Андрій Малишко – Каменотес


АНДРІЙ МАЛИШКО КАМЕНОТЕС Чи юга, чи день в проміннях косих,

Чи зоря пливе вечірнім плесом, Сорок літ робив на хмарочосах, Сорок літ – усе каменотесом.

У Чікаго шліфував граніти, У Нью-Йорку – “білдінга” підводив, Мертвий камінь був як самоцвіти

3 рук його, Америці на подив. А збери снагу його і змогу, Що лягла у камінь понадміру, Тим камінням вистелиш дорогу Із Нью-Йорка у Аляску сіру.

А склади каміння те на грані, В висоту зведи камінні грати, Буде та колона як в тумані,

Бога дасть за бороду чіпати. От уже дійшов старого віку, От уже і з рук не та робота, І його, як старця чи каліку, Виставили раптом за ворота.

Він пішов в стару свою землянку, Де не камінь, а гнилі пороги, Де мокриці в щілях на світанку

Стіни плачуть мокрі од вологи. З горя випив віскі чесну склянку, Гнівно думав з ночі безгомінням: Мільйонера вкласти б в цю землянку,

Завалить шліфованим камінням!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Андрій Малишко – Каменотес