Аналіз повісті Хемінгуейя “Старий і море”

Ернест Хемінгуей завершив роботу над повістю “Старий і море” в 1951 році. В цей твір автор вклав свій значний письменницький досвід та життєву мудрість. Головний задум повісті Ернеста Хемінгуея у показі надзвичайної сили духу людини, яка вміє жити у гармонії з природою. Старий протистоїть силам природи, але водночас відчуває себе часткою всього оточуючого. Короткий виклад твору Дія повісті відбувається в рибальському селищі на Кубі.

Старий рибалка Сантьяго вже вісімдесят четвертий день підряд повертався з моря без жодного улову. Поруч

з ним рибалив хлопчик Маноліно. Але зрештою батьки заборонили йому плавати зі старим, адже тому не щастить. Сантьяго розуміє цей вчинок і навіть сам радить хлопцеві залишатися на “щасливому човні”. На вісімдесят п’ятий день Сантьяго вирушає знову в море, але вже з думкою будь-що впіймати рибу, і не звичайну рибу, а найбільшу – марліна.

Старий налаштований дуже рішуче і тому відпливає далеко від берега в надії, що марлін все ж таки клюне. Сантьяго шкодує, що немає поруч з ним хлопчика. Він би йому допоміг.

Пройшло чимало часу, поки на гачок щось потрапило. Сантьяго намагається витягти рибину, але нічого

не виходить. Старий здогадується, що улов дуже великий і тому прийдеться помучити рибу, поки вона здасться і випливе нагору. Так починається довга боротьба людини і морської істоти. Сантьяго відчував втому та біль, але не здавався.

Найцікавішим є ставлення рибалки до риби. Не дивлячись, що вона його потенційна здобич, він говорить до неї з розумінням і навіть любов’ю. Риба виявляється слабшою старої наполегливої людини. Через великі розміри риби Сантьяго просто прив’язує її до човна. Але доплести разом з нею йому не вдається, тому що на неї напали акули.

Зрештою Сантьяго витягає на берег лише величезний скелет марліна. Образи головних героїв Сантьяго – старий досвідчений рибалка, якому вже довгий час не щастить отримати улов. Все в ньому було дуже старим, окрім очей.

Тим не менш він був “незвичайним старим”. Так сам про себе говорить Сантьяго і не дарма. Багато висловів старого мають символічний, глибоко філософський сенс. Так він говорить хлопчику Маноліно триматися “щасливого човна”.

Човен в морі можна зрозуміти як вибір у житті. Цікавими є сни героя: африканські леви, яких він насправді бачив в юності під час подорожі до Африки. Отже душа старого ще прагне прекрасного.

Та особливо привабливим в старому є його добре ставлення до всіх живих істот – будь то пташка чи риба. Він вважає своє покликання бути рибалкою долею, але поважає рибу, а не просто по-споживацькому до неї відноситься. До свого марліна Сантьяго звертається ніби до людини.

Намагається пояснити, що не міг вчинити інакше. Але хоча він поважає та любить рибу, він змушений її зловити, така його доля. Отже, Сантьяго – це людина природи, яка розуміє всі її прояви, багато з чим погоджується, але вміє і чинити опір.

Маноліно – хлопчик, який часто рибалив разом із Сантьяго. Він вчився у старого, поважав його. Його доброта виявляється у піклуванні про Сантьяго. Маноліно часто приносить йому їжу та газети.

А коли був змушений залишити човен свого старшого товариша, то дуже засмутився і пообіцяв обов’язково повернутися. Маноліно хотів допомогти Сантьяго зловити рибу. Але старий повинен був сам упіймати “рибу своєї мрії”. Тема та ідея твору Темою твору є розповідь про старого рибалку, який здійснив свою мрію – спіймав найбільшу рибу, але так і не зміг її утримати. Ідея повісті в нездоланній силі волі людини.

Як говорить Ернест Хемінгуей вустами старого Сантьяго: “Людину можна знищити, але її не можна перемогти”. Твір “Старий і море” справедливо відносять до жанру повісті-притчі. В образі головного героя показана мудра, хоча й проста людина, у якої є чому повчитися читачам.

Твір “Старий і море” схожий на гладь моря, не відразу можна оцінити істинну глибину.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз повісті Хемінгуейя “Старий і море”