Аналіз “Місто”
“Місто” – інтелектуальний роман Валер’яна Підмогильного 1927 року.
Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. “Місто” – перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
Історія написання
У романі “Місто” Валер’ян
Твір не був подібний до традиційної народницької прози 19 століття, бо автор орієнтувався на європейський роман 19-початку20 століття, засвоївши традицію романістики Оноре де Бальзака, Гі де Мопассана, Анатоля Франса, Джека Лондона, а також вітчизняну – Агатангела Кримського,
Історія публікацій
Роман завершений письменником в 1927 році, опублікований вперше у Харкові в 1928 році. В 1929 році Книгоспілка перевидала роман, а Б. Єлисаветський переклав його на російську мову – в 1930 році роман виходить у серії “Творчество народов СССР”. Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман “Місто”, як і інші твори письменника, був заборонений до 1989 року.
Оцінка критики
Після публікації роман викликав значний інтерес у громадськості. Його обговорювали на читацьких конференціях, у пресі з’явилися рецензії літературознавців. Одні критики захоплювались твором, в якому відбилася філософія життєствердження епохи, інші тлумачили роман у дусі соціолізму, називаючи книжку “антирадянською”, бо в ній не показано “змички робітників і селян”.
Деякі критики вважали роман автобіографічним, головного героя ототожнювали з автором, проти чого Валер’ян Підмогильний у пресі застерігав читачів.
Особливості сюжетної лінії
Розповідь подана через історію душі Степана Радченка – енергійного сільського юнака, який приїздить до Києва, вступає до економічного вузу й сподівається повернутися з новими знаннями на село. Вперше Київ відкривається йому з Дніпра як своєрідний “пуп землі”. Роман починається реченням:
Здавалось, далі пливти нема куди
Під Степановими ногами – ще жодного грунту у столиці. Але з плином часу відбувається поступове просторове завоювання міста. Зійшовши на берег, Степан оселяється в передмісті, де життя мало чим відрізняється від сільського: йому сусідять хазяйські корови.
Згодом він пересувається все ближче до центру, винаймає окреме помешкання, а наприкінці твору споглядає місто “згори” поглядом володаря: “Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі кам’яні пальці”.
Спочатку Київ був для Степана лише мрією, великою, але майже невизначеною: “Київ! Це те велике місто, куди він іде учитись і жити. Це те нове, що він мусить у нього ввійти, щоб осягнути свою здавна викохувану мрію”. Місто чуже й вороже. Степан намагається вирватися на Дніпро, але навіть вода тут слизька і відразна.
Його тішить однак, кволість міських мешканців і його класова непричетність до них: “От вони, ці горожані. Все це – старий порох, що треба стерти. І він до нього покликаний”.
Проте… Саме тут місто йде в наступ: “Він озирнувся – і вперше побачив місто вночі. Він навіть спинився.
Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і розбігались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі викрики дрібних авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі… на цій широкій вулиці він здибався з містом віч-на-віч”.
Одне слово, імпресіонізм – із фрагментів речей, людей і звуків автор складає портрет міста, в міру освоєння Степана в Києві змінюється і його сприйняття. Місто бачиться зсередини, хоча не перестає лякати, а далі – все ясніше, чіткіше вимальовуються його риси.
Пересування у пролетарі міста супроводжується також перевдяганнями. На початку твору секретар лекторського бюро радить Радченкові змінити одяг: “Bсі лиха українців в тім, що вони кепсько одягаються”. Перед крамницею з модним і дорогим одягом Степана не полишає переконання у те, що варто йому лише змінити свій вигляд – і він зможе створити щось надзвичайне. Переселяючись до нового помешкання, Степан спалює своє старе вбрання і викидає на смітник чоботи.
Протягом твору ми спостерігаємо, як Степан піднімається щаблями міського життя. Саме в Києві юнака захоплює література, він починає писати, стає відомим письменником і залишає навчання. Він був певен, що вирушає “завойовувати” місто, що місту потрібна “свіжа кров села”, яка змінить “його вигляд і істоту.
А він – один із цієї зміни, якій за долею призначено перемогти”. Але, вгрузаючи поступово в нове життя, стає його апологетом, і думки про повернення остаточно зникають.
Підмогильний не ставить собі за ціль зробити документальний опис письменницького середовища, він показує народження Автора, його успіхи і невдачі, його мандри різними світами роману. Степан переходить через світ студентства, так і не закінчивши вищої освіти, зазирає до робітничого середовища друкарні. Солідний уривок часу довелося йому витратити на життя у світі міської богеми – театральної публіки, тих, хто вечорами виходить на прогулянки та блукає вулицями й вуличками міста, переважно тільки тому, що насправді не має власного затишного куточка.
Письменник показує “засідателів” видавництв, гральних залів та дешевих підвальчиків. Нарешті, він заводить свого героя й читача у ще один світ – помешкання типової міської сім’ї, зразкових міщан Бориса Вікторовича (колишнього доброго знайомого) та Надії Семенівни (першого Степанового кохання).
Наприкінці роману Підмогильний “змушує” Степана Радченка ще раз обійти знайомі йому місця: щось залишилося незмінним, щось стало зовсім іншим, можливо, саме через Степанове втручання. Але відбувши такі “оглядини”, Степан остаточно переконується, що все це для нього чуже, далеке або й ненависне. Якщо він і любить своє минуле, то не за те, що воно було, а саме за те, що воно минуло.
Підмогильний розповів про перше Степанове оповідання “Бритва”, про піднесення і занепади творчості, про довгі й важкі пошуки тем і натхнення. Він показав, як народився Автор – і навіть отримав нове хрещення, обравши псевдонім. Той, хто був Степаном, став Стефаном.
Письменник залишає свого героя тоді, коли той сідає писати твір власного життя…
Останнє речення роману закінчується там, де має розпочатися повість Степана Радченка: “Тоді, в тиші лампи над столом, писав свою повість про людей”.
Зрозуміло, що цей роман передусім – психологічний твір. Образ Степана Радченка далеко не однозначний, як його часто трактували.
Письменник зобразив людину, в якій постійно борються добро зі злом, яка інколи заради особистого утвердження здатна піти навіть на злочин, не страждатиме й від людських жертв, і разом – це неординарна особистість із виразною суспільною й психологічною неодновимірністю, не позбавлена вміння скептично, а то й іронічно, сприймати себе та навколишній світ. У цьому романі В. Підмогильний постає як найкращий продовжувач традицій європейської літератури, зокрема творів “Батько Горіо” Бальзака, “Любий друг” Мопассана, “Кандід” Вольтера, які він саме тоді й перекладав.
Роман “Місто” переконав критику в тому, що письменник “цікавиться не людством, а людиною”. Ця, на сьогодні цілком прийнятна характеристика, звучала далеко не позитивно в той час, коли в літературі вироблявся курс на уславлення колективізму, а психологізм зневажався як традиція “дрібнобуржуазна”, як вияв ворожої ідеології.
“Місто”, хоча й широко читалося, зокрема молоддю, упереджено викривалося й паплюжилося в пресі. Починалося з того, що автор “дивиться на світ крізь вузькі щілинки рафінованого інтелігентського світогляду”, а доходило до висновків, що “книжка антирадянська”, бо в ній не показано “звички робітників і селян”, а головний герой – “безмежний індивідуаліст, обиватель-міщанин з куркульською ідеологією”. Та все було навпаки: індивідуалізм, конформізм, взагалі, міщанство з’являлися у творах В. Підмогильного не від авторської “інтелігентщини” чи “дрібнобуржуазного естетства”, а від того, що письменник, доскіпливо вивчаючи реальне життя, чуттям художника розпізнавав отруйні метастази в душах людей і намагався застерегти від них незміцнілий суспільний організм.
Персонажі:
Степан Радченко – головний герой; Надійка – дівчина з села; Левко – студент; Ганнуся та Нюся – товаришки Надії; Лука Гнідий – хазяїн;
Тамара Василівна (Мусінька) – дружина крамаря у якого жив Степан, його коханка; Максим – син Тамари Василіни(Мусіньки) та крамаря; Борис – студент, товариш Степана;
Зоська – міська дівчина, кохана Степана; Рита – балерина; Вигорський – поет, товариш Степана.
Отже, роман Валер’яна Підмогильного “Місто” став не тільки помітним, але й надзвичайно важливим явищем в українському мистецтві. Насамперед – це перший справді урбаністичний роман в українській літературі. Не менш важливим у його творчій спадщині був роман “Невеличка драма”, закінчений у 1929 р. Цей твір органічно доповнив бібліотеку українського інтелектуального роману, на той час уже репрезентованого “Вальдшнепами” М. Хвильового, “Майстром корабля” І. О. Яновського, “Робітними силами” М. Івченка. Та боротьба з “попутниками” набрала таких масштабів і форм, що новий роман В. Підмогильного встиг з’явитися лише в журнальній публікації (“Життя і революція”-1930.) і відразу ж був підданий жорстокому шельмуванню.
Загальна атмосфера ставала дедалі гнітючішою. Примусоваколективізація, голод 1932-1933 pp. впали чорним крилом не лише на українське село, а й на весь народ. Починалися масові репресії, політичні процеси, розправа над інтелігенцією, передусім письменниками.
Не в багатьох письменників вистачало мужності йти раніше обраним шляхом. Проте В. Підмогильний сповідував свої принципи до кінця.





Related posts:
- Детальний Аналіз твору “Місто” Підмогильний Паспорт твору: Рід літератури “Місто”: епос. Жанр “Місто”: Урбаністичний роман. Тема “Місто”: підкорення людиною міста. Ідея “Місто”: утвердження філософії вітаїзму, аналіз вічних цінностей буття, взаємин людини й урбаністичного простору. Герої “Місто”: Степан Радченко – головний герой; Надійка – дівчина із села; Левко – студент; Ганнуся та Нюся – товаришки Надії; Лука Гнідий – господар; Тамара […]...
- Самопізнання головного героя в романі “Місто” Валер’яна Підмогильного Самопізнання головного героя в романі “Місто” Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів […]...
- Самопізнання головного героя у романі “Місто’ Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути […]...
- Чи підкорив Степан Радченко місто? Відомий український письменник В. Підмогильний у своєму романі “Місто” намагається осмислити одвічну проблему багатогранності людської душі, намагається знайти рішення і робить це, не кидаючись у крайності і не моралізуючи їх. Робить це автор через розкриття образу головного героя твору Степана Радченка, вихідця з села, який будь-якою ціною намагається закріпитися у міському суспільстві. Степан Радченко, впевнений […]...
- Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” Роман В, Підмогильного “Місто” з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від […]...
- Проблема сенсу людського буття в романі В. Підмогильного “Місто” Роман В. Підмогильного “Місто” з часу його виходу в світ й до сьогодення сприймався неоднозначно. Ключем до прочитання твору є епіграфи. Перший, взятий із талмуду, стверджує: “Шість прикмет має людина: трьома вона подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як тварина вона множиться і як тварина – викидає; […]...
- Образ Києва в романі В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Образ Києва в романі В. Підмогильного “Місто” У романі В. Підмогильного “Місто” поряд з образом Степана Радченка ключовим є й образ міста, адже без нього авторові не вдалося б показати духовну еволюцію персонажа. У творі змальовано пореволюційні часи, коли у традиційно селянській Україні почали швидко розвиватися […]...
- Мої враження від образу Степана Радченка ” Місто” Широкому колу читачів ім? я письменника Валерія Підмогильного стало відоме зовсім недавно. Проте цей автор є одним із найвизначніших в новітній українській літературі. Його розстріляли як політичного діяча десь між 1937-1941 роками. Точної дати так і не встановлено. Головним героєм творів Підмогильного є зарозумілий міщанин, котрий уже давно відкинув всі звичні традиції, а нові не […]...
- Образ Степана Радченка за романом “Місто” В. Підмогильного У своєму романі “Місто” через розкриття образу Степана Радченка – вихідця з села, який прагне “закріпитися” у міському житті – В. Підмогильний намагається розв’язати одвічну проблему неоднозначності людської душі, знайти рішення, не моралізуючи та не кидаючись у крайності. Основна тема твору – доля селянської молоді, у якої після радянської революції з’явилася неймовірна до того можливість […]...
- “Місто”- перший роман європейського рівня про селянську молодь I. Творча особистість В. Підмогильного. (Твори В. Підмогильного порушували філософські проблеми буття людини першої третини XX століття. Він продовжив традиції української класичної літератури з її гуманістичним пафосом, пильною увагою до внутрішнього світу своїх героїв, виявляючи в них боротьбу двох начал – добра і зла. Свій родовід як митець Підмогильний веде від В. Винниченка, в якого […]...
- Образ Степана Радченка в романі “Місто” Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомими не так давно, Валерій Підмогильний. Треба віддати дане: спадщину письменника повернуто повністю, і його визнали одним з найколоритніших письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато “білих плям”, вона чекає свого дослідника. Відомо, що народився він під Катеринославом учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював у […]...
- Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного “Місто” Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомими не так давно, Валерій Підмогильний. Треба віддати дане: спадщину письменника повернуто повністю, і його визнали одним з найколоритніших письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато “білих плям”, вона чекає свого дослідника. Відомо, що народився він під Катеринославом учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював у […]...
- “Чи підкорив місто Степан Радченко?” Бажання підкорити місто є характерним і цілком зрозумілим бажанням для великої кількості мешканців сіл. Кожна людина прагне поліпшити своє життя, поставити собі певні завдання, домогтися їх і тим самим переконатися у власних силах і можливості досягати поставлених цілей. В якості прикладу можуть бути розглянуті жителі сіл, які хочуть переїхати у велике місто, яке здається їм […]...
- Трагедія морального занепаду інтелігента в романі В. Підмогильного “Місто” (1 варіант) Великі міста… Скільки ними поглинуто доль, розчавлено душ, скільки моральних падінь бачили їхні скляні бездушні очі-вікна, – не перелічити. Однак, як метелики на вогонь, летять-поспішають люди до Очікуваних радощів, легкого цікавого життя, а можливо, і до слави. Зміни у способі життя молодої людини, яка виїхала з села на навчання, зміни її характеру під впливом нових […]...
- Жіночі образи в романі “Місто” Роль жіночих образів, як один із аспектів характеристики головного героя. є Надійна, яка мешкає в сараї (столярня) Гнідих, де за стінкою жили корови – це символ села. (Степан відчував себе чужим у місті. Навіть у книжках зосереджувалося все чуже, усі небезпеки. Поступово Степан розуміє, що місто треба здобути, а не ненавидіти. А він – це […]...
- Моральна еволюція Степана Радченка (за романом В. Підмогильного “Місто”) (1901- 1937) Народився в с. Чаплі на Катеринославщині в селянській родині. Навчався в реальному училищі, на математичному, а потім на правничому факультетах Катеринославського університету. Вчителював. З 1921 р. живе у Києві, працює бібліографом у Книжковій палаті, згодом – редактором у “Книгоспілці”. У 1924 р. утворює літературну групу “Ланка”, що з 1926 р. отримала назву МАРС […]...
- Аналіз вірша “Місто” Семенко М. Семенко протягом усього свого творчого життя експериментував із формою вірша, шукав власну інтонацію, невимушену й наближену до розмовної, розробляв і опрацьовував нові мотиви, зокрема еротичні та урбаністичні. Вірш “Місто” має яскраво виражений урбаністичний характер. Вид лірики: вірш-медитація. Жанр: ліричний вірш. Провідний мотив. У вірші “Місто” автор, використавши прийоми й засоби футуризму, не тільки відтворив […]...
- “Мої роздуми над романом “Місто” Роман “Місто” був написаний Валер’яном Підмогильним і виданий у 1928 році. В даному романі розглянуто безліч досить важливих проблем людського життя. Варто відзначити, що цей роман більшою мірою приділяє увагу тому часу, який він описував, а цей час, в свою чергу, має деякі особливості, які не дуже характерні для сучасності. Втім, це зовсім не означає, […]...
- Твір-відгук на роман “Місто” Проза В. Підмогильного тематично розмаїта: через усю творчість письменника 20-х рр. XX ст. як магістральна проходить чи не найпоширеніша в тогочасній літературі тема: революція й людина. Тільки він сприймав її інверсійно: людина й революція, і відповіді на питання, котрі постають перед українською культурою, нацією загалом, пов’язував, передусім, із проблемою міста й села, їхніх взаємин, зображуваних […]...
- Образ Степана Радченко в романі В. Подмогильного “Місто” Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомі не дуже давно, і Валерій Подмогильний. Спадщина цього письменника повернуто повністю, і його визнали одним із самих колоритних письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато “білих плям”. Відомо, що народився він під Катеринославом, учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював у видавництві, секретарем секції художньої […]...
- Екзистенціальні мотиви у романі “Місто” Серед усієї різноманітності й неоднорідності нової української літератури від часів І. Котляревського і до сьогоднішніх днів, безсумнівно, одним із найяскравіших її явищ стала епоха 20-30-х років XX століття. Вона представлена цілою плеядою непересічних митців, як-то: М. Рильський, М. Зеров, М. Куліш, М. Хвильовий та багато інших. Однак у ряду надзвичайно талановитих письменників, поетів, драматургів того […]...
- “Душа в тебе погана. Погана якась душа”. Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного “Місто” Валер’яну Підмогильному належить одне з найпомітніших місць в українській літературі доби національного відродження. “… У всьому вигляді було щось витончене, не радянське, його зовнішність свідчила про внутрішню культуру. І справді, це був один із найкультурніших наших письменників”. Так напише про В. Підмогильного Ю. Бойко, який точно передав емоційний портрет письменника. Саме в романі “Місто” В. […]...
- Екзистенціальні мотиви у романі Валер’яна Підмогильного “Місто” Екзистенціальні мотиви у романі Валер’яна Підмогильного “Місто” Серед усієї різноманітності і неоднорідності нової української літератури від часів І. Котляревського і до сьогоднішніх днів, безсумнівно, одним із найяскравіших її явищ стала епоха 20-30-х років XX століття. Вона представлена цілою плеядою непересічних митців, як-то: М. Рильський, М. Зеров, М. Куліш, М. Хвильовий та багато інших. Однак в […]...
- Художній аналіз вірша О. Мандельштама “Я повернувся в моє місто, знайомий до сліз…” Петербург! Я ще не хочу вмирати! О. Мандельштам Петербург був для О. Мандельштама містом, у якому пройшли його дитинство й молодість. Всі тут знайомо йому “до сліз, до прожилок, до дитячих припухлих залоз”. Здається, що при спогаді про минуле серце поета починає прискорено битися – але місто змінилося. Оглядаючись по сторонах, Мандельштам намагається довідатися прекрасну […]...
- Зображення “цілісної” людини у романі Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного називають автором інтелектуальної прози, суть якої полягає в тому, щоб цілісно поєднати художній стиль, філософські роздуми й узагальнення та розкриття психологічних проявів особистості. Власне, творчість Підмогильного і започаткувала інтелектуально-психологічний напрямок у розвитку модернової української прози початку XX ст. Пам’ятаймо, що для модернізму характерними рисами є певна зосередженість на окремій особистості, розкриття її особливостей […]...
- Трагедія морального занепаду інтелігента в романі В. Підмогильного “Місто” (2 варіант) В українській літературі початку XX століття з’являється новий герой – герой-письменник, який із глухого закутка їде “завойовувати” місто як омріяну ним райську територію, котра, ймовірно, дасть йому змогу реалізувати свій потенціал, розвинути талант, утвердитися, стати відомим, визнаним. Як бачимо, тема твору доволі актуальна в наш час: тисячі молодих людей із глухих провінційних містечок, занедбаних, забутих […]...
- ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНІ МОТИВИ В РОМАНІ ВАЛЕР’ЯНА ПІДМОГИЛЬНОГО “МІСТО” 11 КЛАС ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНІ МОТИВИ В РОМАНІ ВАЛЕР’ЯНА ПІДМОГИЛЬНОГО “МІСТО” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Творчий шлях В. Підмогильного. II. Роздуми над феноменом людського буття в романі В. Підмогильного “Місто”. III. Актуальність проблем роману В. Підмогильного “Місто” у сучасному українському суспільстві. Варіант 2 I. “Чому людина не має сили виправляти позад себе подій?” II. ” […]...
- Місто – ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ Скорочено Частина перша Степан стояв на палубі корабля, що плив до Києва по Дніпру, оглядав береги, прощався подумки з рідним селом, селами, що виднілися на березі. Він їде до великого міста, щоб учитись і жити, щоб здійсни ти свою давню мрію. Разом із ним їхали Надія та Левко, односельці, теж учитися. Надія була дуже цікава до […]...
- Коротко про “Місто” (1927) Літературний рід : епос. Жанр : урбаністичний роман. Тема : підкорення людиною міста. Головна ідея : розкриття характеру людини, яка підкорює місто. Головні герої : Степан Радченко, Надійка, “мусінька” Тамара Василівна (її чоловік Гнідий і син Максим), Зоська, Рита, Левко, Михайло Світозаров, Вигорський. Сюжет І частина. Степан Радченко разом з односельцями Надійкою і Левком […]...
- Місто (скорочено) – Підмогильний Валер’ян Частина перша Степан стояв на палубі корабля, що плив до Києва по дніпру, оглядав береги, прощався подумки з рідним селом, селами, що виднілися на березі. Він їде до великого міста, щоб учитись і жити, щоб здійсни ти свою давню мрію. Разом із ним їхали Надія та Левко, односельці, теж учитися. Надія була дуже цікава до […]...
- Моє рідне місто – І варіант I варіант Донецьк – моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно. Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо місто красиве весною, коли з’являється соковита зелень. Коли приходять свята, місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів. Влітку можна відпочити на […]...
- Моє рідне місто Донецьк – моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно. Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо місто красиве весною, коли з’являється соковита зелень. Коли приходять свята, місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів. Влітку можна відпочити на березі водоймищ, […]...
- Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? (за романом В. Підмогильного “Місто”) Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? (за романом В. Підмогильного “Місто”) Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста […]...
- Моє місто Моє місто Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та […]...
- Скорочено МІСТО – ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ (Стислий виклад) Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є: як тварина – вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – священною мовою розмовляє. Талмуд. Трактат Авот Як можна […]...
- Моє рідне місто – Харків Місто мого життя – Харків. Тут я народилася, виросла, тут живуть мої знайомі, друзі. У цьому місті я люблю все. Його будинки, вулиці, затишні куточки на лоні природи: лісопарк, парк Горького чи Шевченка. Місто дало світу багатьох визначних людей, зростило не одне покоління. Місто має велику славетну історію. У минулому – це одне з важливих […]...
- Місто Василь Слапчук Місто Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,- Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у бік міста […]...
- Моє рідне місто – ІІ варіант II варіант Моє рідне місто – Донецьк. Тут я народився, зробив перші в житті кроки. Донецьк – це мозок та серце Донбасу, один із найбільших у нашій державі промислових центрів. Наше місто було засновано у 1869 році як робітниче селище при металургійному заводі і звалося Юзівкою, бо його заснував Джон Юз – англійський підприємець. Зараз […]...
- Твір на тему: Моє місто Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі […]...
- Місто – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК скорочено ВАСИЛЬ СЛАПЧУК Місто Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,- Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у […]...