Головна ⇒ 📌Твори з літератури ⇒ Аналіз твору “Мартин Боруля”
Аналіз твору “Мартин Боруля”
Сюжет комедії “Мартин Боруля” побудований на дійсних подіях, що трапилися у родині Карпенка-Карого.
Жанр твору “Мартин Боруля” – соціально-психологічна комедія.
Тема твору “Мартин Боруля” – зображення нестримного потягу багатих селян дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.
Головним персонажем твору є Мартина Боруля – заможний селянин. Він – здорова натура, гуманна людина, щира і до певної міри наївна. Численні комічні ситуації, пов’язані з героєм, не викликають антипатії.
Адже
Головна мета Борулі – добитися дворянства, тому і в своїй хаті встановлює “дворянські порядки”, що створює глибокі комедійні ситуації. В гонитві за ілюзорним герой губить справжні цінності, вироблені народною мораллю. Сміховинність своїх вчинків Мартин не помічає. Свої плани він розповідає ще на початку п’єси.
Він жалкує через те, що ще його батько не подбав про “гражданську службу”. Хоче отримати чин та визнання. Своїх дітей він також хоче вивести в люди: “От сина опреділив у земський суд, та ще мало знає, не
Комізм ситуації в тому, що Мартин – людина старосвітських звичаїв і виховання. Сім’я його – дружина, син та дочка – також дотримуються старосвітських звичаїв. Боруля скрізь зазнає поразки: сусід-поміщик виграв у нього позов у суді, сина Степана “попросили” з канцелярії, де він працював, наречений Марисі виявився шарлатаном і втік, чому дівчина безмірно рада. Нарешті через одну букву в прізвищі (Боруля – Беруля)рід Мартина не визнали дворянським. Тому він спалює “дворянські” попери в печі.
А в останньому монолозі розкриває увесь біль своєї душі : “Горять червоно, як кров дворянська, горять!…О-о-о!… Тепер ти бидло! Бидло!
А Степан теля!( ридає)…Пустіть! Рятуйте бумаги!… Я сам поїду у дворянське собраніє, у сенат поїду…(підбіга до печі.) Згоріли… Тисяча рублів згоріла, половина хазяйства пропала, і все-таки бидло!( Тихо плаче.)”
Поряд з наївним Мартином драматург змальовує хижака Трандальова. Це – людина без певної професії, якій чужі поняття порядності та гідності. Він прижився біля такого, як дворянин Красовський, і одночасно веде справу Борулі проти Красовського, а справу Красовського проти Борулі.
Цей тип – продовження суспільної системи.
Образами дружини, дітей Мартина і наймитів драматург стверджує здорову народну мораль. Вони не цураються тяжкої роботі на землі, шанують народні традиції і звичаї.
В своєму творі Карпенко-Карий стверджує принципи правди, простоти та любові до свого народу. Сміх у п’єсі не нищівний, а аналітичний та співчутливий. Описані події по суті трагічні, проте подані у комічній формі.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)Related posts:
- Аналіз “Мартин Боруля” Іван Карпенко-Карий “Мартин Боруля” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Мартин Боруля” : драма. Жанр “Мартин Боруля” : трагікомедія (комедія в 5-ти діях – так визначив жанр твору автор), Тема “Мартин Боруля” : сатиричне зображення заможної верхівки села, що в гонитві за дворянськими привілеями […]...
- Історична основа п’єси Карпенко-Карого “Мартин Боруля” Іван Карпенко-Карий – яскрава зірочка на українському літературному небосхилі. Написана ним у 1886 році п’єса “Мартин Боруля” – значний крок уперед у творчій діяльності. На створення твору автора наштовхнула реальна історія його батька, який прагнув долучитися до дворянства. Історично достовірним є і той факт, що герой так само, як і батько письменника, не досягнув мети […]...
- Дворянство як міф про краще життя за твором Мартин Боруля Дворянство як міф про краще життя за твором “Мартин Боруля” У творі Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” зображується образ звичайного трудового чоловіка Мартина Борулі та його сім’ї. Але чомусь голова сім’ї раптом переоцінив свої життєві цінності і захотів не просто жити, як звичайна та нормальні людина із села, а отримати статус дворянина. Звичайно, дворянський статус є […]...
- Іван Карпенко-Карий – Мартин Боруля (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Карпенко-Карого “Мартин Боруля” 1886 р. Літературний рід: драма. Жанр: трагікомедія. Тема: дворянство як міф про краще життя. Головні ідеї: викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві; засудження підміни особистісних цінностей становою належністю. Дійові особи: заможний хлібороб Мартин Боруля, його дружина Па-лажка, син Степан, дочка Марися; багатий шляхтич Гервасій Гуляниць-кий, його син […]...
- Причини особистої драми Мартина Борулі (за п’єсою Карпенко-Карого “Мартин Боруля”) П’єса “Мартин Боруля” Івана Карпенка-Карого часто стає предметом літературного аналізу, адже її глибинний зміст та стилістичні особливості викликають цікавість. Образ головного персонажа – Мартина Борулі – не однозначний: над ним сміються, осуджують, але зрозумівши – співчувають його особистій драмі. Що ж драматичного у житті героя? Він досить заможний селянин, має родину, члени якої його поважають […]...
- Аналіз твору Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Ідейно-тематичний зміст Трагікомедія”Мартин Боруля” написана в 1886 р., під час новочеркаського заслання. Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки – бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету – справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на […]...
- Характеристика образу Мартина Борулі за п’єсою Карпенко-Карого “Мартин Боруля” Іван Карпенко-Карий – блискучий український письменник, автор багатьох п’єс, що вражають народною мудрістю. Ідея твору “Мартин Боруля” виникла не просто так, автор опирався на справжній факт із життя його родини. У батька Карпенка-Карого була мета – відновити втрачене колись дворянство. Він дуже переймався через те, що можновладці вважають простих людей бидлом. Тому чоловік довгий час […]...
- Аналіз “Мартин Боруля” Ідейно-тематичний зміст Трагікомедія”Мартин Боруля” написана в 1886 р., під час новочеркаського заслання. Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки – бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету – справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на […]...
- “Прагнення людини вивищуватися над оточенням через розрив родових традицій, нехтування народною мораллю варте осуду чи схвалення” за твором І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” П’єсу “Мартин Боруля” відомий український письменник І. Карпенко-Карий написав на основі реальних подій, які відбувалися в його родині. Так само, як і герой твору мартин Боруля, батько письменника у свій час вирішив довести своє дворянське походження. Але його зусилля ні до чого не привели, рід не було визнано дворянським, бо прізвище його предків і в […]...
- Коротко про “Мартин Боруля” (1886) Літературний рід: драма. Жанр: трагікомедія. Тема: дворянство як міф про краще життя. Головні ідеї: викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві; засудження підміни особистісних цінностей становою належністю. Дійові особи: заможний хлібороб Мартин Боруля, його дружина Па-лажка, син Степан, дочка Марися; багатий шляхтич Гервасій Гуляниць-кий, його син Микола; реєстратор з ратуші Націєвський; повірений Трандалєв […]...
- Мартин Боруля – Мій улюблений драматичний твір української драматургії другої половини XIX століття Театр… В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Вертеп, інтермедії на побутові теми були оригінальними першими виставами. “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, “Назар Стодоля” Т. Шевченка – це вершини драматургії першої половини XIX століття. Друга половина XIX століття була більш плідна на театральні вистави і драматургів, бо вже існували не лише […]...
- Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля” “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” (Іван Карпенко-Карий) Справжнє прізвище – Іван Карпович Тобілевич. Один із засновників театру корифеїв (1882 рік). Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці на Кіровоградщині. Помер 15 вересня 1907 року в Берліні. Похований у селищі Карлюжине, неподалік від хутора Надія. Іван Франко писав: ” …Він […]...
- Ідейно-тематичний зміст трагікомедії “Мартин Боруля” Трагікомедія “Мартин Боруля” написана в 1886 р., під час новочеркаського заслання. Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки – бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету – справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на схилі […]...
- Іван Карпенко-Карий – Мартин Боруля (СКОРОЧЕНО) Іван Карпенко-Карий Мартин Боруля (СКОРОЧЕНО) Мартин Боруля, багатий шляхтич, чиншовик (той, хто платить за оренду землі якомусь іншому власникові), просить повіреного Трандалєва прочитати документ, де вказано, що “Дворянскоє депутатскоє собраніє” зачисляє його, Борулю, до дворянського роду і по дає на затвердження до Сенату. Тому треба ще раз подати в суд на Красовського, котрий його, “уродзоного […]...
- Мартин Боруля – мій улюблений драматичний твір української драматургії другої половини XIX століття Театр… В Україні завжди любили веселі, жартівливі сцени з народного життя. Вертеп, інтермедії на побутові теми були оригінальними першими виставами. “Наталка Полтавка” та “Москаль-чарівник” І. Котляревського, “Назар Стодоля” Т. Шевченка – це вершини драматургії першої половини XIX століття. Друга половина XIX століття була більш плідна на театральні вистави і драматургів, бо вже існували не лише […]...
- Мартин Боруля (скорочено) – Карпенко-Карий Іван Мартин Боруля, багатий шляхтич, чиншовик (той, хто платить за оренду землі якомусь іншому власникові), просить повіреного Трандалєва прочитати документ, де вказано, що “дворянскоє депутатскоє собраніє” зачисляє його, Борулю, до дворянського роду і по дає на затвердження до Сенату. Тому треба ще раз подати в суд на Красовського, котрий його, “уродзоного шляхтича”, назвав бидлом, а сина […]...
- Скорочено “Мартин Боруля” Карпенко-Карого Мартин Боруля, багатий шляхтич, чиншовик (той, хто платить за оренду землі якомусь іншому власникові), просить повіреного Трандалєва прочитати документ, де вказано, що “Дворянскоє депутатскоє собраніє” зачисляє його, Борулю, до дворянського роду і по дає на затвердження до Сенату. Тому треба ще раз подати в суд на Красовського, котрий його, “уродзоного шляхтича”, назвав бидлом, а сина […]...
- Морально-етичні проблеми в комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. Драматург високо підносив роль сміху як засобу боротьби […]...
- Критика “Мартин Боруля” Іван Карпенко-Карий Сюжет трагікомедії ” Мартин Боруля ” письменник побудував на реальних фактах із життя родини Тобілевичів: батько драматурга, який тривалий час служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. На це витратив чимало часу – і марно: дворянство не було доведене, оскільки прізвище в старих документах було Тобелевич, а в нових – Тобілевич. Карпенко-Карий […]...
- Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. […]...
- Морально-етичні проблеми в комедії “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. Драматург високо підносив роль сміху як засобу боротьби […]...
- “Ідейно-тематичний зміст трагікомедії І. Карпенко-Карого “Мартин Боруля” І Під час новочеркаського заслання у 1886 році відомий український письменник і драматург І. Карпенко-Карий написав трагікомедію під назвою “Мартин Боруля”. В цьому творі автор сатирично висміює тогочасні суспільні порядки – бюрократизм і судову систему, яка заснована на хабарництві. За основу сюжету І. Карпенко-Карий взяв подію у своїй родині, що відбулася з його батьком Карлом […]...
- “Мартин Боруля” – приклад багатогранної творчості корифея українського театру Першим поштовхом до появи професійного українського театру були п’єси Котляревського – “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник” тощо. Котляревський свого часу навіть був директором Полтавського театру, якщо не помиляюся. Потім з’явилися твори Квітки-Основ’яненка, шевченківський “Назар Сто – доля”, а потім – Емський указ і Валуєвський циркуляр. 1 вистави українською мовою було заборонено, та й майже не було гідних […]...
- Мартин Боруля – (Скорочено) – Дія п’ята Входять Степан і Омелько. Степан одягнений по-дорожньому. , Омелько Несе за ним скриньку. Степан. Ну, слава Богу, дома. (Роздягається). Омелько. Де його поставить? Степан. Став тут і доказуй мерщій, як далі було. Далеко ж ви його догнали? О м ель к о. От зараз на повороті біля Розкопаної могили. Степан. Ну? Омелько. Стали наближаться, а […]...
- Мартин Боруля – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Скорочено Мартин Боруля, багатий шляхтич, чиншовик (той, хто платить за оренду землі якомусь іншому власникові), просить повіреного Трандалєва прочитати документ, де вказано, що “Дворянскоє депутатскоє собраніє” зачисляє його, Борулю, до дворянського роду і по дає на затвердження до Сенату. Тому треба ще раз подати в суд на Красовського, котрий його, “уродзоного шляхтича”, назвав бидлом, а сина […]...
- Скорочено МАРТИН БОРУЛЯ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Комедія у п’яти діях (Стислий виклад) Дійові особи: Мартин Боруля – багатий шляхтич, чиншовик. Палажка – його жінка. Марися – їхня дочка. Степан – їхній син, канцелярист земського суду. Гервасій Гуляницький – багатий шляхтич, чиншовик. Микола – його син, парубок. Націєвський – регістратор з ратуші. Трандалєв – повірений. Протасій Пеньожка, Матвій Дульський – чиншовики. Омельк […]...
- Карпенко-Карий Іван Мартин Боруля ДІЄВІ ЛЮДЕ М а р т и н Б о р у л я – багатий шляхтич, чиншовик. П а л а ж к а – його жінка. М а р и с я – їх дочка. С т е п а н – син їх, канцелярист земського суду. Г е р в а с […]...
- “Що головне у житті: титул, гроші чи вміння залишатися людиною у будь-яких життєвих ситуаціях? За твором “Мартин Боруля” Українська література містить велику кількість прикладів різної поведінки головних героїв-українців. Зокрема, у творі “Мартин Боруля” є головна дійова особа – звичайний роботяга Мартин Боруля, який раптово дуже сильно захотів отримати високий статус дворянина. Автор даного творів Іван Карпенко-Карий прекрасно знав приклад такого чоловіка, тому що в аналогічну ситуацію потрапив і його власний батько. Прочитавши даний […]...
- Зображення життєвих явищ в п’єсах “Наймичка” і “Мартин Боруля” І. Карпенко-Карий почав драматургічну діяльність людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом, маючи вже стійкі переконання художника реаліста.. Мистецькі шукання привели його до створення блискучого зразка психологічної драми – п’єси “Наймичка” (1885). Темою “Наймичка” співзвучна деяким творам Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного. Сюжетну основу драми складає трагічна історія наймички Христини, дочки загиблої у шинку покритки, […]...
- Мартин Боруля – (Скорочено) – Дія третя Мартин. Цілу ніч з досади не спав! Як прочитав Нефодій Осипович бумагу, щоб-мене безотлагательно вивести з імєнія Красовського, то наче п’ять котів вскочило у груди і разом почали дряпать там своїми гострими кігтями!.. Ну, пане Красовський! Сипеш ти грішми, щоб мене вивести звідціля, – і я посиплю, де треба, щоб тебе у острог посадить!.. Нефодій […]...
- “У чому причина особистої драми Мартина Борулі?” Образ Мартина Борулі з однойменного твору Карпенка-Карого досить цікавий і може підлягати найретельнішому аналізу. Але, як не аналізуй цей образ, все одно в кінцевому підсумку прийдеш до думки про те, що Мартин Боруля був надзвичайно далекою від щастя людиною. Його життю була притаманна особиста драма, що робило його існування не самим приємним і радісним. Розібратися […]...
- “Прагнення людини вивищуватися над оточенням через розрив родинних традицій варте осуду чи схвалення?” Головний герой твору “Мартин Боруля” викликає у читача неоднозначні, суперечливі почуття. З одного боку, він прагнув належати до більш високого суспільству, що, особливо в сучасному світі, не можна назвати якимось великим недоліком, адже кожна людина повинна прагнути стати краще і вище. З іншого боку, всі ці дії в його виконанні виглядали настільки комічно і безглуздо, […]...
- ЗНО – ТЕСТ №12 1. Батьком “новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, назвав І. Карпенка-Карого А Іван Нечуй-Левицький. Б Іван Франко. В Панас Мирний. Г Марко Кропивницький. 2. Родинна подія лягла в основу драми І. Карпенка-Карого А “Бурлака”. Б “Наймичка”. В “Мартин Боруля”. Г “Розумний і дурень”. 3. “Діло […]...
- “Чи можна зустріти Мартинів Боруль у сучасному житті?” Розмірковуючи про головних героїв багатьох відомих творів української літератури, можна з упевненістю дійти висновку, що між ними є дещо спільне. І це спільне полягає в тому, що герої дуже часто прагнуть відмовитися від своєї сутності, щоб належати до іншого, більш високого, на їхню думку, суспільства. І все це може нам говорити як мінімум про те, […]...
- Аналіз гуморески “Чухраїнці” Остапа Вишні – аналіз твору У 1926 році Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Але знову з творами цієї збірки широке коло читачів змогло познайомиться лише в 90-х роках. Головна її тема – розвиток рідної мови, і розкривається вона багатогранно: це і збереження чистоти мови, і розширення сфер її вживання, […]...
- ЗНО – І. Карпенко-Карий “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” (Іван Карпенко-Карий) Справжнє прізвище – Іван Карпович Тобілевич. Один із засновників театру корифеїв (1882 рік). Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці на Кіровоградщині, Помер 15 вересня 1907 року в Берліні. Похований у селищі Карлюжине, неподалік від хутора Надія. Іван Франко писав: ” …Він […]...
- Аналіз твору “Мати” Г. Косинки Новела “Мати” є однією з найвидатніших творів Григорія Косинки. Він по праву вважається майстром новелістики, здебільшого тому, що він має унікальну світоглядну картину часів зародження радянської держави. Він не є апологетом штампованих звеличень та дифірамбів досягненням більшовиків. Його твори зображують реалістичну картинку того часу, критично висвітлюючи суспільні процеси через фільтр психологічного сприйняття конкретної особи. В […]...
- ОБРАЗ МІЩАНИНА У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ Українські корифеї театру на рубежі ХІХ-ХХ ст. охоче зверталися до сюжетів Мольєра. На основі п’єси “Міщанин-шляхтич” був створений сюжет “Мартина Борулі” Івана Кар-пенка-Карого. Обидва драматурги орієнтувалися на конкретні історичні реалії. За часів Мольєра панівним класом було дворянство. Хоча буржуазія набирала сили, все ж вона була ще слабкою порівняно з дворянством, коли йшлося про загальний культурний […]...
- Дворянство як міф про краще життя за твором “Мартина Борулі “ Цим твором Іван Карпенко-Карий сатирично викриває тогочасні суспільні порядки – бюрократизм, судову систему, засновану на хабарництві. В основі сюжету – справжній факт: багаторічне клопотання батька драматурга Карпа Адамовича з метою документально відновити втрачене предками дворянство. Цікаві міркування про свого героя висловив уже на схилі літ сам автор: “Згадую Борулю, хоч люди сміються з нього, бо […]...
- Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...