Алегоричні образи в творі Лесі Українки “Досвітні огні”

Дев’яності роки XIX століття в Україні – пора особливо жорстокого засилля царської бюрократії. У цю глуху ніч самодержавної реакції Леся Українка замислювалася над місцем людини в суспільстві. Вона пише вірші, у яких засуджує пасивне ставлення до долі своєї вітчизни, закликає до активних дій, до боротьби за нове життя.

Однією з таких поезій є “Досвітні огні”.

Твір починається картиною темної ночі, яка своїми чорними крилами закрила потомлених людей. Алегоричним образом темної ночі поетеса передає задушливу атмосферу, тяжкий

моральний стан людини за царату:

Від мене сон милий тіка…

Навколо темнота тяжка,

Навколо все спить, як в могилі.

Силу, яка переможе владу темряви і засвітить зорю вільного життя, Леся Українка бачить у робочих людях. Через алегоричний образ досвітніх вогнів поетеса передає надію на визволення, віру у світле майбуття:

Досвітні огні, переможні, урочі,

Прорізали темряву ночі,

Ще сонячні промені сплять, –

Досвітні огні вже горять,

То світять їх люди робочі.

Ліричного героя поезії авторка наділила рисами передової людини того часу: глибоким співчуттям до страждань народу, силою

любові до нього, бажанням розбудити його від важкого сну. Тому і звертається він до всіх “… хто живий, в кого думка повстала”, закликає їх:

Не бійся досвітньої мли, –

Досвітній огонь запали,

Коли ще зоря не заграла.

Саме у цьому монолозі-заклику втілена ідея поезії “Досвітні огні”. Цей вірш – зразок громадсько-політичної лірики. За своїм ідейним звучанням твір Лесі Українки перегукується з віршем І. Франка “Каменярі”.

Обидва твори пройняті вірою у світле майбутнє трудящих.

Борис Грінченко назву цього вірша взяв у заголовок альманаху української поезії для масового читача. А 1913 року разом з некрологом його вмістила газета “Рабочая правда”. Сама ж поезія “Досвітні огні” надихнула багатьох і композиторів, і художників на створення нових оригінальних робіт.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Алегоричні образи в творі Лесі Українки “Досвітні огні”