Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” (2 варіант)
У роки кріпосницького лихоліття почала свою літературну діяльність Марія Олександрівна Вілінська, яка ввійшла в літературу за псевдонімом Марко Вовчок. Це видатна письменниця другої половини XIX століття, яку І. Я. Франко назвав борцем за волю і людські права трудового народу. Марко Вовчок глибоко вивчила життя покріпаченого люду, його усну народну творчість. Шевченків “Кобзар”, “Записки мисливця” Тургенєва, “Мертві душі” Гоголя були основними джерелами творчої наснаги молодої письменниці.
Вони виробили у неї переконання,
Займаючись разом зі своїм чоловіком збиранням усної народної творчості, письменниця бачила, як важко живеться кріпакам і на Україні, і в Росії, тому й розпочала свою творчість антикріпосницькими оповіданнями і повістями. Популярність творів Марка Вовчка визначалась умінням письменниці гостро зобразити драматичні події з життя селян, створити напружений конфлікт, яскраво змалювати образи представників народу та їхніх гнобителів. Т. Г. Шевченко назвав письменницю “ясною зорею” в літературі, “обличителем жестоких людей несытых”.
Тему тяжкого життя
До найкращих творів, в яких письменниця розповідає про відносини між кріпаками і кріпосниками, слід віднести повість “Інститутка”, яка належить до “найкращих перлин української літератури”. Цю повість (перша назва “Панночка”) Марко Вовчок почала писати в Немирові в 1858 р., а закінчила в 1859 р. Спочатку твір був надрукований російською мовою в перекладі Тургенєва в 1860 р. в журналі “Отечественньїе записки”. Українською мовою повість була надрукована в журналі “Основа” 1862 р. і присвячена Т. Г. Шевченку, чий вплив позначився на творі.
У повісті “Інститутка” Марко Вовчок показує тяжке життя кріпаків та наростання народного гніву, стихійного протесту проти кріпосників. Кріпаки втратили терпіння, не бояться виявити непокору, бо, як говорить Назар, “біда біду перебуде, одна мине – десять буде”.
Головними героїнями твору є дві жінки, які постійно протиставляються: Устина і панночка. Розповідь ведеться від імені кріпачки, отже, крізь призму її сприйняття змальовано панів, кріпаків та взаємини між ними. “Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала… Було, мене й б’ють (бодай не згадувати) – не здержу серця, заплачу, а роздумаюсь трохи – сміюся”.
Такою змальована Устина на початку твору. Це образ людини, яка зазнала багато горя. З дитинства вона залишилася сиротою, виховувалася у чужих людей. Потрапивши до панського двору, Устина відчула весь тягар кріпосницької неволі.
Вона прагне до волі: “Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало”.
А ось і друга головна героїня повісті – інститутка. Вона теж сирота, але живе у розкошах, на утриманні своєї бабусі, багатої поміщиці. Панночка виховувалася в інституті, де переслідувала одну мету: “… аби я знала, чим себе між людьми показати”. Це жорстока, вередлива жінка, в образі якої Марко Вовчок показала типові риси поміщика-кріпосника. Інститутка у своїй поведінці нічим не обмежена, лайлива, егоїстична, вередлива.
Повернувшися в Дубці, панночка покохала полкового лікаря, одружилася з ним і одразу ж взялася за здійснення своїх планів: збільшити своє багатство, стати заможною і незалежною ні від кого поміщицею. Всю злість людиноненависництво, притаманні її натурі, вона зриває на кріпаках, а найбільше дістається Устині.
Кріпачка Устина – багата і красива натура. Вона щира і привітна з подругами, з повагою ставиться до бабусі-кріпачки, заступається за неї, коли панночка починає її бити. Вона розумна і спостережлива, уміє розпізнавати людей і влучно та дотепно давати їм характеристику.
Вона щиро покохала Прокопа, почуття дівчини глибокі, безкорисливі. Порівнюючи кріпачку з поміщицею, письменниця відзначає моральну вищість представників з народу. Панночка з презирством ставиться до кріпаків, знущається з них. “Люди прокидались і лягали плачучи, проклинаючи.
Усе пригнула по-своєму молода пані”.
Устина, хоч і неписьменна, має багатий життєвий досвід, добре розбирається в людях. Панночка закінчила інститут, але не придбала ніяких знань. Вона не здатна на глибокі і щирі почуття.
Після одруження прибирає до своїх рук і чоловіка, не зважає на його думку.
У словах і думках Устини втілені настрої закріпаченого селянства. Слід відзначити, що кріпачка сама не стає на шлях активної боротьби проти кріпосників, але вона підтримує сміливі бунтарські вчинки Назара і Прокопа, поділяє їхнє прагнення до волі.
Мова Устини проста, лагідна. Панноччина – груба і неласкава, у звертаннях до кріпаків у неї переважають грубі слова, лайка. “Я тебе на шматки розірву! Задушу тебе, гадино!” – кричить вона Устині.
В образах Назара і Прокопа Марко Вовчок правдиво зобразила здатність кріпаків до протесту, до боротьби. Гордий Прокоп не може дозволити панночці бити Устину. Чоловік притримав її руку зі словами: “Цього вже не буде! Годі”. Суворо попереджує він і пана: “Не підходьте, пане, не підходьте”.
За непокору пани віддають Прокопа в солдати.
Назар вороже ставиться до панів і хоче втекти від них. Як людина великої сили волі, він здійснює свій намір. Його глибоко хвилює горе Устини, доля інших кріпаків.
Катря, дружина Назара, теж здатна виступити проти волі панночки, вона відверто виявляє свій гнів проти панів: “Тепер я вже не боюся вас! Хоч мене живцем з’їжте тепер!”Через настрої Катрі, Назара і Прокопа відображено наростання народного гніву, протест кріпаків.
У повісті “Інститутка” Марко Вовчок створила типові риси кріпаків – представників пригнобленого селянства – і поміщиків, їх прагнення найжорстокіше експлуатувати кріпаків. Письменниця розкрила класові суперечності, що були властиві тій епосі, довела необхідність рішучої боротьби проти кріпосницького гноблення. Вона продовжила антикріпосницькі традиції поезії Т. Г. Шевченка, виправдала і схвалила вчинки кріпаків, які протестували проти гніту і насильства.
Отже, Марко Вовчок піднесла в повісті “Інститутка” ідею боротьби проти кріпосництва, показала могутню силу народу, його прагнення до визволення, ненависть до рабства.
Related posts:
- Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” А щоб збудить Хиренну волю, треба миром Та добре вигострить сокиру – Та й заходиться вже будить. Т. Г. Шевченко Кожного разу після прочитання літературного твору довгий час перебуваю під враженням від подій, вчинків і характерів літературних героїв. Образи багатьох з них залишаються в пам’яті як найвищі взірці благородства, мужності, витривалості. Таким ідеалом для мене […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріносниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня – освічена поміщиця. Вона була вихованкою Інституту благородних […]...
- Твір на тему – Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” В історії українського народу було чимало сторінок, згадувати які не можна без болю в серці, одна з них – кріпацтво, тому не дивно, що ця тема хвилювала багатьох українських письменників. Не була чужою вона й для Марка Вовчка (справжнє ім’я – Марія Вілінська). Цікавою в цьому плані є повість “Інститутка”, в якій широко та яскраво […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджено кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок увійшла в українську літературу зі збіркою під назвою “Народні оповідання”. Уже сама назва говорить про себе: народне життя само підказало їй тему, створило образи, характери. Найчастіше її перо торкалося болючої проблеми селян – їхньої неволі, кріпосної залежності від поміщиків. Шляхетна натура письменниці, яка була вихована в повазі до людської особистості, не мирилася з […]...
- Твір на тему: “Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Своєю “єдиною донею” назвав цю письменницю Т. Г. Шевченко. Єднала їх обох спільність політичних переконань, життєвої мети, ненависть до самодержавства, до будь-якого пригнічення, а головне – любов до України. Любила Марко Вовчок свій народ “… во врем’я люте”. Своїми творами боролася проти соціального та національного гноблення українців. Хіба могла вона спокійно спостерігати за тим, що […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Пеpегоpнута остання стоpінка повісті “Інститутка” Маpка Вовчка. Кpитики ствеpджують, і ми не можемо з ними не погодиться, що це найкpащий твіp pаннього пеpіоду твоpчості письменниці. Це була пеpша в укpаїнській літеpатуpі соціально-психологічна повість, у якій огидні кpіпосницькі відносини показано в усій їхній чоpній непpивабливості. Сила твоpу, на мою думку, полягає в тому, що до життя […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” “Живу думкою одною про ті світлі часи, коли людина стане володарем своєї долі, свого щастя”. Це слова Марка Вовчка, великої письменниці, всі помисли, праця, воля якої були спрямовані на розвінчування кріпосництва, бажання бачити щасливою, вільною людину української землі. Звично якось, говорячи про кріпацтво, уявити образ гнівного поміщика, чоловіка десь середнього віку. Тому особливо вражає уяву […]...
- Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю […]...
- Головні образи повісті Марка Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до […]...
- “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XIX століття: соціальні протиріччя між […]...
- “Інститутка” Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості і сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко […]...
- Образ пана-ліберала в повісті “Інститутка” Марко Вовчок У повісті “Інститутка” Марко Вовчок викриває не тільки жорстоких панів, таких, як інститутка, ай “добрих”. Одним із таких ліберальних панів є полковий лікар. Образом лікаря письменниця. викрила дворянський лібералізм. Від “доброти” поміщика-ліберала кріпакам ніяк не легше: він “не б’є, не лає, та нічим і не дбає”. Цей, за висловом Назара, “квач” має приховане нутро гнобителя. […]...
- Головні образи повісті Марна Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до […]...
- Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва твору […]...
- Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) I. Життєві ідеали кріпачки та панночки. (Устина мріє стати вільною, а панночка – розбагатіти за рахунок експлуатації селян-кріпаків.) II. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. (Устина щира і привітна з подругами-кріпачками. […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю М. Вовчка “Інститутка” “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір, що змальовує відносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, яке є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Вразлива і доброзичлива Марко Вовчок завжди проймалася болем і печалями поневоленого народу, переживала його кривди, жила інтересами і вподобаннями трудових мас. Письменниця близько до серця сприймала вияви несправедливості, не могла спокійно дивитися на важке становище пригнобленого народу, яке видавалося ще більш трагічним у порівнянні з ситим і […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Марко Вовчок вперше в українській літературі змалювала образи кріпаків. Вона зобразила кріпаччину як справжнє зло. Читаючи її твори, ми бачимо, що кріпаки багато в чому кращі за тих панів, що збиткуються з них. Устина розповідає про своє життя у панів досить об’єктивно. Вона визнає, що панночка її […]...
- Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У повісті М. Вовчка “Інститутка” зображене життя українських селян за часів кріпаччини. До кріпаків пани ставилися гірше, ніж до худоби. Кріпака могли покарати ні за що, а то й вбити, програти в карти, подарувати, немов це не людина, а якась річ. Не всіп ани були однаковими, але […]...
- Чому у повісті Марка Вовчка “Інститутка” образи панів безіменні? Принцип неіменування представників експлуататорських класів спостерігаємо в багатьох творах Марка Вовчка, передусім у тих, що увійшли до збірки “Народні оповідання”. В оповіданнях “Горпина”, “Одарка”, “Викуп” оповідач з народу, послуговуючись народними критеріями поцінування кріпосників-деспотів, називає їх то “вовками”, то “хижими воронами”, то “сороками”, то “п’явочками”. Ця мовна характеристика досить точно доповнює й завершує груповий портрет визискувачів […]...
- “Інститутка” – перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко […]...
- Твір Антикpіпосницька спpямованість повісті Маpка Вовчка Інститутка Антикpіпосницька спpямованість повісті Маpка Вовчка “Інститутка” Пеpегоpнута остання стоpінка повісті “Інститутка” Маpка Вовчка. Кpитики ствеpджують, і ми не можемо з ними не погодиться, що це найкpащий твіp pаннього пеpіоду твоpчості письменниці. Це була пеpша в укpаїнській літеpатуpі соціально-психологічна повість, у якій огидні кpіпосницькі відносини показано в усій їхній чоpній непpивабливості. Сила твоpу, на мою думку, […]...
- Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Марка Вовчка справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка. Йдучи за Великим Кобзарем, письменниця уславила представників Трудового народу, створила яскраві образи борців проти гнобителів. Іван Франко поставив її ім’я “в ряді борців за волю і людські права поневолених мас”. Свою літературну діяльність Марко Вовчок розпочала в роки кріпосницької […]...
- Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику і поділяючи на позитивних і негативних. А я б хотіла розглянути образи з твору “Інститутка” Марка Вовчка як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: […]...
- Образ панночки-інститутки (За повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Марко Вовчок – таке ім’я з’явилося в українській літературі в 1857 році, коли вийшли “Народні оповідання”. Великий Кобзар одразу ж звернув увагу на авторку цих творів і навіть назвав її своєю “донею”. Так за чотири роки до смерті Тараса Григоровича з’явилася людина, яка спромоглася прийняти з Кобзаревих рук прапор дємократично-гуманістичної традиції у вітчизняній літературі. Повість […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки (за повістю “Інститутка”) – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за повістю “Інститутка”) “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір, що змальовує відносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, яке є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву. Жінка-письменниця створила правдиві образи молодих дівчат, – представниць протилежних соціальних верств, […]...
- Образ Устями за повістю “Інститутка” Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене і огрій, і оживи моє повите Убоге серце, неукрите… Такі задушевні, теплі слова Тарас Шевченко звертає до української письменниці Марко Вовчок, яка показала в “Народних оповіданнях”, у повісті “інститутка” бездонний смуток життя кріпаків. “Інститутка” – найкращий твір Марка Вовчка, це, мабуть, перша повість, яка […]...
- Мова повісті “Інститутка” Марко Вовчок Мова повісті “Інститутка” близька до народної розмовної мови: багата на епітети, порівняння, прислів’я, приказки. Характеризуючи панів, письменниця вдається до народно-розмовних епітетів і порівнянь бурлескного стилю (“І полковник поміж усіма, неначе той індик переяславський, походжає та все потроху пирхає”, паничі в гості “так комахою і налазять, і налазять”, “аж роєм коло нашої панночки звиваються, – так, […]...
- Образ Устини в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Устина мала важке дитинство: “Ватька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях”. Відколи у десятирічному вщі йі взяли до панського двору, вона нічого окрім цілоденної, праці й не бачила. Особливо нестерпним життя Устини стало після приїзду панночки-інститутки, до якої її приставили покоївкою. Устина зазнала багатьох знущань і від старої поміщиці, і від молодої, […]...
- “Інститутки” Марко Вовчок: волелюбний романтичний характер героїв, прагнення до особистої волі Марко Вовчок – видатна українська письменниця середини XIX сторіччя, що своєю творчістю заклала основи для подальшого розвитку оповідальних жанрів в українській літературі. Однієї з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні в часи кріпосництва, є соціально-побутова повість ” Інститутка “. Тема повести є звичайною для добутків першої половини XIX сторіччя: соціальні […]...
- Порівняльна характеристика Устини і Панночки (За повістю “Інститутка”) “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про відносини між панами та кріпаками. Письменниця з великою правдивістю змалювала тяжке становище кріпаків і викрила та засудила паразитичний спосіб життя тогочасного панства. Найкраще це показано на образах Устини і панночки. Селянська дівчина Устина, від особи якої ведеться розповідь, не лише свідок подій, […]...
- Образ інститути в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Продовжуючи лінію викриття паразитичного існування поміщиків, розпочату. Фонвізіним і розгорнуту Шевченком, письменниця у сатиричному плані розкриває образ панночки. Марко Вовчок показує духовну і розумову убогість інститутки. З неприхованою огидою розповідає Устина про свою панночку, наголошуючи на її жорстокості та деспотичності. При першій зустрічі з панночкою дівчат-кріпачок дуже вразила її краса: “І що ж то за […]...
- “ІНСТИТУТКА” (переказ) Переказ твору “ІНСТИТУТКА”, що висувається на ЗНО української мови та літератури. Ще раз наголошую, що твори треба читати повністю. Кріпачка Устина живе у старої пані. Та ось повернулася додому онука пані, що навчалася в Києві в інституті шляхетних дівиць. До послуг собі панночка вибрала Устину. І з того часу зла й вередлива інститутка майже щодня […]...
- Скорочено “Інститутка” Вовчка Героїня оповіданні, Устина, розповідає, що зроду вона вдалася веселою. Навіть якщо били, то бува заплаче, а потім роздумається – і знов сміється. Коли сироті виповнилося десять років, її віддали у двір до пані. Стара пані була тихенька, ледве ходила, а коли говорила, то було важко зрозуміти, що вона каже; вночі ж лежала та все охала. […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи […]...
- Біографія Марко Вовчка Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, […]...
- Образ Катрі в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Новим досягненням реалізму Марка Вовчка у створенні жіночих типів є образ Катрі. Катря – “молодичка гарненька, жінка Назарова”. Вона була вільна, а вийшла заміж за кріпака, панського візника. Письменниця змальовує Катрю як працьовиту людину, ніжну матір: “І говорить, і діло робить, і дитину колише”. Коли вона дізналась, що панночка “недобра”, вона промовляє сама до себе: […]...
- Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка I. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – видатна українська письменниця другої половини XIX століття. II. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка (піднесення питань боротьби проти кріпацтва; створення реалістичних оповідань і повістей; широке використання антикріпосницької народної поезії). 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах […]...