Аналіз “До Основ’яненка”
Найбільшим болем Т. Шевченка була поневолена, пригноблена Україна, в минулому – батьківщина славного запорозького козацтва. Поет думає над тим, як наштовхнути народ на думку про активніший опір, про неприпустимість покірного існування у панському ярмі. Тому звертається до свого старшого товариша по перу Г. Квітки-Основ’яненка із закликом писати про минулу славу козацьку, будити серця людей, адже “все гине, – Слава не поляже; Не поляже, а розкаже.
Що діялось в світі. Чия правда, чия кривда І чиї ми діти. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине…” Вірш починається романтичною картиною природи із згадками про колишню Україну, яка протиставляється сучасній, коли країна
Обідрана, сиротою
Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить…
Т. Шевченко називає Основ’яненка отаманом, батьком, орлом сизокрилим, сподіваючись, що до його авторитетного слова люди прислухаються.
Related posts:
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “до Основ’яненка” Найбільшим болем Т. Шевченка була поневолена, пригноблена Україна, в минулому – батьківщина славного запорозького козацтва. Поет думає над тим, як наштовхнути народ на думку про активніший опір, про неприпустимість покірного існування у панському ярмі. Тому звертається до свого старшого товариша по перу Г. Квітки-Основ’яненка із закликом писати про минулу славу козацьку, будити серця людей, адже […]...
- До Основ’яненка (скорочено) – Шевченко Тарас Б’ють пороги; місяць сходить. Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У дніпра питають: “де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: “де […]...
- Твір звернений до Г Квітки-Основ’яненка Жанр твору – послання. Твір звернений до Г Квітки-Основ’яненка з вдячністю за його нарис: Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули. Що діялось в Україні… Правда не поляже; Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі, Чия правда, чия кривда І чиї ми діти. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, […]...
- До Основ’яненка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено Б’ють пороги; місяць сходить. Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: “Де […]...
- До Основ’яненка Б’ють пороги; місяць сходить. Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: “Де […]...
- Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською […]...
- ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ТАРАС ШЕВЧЕНКО ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА Послання (Скорочено) Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер […]...
- “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…” (Т. Г. Шевченко) Яке ж це диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про зіроньку вечірню. Саме з піснею […]...
- “Наша дума, наша пісня не вмре, не затне…” (Т. Г. Шевченко) Яке ж не диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про зіроньку вечірню. Саме з піснею […]...
- Лірика – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко РАННЯ ТВОРЧІСТЬ (1838-1843 pp.) Рання творчість Т. Г. Шевченка представлена незрівнянними зразками ліричної поезії, баладами, соціально-побутовими та історичними поемами і драматичними творами. Лірика Важливе місце в ліриці раннього періоду посідає тема призначення поета і поезії в суспільстві (“Думи мої, думи мої…”, “Перебендя”). Вірш “Думи мої, думи мої…” став не тільки поетичним заспівом […]...
- Скорочено – ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють? “ Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: […]...
- Скорочено ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють? “ Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: […]...
- Наша дума, наша пісня, не вмре, не загине У житті українського народу пісня відіграла таку значну роль, як, мабуть, у жодній іншій країні. Не дивно, що наші пісні приїздять вивчати музикознавці з усіх куточків земної кулі. Є що вивчати іноземцям: Українська народна пісня вважається мелодійнішою навіть за італійську. Кожна з українських пісень звернена перш за все до людського серця. І серце миттю відповідає […]...
- Українська народна пісня Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого […]...
- Ой, яка чудова українська мова! “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”, – писав Тарас Григорович Шевченко. Цей геніальний поет якнайкраще розумів значення мови для повноцінного існування народу. Українська мова дуже мелодійна. Слухаючи, як гозорять носії нашої мови, упевнюєшся, що пісенна основа в ній має величезне значення. В одному оповіданні я прочитав про цікавий епізод, який стався з іноземцем-мандрівником. […]...
- Наша пісня, наша дума Наша пісня, наша дума Не вмре, не загине… Т. Шевченко “Роздавав Бог скарби усім країнам, але забув Україну. Підійшла вона до нього та спитала: “А що ж мені даси, батьку?” Замислився Бог, адже роздав уже всі свої скарби, і сказав: “Нехай буде пісня…” І стала пісня частиною життя України…” Не менше значення мали для українського […]...
- Твір на тему – Зображення велич й краси козацької творчості Т. Г. Шевченка Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, Запраче серденько! Т. Г. Шевченко Тарас Григорович Шевченко – видатний поет української літератури, за своє життя він написав багато творів, кожний з яких є справжнім витвором мистецтва, в усі періоди творчості Шевченка бачимо його зацікавленість історією України, у своїх поемах “Холодний Яр”, “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, […]...
- Твір Пісня – джерело народної мудрості Пісня – джерело народної мудрості З чого починається любов до отчого краю? Мабуть, у кожного українця вона починається з маминої колискової. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей? Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко, Іван Богун, Устим Кармалюк […]...
- Пісня – це джерело народної мудрості З чого починається любов до отчого краю? Мабуть, у кожного українця вона починається з маминої колискової. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей? Українська пісня – це поетична біографія українського народу. Виринають із сивої давнини Байда Вишневецький, славний козак Морозенко, Іван Богун, Устим Кармалюк і кличуть до бою за […]...
- Аналіз “Віють вітри” Пісня Марусі Чурай “Віють вітри, віють буйні” передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з “милим чорнобривим”. Для неї це – “люте горе”, вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться – сльози не ллються) і закінчується риторичними питальними та окличними […]...
- Аналіз “Всякому місту – звичай і права” У вірші “Всякому місту – звичай і права…” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт — як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить – ні […]...
- Аналіз вірша “Дума” Лєрмонтова М. Ю Якщо пушкінські вірші повні світлих надій, то у віршах Лєрмонтова, по зауваженню Бєлінського, “уже немає надії, вони вражають душу читача безотрадностию, безвір’ям у життя й почуття людські, при спразі життя й надлишку почуття… Ніде немає пушкінського розгулу на бенкеті життя, але є питання, які мрачат душу, леденять серце…”. Причини Лєрмонтовского песимізму багатобічні. Тут позначилася й […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю (2) Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю У древнім Львові Чи в Криворівні Пісні Франкові, Слова чарівні. / О. Ющенко / Протягом віків пісня живе серед людей, поруч з людьми. То весела, то сумна, то мужня, то лагідна, вона супроводжує нас протягом життя. Це дуже добре знав Іван Франко – пісні сильно вплинули на його […]...
- Глибинний світ історичної пісні Українські історичні пісні є славою народу, предметом його національної гордості. Вони були вірними супутниками історії нації, яка пройшла тернистими шляхами принижень, поневірянь, зради. Історичні пісні – згусток благородних ідеалів, що був рушійною силою дійової любові до батьківщини. Нам відомі пісні про напади турецько-татарської орди та визвольну боротьбу 1648-1654 років під приводом Богдана Хмельницького, про славних […]...
- “Пісне, чому чаруєш так мене?” “Наша пісня, наша дума Наша пісня, наша дума Не вмре, не загине…”. (Т. Шевченко) Колись відомий український письменник І. Франко якось сказав: “Пісня і праця – великі дві сили”. Я з цим повністю згоден, адже пісня в Україні живе споконвіку. Вона поєднує в собі емоційно пристрасне слово з чарівною музикою. Пісня супроводжує кожного з нас […]...
- Аналіз вірша Брюсова “Прийдешні гуни” Вірш “Прийдешні гуни” Валерій Брюсов писав майже цілий рік і закінчив 10 серпня 1905 р. В “Прийдешніх гунах” – найбільш розгорнуто й повно розкривають його відношення до революції й розуміння її змісту. Змести, зламати, зруйнувати, знищити – от головний зміст революції, яким він бачився Брюсову. Що буде далі, який конкретний мир виникне на руїнах минулого, […]...
- Аналіз “Contra spem spero” Вірш “Contra spem spero”, написаний Лесею Українкою 2 травня 1890 року, входив до збірки “На крилах пісень” (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання “На крилах пісень” Леся Українка скоротила твір на дві строфи. Ще до цього, з віршу було видалено […]...
- Аналіз “Дума про Марусю Богуславку” Чимало дум склав нард про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ-ХVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців […]...
- Поетичний геній народної душі Українська пісня! Хто не знає її, хто не згадує її як наймиліші спогади свого дитинства, своєї бурхливої юності. Який митець не був натхненний безмежною красою її образів, не був вражений тією особливою силою, що закладена у народній пісні з глибини віків? Народна пісня звертається до кращого, що є в людині, пробуджує гідність, чесність, самоповагу. Із […]...
- Аналіз “Ви знаєте, як липа шелестить…” Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік – це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки “Сонячні кларнети”. […]...
- Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка Тарас Григорович Шевченко… Тонкий проникливий лірик, поет-громадянин. Він залишив нащадкам неоціненну книгу народного життя, відстояв і зберіг національну гідність свого багатостраждального українського народу. Для нас він – тайна, над розгадкою якої буде працювати ще не одне покоління, криниця, яка тамує духовну спрагу народу. Щораз спілкуючись з нетлінною спадщиною співця, ми знаходимо для себе щось нове, […]...
- Детальний Аналіз “Пісня про рушник” А. Малишко ” Пісня про рушник ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, герої, проблематика та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Пісня про рушник”: інтимна лірика. Жанр “Пісня про рушник”: Ліричний вірш (пісня). Мотив “Пісня про рушник”: Материнської любові й рушника як символу життєвої дороги. Віршовий розмір “Пісня про рушник”: […]...
- Аналіз вірша Д. Павличка “Два кольори” Материнська пісня… Вона приходить до нас тихими вечорами, добросердна й лагідна, хвилююча й щира, як одвічна любов, що змалечку навіває нам поетичні образи землі и неба, сонця и рясного суцвіття, учить любові до рідного краю, праці, близьких і рідних нам людей та гордості до найсвятішого. Два кольори – дві тривоги, дві нитки душі, що з’єднують […]...
- Аналіз “Молюсь і вірю…” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Провідний мотив: молодечий оптимізм, відчуття польоту. Віршовий розмір: ямб. Вірою, надією, оптимізмом сповнені поетичні рядки вірша М. Рильського “Молюсь і вірю…”. Голуби в небі, дзвінкий сміх коханої людини поруч, вітер, простір, води – хіба це не щастя? Ліричний герой упевнений у собі, світ він уже називає […]...
- Аналіз “Чари ночі” Літературний рід: лірика. Жанр: романс (він став популярною народною піснею). Вид лірики: інтимна (любовна). Провідний мотив: захоплення красою життя й красою кохання. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Вірш належить до збірки “З журбою радість обнялась”. Автор закликає читача улити “струмінь власної душі” у “шумляче море” краси весняної природи, до дна випити чашу щастя від […]...
- Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (АНАЛІЗ) Аналіз твору Марусі Чурай “Віють вітри” У пісні “Віють вітри, віють буйні” передано почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску – без роси й на спеці. Вона страждає в розлуці з “милим-чорнобривим”. Глибоким ліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом (“дерева гнуться” – “сльози не ллються”), з них починається […]...
- Дума про Марусю Богуславку (АНАЛІЗ) Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в ХVІ-ХVII століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців […]...
- Аналіз “О земле втрачена, явися!..” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична. Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір: ямб. Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: “сонця хлюпочуться в озерах”, “світання тіні пелехаті над райдугою голосів”, “плескіт крил і хлюпіт хвиль”… […]...
- Образ Кирила Тура в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Кирило Тур – один із найколоритніших персонажів роману. Він оповитий романтикою запорозьких подвигів, січового братства. Джерела образу Тура слід шукати в народних думах та історичних піснях. Він так характеризує козацьке життя: “А в нас над усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала. […]...
- Аналіз пісні Марії Чурай “Віють вітри” Пісня Марусі Чурай “Віють вітри, віють буйні” передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з “милим чорнобривим”. для неї це – “люте горе”, вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться – сльози не ллються) і закінчується риторичними питальними та окличними […]...