Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Антитеза
Антитеза
Антитеза (грецьк. antithesis – суперечність) – стилістична фігура в художній літературі та в ораторському мистецтві, що полягає у драматичному запереченні певної тези чи у вмотивованому контрастуванні смислових значень бінарних образів: Випала ж зима! –
Що тепер всім воля, Врізала вам поля, В головах тополя,
А голів нема!
(П-Тичина).
Антитетичний принцип світосприймання притаманний багатьом фольклорним жанрам, джерелами яких живиться художня література. М. Стельмах, наприклад, не тільки називав свої твори за різко вираженим протиставленням понять (“Правда і кривда”), а й використовував народні прислів’я (“Кров людська – не водиця”) тощо.





Related posts:
- Ізохронізм Ізохронізм (грецьк. isos – рівний та chronos – час) – рівночасся; принцип ритмічної організації вірша, котрий полягає у поділі його на ритмічні групи, рівні між собою у часі їх вимови. На основі І. будувалося античне віршування, а також східне (аруз), класичне китайське, санскритські джаті тощо. Принцип І. складає платформу тактометричної системи російського віршознавця О. Квятковського. […]...
- Антоніми Антоніми (грецьк. anti – префікс із зазначенням протилежності та опута – ім’я, назва) – пари слів, які вживаються в художній літературі як лексична антитеза, зважаючи на їхню смислову бінарну опозицію (високий – низький, добрий – лихий, світлий – темний, верховина – долина і т. ін.). Вони широко застосовуються в усному мовленні, зафіксовані у фольклорі. Цей […]...
- Художня деталь і антитеза в оповіданнях А. П. Чехова УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС І семестр ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ УРОК № 24 Тема. Художня деталь і антитеза в оповіданнях А. П. Чехова Цель: ознакомить с понятиями “антитеза”, “художественная деталь”, учить находить их примеры в рассказах “Толстый и тонкий”, “Хамелеон”; развивать внимательное отношение к слову; воспитывать высокие моральные качества. Наглядность: тексты письма […]...
- Рефлексія Рефлексія (лат. reflexio – вигин, відображення) – емоційне осмислення у художньому творі автором власних переживань, роздуми над динамікою душевного стану. Цей різновид психологічного самоаналізу найбільш притаманний ліриці та жанрам, близьким до неї (віршам у прозі, ліричній драмі), в яких розкривається найпотаємніша специфіка духовного світу людини, як, скажімо, у медитаціях Олександра Олеся: Ах, скільки струн в […]...
- ПЛАН – А. ЧЕХОВ, Ч. ДІККЕНС – ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДСТВА 6 клас ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДСТВА А. ЧЕХОВ, Ч. ДІККЕНС ПЛАН Художні особливості оповідань А. Чехова I. Художня деталь та її роль в оповіданнях А. Чехова. (В оповіданнях А. Чехова велику роль відіграє художня деталь. Наприклад: клуночок у руках Очумєлова, нова шинель Очумєлова, “сонні фізіономії” жителів містечка, накрохмалена, але розстебнута сорочка Хрюкіна тощо. Художня […]...
- Контраст Контраст (фр. contraste – протилежність) – різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ. В основі має антитетичний принцип світосприйняття (див.: ). Цей прийом був здавна відомий народній свідомості, зафіксований, зокрема, у фольклорі (казка “Правда і Кривда”), у мистецтві та художній літературі, подеколи набуваючи концептуального оформлення, як у романтизмі, зорієнтованому на напружене […]...
- Образ Швабрина як антитеза Гриневу в повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Одну з таких сил представляє Петро Гринев – парубків, якого батько з дитинства готовив до військової кар’єри. Ще до народження спадкоємця Андрій Петрович Гринев, у молодості своєї служивший при графі Минихе й прем’єр-майора, що вийшов у відставку в чині, записав Петрушу в Семеновский полк сержантом. “До закінчення наук” парубок уважався “у відпустці”, а коли йому […]...
- Каламбур Каламбур (фр. calembour – гра слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був баран” (Ліна Костенко). Незрідка за принципом К. будується рима, де враховується жартівлива етимологізація слів: З коси бузько летів на балку (Косар косу там брав на […]...
- Поетичне мовлення Поетичне мовлення – мовлення художньої літератури, позначене підвищеною емоційністю та образністю, насичене тропами, стилістичними фігурами, перейняте шляхетною фонікою. Найбільш притаманне П. м. ліриці з її яскравими естетико-виражальними можливостями, витонченою мелодійністю. П. м. живиться невичерпними джерелами національної мови, її активним та пасивним словником, щоразу набуваючи неповторного колориту у доробку автора, стаючи визначальною рисою його стилю. П. […]...
- Запустить пазурі в печінки – крилаті вирази Запустить пазурі в печінки Цитата з вступу до поеми Т. Г. Шевченка.”Сон” (“У всякого своя доля”), написаної у 1844 р. Наведений вислів узято з таких рядків: А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час та й запустить Пазурі в печінки,- І не благай: не вимолять Ні діти, ні жінка. […]...
- Ярослав Стельмах (1949-2001) Українська література 6 клас КРАСНЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО… Ярослав Стельмах (1949-2001) Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року в Києві в сім’ї відомого українського письменника Михаила Стельмаха. Закінчивши школу, Ярослав навчався в Київському педінституті іноземних мов. Згодом майбутній письменник закінчив аспірантуру при кафедрі української мови Київського університету. Працю вав викладачем у вищих навчальних закладах, водночас перекладав […]...
- Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру, на гриби…”, котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням: Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І […]...
- Гумореска Гумореска – невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю. Тут сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарвленої естетичної критики у дотепній, парадоксальній, подеколи оксиморонній формі, в аспекті морально-етичних критеріїв, що унеможливлюють цинізм, масні вислови та вульгарщину егалітарного штибу. Г. як жанр зумовлена вродженою схильністю людського духу […]...
- ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ЛІТЕРАТУРА” Поняттям “література” користуються у двох значеннях. У вузькому розумінні цього слова літературою називається один з основних (на сучасному історичному етапі) видів мистецтва – мистецтво слова, тобто такий вид мистецтва, в якому матеріальним носієм образності є слово, словесний вираз. Відомий галицький філолог В. Дом-бровський визначав свого часу літературу як “мистецтво, в якім ідея виражається у звукових […]...
- Мертві душі – крилаті вирази Мертві душі Назва поеми (1842) М. В. Гоголя, герой якої Чичиков скуповує у поміщиків померлих селян – мертві ревізькі душі – ніби для переселення в Херсонську губернію (розрахунок його грунтувався на тому, що до наступного перепису померлі селяни формально вважалися живими). Чичиков хотів стати власником землі, що відводилася урядом для поміщиків, які переселяли своїх селян […]...
- Стельмах Михайло Панасович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Стельмах Михайло Панасович (1912-1983) ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: романи “Кров людська – не водиця”, “Хліб і сіль”, “Правда і кривда”, “Дума про тебе”, “Чотири броди”, “Велика рідня”, повісті “Гуси – лебеді летять”, “Щедрий вечір”. М. П. Стельмах народився 24 травня 1912 р. у с. Дяківці Літинського району на Вінничині в родині незаможного хлібороба. […]...
- Значення літератури в житті людини – ІІІ варіант 6 клас III варіант Слово література походить від латинського “літера” – буква. Тобто те, що написане буквами. Пізніше до цього додалось значення іншого змісту: те, що записане на папері письменниками. Це слово об’єднує в собі багато різних смислів. Це і художня, і наукова, і публіцистична література. Неможливо уявити собі сучасну людину, яка не читає. З […]...
- Гіпердактилічна рима Гіпердактилічна рима – співзвуччя слів, у яких наголошуєте м четвертий, п’ятий, навіть шостий склад від краю. Маю; властива європейській, зокрема українській поезії, крім певних експериментальних винятків, – М. Рильський ( вікно” із циклу “Вікна говорять”), М. Рудницький, М. Ба тощо. Характерна для російської лірики, живленої власними фольклорними джерелами, – “Пісня про купця Калашникова” М. Лермонтова, […]...
- Образне змалювання краси весняної природи (за поезією “Березень”) – МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ (за поезією “Березень”) Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога Як твоя кровинка, як твоя сльоза. М. Стельмах Палка та щира любов М. Стельмаха до Батьківщини відбилася в його творчості. З натхненням описує він красу рідної природи. Боротьба весни з зимою особливо приваблює […]...
- Художня деталь в літературі Художня деталь – засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція. Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у сконцентрованому, спресованому вигляді економно і з великою експресивністю дає змогу виразити авторську ідею твору. Художня […]...
- ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1940-2001) Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ПРИГОДИ І РОМАНТИКА ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1940-2001) Ярослав Михайлович Стельмах народився 30 листопада 1949 року в Києві в сім’ї відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Змалку сприятливе середовище – спілкування з батьками, зустрічі з діячами культури, які бували в домі, – сприяли формуванню вишуканого літературного смаку й зацікавленості літературою. […]...
- Образ Миколи в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Досить цікавим у п’єсі є образ Миколи. Як і Петро, Микола – сирота-бурлака, чесний, працьовитий, завжди бадьорий і дотепний. Напротивагу Петрові Микола – відчайдух, він ніколи не впадає у розпач і має твердішу вдачу. Він мріє податися на Тамань до чорноморців, бо любить козаків. До того ж він весельчак і співун. У п’єсі Микола виковує […]...
- ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО Й МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Предметом літературознавства є художня література, яка у свою чергу є частиною мистецтва, дослідженням якого займається мистецтвознавство. Отож, літературознавство і мистецтвознавство мають багато спільного. Насамперед обидві ці науки вивчають літературні твори, які образно відображають дійсність. Однак мистецтвознавець звертається, крім літературних, ще й до творів живопису, скульптури, архітектури, музичного мистецтва, яким також притаманне образне відображення дійсності. Живопис, […]...
- Билиця, Бувальщина Билиця, Бувальщина – в народній творчості – коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика Б. переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами (відьмами, лісовиками, вовкулаками та ін.). Це підтверджується і самою їхньою назвою: Не шкодить Такую річ і записать, Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, […]...
- Види мистецтва Види мистецтва – структуровані прояви художньої творчості, мистецтва, об’єктивовані в певний матеріал (камінь, метал, дерево, фарбу, звуки, слово, пластику людського тіла, письмо). Синкретизм первісної практично-духовної діяльності та її результату – мистецтва – поступово під впливом осмислення смаків, уявлень людей, їх естетичних та пізнавальних потреб, удосконалення вмінь диференціювався на В. м.: малярство, скульптуру, музику, поезію, танець, […]...
- “Своєрідність твору Михайла Стельмаха “Правда і кривда” Впродовж усього твору оповідача супроводжує пісня, народнопоетична традиція. З любов’ю змальовує автор персонажів роману, для яких боротьба за правду – сенс усього життя. Серед них – талановитий господар Броварник, Катерина, партизанський командир, учитель і письменник Григорій Задніпровський. Але є й інші. Михайло Стельмах виводить цілу галерею тих, чия душа, як говорить Марко Безсмертний про Шавулу, […]...
- Записна книжка письменника, або Записник Записна книжка письменника, або Записник – одне з рукописних джерел, за яким (поряд з іншими джерелами – щоденниками, листами тощо) вивчають погляди письменника, виникнення творчих задумів, їх розгортання і втілення, “секрети” художньої майстерності. З. к. п. може мати щоденниковий характер, стосуватися періоду інтенсивної праці над якимись творами чи тривалої, вагомої поїздки. З. к. п. містить […]...
- Велика література “Велика література” – художня література як один із визначальних чинників самоздійснення нації. Ії ідею обгрунтував У. Самчук у доповіді на першому з’їзді МУРу (Мистецького Українського Руху) 11 грудня 1945 (м. Ашаффенбург, Німеччина). Концепція “В. л.” будувалася на таких міркуваннях: попри те, що суспільно-історичні та культурні явища не завжди збігаються, література репрезентує свою націю і завдяки […]...
- Біографія Михайла Стельмаха МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ (1912 – 1983) Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою […]...
- ПОЕТИЗМИ Поетизмами називаються слова, уживані майже виключно в мові поетичних творів і дуже рідко за їхніми межами: “Мова є одність. Але пам’ятай, о, поете: як в домі, // В одності мови чіткий поділ на поверхи є. // Поверхи, отже, назвімо: є мова, щоденних взаємин, // Мова науки і є вповні відмінна від них // Мова поезії. […]...
- СЕЛУНСЬКИЙ АРСЕНІЙ СЕЛУНСЬКИЙ АРСЕНІЙ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський письменник XV ст. Автор паломницького твору “Слово о бытие Іерусалимском”. Біографічних відомостей немає, крім його власного свідчення: “Се аз, раб божій Арсеней, смиренний діакон Селуня града, был есмь в Іерусалиме 17 літ” Невідомо також, хто він був за національністю: білорус (О. Марков), болгарин (С. Обнорський), українець […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Поетична творчість Т. Шевченка” Композиція якої поеми побудована за фольклорним принципом троїстості? Поема “Великий льох” має три частини, у кожній з них діють три персонажі. У першому розділі “Три душі” у розмові трьох душ-пташок, у яких перетворилися три дівчини, висловлено погляди на історичні події того часу. Друга частина містить розмову трьох ворон, які символізують реакційні сили України, Польщі й […]...
- МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 р. у селі Дяків-ці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і […]...
- Іманентність Іманентність (лат. immanens – властивий, притаманний. комусь) – властивість, притаманна певним предметам та явищам, що виражає їхню сутність; у мистецтві проявляється через самтожність таланту, тобто здійснюється шляхом самоідентифікації, самопізнання та самореалізації у відповідній “спорідненій діяльності”, на чому наполягав Г. Сковорода, вважаючи, що “неспорідненість” згубна для мистецтва. Лише віднайшовшись у собі, розкривши свою сутнісну основу, воно […]...
- Постмодернізм Постмодернізм (лат. post – префікс, що означає наступність; фр. modernе – сучасний, найновіший ) – загальна назва окреслених останніми десятиліттями тенденцій у мистецтві, що виникла після модернізму та авангардизму. Хоч цей термін з’явився раніше (вперше згадується у 1917), він поширився наприкінці 60-х спершу для означення стильових тенденцій в архітектурі, спрямованих проти безликої стандартизації та програмового […]...
- Психологізм в літературі Психологізм – заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій. Психологізм почав входити в літературу в добу реалізму з його аналітичністю, а в […]...
- Значення літератури в житті людини – ІІ варіант 6 клас II варіант Художня література як один із видів мистецтва – найпопулярніший і найдоступніший усім. Вона приносить радість людині, підносить її духовно. Слово література походить від латинського “літера” – буква. Пряме значення цього слова – те, що написане буквами. Але згодом воно набрало трохи іншого змісту: література – це те, що створене письменниками й […]...
- Епілог Епілог (грецьк. epilogos – післяслово, підсумок), або Постпозиція – в античній трагедії й комедії – звернення до глядача хору (чи актора) в кінці п’єси (в ексоді, тобто заключному епізоді), в якому пояснюється задум автора, характер твору, значення подій, що відбулися; в драмі-епохи Відродження (В. Шекспір, Д. Джонсон) – заключне звернення-монолог (інколи пісня), що витлумачує ідею […]...
- Михайло Панасович Стельмах Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба. Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і як […]...
- Детальний Аналіз “Всякому місту – звичай і права” Г. Сковорода ” Всякому місту – звичай і права ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: лірика. Жанр: філософсько-сатирична поезія. Тема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління. Ідея: ушанування справжніх життєвих цінностей; засудження і висміювання моральних вад тогочасного суспільного життя; поштовх до […]...