Аналіз епізоду “сон Тетяни” у романі “Євгеній Онєгін”

Саме цікаве, однак, полягає в тім, що належна авторська кінцівка все-таки збережена Пушкіним у п’ятому розділі. У манері іронічно-вільної гри із власним текстом він “відсуває” кінцівку усередину глави на відстань у п’ять строф. Пізнати її не важко, це строфа:

* Хотілося в роді мені Альбана

* Бал петербурзький описати;

* Але, розважений порожнім мечтаньем,

* Я зайнявся воспоминаньем

* Про ніжки мені знайомих дам.

* По ваших вузеньких слідах,

* Об ніжки, повно помилятися!

* Зі зрадою юності моєї

* Пора мені

зробитися розумній,

* У справах і складі поправлятися

* И цей п’ятий зошит

* Від відступів очищати.

На тлі оповідального відрізка, що завершує главу (пообіднє времяпровождение гостей, танці, сварка – строфи ХХХ-ХLV), строфа ХL чітко відособлена, незважаючи на мотивувальну опору перемикання в авторський план: “И бал блищить у всій вроді”. Авторське мовлення, заповнюючи строфу цілком, надає їй співвідносну масштабність. Таких строф у п’ятому розділі всього дві (ще строфи III), і вони можуть бути зрозумілі як неявне композиційне кільце.

Строфа ХL є також композиційною зв’язкою між главами поверх

найближчого контексту. Мотив балу відсилає до першого розділу, а “зрада юності” перегукується з кінцем шостий, де мотив звучить уже не жартівливо, а драматично. Міркування автора про творчий процес – постійний знак закінчення глави. Змістовне дійство строфи – самокритика із приводу “відступів” – підкріплюється монотонністю рифменного вокалізму на “а” з одним лише перебоєм. Втім, самокритика цілком іронічна: намір відступити від відступів виражено повновагим відступом.

Та й ліричний роман попросту неможливий без широкоохватного авторського плану.

Вагомість строфи ХL, таким чином, очевидна. Тому її без натяжки можна прочитати як інверсовану кінцівку. Це не означає, що Пушкін закінчив цією строфою главу, а потім забрав неї усередину.

Просто кінцівка написалась раніше, ніж глава закінчилася. Інверсії такого типу надзвичайно характерні для “Онєгіна”. Досить згадати пародійне “вступ” наприкінці сьомої глави, інверсію колишньої восьмої глави у вигляді “Уривків з подорожі”, продовження роману після слова “кінець” і т. д. Сама можливість таких інверсій зв’язана зі зрушеннями різних компонентів тексту на тлі відомої стабільності їх просторових “місць”. Так у просторі віршованого метра сильні й слабкі місця константны, тим часом як конкретні наголоси у вірші можуть відхилятися від них, створюючи ритмічне й інтонаційно-значеннєве різноманіття


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз епізоду “сон Тетяни” у романі “Євгеній Онєгін”