Алеко – герой поеми О. С. Пушкіна “Цигани”
А. – перш за все узагальнений образ молодого, європейськи освіченого покоління XIX століття, до якого Пушкін зараховував і себе самого. Це герой байронічного типу, наділений таким гострим почуттям гідності, що всі закони цивілізованого світу сприймає як насильство над людиною. Конфлікт із суспільством, з яким А. пов’язаний народженням і вихованням, – така вихідна точка біографії героя. Однак минуле А. у повісті не розкрито.
Герой характеризується в найзагальнішому сенсі як “втікач”, насильно вигнаний або добровільно залишив
Повість “Цигани” будується на характерному для романтизму протиставленні двох з ціальних укладів: цивілізації і дикої волі. Критика протиріч цивілізації займає у творі важливе місце. А. викриває “неволю задушливих міст”, в яких люди “торгують волею своєї”, “глави своїх божків хилять і просять грошей та ланцюгів”. Образ “кіл” традиційно використовувався романтиками для характеристики феодального деспотизму і політичної реакції. У “Циган” він віднесений до сучасності.
Розрив
Надалі вигнанець А. з’являється серед первісного народу, життя якого Пушкін характеризує метафорами “воля”, “нега”, ” лінь “,” тиша “. Це своєрідний рай, куди ще не проникло зло і де, здається, А. може відпочити душею, знайти своє щастя. Але саме таке середовище, принципово чужа активності, за контрастом виявляє дивацтва особистості та характеру А. Життєва практика романтичного героя традиційно здійснюється в пристрастях. Такий герой проявляє себе в бурхливих переживаннях, у винятковості бажань та вчинків, особливо в сфері любовних відносин.
У колишньому світі життя А. не вдалася; опинившись у циганському таборі, він пов’язує надію на іншу, нову, життя з Земфірою. Вона для нього “дорожче світу”. Поки Земфіра любить його, життя для А. сповнена гармонії.
Але із зрадою Земфіри руйнується здобутий рівновагу. Самолюбство А. ображено, його серце терзають ревнощі, потреба помсти. Засліплений вибухом неприборканих бажань, в прагненні відновити зневажену, як йому здається, справедливість А. невідворотно йде до злочину – вбивстві Земфіри.
У любові А. проявляються власницькі, егоїстичні інстинкти, тобто ті моральні якості, які характеризують його як носія духу зневаженою їм цивілізації. Парадокс долі А. в тому, що саме він, поборник свободи і справедливості, приносить у безневинну просте життя циган кров, насильство – тобто морально розбещує її. У такому повороті сюжету виявляється неспроможність героя. З’ясовується, що “син цивілізації” (так назвав А. Бєлінський) несумісний з общинної циганської життям, як несумісний він і з світом освіти.
Вторинне вигнання – цього разу з циганського табору – і покарання самотністю завершують сюжетну лінію героя.
Життєве кредо А. прояснює в повісті старий батько Земфіри. Якщо А. захищає права окремої особи, то старий циган, покірно приймає природний порядок буття, виступає від імені родового життя. У непередбаченому поведінці жінки-циганки, в стихійності її любові він бачить тільки виплеск природних сил, що не підлягають людському суду.
Старий, колись у молодості теж випробував муки кохання, тепер хоче застерегти А., передати йому свій досвід. Але “злий і сильний” А. не чує старого, не приймає його порад. “Ні, я, не сперечаючись,
От прав моїх не відмовлюся, Або хоч помстою насолоджуся”, – заявляє він.
Зіштовхуючи дві життєві філософії, Пушкін не віддає перевагу тій чи іншій. Найважливіший в романтичному мисленні прийом контрасту необхідний для особливо яскравого освітлення розглянутого конфлікту. По суті А. символізує в цьому конфлікті крайності розвитку сучасного індивідуалістичного суспільства, непомірно розрісся принцип особистості.
Цим, можливо, пояснюється максимальна узагальненість характеристики героя, який позбавлений реальної біографії та національної приналежності, виключений зі конкретної історико-побутового середовища. У літературній критиці склалася давня традиція обвинувачень А. в неспроможності (Бєлінський бачив у ньому егоїста, Достоєвський – вічного ізгоя). Але позиція Пушкіна набагато складніше, ніж викриття героя. Хоча в “Циган” герой об’єктивований, але присутність у ньому автобіографічних рис (А. – циганська форма імені Олександр) вказує на ліричну трактування не тільки деяких поглядів героя (критики сучасності, наприклад), але й на загальну тональність авторського співчуття до його долі.
А. трагічний. У виразному портреті героя часу, приреченого йти шляхами зла і що оплачує життям свої помилки, Пушкін показав недосконалість самої природи людини, об’єктивний трагізм шляхів розвитку людської культури.
Related posts:
- Короткий аналіз поеми Пушкіна “Цигани” В “Циганах” (як трохи раніше й в “Кавказькому бранці”) використовується сюжет, що одержав широку популярність із часів французького письменника й мислителя Жан Жака Руссо. Алеко, розчарований цивілізованим “міським” суспільством, попадає в екзотичний для читача циганський табір, у новий для себе мир “природних” людей – простих, вільних, близьких до природи, позбавлених забобонів, без якої б те […]...
- Аналіз поеми А. С. Пушкіна “Цигани&;amp;#039 Пушкін на власному досвіді испробовал можливість повернення людини в природу. Будучи в Кишиневі, він кілька тижнів провів у циганському таборі. В “Циганах” Пушкін засудив цю примху як слабість, як самовдоволення й егоїзм. Алеко, що затверджує волю для себе серед недоторканих цивілізацією “природних” людей у циганському таборі, не терпить ніяких обмежень цієї волі й тим самим […]...
- Герой поеми А. С. Пушкіна “Цыганы” Повість “Цыганы” будується на характерному для романтизму протиставленні двох із циальных укладів: цивілізації й дикої волі. Критика протиріч цивілізації займає в добутку важливе місце. А. викриває “неволю задушливих міст”, у яких люди “торгують волею своєї”, “глави перед ідолами хилять і просять грошей так ланцюгів”. Образ “ланцюгів” традиційно використовувався романтиками для характеристики феодального деспотизму й політичної […]...
- Цигани О. С. Пушкіна А. С. Пушкін, “ЦИГАНИ” (1824) На початку XIX ст. в літературі поширилася нова тема – романтичної подорожі. Утворився навіть своєрідний стиль, коли мандрівник докладно описував те, що бачив і про що дізнавався, і чергував усе це з власними враженнями і переживаннями, з особистими думками і роздумами. Так були написані “Листи російського мандрівника” М. Карамзіна, “Паломництво […]...
- “Але щастя немає й між нами…” (Терзається страстями людин у поемі “Цигани” О. С. Пушкіна) 1. Контрастність образів. 2. Дикий наспів циганської пісні. 3. Невільна душа Алеко. Ніщо велике у світі не відбувалося без страстей. М. Галилей У своїй творчості А. З. Пушкін звертається до природи страстей. Він, немов ювелір, намагається розглянути всі грані й відтінки такого магічного й у якімсь ступені згубного почуття. Подібна тематика виявляється у віємо творчості […]...
- Цигани (стисло) Циганський табір кочує по степах Бессарабії. Біля вогнища циганська сім’я готує вечерю, неподалік пасуться коні, а за наметом лежить ручний ведмідь. Поступово все замовкає і поринає у сон. Лише в одному наметі не спить старий, який чекає свою дочку Земфіру, яка пішла гуляти в полі. І ось з’являється Земфіра разом з незнайомим старому юнаків. Земфіра […]...
- Мазепа – герой поеми О. С. Пушкіна “Полтава” Мазепа – герой поеми О. С. Пушкіна “Полтава” (1828). Іван Степанович Мазепа (1644-1709) – реальна історична особа, гетьман України з 1687 по 1708 рік. Прагнув до відокремлення України від Росії, він під час Північної війни змінив Петру, перейшов на бік шведів, а після Полтавської битви (1709) втік разом зі шведським королем Карлом XII. У поемі […]...
- Сюжет поеми Пушкіна “Цыганы” Циганський табір кочує по степах Бессарабії. У багаття циганська сім’я готовить вечерю, неподалік пасуться коні, а за наметом лежить ручний ведмідь. Поступово все вмовкає й поринає в сон. Лише в одному наметі не спить старий, що чекає свою дочку Земфіру, що пішла гуляти в поле. І от з’являється Земфіра разом з незнайомим старому юнаків. Земфіра […]...
- Психологічний вигляд Алеко в поемі “Цыганы” З погляду сюжету й “головної особи” поема “Цыганы” (1824) – як би варіація “Кавказького бранця”. Подібно Бранцеві, Алеко в пошуках волі кидає свою “вітчизну”, цивілізовану життя, іде в степу Молдавії, приєднується до циганів, що кочують. Спосіб окреслення характерів героїв витриманий у дусі поетики “романтичного вірша”: як і життя Бранця, життя Алеко до появи його в […]...
- Морально-філософський зміст поеми А. С. Пушкіна “Полтава” 1. Щиросердечне багатство й природна краса, 2. Згубний мир Мазепи. 3. Наслідку вибору Марії Любов – це чудовий обман, на який людина погоджується по добрій волі. А. С. Пушкін Поема А. З. Пушкіна “Полтава” є не тільки барвистою картиною полтавського бою, що зображувала хоробрість російського воїна. У цьому добутку письменник ставить важливі життєві проблеми й […]...
- Художня структура поеми “Цыганы” Пушкін, майже із самого початку своєї літературної діяльності, що жваво цікавився народною творчістю, і у свої попередні південні поеми вводив як атрибут романтичного “місцевого колориту” національні пісні: “Черкеська пісня” в “Кавказькому бранці”; “Татарська пісня” в “Бахчисарайському фонтані”. Але обидві ці пісні й дуже віддалено пов’язані з фабулою даних поем, і дуже далекі від справжнього національного […]...
- Гриньов – герой повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Гриньов – герой повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” (1836), від імені якого ведеться розповідь. Образ Г. – продовження теми пересічної людини, “незначного героя”, розпочатої в 1830 р. “Будиночком в Коломиї” і “Оповіданнямі Бєлкіна”. Син симбирского поміщика, багато років безвиїзно живе у своєму маєтку, і бідній дворянки, Петро Андрійович Г. ріс і виховувався в обстановці […]...
- Твір доповідь про поеми Пушкіна “Полтава” і “Мідний вершник” До жанру поеми Пушкін Звертався протягом усього свого творчого шляху. У ранній творчості в нього переважають романтичні поеми. Починаючи з 1825 р. жанровий діапазон Пушкіна значно розширюється. Так, незабаром після того, як він завершив трагедію “Борис Годунов”, Пушкін пише сатиричну поему “Граф Нулин” (1825), створення якої було підготовлено досвідом роботи над першими розділами “Євгенія Онєгіна”. […]...
- Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” Вальсінгам – герой трагедії О. С. Пушкіна “Бенкет під час чуми” (1830), четвертої, заключної п’єси “дослідів драматичних вивчень”, відомих під редакторським назвою “Маленькі трагедії”. Літературним джерелом “Бенкету” є драма англійського поета-романтика Д. Вільсона “Чумний місто” (1816). Трагедія Пушкіна представляє собою переробку однієї лише картини (акт I, сцена 4) драми Вільсона. У “чумному місті” Едвард Вальсінгам […]...
- Герой і автор у романі Л. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін Умов світла скинувши тягар, Як він, відставши від суєти, З ним подружився я в той час. Мені подобалися його риси, Мріям мимовільна відданість, Ненаслідувальна чудність И різкий охолоджений розум, – так розповідає А. С. Пушкін про своє знайомство з Євгенієм Онєгіним, героєм роману, перетвореним у живу людину силою поетичного таланта автора. У першому розділі твору […]...
- Автор і головний герой у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” З ним подружився я в той час. Мені подобалися його риси” – Так розповідає А. С. Пушкін про своє знайомство з Євгенієм Онєгіним, героєм роману, перетвореним у сучасника автора, Живої людини силою поетичного таланта автора. У першому розділі твору Пушкін дивиться на Онєгіна з боку, зі співчуттям і в той же час із іронією. У […]...
- Герой роману А. С. Пушкіна “Дубровский” Але бігти з Д. Маша погоджується, тільки коли їй загрожує шлюб зі старим князем Верейским. У результаті випадковості (яка у творах Пушкіна завжди повна значення) герой спізнюється звільнити наречену до вінця. Д. зі своєю зграєю нападає на карету, у якій вертаються із церкви повінчані Маша й князь. Махаючи відмовляється від допомоги Д. В останній главі […]...
- Герої й проблематика поеми А. С. Пушкіна “Мідний вершник” На березі пустельних хвиль Стояв він, дум великих поли, И вдалину дивився. Цар-Перетворювач з’являється перед нами в той у момент, коли він приймає найважливіше для всієї наступної російської історії рішення: “Тут буде місто закладене…”. Монументальній фігурі пануючи автор протиставляє образ суворої й дикої природи. Картина, па тлі якої з’являється перед нами фігура пануючи, безвідрадна (самотній […]...
- Гайавата – герой поеми Лонгфелло “Пісня про Гайавату” Гайавата має міфологічні та історичні прототипи. Історичний Р. жив у XVI “Шв. в Північній Америці і став одним із засновників ліги п’яти ірокезьких племен. Спочатку він був одним з вождів племені онондага, де йому протистояв енергійний і честолюбний вождь Атотаро. Г. був вигнаний, і його усиновила плем’я могауков. Саме ім’я Г. етимологічно порозумівається як успадкував […]...
- Герой і автор у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Як він, відставши від суєти, З ним подружився я в той час. Мені подобалися його риси, Мріям мимовільна відданість, Ненаслідувальна чудність И різкий охолоджений розум, – – так розповідає А. С. Пушкін про своє знайомство з Євгенієм Онєгіним, героєм роману, перетвореним у живу людину силою поетичного таланта автора. У першому розділі твору Пушкін дивиться на […]...
- Ахіллес – герой поеми Гомера “Іліада” У грецькій міфології А. – син морської богині Фетіди і Пелея, царя міста Фтіі в Фаессаліі. На ім’я батька в “Іліаді” А. іменується Пелідом або Пелєєва сином. Міфи розповідають, що А. була передбачена загибель у бою від стріли, пущеної ворогом. Прагнучи вберегти сина і зробити його тіло невразливим, Фетіда тримала немовля над вогнем, занурювала у […]...
- Новизна поеми А. С. Пушкіна “Руслан і Людмила” 1. Бешкетництво й жартівливий опис. 2. Подробиці побуту російського народу. 3. Принцип авторського самовираження. 4. Історичні реалії в казковому обрамленні. Переможцеві-Учневі від переможеного вчителя. В. А. Жуковський По визнанню критиків того часу, “Руслан Людмила” А. С. Пушкіна поставило свого автора на перше місце серед інших російських письменників. Щоб зрозуміти, чому виникла така думка, звернемося до […]...
- Герої поеми А. С. Пушкіна “Мідний вершник” “Воля героя й повстання первісної стихії в природі – повінь, що бушує в підніжжя Мідного вершника; воля героя й таке ж повстання первісної стихії в серце людському – виклик, кинутий в особу героєві одним з незліченних, приречених на погибель цією волею, – от зміст поеми” (Дм. Мережковский). “В “Мідному вершнику” не дві діючі особи, як […]...
- Чайлд-Гарольд – герой поеми Байрона “Паломництво Чайлд-Гарольда” Чайлд-Гарольд перший романтичний герой поезії Байрона, не є характером в традиційному сенсі слова. Це абрис характеру, втілення смутного потягу душі, романтичного невдоволення світом і самим собою. Біографія Ч.-Г. типова для всіх “синів свого століття” і “героїв нашого часу”. За словами Байрона, “нероба, розбещений лінню”, “як метелик, пустував він пурхаючи”, “свій вік він присвячував лише розвага […]...
- Пер Гюнт – герой драматичної поеми Г. Ібсена “Пер Гюнт” Пер Гюнт – герой драматичної поеми Г. Ібсена “Пер Гюнт” (1866), запозичений зі збірки норвезьких народних казок Асбьернсона. Традиційно П. Г. трактується як антиромантичної герой. На відміну від ібсенівському Бранда, з його “все або нічого”, він – “герой компромісу і пристосування”. П. Г. – Натура художня, творча. Жодна справа не вдається йому цілком, але у […]...
- Роль народної казки у вступі до поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила” Завдяки своїй няні Орині Родіоновні великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок-поем. Одна з найвідоміших – “Руслан і Людмила”, в якій князь Руслан вирушає в далеку дорогу, щоб відвіукати свою наречену Людмилу, викрадену злим чаклуном Чорномором. Подолавши багато перешкод, Руслан звільняє кохану. Поема закінчується […]...
- Казковий світ О. С. Пушкіна (вступ до поеми “Руслан і Людмила”) Це один з найяскравіших спогадів мого дошкільного дитинства. Це, мабуть, перше моє знайомство з Пушкіним. Кохання з першого погляду, з першого ж слова – і назавжди. …Мені два з половиною роки. Я вперше з батьками на морському узбережжі. Євпаторія. Старий парк. Здається, я просто бігла тією алеєю і тягла батьків за руки туди, де вставало […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Герой” Знав Пушкіна, відрізаний у Болдіні від навколишнього світу, або не знав про цю публікацію в “Літературній газеті”, у цьому випадку не так істотно, Істотно те, що своїм віршем і проведеної в ній аналогією він дав всієї ситуації відповідній історичній правді оцінку. У той же час вірш “Герой” продовжувало лінію, намічену “Стансами”, що складався в нагадуванні […]...
- Аналіз поеми Пушкіна “Руслан і Людмила” Насолодам молодого життя Пушкін віддавався таким же захватом, як віддавався літературі, як віддавався високим ідеям і вільним думкам. Цікаво, що за весь 1818 р. він майже зовсім не пише листів, та й віршів пише не так багато. Йому явно не до них. Він весь у крутінні, у забавах і спокусах великого міста. 27 жовтня 1819 […]...
- Аналіз поеми Руслан і Людмила Пушкіна А. С О. С. Пушкін працював над поемою “Руслан і Людмила” три роки, і в 1820 році вона була закінчена. Добуток являє собою як би з’єднання старовини, російської історії згодом А. З. Пушкіна. Дійсно, тут багато історичних елементів, наприклад опис бенкету в князя Володимира. “Там російський дух, там Руссю пахне”, – говорить автор. Багато билинних мотивів і […]...
- Герой іспанської героїчної поеми “Пісня про моєму Сиде” Сид головний позитивний герой “Пісні”. Оклеветанний заздрісниками й вигнаний королем Альфонсом VI з Кастилії, він змушений узятися до зброї і йти в похід проти маврів. Сид відвойовує в невірних Валенсію й інші землі завдяки військовому таланту й життєвій мудрості (останнє відрізняє його від Роланда, якої той зображений в “Пісні про Роланда”). Герой також захоплює багатий […]...
- Жанрова своєрідність поеми Мідний вершник Пушкіна А. С Історія народу належить Поетові. О. С. Пушкін “Мідний вершник” (1833) – лисичанська поема, однак Пушкін, що дуже добре розбирався в ознаках літературних жанрів, назвав її “Петербурзька повість”. Можна припустити, що підзаголовок “Мідного вершника” є не визначенням жанру, а вказівкою на “істинність події”. Саме в такому значенні вживав термін “a tale” (повість) Дж. Г. Байрон відносно […]...
- Оцінка поеми А. С. Пушкіна “Мідний вершник” Дихав листопад осіннім хладом… Одне речення – і ціла картина хмурого осіннього міста, що як би причаївся чекаючи негоди. Але ж перед цим урочисте сприйняття поетом славної столиці великої Російської імперії, символу її моці й державності: Юний град – полнощных країн врода й диво З тьми лісів, із драговини блат Піднісся чинно, гордовито. Мене особливо […]...
- Драматизированная поема Пушкіна “Цыганы” Здійснення цього основного композиційного принципу Пушкіна ми знаходимо в першому ж великому завершеному утворі Пушкіна пори його творчої зрілості, що почалася повної, останнім добутку романтичного циклу, що вже коштує на грані між романтизмом і реалізмом, – поемі “Цыганы”. “Цыганы”, ця своєрідно драматизированная поема, розбиті Пушкіним на одинадцять уривків – свого роду “явищ”, – кожний з […]...
- Природний і цивілізований мир у поемі А. С. Пушкіна “Цыганы” План I. Ідеали романтизму. II. Протиставлення двох мирів у поемі А. С. Пушкіна “Цыганы”. 1. Основний конфлікт добутку. 2. Життя циганів – втілення ідеалів волі. 3. Прагнення Алеко до волі. 4. Егоїзм героя як головна перешкода на шляху до волі. III. Поема “Цыганы” у сприйнятті сучасного читача. Ми боязкі й добрі душою, Ти зол і […]...
- Автор – оповідач – герой у повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Пушкін начебто будує драбинку в часі: сам він дивиться із середини XIX століття на оповідача, що у свою чергу пише про себе в молодості. Таким чином, до читача доходить багатомірна історична картинка, складна, як саме життя. А. С. Пушкіна, безумовно, дуже хвилювала тема повстань у Росії, як селянських бунтів, так і таких, як події грудня […]...
- Історія Росії у творчості А. С. Пушкіна (на прикладі поеми “Борис Годунов”) Але вивчення історії – це не тільки читання підручників або історичних монографій. Через культуру високого художнього слова ми осягаємо історичні закономірності, учимося міркувати про складність історичного шляху нашої батьківщини, Росії. Не випадково письменник і історик у свій час об’єдналися в особі Н. М. Карамзина. Про трагедію ” Борис Годунов ” А. С. Пушкіна написано дуже […]...
- Короткий зміст поеми Руслан і Людмила Пушкіна А. С Руслан і Людмила Поема Присвята Для вас, душі моєї цариці, Красуні, для вас одних Часів минулі небилиці… Пісня перша В лукомор’я дуб зелений; Златая ланцюг на дубі тім: И вдень і вночі кіт учений Все ходить по ланцюзі навкруги; Іде праворуч – пісня заводить, Ліворуч – казку говорить. Там чудеса: там лісовик бродить, Русалка на […]...
- Аналіз структури поеми А. С. Пушкіна “Полтава” Якщо не прийняти це міркування як побуждающего мотив для здійснення аналізу структури, то залишається одне – обійти цей гострий і неприємний момент шляхом використання евфемізмів, “реабилитирующих” Пушкіна як художника слова. Що й робиться дотепер. “Мазепа, мабуть, перший з пушкінських характерів, витриманий від початку до кінця як різко негативний, що заслуговує найсуворішого вироку, у ньому немає […]...
- ШЕВЧЕНКО “ГАЙДАМАКИ”. СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ Тема. Т. ШЕВЧЕНКО “ГАЙДАМАКИ”. СКЛАДНІСТЬ ІСТОРИЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОВСТАЛИЙ НАРОД ЯК ГЕРОЙ ПОЕМИ Варіант 1 1. Стародавнє місто, яке згадує Т. Шевченко, розпочинаючи поему. А Єгипет. Б Стамбул. В Вавілон. Г Кафа. 2. Ліричний герой поеми буде “Білолицему”… А Розповідати цікаві пригоди з власного життя. Б Сповідувати власні гріхи. В Писати твори про героїчне […]...