Альтернований ритм
Альтернований ритм (лат. alternare – змінюватись, чергуватись) – чергування ямбів чи хореїв з пірихіями у віршовому рядку залежно від своєрідності акцентології української мови, коли один наголос на середньому складі об’єднує відразу три, а не два, як того вимагає віршовий розмір. Прикладом А. р. може бути “Сонячний етюд” І. драча, написаний п’ятистопним ямбом:
Де котиться між голубих лугів Хмарина ніжна з білими плечима, Я продаю сонця – оранжеві, тугі,
З тривожними музичними очима.
∪-/ ∪ ∪/ ∪ -/ ∪ ∪/ ∪ – ∪-/ ∪-/ ∪-/ ∪ ∪/ ∪-/ ∪-/ ∪ ∪/ ∪-/ ∪-/ ∪ ∪/ ∪-/ ∪-/ ∪ ∪/ ∪-/ ∪ ∪/ ∪-/
Оскільки переважна більшість силабо-тонічних віршів пірихована, то А. р. постає однією з важливих рис української версифікації, збагачуючи її ритмомелодику. Термін А. р. запровадив у віршознавство російський літературознавець Б. Томашевський.
Related posts:
- Ритм Ритм (грецьк. rhythmos – такт, розмірність, узгодженість) – закономірне чергування у часі подібних явищ, впорядкований рух, котрий у художній літературі набуває естетичного значення. Формулювання Р. дав еллінський філософ Аристоксен у IV ст. до н. е.: “Коли рух, котрий відчувається нами, такий, що розпадається на дрібні частинки, це називається ритмом”. Однак, крім рівності таких частинок, у […]...
- Скорочено – ПРО ЦАРІВНУ МІСЯЦІВНУ – ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА 11 КЛАС ФЕДЕРІКО ГАРСІА ЛОРКА ПРО ЦАРІВНУ МІСЯЦІВНУ Прийшла в кузню Місяцівна В серпанковім покривалі, Хлопчик дивиться на неї – Краса очі пориває. Має білими руками, Аж малому серце в’яне, Вислоняє, грішна й чиста, Тугі перса олив’яні. “Тікай, тікай, Місяцівно, Бо як вернуться цигани, Накують із твого серця Намиста й перснів багато”. “Дай я, хлоню, […]...
- Твір за картиною Білокур “Квіти за тином” На картині Катерини Білокур – чудові квіти на фоні чистого, погідного неба. Їх можна розподілити на два букети. Один, ближній, перебуває у затінку, другий – більш виразний, світлий, осяяний сонячними променями. Кольорів небагато: червоний, зелений, білий, голубий. Але вжито багато проміжних барв. Я думаю, майстриня дуже любить природу, безмірно закохана у квіти. А їх тут […]...
- Твір-опис за картиною Катерини Білокур “Квіти за тином” На картині Катерини Білокур – чудові квіти на фоні чистого, погідного неба. Їх можна розподілити на два букети. Один, ближній, перебуває у затінку, другий – більш виразний, світлий, осяяний сонячними променями. Кольорів небагато: червоний, зелений, білий, голубий. Але вжито багато проміжних барв. Я думаю, майстриня дуже любить природу, безмірно закохана у квіти. А їх тут […]...
- Андрій Малишко – Важкі вітри не випили роси АНДРІЙ МАЛИШКО * * * Важкі вітри не випили роси, Черлені трави бродять буйним соком, І вдалині під обрієм високим Лугів осінніх теплі голоси. А при багатті хлопці косарі І комбайнери у спецівках синіх Вплітають сміх до цих лугів осінніх, Ведуть пісні під маєвом зорі. Булькоче, пріє каша в казані, А клен русявий хилить ніжно […]...
- ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО КАСІЯНА Цей день відзначають раз на чотири роки, 13 березня, оскільки за старим стилем день преподобного Касіяна припадає на 29 лютого. . Приказка “Чого це ти Касіяном дивишся” дає чітке уявлення про те, яким народ бачив цього святого: понурим, недобрим. Не дуже добрим знаком вважалося раніше, якщо дитина народжувалася на день Касіяна – “не буде із […]...
- Скорочено – ІСТОТНЕ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій. Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань. Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! І в серці, і в колекторах моторів […]...
- Детальний Аналіз “О панно Інно” Тичина ” О панно Інно ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “О панно Інно”: Інтимна лірика, Жанр “О панно Інно”: Ліричний вірш. Мотиви “О панно Інно”: Туга за втраченим коханням, що поєднується зі спогадами про нього, Віршовий розмір “О панно Інно”: Ямб. […]...
- Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні… “ Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні… “ Український письменник Михайло Стельмах так сказав про Володимира Сосюру: “Володимир Сосюра – це глибинно бентежний березень і замріяно прозорий вересень української поезії. Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої […]...
- Колискова-заповіт юні (за віршем “Лебеді материнства” В. Симоненка) Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти… I як переклик з народним […]...
- Записки історично-філологічного відділу ВУАН “Записки історично-філологічного відділу ВУАН” – наукові збірники, що видавалися у Києві (1919-31) за редакцією А. Кримського (переважна більшість), частина – за редакцією М. та О. Грушевських (праці історичної секції ВУАН). Всього з’явилося 26 книг, де друкувалися наукові студії, рецензії, бібліографічні огляди тощо, висвітлювалася творчість Т. Шевченка, П. Куліша, І. Котляревського, А. Метлинського, І. Карпенка-Карого, М. […]...
- Іван Драч – Помирають майстри ІВАН ДРАЧ ПОМИРАЮТЬ МАЙСТРИ… Пам’яті академіка О. І. Білецького Помирають майстри. Чітко значать віки. їх життя вперезало вогнями й димами. В груди траурних маршів дзвенять молотки, І влягаються думи золотими томами. Люди круто жили. Люди в сонце ходили І державу науки несли на плечах, Люди гупали кайлом в оранжеві брили, Люди шквально згоріли, щоб день […]...
- Мова-посередник Мова-посередник – мова, що стала проміжною ланкою у поширенні оригінального літературного твору. Нині М.-п. вважаються розповсюджені європейські мови ( Англійська, німецька, французька), якими переважна більшість перекладів виконується вперше. Наприклад, М.-п. для Лесі Українки у перекладі гімнів “Рігведи”, написаних санскритом, – німецька; І. Франко, перекладаючи індійські легенди з “Махабгарати”, також користувався німецьким посередником; П. Куліш, намагаючись […]...
- “Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” (за казкою Ганса Хрістіана Андерсена “Снігова королева”) 1. Моє везіння – зустріч з мудрим милим фантазером – казкарем Андерсеном (він навчив вірити в добро, в перемогу доброго людського серця над злом). Мій найсвітліший казковий образ (ніжна, добра, смілива, рішуча Герда, що жила з бабусею і братом Каєм). 2. Вкритий білими ніжними квітами кущ троянди (в невеличкому данському місті кущ цвів серед зими, […]...
- Твір-опис за картиною Поля Гогена “Морський берег” 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис за картиною Поля Гогена “Морський берег” Пейзаж “Морський берег” зображує Туринську затоку на Мартиніці. На першому плані художник зобразив вузьку смугу піщаного берега, на якому де-не-де ростуть невеличкі кущики зелені. Декілька екзотичних дерев, покручених постійними вітрами, чіпляються корінням за піщаний грунт. Крони цих дерев рідкі, гілки кострубаті. Вони здаються на […]...
- Істотне скорочено – Євген Маланюк Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі. Водночас він утверджує думку про первіснісність Слова і Любові, які передують будь-якій справі: Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. […]...
- Квіти – очі природи За містом ще де-не-де лежить сніг. Канави наповнені талою водою. Як тихо! чистого блакитного неба ллються теплі, іноді навіть гарячі сонячні промені. І вони швидко з’їдають залишки брудного снігу. З далеких країв повертаються перелітні птахи, а звірі прокидаються після зимової сплячки. Як чудово! Хочеться кудись йти, мандрувати… Крокую вулицями свого міста. Піднімаюсь трошки вгору – […]...
- Зразок розповіді: Едгар Дега “Голубі танцівниці” Е. Дега перш за все відомий як художник балерин, бо ніякі інші сюжети його не приваблювали настільки. Він був першим з європейських художників, хто зовсім по-новому поглянув на балет. “Балетна” тема давала змогу художникові поєднувати вишукані лінії з ефектами штучного освітлення. Інтерес до Терпсіхори – давня традиція французького живопису. Багато паризьких митців були зачаровані танцівницями […]...
- Гіперметрія Гіперметрія (грецьк. hyper – понад та metron – міра) – перевищення кількості складів у стопі метричного вірша, наявність у ній зайвих складів: І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, – Слов’янських зельних піль веснянки Незабутні (М. Бажан). Подеколи в ситуації Г. віршовий розмір може переходити з однієї стопи в іншу, як, приміром, у […]...
- Весняний пейзаж – І варіант 8 клас І варіант Весною все цвіте, зеленіє, і про красу того буяння співають пісень птахи. Усе вкривається зеленим серпанком, а дерева хтось ніби облив молоком. Біло-рожево всміхаються садки. Усе цвіте, піднявши до сонця зелені голівки, а понад дорогою стоять у молочному шумовинні розлогі каштани. Іду полем, а квітів безліч. Квітів яскравих, радісних, буйних. Вітерець […]...
- Андрій Малишко – Хмарина в небі голубім АНДРІЙ МАЛИШКО Хмарина в небі голубім Пливе, як мрія, одиноко, І вітру раннього потоки Несуть її крилом своїм. Куди ти мчиш, куди летиш, Моїх поривів птице рання? Ще по ярах лежить світання, Як неба вистояна тиш. Шумлять тополі-сторожі, Але тобі нема межі, Де кличуть сонце урочисті Бори в зеленому намисті. Ми ще зустрінемось колись, А […]...
- Евфонія Евфонія (грецьк. euphone – милозвучність) – вияв фоніки, який означає гармонійну сув’язь позитивно-естетичних явищ художнього, передовсім поетичного, твору. Е. надзвичайно органічна для української лірики, оскільки спирається на визначальну інтонаційну основу української мови – вокалізм, зумовлюючи тяжіння версифікаційних пошуків до музичності (М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина, В. Сосюра та ін.), виконує особливу стилістичну функцію у […]...
- Твір на тему: Барви осіннього лісу Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозорим, а все навкруги виграє яскравими кольорами. Невеличкий ліс теж золотиться, багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. А після дощику з кущів вилазять гриби. Кумедні, товсті. На старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні […]...
- Барви осіннього лісу Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозорим, а все навкруги виграє-яскравими кольорами. Невеличкий ліс теж золотиться, багряніє, палає і з кожним ранком заливається все блискучішим вогнем. А після дощику з кущів вилазять гриби.. Кумедні, товсті. На старих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. Розсипалися по галявинах червоноголові підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, запашні рижики. […]...
- ПЕТРІВКА На Петрівку раніше врочисто відзначали поховання язичницького бога Ярила – уособлення сонця. Таким чином народ відтворив результат спостережень за природними явищами: від цього дня – першого дня Петрівки – сонячна енергія іде на спад. У перший день Петрівки не можна ходити до лісу – це небезпечно, оскільки дикі звірі цього дня надзвичайно активні. Сьогодні ж […]...
- КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої назви Сонця (у скіфів КОЛО – КЕАЙС). За легендою, К. щороку в найдовшу ніч зими народжує БОЖИЧА – нове Сонце, […]...
- Опис природи в художньому стилі. На лугах Це квіти зробили луг такими різноманітн і запашними, оскільки їх було надзвичайно багато – синіх, червоних, білих, жовтогарячих, усякий^-всяких-всякі-всяких-всяких. Дивишся – і очі розбігаються. Кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомого. От ромашка з білими широкими пелюстками й золотий серединкою. На неї сіл метелик із квітчастими й легенями, начебто пелюстки, крильцями. […]...
- Варіанти тексту Варіанти тексту (лат. varians – мінливий) – у широкому розумінні – текстові відмінності між автографами, копіями, списками чи друкованими виданнями одного і того ж твору, У вужчому значенні – видозміни тексту внаслідок його виконання (приміром, сценічного) чи переписування (різні списки Києво-Печерського патерика) тощо. У сучасній літературній практиці найбільш поширений перший приклад, в якому найчастіше виявляються […]...
- Твір-опис за картиною Юрія Камишного “Знову весна” 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис за картиною Юрія Камишного “Знову весна” На картині “Знову весна” Юрій Камишний зобразив кінець зими, прихід на землю першого тепла. Малюнок немов поділений по діагоналі на дві нерівні частини. На передньому плані художник зобразив берег озера. Великі сірі кам’яні брили вже звільнилися від снігу, який ніби посунувся до […]...
- Твір “Калина”, опис калини Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець. Потім, коли квіти оцвітають, на […]...
- Вилітала орли з-за крутої гори – cоціально-побутові пісні Вилітали орли З-за крутої гори, – Заплакали молодії хлопці, Сидячи в неволі. Вони заплакали Ще й заголосили: “А в кого ми, пани-браття, Цеє заслужили? Чи в господа Бога, Чи в свої громади, Що нас, таких молоденьких, В некрути забрали; В некрути забрали Ще й попарували, На руки й на ноги Кайдани наклали!” Кайдани наклали, На […]...
- Конвалія (твір-опис, художній стиль мовлення) Конвалія – одна з перших весняних квіток. Вона така маленька, скромна, в лісі вона ніби ховається під деревами серед трави. Не одразу її і побачиш. Шукаєш-шукаєш, і несподівано перед очима відкривається галявинка, вкрита крихітними білими дзвіночками. Вони такі ніжні, тендітні, а візьмеш їх у руки і відчуєш казковий аромат. Маленький дзвіночок пахне лісом, весною. Якщо […]...
- Природа у кіноповісті “Зачарована Десна” Кіноповість “Зачарована Десна” – багатоплановий, багатопроблемний твір. Але над усім цим возвеличується образ природи, проблема стосунків людини і природи, благотворного впливу її краси на душу людини, особливо дитини. Недаремно ж О. Довженко назвав кіноповість іменем своєї улюбленої ріки дитинства. Епітет же “зачарована” несе в собі велике оціночне й емоційне навантаження, налаштовує на незвичайний мінорний у […]...
- РОСА – ГАННА ЧУБАЧ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ГАННА ЧУБАЧ РОСА Ой краса! Ну й краса! Вранці випала роса: На деревах, на траві, Навіть на камінчиках, Всі росинки, як живі, – В голубих промінчиках. Сяють, усміхаються, Скрапують, зливаються. І радіють на листках, І вкривають сріблом дах… – Чи доводилося тобі […]...
- Скорочено – НЕЗНАЙОМА – ОЛЕКСАНДР БЛОК 11 КЛАС ОЛЕКСАНДР БЛОК НЕЗНАЙОМА Щовечера над ресторанами Стихає вітру млявий рух, І править вигуками п’яними Весняний переплілий дух. А над пекарнею, піднесений Над смутком передмість і дач, Калачик золотіє плетений, І з тьми пливе дитячий плач. І кожний вечір за шлагбаумами, Заламлюючи котелки, Серед канав гуляють з дамами Дотепні зухи-парубки. Над озером – склепіння […]...
- Вилітали орли з-за крутої гори – Народна лірика ВИЛІТАЛИ ОРЛИ З-ЗА КРУТОЇ ГОРИ Вилітали орли З-за крутої гори – Заплакали молодії хлопці, Сидячи в неволі. Вони заплакали, Ще й заголосили: “А в кого ми, пани-браття, Цеє заслужили? Чи в Господа Бога, Чи в свої громади, Що нас, таких молоденьких, В некрути забрали. В некрути забрали, Ще й попарували, На руки й на ноги […]...
- Природа у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Кіноповість “Зачарована Десна” – багатоплановий, багатопроблемний твір. Але над усім цим возвеличується образ природи, проблема стосунків людини і природи, благотворного впливу її краси на душу людини, особливо дитини. Недаремно ж О. Довженко назвав кіноповість іменем своєї улюбленої ріки дитинства. Епітет же “зачарована” несе в собі велике оціночне й емоційне навантаження, налаштовує на незвичайний мінорний у […]...
- Війна й мир характеристика образа Курагиной елени ВІЙНА Й МИР (Роман, 1863-1867; отд. изд. 1867-1869) Курагина елен – дочка князя Василя, а потім дружина Пьера Безухова. Блискуча петербурзька красуня з ” посмішкою, що незмінюється,”, білими повними плечима, глянсуватими волоссями й прекрасним станом. У ній не було помітно кокетства, начебто їй совісно було “за свою безсумнівно й занадто сильно й победительно діючу красу”. […]...
- Костенко Ліна Василівна Тінь Сізіфа В корчах і в кручах умирають міфи. Чугайстер щез. Покаялись нявки. І тільки ми, подряпані Сізіфи, Тябричим вгору камінь-рюкзаки. Руді стежки роз’їдені дощами. З крутих плаїв зриваємся, йдемо. У сьоме небо вийдемо з гущавин, Задавлені гранітними трюмо. Цей мисник днів – мальовані тарелі, Ця тінь Сізіфа – потойбічний гість, В столицях меду, в райдугах форелі, […]...
- ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ, СОНЦЕ-БОГ) ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ, СОНЦЕ-БОГ) – за найдавніших часів бог Сонця, світла й добра. На думку академіка Б. Рибакова, культ Д. сформувався за скіфських часів в VI – IV ст. до н. є. На початку н. є. стає богом лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Один з найголовніших персонажів української міфології. В Києві ще за часів трипільської культури […]...