Акварель

Related posts:

1. Скорочено – НА ДОЛИНІ ТУМАН Слова В. Діденка На долині туман, На долині туман упав, Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло, Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (2) На долині туман, На долині туман упав. Білі ніжки в росі, Білі ніжки в росі скупав. Понад гору дівча, […]...
2. Анаграма Анаграма (грецьк. ana – пере та gramma – літера) – переставлення літер у слові, завдяки чому витворюється нове значення, прочитуване у зворотному напрямку (тік – кіт, мука – кума, літо – тіло), постають псевдоніми (Симонов – Номис) тощо. Ця стилістична фігура добре відома в українській поезії, використовується з метою римування чи створення різних ефектів, зокрема […]...
3. Скоромовка Скоромовка – поетичний жанр, живлений джерелами дитячого фольклору, зумовлений потребами етнопедагогіки. В основі С – дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів, призначена для тренування артикуляційного апарату дитини. Водночас вона, позначена тонким інструментуванням, виконує естетичну функцію, спонукає до словотворчості (“В сіни Мусій сіно носив”, “Надворі погода розмокропогодилася” тощо). Цю особливість С. зауважили авангардисти, зокрема футуристи, використовуючи […]...
4. Дисонанс Дисонанс (фр. dissonance, від лат. dissono – недоладно, негармонійно звучу) – неблагозвучність у віршованому тексті, зумовлена вимогами віршового розміру, збігом приголосних (див.: ). Таке явище не часто трапляється в українській поезії: “…сиве павутиння в’є павук й в вікні від дотиків охлялих рук блідо-рожеві спіють баклажани” (Б.-І. Антонич). Дисонансом також називають неточну риму, де суголосні лише […]...
5. Аналіз творчості Михайля Семенка Провідним поетичним образом у поезії М. Семенка є місто. Його він оспівував у кількох поезіях з однойменною назвою. Ці твори мають другу назву за першим рядком: “Вдихаю я тонку отруту… “, “Блимно і крапно”, “Сонце освітлювало… “, “Зойкно вилітали… “, “Вечір подощовий… “, “Місто мокре”, “Ось те сте… “. А також у віршах із надзвичайно […]...
6. Формалізм Формалізм (лат. Forma – вигляд, постава, форма) – один із напрямів авангардизму в мистецтві початку XX ст., збірне поняття для характеристики дадаїзму, конструктивізму, кубізму, футуризму, абстракціонізму та ін. течій, що об’єднували митців, котрі надавали особливої уваги формі художнього твору. Мав прихильників у більшості країн Європи і Америки в усіх видах мистецтва, заразом і в художній […]...
7. Аналіз вірша “Бажання” Семенко Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягн’уть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно, – служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! […]...
8. Жадібний туман (твір-казка) 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Жадібний туман (твір-казка) Улітку океани, моря, ріки, найбільший ліс і найменша травинка віддавали повітрю свою вологу. Вона була прозорою і непомітною. Та одного дня Сонце нагріло Землю, а ввечері стало прохолодно. Нагріте за день повітря зробилося холодним, а водяна пара стала густою й помітною. На землю опустився Туман. Спочатку він стелився […]...
9. Авангардизм поезії Михайла Семенка Про український футуризм почали згадувати порівняно недавно. Проте не слід забувати, що у 10-30 роки XX століття це була потужна авангардна течія у нашій літературі. Очолював групу футуристів Михайло Семенко. Людина-блискавка, людина, яка вміла робити мертві петлі у поетичному небі, людина, яка стверджувалась і вдосконалювалась, розробляючи власний неповторний стиль. Разом із тим поет мав уразливу […]...
10. За сонцем хмаронька пливе (скорочено) – Шевченко Тарас За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою. Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить… А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не […]...
11. Скорочено – “ЗА СОНЦЕМ ХМАРОНЬКА ПЛИВЕ.. – ТАРАС ШЕВЧЕНКО За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Годиночку, Малую годину Ніби серце одпочине, З Богом заговорить… А туман, неначе ворог, Закриває море І хмароньку рожевую, І тьму за собою Розстилає туман сивий, І тьмою німою Оповиє тобі душу, Й не […]...
12. Образ Прометея в поемі “Кавказ” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Т. Шевченко Дух великого Кобзаря завжди залишався вільним, як залишалась вільною і безмежною думка поета. Тарас Шевченко завжди був на боці скривджених і пригноблених. Своїми творами він намагався збуджувати національний дух народу, вселяти віру в його сили. У більшості творів […]...
13. ПІВДЕНЬ – Ф. І. Тютчев Ф. І. Тютчев (1803 – 1873) ПОЛДЕНЬ Лениво дышит полдень мглистый. Лениво катится река, И в тверди пламенной и чистой Лениво тают облака. И всю природу, как туман, Дремота жаркая объемлет, И сам теперь великий Пап В пещере нимф спокойно дремлет. ПІВДЕНЬ Ліниво мріє південь млистий, Ліниво хвилі п’ють пожар. В блакиті чистій, променистій Ліниво […]...
14. Паралелізм Паралелізм (грецьк. parallelos – той, що рухається поряд) – аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину. Найчастіше трапляється у синтаксичних ситуаціях, відомих із фольклорної традиції, принаймні за піснями легендарної Марусі Чурай, в яких витворюється психологічний П.: Як ми кохалися, як зерно в горісі, Тепер розійшлися, як туман по лісі! Як ми кохалися, як голубів пара, […]...
15. Авангардистська лірика футуриста М. Семенка (1892-1937) Народився в с Кибинці Миргородського повіту на Полтавщині. Навчався в реальній школі і три роки в Петербурзькому психоневрологічному інституті. Коли почалася революція, Семенко переїздить до Києва, де активно починає займатися літературною творчістю. Був репресований у 1934 p., помер на Соловках. Поет, ідеолог українського футуризму. Перша збірка “Прелюд” з’явилася у 1913p., дві наступні – “Дерзання” […]...
16. Компонент Компонент (лат. componens – той, що складає) – складова частина цілісного художнього твору, синонім елемента. К. як спільнокореневе слово з композицією, співвідносний з нею. Тому будь-який елемент твору, який виконує відповідну композиційну функцію, є його К. – складові елементи сюжету, засоби характеротворення (монологи, діалоги, портрет, пейзаж, інтер’єр), вставні епізоди, арогог, епілог тощо. Відповідно до принципів […]...
17. Михайль Семенко – яскравий представник футуризму в українській літературі Я покажу вам безліч світів – Оригінальних і капризних. Михайль Семенко. “Запрошення” Футуризм, що зародився на початку XX століття в Італії, знайшов своїх послідовників і в українській літературі (Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Микола Бажан). Лідером футуристів можна вважати Михайля Семенка, який теоретично обгрунтував ідейно-естетичні основи новонародженого українського футуризму. Заявивши про спалення свого “Кобзаря”, Семенко ніби […]...
18. Анімалізм Анімалізм (лат. animal – жива істота) – художнє зображення тварин, птахів, комах, рослин та ін. крізь призму людського світовідчування, надання їм властивостей людського характеру. Яскравими прикладами А. вважаються фольклорні твори, передовсім казки про тварин та птахів, “Слово про Ігорів похід”, байки Л. Глібова, прозові (“Щука” І. Франка, “Лось” В. Гжицького, “Рудько” О. Ольжича, “Степова казка” […]...
19. Деструкція класичної форми на прикладі поезії М. Семенка Деструкція – руйнування структури будь-чого. Період панфутуризму у творчій біографії Михайля Семенка пов’язується, перш за все, з надзвичайно плідною діяльністю в плані розробки теоретичного підгрунтя нової течії. Перебуваючи в контексті актуальної на той час тези про смерть мистецтва, Михайль Семенко формулює свою теорію “деструкції” світового мистецтва й розуміння футуризму, як перехідної ланки від мистецтва минулого […]...
20. Місто М. Семенко Місто У своєрідний спосіб Михайль Семенко відображає звуки мегаполісу: Осте сте Бі бо Бу Привертають увагу короткі, рублені речення, численні асонанси та алітерації, використані автором. Візники – люди Трамваї – люди Автомобілі білі Бігорух рухобіги Рухливобіги Berceus кару Поет вдається до повторення частин слів. Селі Елі Лілі Пути велетні Диму сталь Палять Пах Пахка Пахітоска […]...
21. Літній ранок – ІІ варіант 8 клас II варіант Прокидаюсь рано, сонце тільки краєчок показало з-за обрію. Вибігаю на ганок і посміхаюся сонцю: “Ура! Літо, канікули!” Швиденько хапаю риболовні снасті. До річки спускаюсь вузенькою стежкою. А довкола на траві тремтять крапельки роси. Збиваю їх босою ногою. Як приємно! Річка з’явилася переді мною зненацька. Я навіть затамував подих від цього видовища. […]...
22. Євген Маланюк – Поле бою ЄВГЕН МАЛАНЮК ПОЛЕ БОЮ 1 А поле бою все чека І мріє крізь туман і віддаль. Господь не жалує віка, Щоб ось, блукавши, як сновида, Шукать шляху, і важить час, І пить гіркі й безсонні ночі, Й даремно підбирать ключа До літер тих сузір пророчих. 2 А поле бою нам все те ж – І […]...
23. Літній ранок Прокидаюсь рано, сонце тільки краєчок показало з-за обрію. Вибігаю на ганок і посміхаюся сонцю: “Ура! Літо, канікули!” Швиденько хапаю риболовні снасті. До річки спускаюсь вузенькою стежкою. А довкола на траві тремтять крапельки роси. Збиваю їх босою ногою. Як приємно! Річка з’явилася переді мною зненацька. Я навіть затамував подих від цього видовища. Широка, тиха, а над […]...
24. Я один виходжу на дорогу – МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ Я один виходжу на дорогу; Крізь туман кремнистий шлях блищить; Тиха ніч. Пустеля слуха Бога, І зоря з зорею гомонить. В небесах врочисто й чарівливо. Спить у сяйві голубім земля… Що ж мені так боляче й тужливо? Жду чогось я? Чи жалкую я? Від жіття нічого не чекаю, І не жаль минулого мені; Я свободи […]...
25. Дактилічна рима Дактилічна рима – співголосся слів у вірші, в яких наголос падає на третій склад від краю, нагадуючи за побудовою стопу дактиля. І. Качуровський називає Д. р. пропарокситонною), вважаючи її генетично позаукраїнською, хоча вітчизняні фольклорні джерела (фрагменти дум) спростовують такі припущення (“Плач невольників”: “Там багато війська понаджено: По два, по три укупу посковано, / По два […]...
26. Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами […]...
27. Володимир Сосюра – Коли світало Балада Вони його спіймали край вокзалу і кинули, безсилого од ран, в глухий підвал… Водою і металом, як люті пси, вони його терзали, а він мовчав, маленький партизан. Вони по нім підборами гриміли, мов крізь туман, звучав глузливий сміх… І як його не мучили, не били, – він повен був для них страшної сили, не […]...
28. Твір за картиною Білокур “Напровесні” Твори Катерини Білокур пройняті щирою любов’ю до рідного краю. На передньому плані картини “Напровесні” – дві молоді верби, що виросли із старого пня. Їх оточують вербові пагони. Авторка змогла майстерно передати і мереживо їхніх тоненьких гілочок” і шорсткість гнучких стовбурів. Неподалік – білокора красуня-берізонька. А далі, на другому плані картини, все губиться в ніжному серпанку […]...
29. Азіатське походження Михайла Семенка Азіатське походження Михайла Семенка Азіатське походження Михайла Семенка – факт загальновідомий. Анатоль Петрицький залишив нам словесний і акварельний портрети лідера українського футуризму: “І ось Семенко. Це людина малого зросту, і під час зустрічі з ним перше, що кидається в очі, це величезна шевелюра волосся, покрученого, як в негра. Коли ви довго приглядаєтеся до нього, помічаєте […]...
30. Універсальний журнал “УЖ” (“Універсальний журнал”) – ілюстрований літературно-художній щомісячник. Виходив у Харкові як видання газети “Пролетар” з листопада 1928 до серпня 1929 за редакцією М. Бажана, Остапа Вишні, М. Йогансена, Л. Коваліва, О. Слісаренка, Ю. Смолича. Власне редакційну роботу виконували Ю. Смолич, Л. Ковалів, М. Йогансен, які, належачи до “Техномистецької групи “А”, спрямовували зусилля редакції на те, […]...
31. Митуса “Митуса” – літературно-мистецький місячник. Виходив у Львові протягом січня-квітня 1922. Часопис видавали колишні січові стрільці, які об’єдналися в літературну групу “Митуса”, – Р. Купчинський, О. Бабій, В. Бобинський, Ю. Шкрумеляк. І ілюстрував П. Ковжун. У журналі були відділи: “Поезія”, “Поетична проза”, “Мистецька трибуна”; рубрики “Мистецька хроніка” та “Книжки до оцінки”. У “М.” друкувалися Р. Купчинський, […]...
32. Паузник або Павзник Паузник або Павзник – термін (вживаний паралельно з терміном “дольник” від “доля” – частка), який означає метроряд, розбудований на дво – і трискладових стопах силабо-тоніки. В них часом бракує одного або двох складів. У живому звучанні їх відсутність компенсується або павзою, або розтягненою вимовою сусідніх складів, або посиленням їх наголошеності, найчастіше – всіма названими засобами: […]...
33. Бард Бард (кельт. bard – співець) – мандрівний співець у народів кельтського походження; в добу середньовіччя – поет в Ірландії, Шотландії, Уельсі. Щоб здобути це звання, початківець мусив оволодівати версифікаційною майстерністю впродовж 10-12 літ. Поезія В., що проіснувала майже до кінця XVIII ст., мала великий вплив на європейську літературу, передовсім на романтизм, особливо після видання пісень […]...
34. Віє вітер на долину – пісні та романси невідомих авторів Віє вітер на долину, Колише билину. Рід до роду листи пише Та на Україну. Пише листи розмаїті, Пише, розсилає Все на тую Україну, Де родину має. Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. Туман сивий, туман синій, Піднімися вгору, З’їжджайтеся рід до роду На любу розмову. […]...
35. Кільце Кільце – композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні звуків, лексем, строф тощо, коли немовби змика-ються анафора та епіфора (див.: ). Надзвичайно багата на цей прийом лірика П. Тичини, в якій спостерігається звукове К. (“Здаля сміялась струнка тополя”), лексичне (“Ой не крийся, природо, не крийся”), строфічне (“Закучерявилися хмари”). Подеколи стилістичну фігуру, в якій […]...
36. Апокопа Апокопа (грецьк. Apokope – утинання) – усічення наприкінці слова одного чи кількох звуків без порушення значення. слова. А. поширена у мовній (побутовій) практиці, що впливає і на художнє мовлення: Що кидає тебе у відчай? Котра частина твого “я”? Ота, що плаче?, Та, що квилить? Ота, що наріка? (Л. Ярмак). Останнє дієслово у цитованій строфі “наріка” […]...
37. Явище українського футуризму Явище українського футуризму Термін “футуризм” належить італійському митцеві Філіпо Томазо Марінетті. Футуризм це – мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Спрямування футуризму можна виразити трьома “М”: місто, машина, маса. Дві головні ознаки футуризму: по-перше, нове мистецтво зовсім не цікавиться людиною. Психологізм оголошується анархізмом. Психологізм – характерна риса міщанської літератури, яка вмирає. Якщо цікавить […]...
38. Дохмій Дохмій (грецьк. dochmios – кривий) – стопа в античному віршуванні, що складається з восьми мор, поєднуючи в собі ямб та амфімакр ( &;#8746; – – &;#8746;-). Можливість заміни довгого складу двома короткими (і навпаки) витворювала до 32 варіантів Д., котрий здебільшого використовувався в ліричних та патетичних фрагментах античних трагедій. В українській поезії ця стопа майже […]...
39. КЛИМОВСЬКИЙ СЕМЕН КЛИМОВСЬКИЙ СЕМЕН (між 1690- 1700, Харківщина – кінець XVIII ст., с. Припутні, тепер у складі с. Мошоринє Знам’янського р-ну Кіровоградської обл.) – поет і філософ. Один із найзагадковіших українських поетів, “козак-стихотворец”. В “Пантеоне российских авторов” про нього пишеться, що “Климовський за сім грецьких мудреців був славніший і шановніший між побратимами його козаками, що він, наче […]...
40. КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН РОЗДІЛ І КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ ОЛЕКСАНДР ПУШКІН КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ Історія створення Олександр Пушкін написав “Казку про рибалку та рибку” в Болдіно 1833 р. на підставі розповідей Орини Родіонівни, які ретельно записував. У російському фольклорі широко побутує казка “Жадібна баба”. Однак разом з тим поштовхом для написання “Казки про рибалку та рибку” стало […]...