АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ

Related posts:

1. МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ (17.03.1847, м. Смош, тепер с. Прилуцького р-ну Чернігівської обл. – 30.06.1903, Одеса) – фольклорист, літературознавець, історик-архівіст. За походженням із старовинного козацького роду Марковичів (Маркевичів), який залишив глибокий слід в українській історії та культурі. 1869 р. закінчив філологічний факультет Новоросійського університету (Одеса). У 1890 – 1895 рр. працював там викладачем, а пізніше – професором. […]...
2. Коломієць Олексій Федотович Олексій Федотович Коломієць народився 1919 р. у сім’ї селянина в невеликому селі Харківцях Лохвицького району на Полтавщині. Після закінчення школи вчився на робітфаці при інституті торгівлі в місті Харкові, потім в університеті. Брав участь у Другій світовій війні, потім працював на громадській роботі, головним редактором газети “Молодь України”, у журналі “Зміна”. 1960 р. виходить перша […]...
3. Коцак Арсеній (Олексій Федорович) – Біографія (1737-1800) Арсеній Коцак (світське ім’я та по батькові Олексій Федорович) народився 14 березня 1737 р. в с. Великий Буковець колишньої Шариської жупи (тепер Буковець Свидницького району Пряшівського краю Словаччини) в родині священика. Початкову освіту отримав удома в сільського дяка, далі навчався в гімназіях Пряшева і Шарошпотока, закінчив Пряшівську. В кінці 1757 р, Коцак постригся в […]...
4. Олексій Кундзіч Творча доля цього письменника, попри її зовнішню затишеність, сприймається нині вкрай драматичною. Це історія майже незреалізованого великого й оригінального таланту. О. Кундзіч формувався як митець у піднесеній, натхненній атмосфері українського національного відродження двадцятих, дух часу активно впливав на його небуденні задуми й плани. Народився письменник 22 квітня 1904 р. у-с. Павлівні на Вінниччині, в селянській […]...
5. Олексій Коломієць Реферат Олексій Коломієць (Нар. 1919 р.) Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935 – 1938 pp. навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному […]...
6. Олексій Федотович Коломієць Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935 – 1938 pp. навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному факультеті Харківського університету. Із студентської лави […]...
7. Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” – ІІІ варіант ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” III варіант Мені здається, кожен з нас повинен вирішувати проблеми сучасності, щоб разом нам вдалося хоч про деякі з них зовсім забути. Якщо ж ми просто будемо ними нехтувати, то цих проблем з кожним роком буде все більше і більше, […]...
8. Олексій Коломієць – Біографія Олексі́й Федотович Коломі́єць (17 березня 1919 – 23 листопада 1994) – український письменник та драматург. Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935 – 1938 pp. навчається на робітфаку […]...
9. Повести Белкина характеристика образу Берестів Олексій Іванович Берестів Олексій Іванович – молодий герой повісті, після закінчення університету що не отримав батьківського благословення на військову службу, а до статської що не має полювання і приїжджає в рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись розповіддю про героя “Байрона” Сильвио(“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються новелою, один з двох головних героїв якої намагається […]...
10. Олексій Миколайович Толстой (1883-1945) Письменник широкого діапазону, Олексій Миколайович Толстой залишив глибокий слід у літературі як прозаїк, драматург, публіцист. Його творча доля ще раз переконує в тім, наскільки сприятливе вплив комуністичних ідей на справжнє мистецтво. А. Н. Толстой почав літературну діяльність до Жовтня, але вершини художньої зрілості досяг тільки після революції Художник “великого, коштовного, веселого таланта”, по визначенню Горького, […]...
11. Повести Белкина характеристика образа Берестів Олексій Іванович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Берестів Олексій Іванович – молодий герой повести, по закінченні університету не одержав батьківського благословення на військову службу, а до статської не має полювання й приїжджаючий у рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись оповіданням про “байронічний” герої Сильвио (“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються […]...
12. Максим Горький (Олексій Максимович Пешков) (1868-1936) Син столяра-червонодеревника Максима Савватійовича Пєшкова і дочки власника фарбувального закладу, Олексій Максимович Пешков народився 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді. Йому було чотири роки, коли в Астрахані помер від холери батько, потім п’ять років жив у домі свого діда. Людина жорстока, жадібна і сварлива, дід усе-таки навчив онука, коли тому виповнилося шість років, грамоті […]...
13. Герой роману Д. С. Мережковского “Петро й Олексій” Трилогія створювалася протягом майже цілого десятиліття, і внутрішня її концепція мінялася. У першому романі – “Знедолений” (пізніше друкувався під заголовком “Смерть богів (Юліан Відступник)”) – Мережковский звертається до епохи імператора Юліана (IV століття), питавшегося відродити язичество й знищити перемігше його християнство. У період створення роману Мережковский захоплювався антихристиянськими ідеями Ф. Ницше, під впливом якого відродження […]...
14. Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) ПСИХОЛОГІЧНА ТА ЛІРИЧНА ПРОЗА Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) (1868-1936). Олексій Максимович Пєшков народився 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді в родині столяра-червонодеревника Максима Савватійовича Пєшкова. Коли хлопцеві виповнилося чотири роки, в Астрахані від холери помер батько, через декілька років він втратив матір. Потім Олексієві довелося жити в домі його діда Каширі-на, власника фарбувальної […]...
15. Дикий Ангел – Олексій Федотович Коломієць Олексій Федотович Коломієць (1919-1994 pp.) “Дикий Ангел” Тема та сюжет твору Підзаголовок п’єси чітко вказує на її тему – “Повість про сім’ю”. Для людини все починається з родини – виховання, пізнання моральних основ людської особистості, добробут. У центрі п’єси – родина Ангелів, головою якої є Платон Микитович Ангел. Ця людина все життя працює не покладаючи […]...
16. Олексій Миколайович Арбузов. “Іркутська історія” На одній з будівництв Іркутська в продовольчому магазині працюють дві дівчини – Валя і Лариса. Валя – касирка, їй двадцять п’ять років. Це весела дівчина, мало замислюються про свою поведінку і спосіб життя, за що й заслужила прізвисько Валько-дешевка. Її друг Віктор Бойцов, ровесник Галі, знайомить її з Сергієм Серьогіним. Серьогін – майстер-машиніст на крокуючі […]...
17. Жемчужников Олексій Михайлович ліричний поет ЖЕМЧУЖНИКОВ Олексій Михайлович ліричний поет, сатирик і гуморист; народився в 1821 році, скінчив курс в училище правознавства, служив у сенаті й брав участь у сенатських ревізіях Орловської й Калузької губ. і таганрозького градоначальства; пізніше був помічником статс-секретаря державної ради. В 1858 році вийшов у відставку й жив у Калузі, Москві й за кордоном; останні роки […]...
18. Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” – І варіант ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” І варіант Кожна епоха несе з собою нові проблеми. Колись для українців було дуже важливо відчути себе вільними, побачити красу нового життя. У творі Олексія Коломійця перед нами постають інші проблеми. Якою повинна бути справжня людина, що означають для кожного […]...
19. Олексій Сурков Дев’ятсот двадцятий Олексій Сурков Дев’ятсот двадцятий Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Наївна підлабузниця циганка, Вижебруючи в мене скибку хліба, Водила по долоні чорним пальцем, Вглядаючись, що доля креслить там. Під гуркотню близької канонади Вона мені наворожила щастя, І здійснення сподіванок життєвих, І зникнення усіх моїх […]...
20. Олексій Сурков “Громадянину світу” Олексій Сурков “Громадянину світу” Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Людина без вітчизни – Соловей без пісні. Я згадую: на зальцбурзькім вокзалі Ви так бундючно, як панку і слід, Аж зуби зціпивши, мені казали, Що ви – Іван, який забув свій рід; Що в […]...
21. Життєвий і творчий шлях – Олексій Федотович Коломієць Олексій Федотович Коломієць (1919-1994 pp.) Життєвий та творчий шлях Олексій Федотович Коломієць народився 17 березня 1919 р. в селі Харківці Лохвицького району на Полтавщині. Він був шостою і найменшою дитиною в бідній родині, яка втратила батька. В 1935-1938 pp., після закінчення семирічки, майбутній письменник навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а згодом на […]...
22. Швабрин Олексій Іванович – характеристика літературного героя Ш. смаглявий, некрасивий собою, жвавий; служить у Білогірській міцності п’ятий рік; сюди переведений за “смертовбивство” (на дуелі заколов поручика). Сама по собі ця подробиця біографії ні про що не говорить; так само як ні про що не говорить презирливість Ш. (під час першої зустрічі із Гриневым він описує белогорцев досить глумливо). Все це типові риси […]...
23. Характеристика образа Швабрин Олексій Іванович Ш. смаглявий, некрасивий собою, жвавий; служить у Білогірській міцності п’ятий рік; сюди переведений за “смертовбивство” (на дуелі заколов поручика). Сама по собі ця подробиця біографії ні про що не говорить; так само як ні про що не говорить презирливість Ш. (під час першої зустрічі із Гриневым він описує белогорцев досить глумливо). Все це типові риси […]...
24. Еволюційний метод Еволюційний метод (лат. evolutio – розвиток) – метод у літературознавстві, що склався у 60-80-ті XIX ст. на основі культурно-історичної школи І. Тена, який в “Історії англійської літератури” спробував поширити закони природного добору на терени духовного життя, зокрема мистецтва. Його, послідовник Ф. Брунетьєр, автор книги “Еволюція жанрів в історії літератури” (1890), безпосередньо застосовував методи природознавства при […]...
25. ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів “Отечественнне записки”, “Современник”, “Вестник Европы”. Автор близько 1200 праць з історії давньої і пової російської літератури, історії суспільної думки, слов’янських […]...
26. Олексій Іванович – герой роману Ф. М. Достоєвського “Гравець” Несподівано приїхала “бабуся” програє в рулетку майже весь свій статок, позбавивши Поліну та генерала спадщини. Де-Гріє відмовляється “без грошей” одружитися на Поліні, яка ще повинна французові 50 тисяч. Горда до пристрасті, Поліна хоче кинути їх у “підле обличчя” Де-Гріє. Гроші повинен виграти А. І. Щасливий випадок приносить йому величезну суму, але гра із засобу самоствердження […]...
27. Капітанська Дочка характеристика образа Швабрин Олексій Іванович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА (Повість, 19 окт. 1836) Швабрин Олексій Іванович – дворянин, антагоніст головного героя повести Гринева. Задумавши роман (повість) з епохи пугачевского бунту, зв’язаний жанровою традицією з “шотландськими романами” В. Скотта, де герой виявляється між двома таборами, “заколотників” і “підкорювачів”, Пушкін спочатку коливався, кого поставити в центр оповідання. Чи то, як це було в “Дубровском”, […]...
28. ДАШКЕВИЧ МИКОЛА ДАШКЕВИЧ МИКОЛА (16.08.1852, с. Бежів, тепер Черняхівського р-ну Житомирської обл. – 02.02.1901, Київ) – літературознавець, історик, фольклорист. Народився в сім’ї сільського священика. По закінченні з золотою медаллю Житомирської гімназії (1868) вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, який закінчив 1873 р. Ще під час навчання виявляв особливий інтерес до історії, надто давньої, що привело його до […]...
29. Українське слово “Українське слово” – громадсько-культурний двотижневик, орган української еміграції, які підтримували гетьмана П. Скоропадського. Виходив 1921-22 у Берліні. Мав своїм завданням об’єднання емігрантів у Німеччині навколо концепції Української держави, виробленої за часів Гетьманату, орієнтувався на підтримку українського національно-визвольного руху німецьким урядом. Публікував хроніку українського життя у Німеччині, діяльності державних установ, товариств в еміграції, інформував про події […]...
30. ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН (04.12.1823, с. Палашівка, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 02.06.1903, Львів) – літературний діяч і журналіст “москвофільської” орієнтації. Народився в селянській родині. Навчався на теологічному факультеті Львівського університету. Був священиком у Калуському повіті, з 1854 р. – катехит в академічній гімназії у Львові, з 1861 р. – посол до крайового сейму у Львові, […]...
31. ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист. По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 – 1888), директором української гімназії в Перемишлі. Дебютував перекладом драми О. Розена “Виграв терно”. Організатор і театральний референт “Руської бесіди”, Цеглинський […]...
32. Добро Добро – одне з найбільш загальних понять моральної свідомості, одна з основних категорій етики. Разом зі своєю протилежністю – злом – Д. є найбільш узагальненою формою розмежування моральних, аморальних вчинків, якостей тощо, які відповідають чи не відповідають в даній культурно-історичній ситуації усталеним вимогам моральності. З допомогою категорії Д. здійснюється етична оцінка як явищ соціальної практики, […]...
33. ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО (04.01.1837, м. Кременчук, тепер Полтавської обл. – 18.03.1911, Київ) – визначний філолог, педагог і громадський діяч. Навчався в Полтавському повітовому духовному училищі (1847-1851), Полтавській духовній семінарії в Переяславі (1851-1857), у 1857-1860 рр. – студент Київської духовної академії, з якої його виключено за неблагонадійність. У 1860- 1864 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. […]...
34. БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ (1825, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівки Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 04.03.1899) – громадський і літературний діяч, журналіст. Брат Ганни Барвінок (Білозерської-Куліш) і М. Білозерського. Народився в небагатій дворянській родині колезького асесора. В 1841 – 1846 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. У 1846 – 1847 рр. викладав історію й […]...
35. МОХ РУДОЛЬФ МОХ РУДОЛЬФ (псевд. – Мех, Рудольф, Р. М., 16.04.1816, м. Бережани, тепер Тернопільської обл. – 12.02.1892, с. Острів, тепер Галицького р-ну Івано-Франківської обл.) – письменник, громадський діяч. Закінчив Львівську духовну семінарію (1842). Належав до сподвижників і продовжувачів справи “Руської трійці”. Автор віршів українською народною мовою панегіричного та описово-моралістичного змісту (збірка “Мотиль”, 1841). В газеті “Зоря […]...
36. СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець, педагог. Поляк за походженням, П. Свєнціцький пройнявся патріотичним почуттям до України і присвятив їй своє коротке життя. Навчався в Кам’янець-Подільській […]...
37. Генетичне вивчення літератури Генетичне вивчення літератури (грецьк. genesis – походження, породження) – один із загальнометодологічних підходів, способів дослідження літератури, в якому увага зосереджується на виникненні і розвитку літератури в цілому чи однієї з національних літератур, на еволюції літературного процесу. Г. вивчення творчості одного письменника реалізується за допомогою біографічного, культурно-історичного, психологічного і соціологічного методів, які в сукупності дають можливість […]...
38. ЄВЛЕВИЧ ХОМА ЄВЛЕВИЧ ХОМА (рр. нар. і см. невід.) – українсько-білоруський поет і культурно-освітній діяч першої половини XVII ст. Народився в Могильові на Дніпрі (тепер Білорусь). Закінчив Ягеллонський університет (Краків) близько 1625 р. У 1628 – 1632 рр. – ректор Київської братської школи. Належав до київського культурного осередку, що сформувався в 30-х роках XVII ст. навколо П. […]...
39. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (1837, посад Крюково, передмістя Кременчука – 11.10.1881, Піза, Італія) – український і російський філолог – славіст, історик, археолог, етнограф. Народився в сім’ї чиновника дворянського походження. Закінчив Полтавську гімназію (1853), згодом – Московський університет (1857). У 1857-1862 рр. учителював у середніх навчальних закладах Москви. 1862 р. заарештований за антиурядову діяльність, але за браком доказів […]...
40. Маркуш Олександр – Біографія Олександр Іванович Маркуш народився 2 листопада 1891 в Хусті – український журналіст, етнограф, письменник. Після закінчення горожанської школи вчиться в Учительській семінарії в Мараморош-Сигеті, де навчання велося угорською мовою. Тут особливо виявилося його захоплення літературою, він багато читає класиків угорської, української, російської та західноєвропейської літератури в оригіналах і в перекладах. В останніх класах гімназії бере […]...