Аналіз твору “Диво”
” Диво ” П. Загребельного видане в 1968 р. Цей роман є першою частиною епічного триптиху про Київську Русь, до якого входять “Первоміст” (1969) і “Смерть у Києві” (1972). Ці твори не є трилогією в традиційному розумінні слова, бо немає тут спільних героїв і фабула аж ніяк не поєднана в часі, у місці дії, у головних обставинах і характерах. Це – триптих.
Таке композиційно-жанрове визначення дав сам автор у роздумі “Клопоти з “Первомостом”, де, власне, сказано й про те, що кожна з названих книг має свою провідну ідею, хоч усі вони
Дія в ” Диві ” відбувається з 992 по 1037 рр., а також у 1941-1942 і 1965-1966 рр. Це розповідь про мистецький витвір нашої давнини – Софію Київську – і про долю його та місце в нашій духовній історії. Роман “Смерть у Києві” зображує боротьбу Юрія Долгорукого та людей з народу за об’єднання всіх руських земель в єдину державу.
У часі тут зосереджено увагу на 1147-1157 рр.
У “Первомості”, де досліджується доля найбільшої народної споруди й життя мостищан, охоплено буття феодального суспільства від битви на Калці (1223) до нападу орд Батия на Київ (1240). На цій міцній фактурі виросла
У циклі романів про Київську Русь йому, як нікому раніше, удалося розкрити суперечності давньої доби и разом з тим глибинно осягнути найрізноманітніші характери, відтворити психологію найголовніших соціальних типів – від смерда до князя, з їхнім індивідуальним світосприйманням і поведінкою. У триптиху про події з трьохсотлітньої історії Київської Русі (Х-ХІІІ ст.) особливе місце належить “Диву”, якому судилося дивувати не одне покоління читачів. Ніякий переказ, навіть авторський, не може передати всього багатства ідей і характерів, котрі є в ньому.
Бо воно – у нерозривній цілісності образів: від назви до ладу мовлення. У ньому, як це не дивно, знайдемо початки наступних історичних романів митця.
Related posts:
- Характеристика твору “Диво” Композиція ” Дива ” нагадує архітектуру собору, образно відтворену в романі: незвичайність планів, переходів, добудов, але у свавільній асиметричності криється доцільність і гармонія. Усе – наче пісня рідної землі. Заспів до ” Дива ” та епіграфи до кожної з його частин глибоко занурені в зміст, вони “промовляють” щось важливе, кидаючи додаткове світло на задум і […]...
- Образ Сивоока у романі П. Загребельного “Диво” Історичний роман Павла Загребельного “Диво” розпочинається зі слів Б. Брехта: Хто звів семибранні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Звичайно, ні! Не фараони будували піраміди, не імператори прокладали римські водопроводи і зводили будівлі дивовижної краси. Не Ярослав Мудрий збудував Софію Київську, яка простояла на Дніпровських пагорбах майже […]...
- Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під […]...
- Аналіз твору “Дім на горі” Роман-балада ” Дім на горі ” складається з двох частин. У першій (“Дім на горі. Повість-преамбула”) розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву “Голос трави”, складається з 13 […]...
- Аналіз твору “Вершники” Яновський Юрій Яновський “Вершники” аналіз твору наведений в цій статті. Жанр “Вершники” – новелістичний роман. Головні герої “Вершники”: Фрунзе, Мусій та Іван Половці, Данило Чабан, Швед, Чубенко, Максим, Адаменко, безіменний листоноша. Тема громадянської війни у романі “Вершники” постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні […]...
- Твір на тему:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво”” 2 варіанти! 1) Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта […]...
- Детальний Аналіз твору “Місто” Підмогильний Паспорт твору: Рід літератури “Місто”: епос. Жанр “Місто”: Урбаністичний роман. Тема “Місто”: підкорення людиною міста. Ідея “Місто”: утвердження філософії вітаїзму, аналіз вічних цінностей буття, взаємин людини й урбаністичного простору. Герої “Місто”: Степан Радченко – головний герой; Надійка – дівчина із села; Левко – студент; Ганнуся та Нюся – товаришки Надії; Лука Гнідий – господар; Тамара […]...
- Аналіз гуморески “Чухраїнці” Остапа Вишні – аналіз твору У 1926 році Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Але знову з творами цієї збірки широке коло читачів змогло познайомиться лише в 90-х роках. Головна її тема – розвиток рідної мови, і розкривається вона багатогранно: це і збереження чистоти мови, і розширення сфер її вживання, […]...
- Павло Тичина – О панно Інно (Аналіз твору) Аналіз вірша Павла Тичини “О панно Інно” Для вираження глибокого драматизму ліричного почуття автор використовує взаємодію музичного й живописного. Він двічі звертається до зорових образів. Білим кольором зимового пейзажу (“сніги”) підкреслюється самотність героя, який мучиться й страждає від кохання. А думка-загадка, що любов загублено, подається в супроводі такої промовистості деталі “цвіли луги”. Музикальність, яка йде […]...
- Аналіз твору Ліни Костенко “Маруся Чурай” Ліна Костенко звертається й до широких епічних полотен. Найвідоміше серед них – історичний роман у віршах “Маруся Чурай”. Твір написано в роки вимушеного мовчання поетеси, надрукувати його вдалося тільки 1979 р. Історично-фольклорна основа твору Маруся Чурай – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві в родині козака Гордія Чурая. Через вільнолюбну, […]...
- Аналіз твору Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Ідейно-тематичний зміст Трагікомедія”Мартин Боруля” написана в 1886 р., під час новочеркаського заслання. Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки – бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету – справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на […]...
- Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі (X – XI ст.), показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що звеличують безіменних народних творців: Хто звів […]...
- Аналіз твору “Чи не той то хміль” Твір “Чи не той то хміль” за жанром є історичною піснею, тема якої – визвольна боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-1654 років. Ідея твору – звеличення Богдана Хмельницького як полководця, який перемагає ворога в боротьбі за визволення України з-під влади Польщі. Історичною основою твору є битва козацького війська на чолі з Богданом Хмельницьким […]...
- Аналіз гумористичного твору “Моя автобіографія” ” Моя автобіографія ” за жанром – гумористичне оповідання, або гумореска. Композиція відповідає формі ділового паперу – автобіографії. Твір написаний протягом 15-16 березня 1927 року, надрукований у видавництві “Книгоспілка” того ж року. У “вступному” етюді-розділі автор розповідає про те, де й коли народився, про батьків та дідів. Другий і третій етюди присвячені етапам навчання, формуванню […]...
- Детальний аналіз твору “Сом” Вишня ” Сом ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Сом” : епос. Жанр “Сом” : усмішка. Тема “Сом” : гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл. Ідея “Сом” : Виховання любові до природи. Композиційно-стильові особливості “Сом” : усмішка складається з […]...
- Аналіз твору “Балада про соняшник” Літературний рід: ліро-епос. Жанр: балада (модерна). Провідний мотив: талант бачити красу в повсякденні. Віршовий розмір: верлібр. Іван Драч назвав свій твір про соняшник баладою, але балада, зокрема фольклорна,- вид ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. А значить, ” Балада про соняшник ” не вкладалася в загальноприйнятому розумінні в рамки цього жанру, […]...
- Іван Багряний – Тигролови (Аналіз та критика твору) Роман “Тигролови” написаний І. Багряним протягом 1943 -1944 рр. На літературному конкурсі у Львові ця книга під назвою “Звіролови” (скорочений варіант “Тигроловів”) розділила перше місце з повістю Тодося Осьмачки “Старший Боярин”. Роман зразу було перекладено англійською, німецькою та голландською мовами, що свідчить про його популярність за рубежем і увагу іноземного читача до тогочасної радянської дійсності. […]...
- Аналіз твору “В житах” Косинка Новела ” В житах ” з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один “щасливий” день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси – назва новели. “В житах” – це […]...
- Детальний Аналіз твору “Дитинство” Яновський Рід літератури: епос. Жанр: Новела. Тема: життя Данила Чабана та історія його роду, що уособлює шлях українського народу. Ідея: утвердження віри в нетлінну вартість національних основ буття, спадковість поколінь, духовну пам’ять; оспівування міцних родових традицій, гуманістичного сприйняття життя, здорового існування людини на землі. Композиційно-стильові особливості: Новела “Дитинство” не має єдиної наскрізної сюжетної лінії. Твір побудовано […]...
- Образ Ярослава Мудрого в романі “Диво” Майже тисяча років минуло відтоді, як князював у Київській Русі Ярослав. Ллє й сьогодні ми з великим зацікавленням і захопленням читаємо про давні події далекого XI століття. Бо історія, як писав видатний український письменник Павло Загребельний, – це наше коріння, і чим воно глибше, тим міцніше ми стоїмо. Коли в Загребельного виник задум створити історичне […]...
- Аналіз твору Василя Стефаника “Камінний хрест” За аналогією до більшості творів В. Стефаника “Камінний хрест” названо новелою, хоча за жанровими ознаками цей твір усе ж таки ближче до оповідання, однак сам автор визначав розповідь про Івана дідуха як студію, тобто художнє дослідження душевних переживань героя. Історія написання “Камінний хрест” – єдиний твір Стефаника, присвячений темі еміграції. В основу новели покладено реальний […]...
- Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (Аналіз твору) Жанр поезії – пейзажна. Це своєрідна форма художнього пізнання людської душі. Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить..?” – пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються душевними настроями, а події людського життя часто замальовуються як певна паралель до явищ природи. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи передається всією силою барв, мелодій, голосів рідної […]...
- Аналіз твору “Мені зоря сіяла нині вранці” Усе життя В. Стус прагнув стати тим, ким він є. Ця позиція поета чітко окреслена у вірші ” Мені зоря сіяла нині вранці… “: … Жити – то не є долання меж, а навикання і самособоюнаповнення. У “самособоюнаповненні” – суть Стусового світовідчуття. Саме це було метою поета, до здійснення якої він увесь час поривався й […]...
- Роман “Диво” – перший історичний роман П. Загребельного I. Трагедійні ситуації в історичних романах. (Характерно, що кали П. Загребсльний тільки починав розробляти історичну тематику, це і для критиків, і дія шанувальників його таланту стало цілковитою несподіванкою, оскільки він – після спроб знайти себе в пригодницьких і навіть фантастичних творах. – нарешті остаточно сформувався в письменника гостро-сучасної теми. В усіх своїх історичних романах митець […]...
- Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного “Диво” Павло Загребельний в своїх історичних романах майстерно передавав дух тієї епохи, у котру відбуваються події у творі. Читаючи “Диво”, читачі нібито переносяться в давні часи Київської Русі. Саме тоді на зміну язичництва приходило християнство. Супроводжувались ці події частими конфліктами між старовірами та людьми, готовими до змін. Отже, Павло Загребельний піднімає проблему, яка довгий час існувала […]...
- Характеристика образу Ярослава Мудрого у творі “Диво” Розкрийте образ Ярослава Мудрого. Як через образ подається проблема влади й людини? П. Загребельний показує Ярослава Мудрого ще з дитинства, який ріс, ніби вовченя, був упертим, а в дорослому житті цілеспрямованим: “Так відтоді й затямив собі: треба бути впертим в усякому ділі – і в зненависті, в любові, та навіть у дріб’язку”. Особливо автор наголошує, […]...
- Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...
- Характеристика образу Сивоока у творі “Диво” Схарактеризуйте образ Сивоока. Як через образ автор розкриває проблему творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності? Хто звів собор – це диво з див? Не Ярослав же, як то твердить літописець. Князю належав задум, ідея, воля. А хтось же втілював задум і, вивершуючи його, збагачував рідними мотивами й барвами. Не могли це робити ортодоксальні майстри […]...
- Софія Київська – символ незнищенності людського духу (за романом “Диво”) Майже тисячу років стоїть у Києві, пройшовши крізь усі лихоліття, Софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника Павла Загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально – етичний досвід минулого. Роман починається словами Бертольда Брехта, що звеличують безіменних народних творців; Хто звів семибрамні Фіви? […]...
- Образ князя Ярослава Мудрого (За романом П. Загребельного “Диво”) Коли видатний український письменник Павло Загребельний задумав написати великий історичний твір, йому довелося опрацювати масу літератури: роботи археологів, істориків, етнографів. Але найважливішим джерелом цього твору, за свідченням самого автора, стали давні літописи. Так з’явився монументальний і в той самий час живий образ Ярослава Мудрого. Як видатний суспільно-політичний діяч постає перед нами цей київський князь в […]...
- Аналіз твору Блоку “На полі Куликовому” і “Росія” Значний інтерес представляє твір “На полі Куликовому” (невеликий цикл із п’яти віршів, включений у відділ “Батьківщина”). Ми знайдемо тут і зображення російської природи, і спогади про героїчне минуле Росії, і передчуття майбутніх змін. Порушено у вірші і гостре питання, особливо питання, що мучило Блоку у той час, – це питання про взаємовідносини народу та інтелігенції. […]...
- Аналіз твору Тарас Бульба Гоголя Н. В Аналіз добутку “Тарас Бульба” – добуток історичне й одночасно наповнене істинно народним пафосом, любов’ю до батьківщини й патріотизмом. Тарас, головний герой повести, – людина сильного характеру, непохитної волі, що присвятив своє життя боротьбі за волю вітчизни, свого народу. Він мудрий, його досвід дозволяє йому стати сьогоденням ватажком, полководцем. Він хоробрий і сильний фізично. Головна якість […]...
- Образ Сивоока в романі “Диво” З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну і сучасність… …Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка дуже близька до народу, бо з’явився він у Києві з глибин пущі. І хто тільки не […]...
- Твір-роздум:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво””! Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта – […]...
- Які ідейно-художні функції часової двоплановості в романі П. Загребельного “Диво”? Роман П. Загребельного “Диво” (1968 р.) з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі (X-XI ст.), показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що возвеличують безіменних народних творців: Хто звів […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
- Аналіз твору “Марія” Уласа Самчука Роман “Марія” Уласа Самчука став свого часу справжньою сенсацією. Вражаючий страшними подробицями життя українців періоду насильницької колективізації, цей шедевр української літератури й досі нікого не залишає байдужим, знову й знову нагадуючи про страшний період голодомору 1932-1933 рр. За жанром “Марія” – роман-життєпис, адже у творі висвітлюється життєвий шлях української жінки Марії, від народження до смерті. […]...
- Аналіз художнього твору: основні поняття Аналіз художнього твору – це уявна операція над твором, яка передбачає членування його на частини (складники змісту і форми), виділення певних частин, дослідження їхніх особливостей, визначення місця й функціональної ролі в загальній системі твору, встановлення характеру взаємодії з іншими його частинами. Художній твір – це свідомо споруджена письменником будова, створена з точним урахуванням у ній […]...
- Аналіз твору “Мартин Боруля” Сюжет комедії “Мартин Боруля” побудований на дійсних подіях, що трапилися у родині Карпенка-Карого. Жанр твору “Мартин Боруля” – соціально-психологічна комедія. Тема твору “Мартин Боруля” – зображення нестримного потягу багатих селян дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Головним персонажем твору є Мартина Боруля – заможний селянин. Він – здорова натура, гуманна людина, щира і […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні – аналіз твору Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Але, як правило, ніякої здобичі не привозив. Бо його основна мета – помилуватися чудовою природою, поспілкуватися з місцевими жителями, послухати дивовижні й дотепні мисливські історії. Усі ті спостереження, усе почуте великий гуморист записував і використовував при написанні своїх знаменитих […]...