Аналіз “Чорна Рада” Пантелеймон Куліш


” Чорна Рада ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури “Чорна Рада”: епос.

Жанр “Чорна Рада”: (перший) історичний роман-хроніка.

Тема “Чорна Рада”: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. – доби Руїни.

Головна ідея “Чорна Рада”: Викриття і засудження доби Руїни; утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна

еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення).

Історична основа “Чорна Рада”: події, що відбувалися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу. Україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до “чорної” ради 1663 року (на раді, крім козацької старшини, була присутня також “чернь” – запорожці, селяни, міщани, тому її й названо “чорною”). Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися по допомогу то до польської

шляхти, то до турків і татар, то до Москви.

Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них – переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27-28 червня 1663 року в Ніжині відбулася “чорна” рада, за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка покарано. Пишучи роман, письменник спирався на численні документи, наукові джерела, літописи, зокрема “Літопис Самовидця”.

У романі діють реальні історичні особи – Яким Сомко, Василь Золотаренко, Павло Тетеря, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич.

Головні герої “Чорна Рада”: наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Василь (Васюта) Золотаренко, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький, запорозький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам, його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Михайло Черевань, його дружина Меланія і донька Леся; Божий чоловік.

Композиція “Чорна Рада”: роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна – політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна). Оригінальним композиційним прийомом (стрижнем) у творі є романтичний образ дороги, якою полковник Шрам і його син їдуть із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.

    Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.

    Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва. Кульмінація: Проведення “чорної” ради, за підсумками якої І. Брюховецький – гетьман, Я. Сомко – в’язень. Розв’язка: Смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

Композиція роману насичена пригодницькими елементами. Зокрема це епізоди з викраденням Лесі, лицарський двобій, запорозькі суд і кара.

Проблематика “Чорна Рада”:

    незалежності України; патріотизму і зради; ролі державного діяча; ставлення влади до народу; боротьби добра і зла; батьків і дітей; кохання і подружнього щастя; людини і народної моралі; козацтва, Запорозької Січі, її місця в історії; вірності обов’язку, козацької честі; цінності людського життя.

“Чорна рада” є романтичним твором. Опоетизовуючи козацтво, П. Куліш у ній возвеличує непереможний його дух. Роман “Чорна рада” засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру.

П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Матеріал для свого твору він брав з багатьох джерел: друкованих і рукописних козацьких літописів (зокрема Самовидця та Грабянки), старовинних документів, що знаходив сам в архівах монастирів і різних установ, а також з фольклору – дум, історичних пісень, переказів, легенд, казок про козаччину тощо.

Події у творі відбуваються в добу так званої Руїни, після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирають різні політичні й соціальні орієнтації, що призводять до “чорної” ради 1663 року.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз “Чорна Рада” Пантелеймон Куліш