїм характером вона є суто дискусійним твором. Так, герої […]...
- Твір за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна Куліш відзначала у спогадах: “Микола безнастанно працював над мовою. Знав її досконало, як небагато […]...
- Критика “Мина Мазайло” Микола Куліш Один з найкращих творів Миколи Куліша ” МИНА МАЗАЙЛО ” висвітлює процес русифікації України, яку в 1920-х рр. більшовицькі ідеологи здійснювали, назвавши словом “українізація”. Українізація “згори” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови. Тому в роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин втратив почуття належності до своєї нації, потребу користуватися рідною мовою. Типовим представником […]...
- Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” – І варіант МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло” І варіант Проблема українізації хвилювала багатьох патріотів України. Микола Куліш теж був одним із патріотів, вірив у те, що з часом усе зміниться, Батьківщина стане самобутньою, вільною, українською. Тому не дивно, що головною проблемою у 20-ті роки минулого століття, […]...
- “Особливості п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло Любов’ю до України, свідомістю національної гідності пройнята п’єса Куліша “Мина Мазайло”. Політична комедія Миколи Куліша є нищівною сатирою на малоросійщину, російський великодержавний шовінізм, духовний інфантилізм. Цей твір називають “філологічним водевілем”, його складно перекласти на будь-яку іншу мову, оскільки сюжет п’єси побудований на грі двох мов – української та російської. Сам Микола Куліш зазначив, що тема […]...
- Куліш Микола – Мина Мазайло (дуже стисло/скорочено) Перша дія 1 Розмова Рини Мазайло з її подругою Улею, з якої з’ясовується, що у родині Мазайла відбуваються сварки через “сторичне питання”. Мокій Мазайло дуже захоплюється українською мовою і хоче переробити своє прізвище на Мазайло-Квач, у той час як його батько Мина прагне найняти вчительку російської мови. Крім того, написало листа до тьоті Моті в […]...