АЛАТИР-КАМІНЬ, АЛАІАН, АЛТАР, ОЛТАР, ВІВТАР
АЛАТИР (АЛАТИР-КАМІНЬ, АЛАІАН, АЛТАР, ОЛТАР, ВІВТАР).
І. Священний “живий” камінь, що лежить у ВИРІЇ1 під “першодеревом світу” ПРАДУБОМ.
За легендою, А. походить від яйця, котре зніс першобог давніх українців СОКІЛ-РОД.
А. уособлює могутність і невмирущість плодючої творчої сили життя. Та міць і сила криється в незліченній і безконечній кількості живих зародків і бруньок, що лежать під священним каменем і котрі щовесни ДАЖБОГ (в давніші часи БІЛОБОГ) засіває землю і людство.
З священним каменем Вирію давньоукраїнські жерці
За легендою, на священному “живому” камені Вирію щозими спочиває, набираючись нових сил, бог блискавки і грому ПЕРУН.
2. У стародавніх українців-язичників А.- священне місце, на якому приносили жертви богам. За первісної доби алатирі-вівтарі містилися просто неба на верхів’ях гір, високих пагорбах і берегах рік, на лісових галявинах тощо. З розвитком будівництва,
3. Християнська церква запозичила в язичників алатирі-вівтарі, що стали святим місцем у храмі. У вівтарі, як правило, є престол, на якому зберігається Євангеліє, хрест, свічки, квіти тощо. Вівтар відокремлений від середньої частини церкви високим іконостасом. Є різні форми вівтарів.
1 Тут і далі виокремлюються ті назви та імена, що є в цьому словнику (авт.).
Related posts:
- Виклад по казці “Гарячий камінь” В А. П. Гайдара є чудова казка “Гарячий камінь”, у якій автор говорить про те, що таке сьогодення людське щастя. Урок рекомендуємо почати з короткого переказу вчителем цієї Казки. Переказ може виглядати приблизно так: Жив у селі самотній Старий, слабкий, кульгавий, зовсім сивий, з більшим шрамом на особі. Сторожив він колгоспний сад Один раз хлопчик […]...
- Василь Герасим’юк – Ми на камінь поклали мечі Василь ГЕРАСИМ’ЮК Ми на камінь поклали мечі і в ріці наших коней купали, а чужинці прийшли уночі і на березі табором стали. Ми ховались у хвилях сумних, перша сотня голодного війська. Ми шукали старий оберіг, нас шукала зневага чужинська. Виглядали дружину з імли, а діждали чужої навали. Ми не винні, що зайди прийшли і на […]...
- Оповідання та казки про тварин. Премчанд “Зміїний камінь” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 3 КЛАС БРАТИ НАШІ МЕНШІ Урок 27 Тема. Оповідання та казки про тварин. Премчанд “Зміїний камінь” Мета: ознайомити учнів з оповіданням індійського письменника про цікаве й незвичне у світі природи; навчати пояснювати, хто є героями оповідання, висловлювати власні міркування щодо прочитаного; узагальнити та систематизувати знання, здобуті під час вивчення теми “Брати […]...
- Під лежачий камінь вода не тече Під лежачий камінь вода не тече…Камінь що котиться мохом не обростає… Рух це життя і рухатись треба вперед, впевнено йти до мети. Наш обов’язок старанно навчатися, здобувати професію. Без цього неможливо кимось стати у житті, але легко загубитися і прожити нікчемне, нічого неварте життя. Ніхто не мріє стати волоцюгою, а от здолати лінощі важко майже […]...
- Перекладна література: Опис “Пергамский вівтар” До видатних добутків елліністичної пластики належить великий фриз вівтаря Зевса з Пергама в Державному музеї Берліна, що залучає щороку тисячі людей. “У Пергаме є великий мармуровий вівтар висотою 40 футів з величезними скульптурами, з битвою гігантів”, – повідомляв римський письменник Ампелий при описі чудес миру, але ця монументальна скульптура була надовго забута, після того як […]...
- Необхідна жертва на олтар “загірної комуни”. Образ матері Марії за новелою М. Хвильового “Я (Романтика)” Вічне протистояння добра і зла існують у нашому суспільстві. Це протистояння завжди викликає тривогу за людину в цьому непередбачуваному світі. Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” є своєрідним попередженням наступним поколінням про непоправну втрату істинних цінностей та гуманістичних ідеалів. Бо чи ж можна виправдати найвеличнішими ідеями вбивство рідної матері? Так само як брата, сина, взагалі людини? […]...
- ДУША ДУША – за вченням давньоукраїнських волхвів – жива духовна плоть людини, що визначає її вдачу, поведінку, діяльність, взагалі – долю. Міститься в єстві людини. Волхви вважали, що бувають душі світлі й темні. Після смерті людини світла Д. – по сорока днях прощання з світом та фізичною плоттю своєю – лине у Вирій, де має постійне […]...
- КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ) КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ) – язичницькі, здебільшого дерев’яні, культові споруди та місця для вшанування богів, жертвоприношень, різних треб тощо. Як правило, К – за будь-якого розміру поділялися на дві половини – передню (простору, для язичників) і власне святилище, де горів вічний вогонь, стояло дерев’яне скульптурне зображення Головного Бога і куди мали право заходити лише волхви та […]...
- Чи потрібні людям філософський камінь, еліксир життя, щоб досягти щастя? З виходом роману “Парфумер” (1985) ім’я німецького письменника стало широковідомим, його стали називати класиком ще за життя, але літератор досить сором’язливий, не любить давати інтерв’ю журналістам, стиль його життя трохи відлюдьку ватий, за що преса назвала його “фантомом німецької розважальної літератури”. Творчість П. Зюскінда розпочалась успіхом на театральній сцені – була здійснена постановка твору “Контрабас”, […]...
- Чи потрібні людям філософський камінь, еліксир життя, приворотне зілля, чарівна паличка, щоб досягти щастя? (П. Зюскінд “Запахи”) ЗЮСКІНД ПАТРІК (нар. 1949) З виходом роману “Парфумер” (1983) ім’я німецького письменника стало широковідомим, його стали називати класиком ще за життя, але літератор досить сором’язливий, не любить давати інтерв’ю журналістам, стиль мого життя трохи відлюдькуватий, за що преса назвала його “фантомом німецької розважальної літератури”. Творчість П. Зюскінда розпочалась успіхом на театральній сцені – була здійснена […]...
- ПЕК ПЕК – бог ПЕКЛА, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син ЧОРНОБОГА і МАРИ. Згідно з повір’ям – кровожерний, страхітливий, підступний, нещадний, але лякливий, надто боявся ЧУРА (звідси давне прислів’я: “Чур тобі, ПЕК!” (За Д. Зеленіним). ПЕКЛО – царство ПЕКА, страхітливе підземелля, куди провалювалися (крізь “криваві горловини”) душі грішників після своєї смерті. […]...
- Хвиля й камінь, вірші й проза, лід і пломінь Євгеній Онєгін – син процвітаючого петербурзького чиновника – одержав типове для свого часу й класу домашнє утворення. А. С. Пушкін досить критично оцінював рівень освіченості свого покоління: Ми все вчилися потроху Чому-небудь і як-небудь, Так воспитанъем, слава богові, У нас немудро блиснути. Проте Онєгін знав латинь, античну літературу, що, щоправда, не любив, захоплювався прогресивною економічною […]...
- Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – І варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА І варіант Володимир Миколайович Сосюра народився в місті Дебальцево на Донбасі в 1898 році. У його творах знайшли поетичне відображення і героїчний подвиг народу, який в боях відстояв честь і незалежність Батьківщини, і натхненна праця людини, і особисте її життя, радощі і болі. У часи, коли немало поетів захоплювались масштабністю і космізмом зображення дійсності, Сосюра […]...
- “Хвиля й камінь, вірші й проза, лід і пломінь…” (Онєгін і Ленский у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”) 1. Подібність і розходження двох героїв роману. 2. Ленский – романтичний ідеал поета. 3. Онєгін – світська людина. Онєгін і Ленский – герої роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” – дві протилежні особистості: Один – юний мрійник, а іншої – розчарований у житті й не живильний на її чий рахунок ілюзій нудьгуючий світський денді. Здавалося […]...
- “Буду свій світ різьбити, як камінь” (Василь Стефаник) – Василь Стефаник (1871 – 1936) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття “Буду свій світ різьбити, як камінь” (Василь Стефаник) Перші новели Стефаника вразили читача своєю правдою, а критиків – новаторством. “Йому не довелось шукати навмання дороги, як Федьковичеві,- зазначала Леся Українка,- ні боротись за своє літературне існування, як Кобилянській. Чи то яскравість таланту, чи приступність сюжетів зробили його одразу […]...
- Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА III варіант Володимир Сосюра був надзвичайно ніжною людиною, що дуже тонко відчуває красу рідного краю. Любов його до української землі, а також до своєї батьківщини, милої серцю Донеччини, відбилася в багатьох творах поета. Чутливий до змін у природі рідної землі письменник пише: Солов’їні далі, далі солов’їні Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. Любов до Вітчизни […]...
- ВОЛХВИ ВОЛХВИ – давньоукраїнські жерці, служителі язичницького релігійного культу. Носії стародавньої української культури й духовності, народної медицини, знань з астрономії, математики, географії, будівництва тощо. Володіли, як правило, багатьма мовами, зокрема арабською, латинською, грецькою, німецькою, вірменською та ін. Сприяли розвиткові торгівлі, ремесел, налагодженню дипломатичних стосунків давніх українців з сусідніми народами. Дбали про духовний рівень давніх українців, про […]...
- Великодні пісні Великодні пісні – умовна назва прадавніх обрядових пісень весняного та частково зимового циклів, що з прийняттям християнства стали виконуватися під час найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового. У цій групі пісенно-обрядових дійств – дівочі хороводи зі співом веснянок, гаївок, рогульок, риндзівок, водіння тополі, приготування та дарування писанок і крашанок, ігри хлопців (“Брама”, “Дзвінниця”, “Коза”, “Король, […]...
- “Журавлі високі пролітають…” РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ “Журавлі високі пролітають…” В українському фольклорі журавель є символом туги за рідним краєм. Журавлів називають птахами Сонця, бо вони останніми відлітають у вирій, сповіщаючи про настання холодів, і першими повертаються з вирію, приносячи на своїх крилах весну й тепло. Не можна без хвилювання слухати їхню тужливу пісню, вона бере за душу, […]...
- Моя улюблена байка І. А. Крилова Я прочитав багато байок І. А. Крилова, але найбільше мені сподобалась байка “Камінь і Черв’як”. Головні герої: Камінь, Черв’як, Дощ і Оповідач-автор. Сюжет байки такий: Камінь, який Лежав на ниві, картав Дощик, що поливав землю. Камінь обурювався через те, що лежить на полі багато років і ніхто не подякував йому за це, а Дощу, що […]...
- СОБАКИ СОБАКИ – священні тварини в давніх українців, найпопулярніші персонажі давньоукраїнської міфології. Міф про С. один з найдавніших. В ньому розповідається про печеру на кам’янистому березі річки, де мешкало плем’я мисливців на мамутів. Одного разу, розповідає міф, коли зимового дня все доросле населення пішло на кількаденне полювання за мамутом, огнищанами в печері лишилися підлітки, діти та […]...
- ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК) ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)- у давніх українців (згодом – і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали її в білий одяг, клали на голову вінок. Садовили її на дернову лаву, обкладаючи з усіх боків хлібом, сиром, яйцями, глечиками з молоком тощо. Довкола водили хороводи з піснями: “Дай […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО РУФА Згідно з віруваннями українського народу, у цей день зозуля з вирію прилітає, усе живе починає рости, розвиватися: і рослини, і птахи, і змії тощо. А взагалі день святого Руфа, що відзначається 21 квітня, присвячений змії. У цей день не можна в жодному разі ходити до лісу, оскільки багато змій виповзає зі своїх нір – святкувати […]...
- “Журавлі високі пролітають…” С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ “Журавлі високі пролітають…” В українському фольклорі журавель є символом туги за рідним краєм. Журавлів називають птахами Сонця, бо вони останніми відлітають у вирій, сповіщаючи про настання холодів, і першими повертаються з вирію, приносячи […]...
- СОСНА БІЛЯ ПІВДЕННОЇ ГАЛЕРЕЇ – Лі Бо (701-762) Поблизу галереї2 Росте сосна-одиначка – В такої, природно, Розкидисте гілля й густе, Вітрець навколишній Навіть на хвильку не вщухне: Йому тут воля – Тож дме він і вдень, і вночі, Затінений стовбур Покрився плямами моху, А в пишній хвої Повітря неначе мигтить, Чи вдасться їй досягти Надхмарної висі? Це ж треба рости Аж декілька тисяч […]...
- Теорія епічного театру Теорія епічного театру – теорія авангардистського театру, розроблювана німецьким драматургом Б. Брехтом, зумовлена пошуками засобів вираження (див.: ) епохальних явищ (війна, катастрофи цивілізації, науково-технічні процеси, дегуманізація суспільства тощо), потребою активної соціальної дії. Т. е. т. протиставлялася традиційному (драматичному) театру, акцентувала епічну основу, бо стосувалася розповіді про події, а не їх втілення на сцені, демонстрації образу, […]...
- Аристократизм духу “Аристократизм духу” – термін, вживаний українським письменством на початку XX ст. задля розкриття вищих (елітарних) якостей людської душі, позначеної бездоганними чеснотами та тонким естетичним чуттям. Такими рисами характеризуються персонажі творів О. Кобилянської (“Некультурна”, “Вальс меланхолійний” тощо), Лесі Українки (Мавка у “Лісовій пісні”, Річард Айрон в “У пущі”, Долорес у “Камінному господарі” та ін.), А. Тесленка […]...
- ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) – “хатнє” божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку). Зображувався (уявлявся) обов’язково оброслим густою шерстю. Голий Д. – уособлення нещастя, злигоднів, утрат, хвороб тощо. Звідси звичай садовити молодих на вивернутого кожуха, що […]...
- ПЕРУН ПЕРУН – бог блискавки й грому. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології, “бог над богами”. “Вони (анти) вважають, що один лише бог – повелитель грому й блискавки – є володарем над усім, і йому приносять у жертву биків і чинять інші священні обряди”, – писав візантійський історик Прокопій Кесарійський в VI столітті. З початків нової […]...
- КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої назви Сонця (у скіфів КОЛО – КЕАЙС). За легендою, К. щороку в найдовшу ніч зими народжує БОЖИЧА – нове Сонце, […]...
- Амулети і талісмани – Твір-мініатюра Багато легенд складено різними народами про чарівну силу амулетів і талісманів. Ці легенди красиві і іноді повчальні. І якщо дуже вірити в чудову дію амулетів і талісманів, то вони дійсно можуть допомогти. Цікаво знати, що означають ці слова. У тлумачному словнику читаємо: “Амулет – це невеликий предмет, що його як чаклунський засіб носять упереджені люди, […]...
- СМІЛИВА ЗОЗУЛЬКА – ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ОПОВІДАННЯ ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО Юрій Старостенко народився в Білорусії. Змалечку майбутній письменник захоплювався красою рідної природи. А коли у віці одинадцяти років разом з батьками переїхав до Києва, так само щиро закохався в українські краєвиди. Дружба з Олександром Копиленком надихнула митця на написання творів про природу […]...
- СВЯТІ ОБЕРЕГИ Наш оберіг ішов із землі. Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий… О. Онищенко Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні […]...
- Твір на тему: Амулети і талісмани (Твір-мініатюра) Багато легенд складено різними народами про чарівну силу амулетів і талісманів. Ці легенди красиві і іноді повчальні. І якщо дуже вірити в чудову дію амулетів і талісманів, то вони дійсно можуть допомогти. Цікаво знати, що означають ці слова. У тлумачному словнику читаємо: “Амулет – це невеликий предмет, що його як чаклунський засіб носять упереджені люди, […]...
- ЧИСЛОБОГ Бог Чисел, тобто Бог часу. Він зображався у вигляді статуї з двома обличчями: сонця й місяця. Сонце на небі показує денний час, бо за тим, як високо піднімається воно в небі, можна визначити, чи це ранок, чи полудень, чи вечір. Так само за місяцем і положенням зірок визначають нічний час. За народними переказами, у давньому […]...
- КОЛЯДА І МАРА КОЛЯДА І МАРА І сказав Сокіл Чорнобогові: “Що ж, іди в свою пітьму і володарюй там”. Ступив Чорнобог у безконечний морок, і одразу тіло його вкрилося чорною смердючою шерстю. І не злюбив Чорнобог пітьму, зародилася в нього заздрість до Білобога. Тоді пустив Чорнобог дві чорні сльози, і вродилися з них Змій-Дракон із трьома головами та […]...
- Смерть князя Олега – Народні казки СМЕРТЬ КНЯЗЯ ОЛЕГА І жив Олег в мирі з усіма землями, княжачи в Києві. І прийшла осінь, і згадав Олег коня свого, якого тримав здавна у стайні, вирішивши ніколи не сідати на нього. Питав-бо колись волхвів і віщунів: “Од чого мені доведеться померти?” І сказав йому один віщун: “Княже! Кінь, якого ти любиш і їздиш […]...
- ДОЛЯ (ТАЛАН) Фантастично-поетичний образ, який у повір’ях українців ототожнюється із щастям. Побутують і відповідні повір’я про недолю та нещастя. Найчастіше доля змальовується в образі жінки, панича, незнайомця тощо. Щаслива доля – приємна на вигляд, чепурна, а лиха – заспана, запухла й неохайна. За народною уявою, кожна людина має свою долю, яка фатально визначає її вік, добробут тощо. […]...
- ЖАБИ (ДУДАРІ) ЖАБИ (ДУДАРІ) – персонажі стародавньої української міфології. Легенда розповідає, що в дуже давні часи жили Чоловік і Жінка. Чоловік був ледачий, нічого не робив, лише їв та спав, а ввечері довго й одноманітно грав на дуді, чим сприяв доброму відпочинку й міцному сну своїх односельців. Жінка, навпаки, була роботяща і все господарство тримала на собі. […]...
- Андрій Малишко – Балада про комвзводу АНДРІЙ МАЛИШКО БАЛАДА ПРО КОМВЗВОДУ Невідомий поранений комвзводу стукав нам у броню, показував цілі. Вечір. Небо – бірюза. Білий жар вогню. Куль розпечена сльоза Опіка броню. Танки лізуть по прямій По передовій, Зачиняє башти люк Молодий водій. І на тому ж полі бою, за рікою голубою, Двічі ранений комвзводу на холодному піску Піднімає камінь в […]...