Альдемар – герой комедії Лопе де Вега “Учитель танців”
В образі А. драматург зробив спробу розв’язати конфлікт любові і честі. Зубожілий аристократ бере собі інше ім’я і наймається вчителем танців в багатий будинок, оскільки не бачить іншого способу побачитися з прекрасною Фл орел ий. Двоюрідний брат А., Рікар-до, приходить в жах від цього задуму і марно намагається довести, що подібне ремесло принижує старовинний рід.
Навіть слуги – і ті засуджують А., бо лицарю Наварри личить боротися, а не бринькати на гітарі для звеселяння дам. Що до старого батька, то його може просто вбити звістку
Засліплений пристрастю, А. не слухає ніяких доказів, сподіваючись на взаємне почуття. І він не обманюється у своїх очікуваннях: його природну шляхетність настільки велике, що Флорелу робить вибір насамперед, що дізнається про знатне походження А. До того ж статного і красивого А. ніхто всерйоз не сприймає як жалюгідного найманого танцюриста. Справжня причина маскараду – крайня бідність А., недарма Рікаредо говорить кузена, що не слід думати про одруження, коли насилу зводиш кінці з кінцями. Але закохані знаходять щастя: батько Флорелу погоджується на її шлюб з А., оскільки понад усе ставить
Дует двох сильних особистостей – Флорелу і А. – зумовив сценічний успіх п’єси.
Related posts:
- Комедія Лопе де Вега “Учитель танців” Альдемаро, молодий дворянин зі знатного, але збіднілого роду, приїжджає в місто Тудела зі своїм двоюрідним братом Рикаредо на весілля Фелисьяни, дочки одного з найвідоміших і богатих городян, і відразу ж без пам’яті закохується в сестру молодої, Флорелу. його несподіване почуття, Що Вразило, настільки велике, що він навідріз відмовляється покинути Туделу й повернутися в родовий замок […]...
- Лопе де Вега Лопе де Вега, під час свого мимовільного видалення від двору, жив у Валенсії, де, перебуваючи в постійному зв’язку з її сценічними письменниками, багато чого сприймав і засвоював від них, чим значно вдосконалював свій природний талант. Безсумнівно, що саме це-той вплив і сприяло його швидкому успіху, тої голосної популярності, який він відразу досяг після вдалого конкурсу […]...
- ЛОПЕ ДЕ ВЕГА. Жанрова класифікація п’єс 18. ЛОПЕ ДЕ ВЕГА. Жанрова класифікація п’єс. Проблематика собака на сіні: кохання нерівних станів, Героїчні драми: Лицарскі драми честі, народно-епічна драма, драми наближені до трагедії, побутові драми. Власне комедії: звичаїв, станів, плаща та шпаги, змішаного типу. Релігійні драми. Лопе відкидаг гдність часу та місця, зберігає лише єдність дії і то умовно. Пьесы Лопе де Вега […]...
- Творчість Лопе де Вега. Аналіз п’єси “Собака на сіні” Одним з яскравих представників ренесансного реалізму XVII століття був Лопе Фелікс де Вега Карпио (1562-1635) – великий іспанський драматург, поет, вершина золотого століття іспанської літератури Лопе де Вега народився в сім’ї золотошвейника. Навчався в університеті Алькала. З п’яти років писав вірші. В 22 року мав успіх драматурга. Життя його була наповнена жагучими захопленнями й драматичними […]...
- Герой комедії Н. В. Гоголя “Одруження” Образ Подколесина продовжує ланцюг “незвичайних” героїв письменника. Розвиваючи “ідею нісенітниці, укладену в самому акті шлюбу, з’єднання навічно двох людей” (И. П. Золотусский), письменник показує на перший погляд звичайної нерішучої людини, досить великого чиновника, що вирішив знайти щастя в узах Гименея. Парадоксальність образа в тім, що Гоголь намалював не звичайного закоренілого холостяка із традиційного водевілю. Подколесин […]...
- Герой комедії О. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” Прізвище Павла Опанасовича Фамусова виробляють від лат. fama – чутка, слух, громадську думку. У фамусовском будинку відбувається дія комедії, і сам цей будинок набуває в сюжеті важливе значення. Події починаються рано, коли “день трохи брежжітся”, і закінчуються, коли “остання лампа гасне”. З того самого моменту, як бій недоречно заведених годин порушує сонний спокій ранку, Ф. […]...
- Герой роману Г. Манна “Учитель Гнус, або Кінець одного тирана” Учитель Гнус шкільний учитель, теперішнє прізвище якого Нусс, але за його нісенітний і мстивий характер, за його дріб’язковість і знущання над учнями його прозвали Гнусом (Unsat – нем. бруд, нечистоти). У. Г. викладає цілком цікавий предмет – історію літератури. Але нескінченні завдання, пов’язані з “Орлеанской дівою” Шиллера, причіпки до творів, принизливі доручення й погрози всіх […]...
- Мелузов – герой комедії О. М. Островського “Таланти і шанувальники” Мелузов – тип молодого різночинця, недавнього випускника університету, твердо вірить в те, що “жорстокі звичаї” пом’якшуються “освітою”, а поліпшення людини відбувається внаслідок засвоєння їм “правильних понять” про життя. Ідейно та соціально споріднені М.: Жадов і Микін (“Прибуткове місце”), погуляти (“Безодня”), Грунцов (“Трудовий хліб”), Платон Зиб-кін (“Правда – добре, а щастя краще”). З цього ряду М. […]...
- Герой і антигерой комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – видатний добуток росіянці літіратури XIX століття. На жаль, нам не звестно, коли точно почалася робота над комедією. Дослідники називають і 1816, і 1813, і 1821 роки. Документально відомо лише час, коли робота над добутком була закінчена: це 1824 рік Але точне датування п’єси важливе тільки вченим, а […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Глумов – герой комедії А. Н. Островського “На всякого мудреця досить простоти” Глумов – єдиний персонаж у драматургії Островського, свідомо обрав своїм життєвим кредо філософію цинізму. Г. – значуща прізвище, в якій укладені зерно образу і його характеристика. Глумитися – означає скоморошничати, знущатися, “глум творити”. “Матінка, я розумний, злий і заздрісний”, – каже Г., приступаючи до здійснення своїх планів. Ці “вихідні” людські дані виявляються “необхідні і достатні” […]...
- Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок” Духовний вигляд Л. Т. став центром критико-публіцистичної полеміки навколо п’єси. Слов’янофіли розцінили його поява як “нове слово” в мистецтві, пов’язане з розкриттям національного ідеалу. Вигук героя “Ширше дорогу – Любимо Торців йде!” стало для них символом перемоги національних почав у мистецтві. “Демократична” критика поставилася скептично і до надмірної захопленості слов’янофілів, і до морального пафосу образу […]...
- Журден – герой комедії Мольєра “Міщанин у дворянстві” Пан Ж. – один з найсмішніших персонажів великого комедіографа. Потішаються над ним в рівній мірі і дійові особи п’єси, і читачі, і глядачі. Справді, що може бути безглуздіше для оточуючих, ніж літній торговець, несподівано збожеволів на світському обходженні й несамовито прагне бути схожим на аристократа. Жага “зміни долі” до того сильна в Ж., що, долаючи […]...
- Амфітріoн герой комедії Плавта “Амфітріон” Міф про те, як Зевс (Юпітер), закохавшись у дружину фіванського полководця Амфітріона Алкмену, з’явився до неї в образі чоловіка, провів з нею ніч і став батьком одного з народжених нею близнюків, Геракла, не раз ставав у греків сюжетом драматичних творів. До цього міфу зверталися Есхіл, Софокл, Єв-Рипідами та інші, але ці твори були втрачені. Вважається, […]...
- Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” (1824; в першій редакції написання прізвища – чадський). Ймовірні прототипи образу – П. Я. Чаадаєв (1796-1856) і В. К. Кюхельбекер (1797-1846). Характер дій героя, його висловлювання та взаємини з іншими особами комедії дають великий матеріал для розкриття теми, заявленої в назві. Олександр Андрійович Ч. – […]...
- Жадов – герой комедії А. Н. Островського “Прибуткове місце” Молода людина, недавній випускник університету, Ж. є до дядечка, високопоставленому чиновникові, палким докоряти чиновницьких моралі. Нетерпимість Ж., його різкість і іепочтітель-ність обурюють дядечка, тому він відмовляє Ж. у “ваканціі” і в спорідненої підтримки. Ж. палко закоханий у недалеку, але чисту серцем Поліньку. Без засобів, без стану, з одними надіями на майбутнє, Ж. все-таки сватається до […]...
- Гарсіласо де ля Вега Сонети Гарсіласо де ля Вега Сонети Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 В моїй душі стоїть обличчя ваше I все, що хочу я про вас писати – Вписали ви, я маю лиш читати: Мене навіки доля з вами в’яже. Корюся їй. Добро високе княже Ви […]...
- Герой “феєричної комедії” В. В. Маяковського “Клоп” Образ Присипкина являє собою модифікацію розповсюдженого комедійного типу. Серед його театральних попередників можна назвати, наприклад, Журдена. Якщо герой Мольера виявляв собою міщанина у дворянстві, то Присипкин демонструє пролетаря в міщанстві. Обоє персонажа, виражаючись идеологемами 20-х років, переродженці, що змінили своєму стану, але не здатні розстатися з його поняттями й життєвими поданнями. Подібно Журдену, Присипкин постійно […]...
- Герой комедії Голдсмита “Ніч помилок” Тоні Ламкин один з варіантів образа “дикого сквайра”, настільки популярного в англійській літературі XVIII в. Неосвічений юнак, розпещений своєї маменькой, упевненої в тім, що її “синові не прийде заробляти на життя якимись заняттями”, тому що “свої півтори тисячі в рік він зуміє витратити й без особливих знань”, “суміш усяких витівок і бешкетництва”, як характеризує його […]...
- Герой комедії Мольера “Плутня Скалена” Скален один із существеннейших персонажів мольеровского театру, по структурній і концептуальній складності порівнянний з Дон Жуаном і Альцестом. Гадана елементарність образа приховує його багатомірність і парадоксальну серйозність, непомічені вченими-сучасниками Мольера. Характерна репліка Буало: “И крізь мішок, куди Скален заліз ганебно, Того, ким “Мізантроп” був створений, мені не видно”. С.- один з багатьох слуг, що діють […]...
- Хлестаков – головний герой комедії “Ревізор” Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливі не представлялася йому боротьба йз усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, головною особою сваєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Можна тільки ворожити, що це означає: геніальний хід великого художника, бажання подразнити суспільства або який-небудь тонкий натяк. Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, сам […]...
- Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої” Заповзятливий веронец П. – гідний син свого авантюрного часу. Судячи з окремих реплік, він багато побачив в житті і звик у всьому покладатися на себе. Він не пасує перед труднощами і тільки сміється, коли його лякають нестерпним характером нареченої Катаріни. Йому приспіла пора одружитися, і його майбутня дружина повинна бути молода, красива, багата – всім […]...
- Тартюф – герой комедії Мольєра “Тартюф, або Обманщик” Тартюф – герой комедії Мольєра “Тартюф, або Обманщик” (перша ред. Під назв. “Тартюф, або Лицемір” – 1664, друга ред. під назв. “Обманщик” – 1667, третя ред. під цим назв. – 1669). Образ сходить до фольклорно-міфологічного типу трикстера. Очевидна також зв’язок постаті Т. з фарсовим масками лицемірів-Святошинський, з відповідними персонажами творів Бокаччо, Аретіно, Фламініо Скала, а […]...
- Герой комедії Мольера “Тартюф, або Ошуканець” Тартюф без перебільшення саме знамените створення Мольера. Саме завдяки цьому образу комедіограф придбав славу великого творця літературних типів, риси яких представлені на вищому щаблі їхнього розвитку, у граничному вираженні, що окреслює одночасно вищу крапку й границі людського явища. На відміну від Дон Жуана й Мізантропа (Алъцеста), що як би розчинилися у вигляді образів численних бунтарів-спокусників […]...
- Герой комедії Шекспіра “Венеціанський купець” По сюжеті п’єси Ш.- єврей-лихвар, що позичає гроші купцеві Антонио під стан фунта м’яса з його власних грудей і вперто домагається по суду виконання ув’язненого між ними договору. На думку деяких дослідників, прототипом Ш. міг послужити венеціанський купець-єврей Алонсо Нуньес де Херейра, захоплений у полон герцогом Эссексом під час походу на Кадис в 1596 р. […]...
- Треплев герой комедії А. П. Чехова “Чайку” В образі Треплева Чехов розкриває світовідчування людини “рубежного” часу, що веде ідеєю якого стає ідея “духовного избранничества”. Ця ідея хвилює уяву Треплева визначає його характер відчувань, “фарбування переживань” (А. Білий). Слова Треплева про “жерців святого мистецтва”, “деяких вибраних” можна порахувати “застереженням по Фрейдові”, що видає пекуче бажання Т. стати одним з них: “У мене в […]...
- Герой комедії Мольера “Міщанин у дворянстві” Пан Журден один із самих забавних персонажів великого комедіографа. Потішаються над ним рівною мірою й діючі особи п’єси, і читачі, і глядачі. Справді, що може бути безглуздіше для навколишніх, чим літній торговець, зненацька помешавшийся на світському обходженні й несамовито прагнучий походити на аристократа. Спрага “зміни участи” до того сильна в Ж., що, перемагаючи природну немузикальність […]...
- Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” (423 до н. е.), багатий землевласник, що оселився в місті після шлюбу з афінської аристократкою. Він і в старості залишився грубим, жадібним і хитрим селянином, не позбавленим, однак, здорового глузду. Комедія починається скаргами старого на свого сина Фідаппіда, протринькав великий статок багато заборгував з-за своєї пристрасті до коней. Селянська […]...
- ЧОМУ ХЛЕСТАКОВ – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ КОМЕДІЇ Н. В. ГОГОЛЯ “РЕВІЗОР”? Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливої не представлялася йому боротьба із усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, що послабляють держава, все-таки головним особою своєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Що це? Геніальний хід великого художника? Бажання подразнити суспільство? Може бути, який-небудь тонкий натяк? Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, […]...
- Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного […]...
- Вентура де-ля Вега Вентура де-ля Вега належить до числа видатних письменників, що зайняла найбільш видні місця в історії іспанської літератури XIX століття. Народився він у Буенос-Айресі в 1807 році, a в 1818 прибув у Мадрид, де почав і скінчив своє утворення й де залишався потім до самої смерті, тобто до 1865 року. Тільки зрідка й те не на […]...
- Утілення в “Міщанині – шляхтичі” рис класицистичної комедії (герой – носій однієї пристрасті) Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 9 Тема. Утілення в “Міщанині – шляхтичі” рис класицистичної комедії (герой – носій однієї пристрасті) Мета: Повторити особливості класицизму як літературного напряму; познайомити учнів із сюжетною основою, інтригою комедії Мольєра “Міщанин – шляхтич”; розглянути, як у комедії втілено правила класицизму; поглибити знання з теорії літератури; продовжувати формувати навички […]...
- Загребельний Павло Архипович Учитель Я чув цю історію вночі, під тихий шелест літнього дощу. Ми сиділи на критій веранді станції Зелений Гай, що стоїть на 1088 кілометрі автостради Москва – Сімферополь, і розмовляли про найнезначніші речі, про які звичайно говорять подорожні, малознайомі люди. За нашим столиком було четверо: літній агроном, який чекав машину з колгоспу, молодий чорнявий чоловік з […]...
- Жорж Данден – герой комедії Мольєра “Жорж Данден, або Обдурений чоловік Буржуа Жорж Данден викриває свою дружину Анжеліку у побаченнях з Клітандром, але її батьки, дворяни де Сотанвіль, не вірять словам Ж. Д. Сам Ж. Д. кається лише в тому, що вступив у нерівний шлюб, вимовляючи крилату фразу: “Ті Га voulu, George Dandin” (“Ти цього хотів, Жорж Данден”). Але Анжеліка ставить йому в провину інше. У […]...
- Учитель життя У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба. […]...
- Ідеальний учитель ніколи не репетитор Коли ми говоримо про предметнике, що він “гарний”, це значить, що він може навчити бачити предмет, освоїти мову цього предмета, тобто – в ідеалі – розуміти, що від тебе хоче почути екзаменатор, і відповісти йому на його мові на відповідному рівні. Ми зараз не говоримо про тестування, т. до ми не впевнені, що посредством нього […]...
- Учитель – це покликання У вихованні все повинне грунтуватися на особистості вихователя, тому що виховна сила виливає тільки з живого джерела людської особистості. К. Д. Ушинскип Кожна людина талановита по-своєму, але виявити цей талант не просто. Ким бути? Це питання встає рано або пізно перед кожною людиною. Один стає поетом або музикантом, іншої – фізиком, третій – геологом, четвертий […]...
- Твір на тему: Учитель життя У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба. […]...
- Історія створення комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 7. КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ Його комедії – як той безцінний дар. А зневажали їх – нездара та фігляр. Нікола Буало Історія створення комедії У 1669 році король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-агою. […]...
- Правила “трьох єдностей” у комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 7. КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ Правила “трьох єдностей” у комедії У теоретичних працях класицистів щодо драматичних творів обстоювалися правила “трьох єдностей”: дії, місця, часу. Вважалося, що дотримання цих правил допомагає зробити твір більш правдоподібним, або, як сказали б ми сьогодні – реалістичним. […]...