Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ
АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ
“АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ” – 35-томне видання історичних документів, матеріалів, літературних пам’яток ХІV – XVIII ст.
Повна назва “Архив Юго-Загіадной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящєй при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе”. Виходив у Києві в 1859 – 1914 рр. Джерельною базою був Центральний архів давніх актів при Київському університеті.
У кожному томі в хронологічній послідовності вміщено документи з історії православної та уніатської церкви, державного устрою України,
Літ.: Костомаров II. Рецензия на книгу “Архив Юго-Западной России” // Костомаров Н. Русские инородцы. М., 1996.
Р. Мовчан
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Акты Южном и Западной России “Акты Южном и Западной России” (повна назва “Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею”). З’являлися впродовж 1863-92 у Петербурзі в 15-ти томах. Тут були опубліковані грамоти києво-руських та литовських князів, документи про національно-визвольну війну 1648-54, матеріали полемічної літератури (Іван Вишенський та ін.), твори й листи Ісаї Копинського, Мелетія Смотрицького, […]...
- Сочинение на тему “Я гражданин России” Я гражданин великой страны – России. Это самое большое государство в мире, если считать по территории. Его создал не только русский народ, но и еще сто восемьдесят других народов, больших и маленьких. Русский язык стал для них единым общим языком. Россия существует уже несколько столетий. Сейчас она называется Российской Федерацией, а раньше она была центром […]...
- Нужны ли Обломовы России? Прежде чем начать свое рассуждение на тему: Нужны ли Обломовы России? Я хочу рассказать о И. С. Гончарове и его великом произведении. И. С. Гончаров – писатель второй половины 19 века. Свой роман автор написал в 1859 году и опубликовал в журнале “Отечественные записки”, по своим взглядам принадлежал к умеренно-либеральным сотрудникам “Современника”. В “Обломове” Гончаров […]...
- Образ России и народа в поэме Н. В. Гоголя “Мертвые души” Русь! Русь!.. Но какая же непостижимая, тайная сила влечет к тебе?.. ‘Здесь ли, в тебе ли не родиться беспредельной мысли, когда ты сама без конца? Здесь ли не быть богатырю, когда есть место, где развернуться и пройтись ему?.. Н. В. Гоголь “Мертвые души” Н. В. Гоголя – это не только сатира на Россию Чичиковых и […]...
- Образ России в лирике А. Блока Теме России я сознательно и бесповоротно посвящаю жизнь. А. Блок “Кругом тонула Россия Блока”, – именно так писал в поэме “Хорошо” Маяковский, говоря о явлении, которого ни до, ни после не было. Россия для Блока не просто тема, это целый мир, наделенный своими чертами, заполненный особыми образами и символами. Вновь и вновь поэт возвращается к […]...
- Тема России – “возлюбленной матери” – в одах Ломоносова Ломоносов был не только гениальным ученым, но и талантливым писателем и поэтом. “Он доказал собой, что… русский способен ко всему великому и прекрасному”, – писал о нем В. Г. Белинский. Ломоносов воплотил в себе бурную энергию и созидательную силу и волю великого русского народа, настойчиво преодолевавшего историческую отсталость своей страны. Он видел нужду и горе […]...
- Обломов – типичный представитель поместного дворянства в дореформенной России Суждены нам благие порывы, Но свершить ничего не дано. Н. А. Некрасов Роман “Обломов” Гончаров начал писать в 1846 году. В это время Россия была феодально-крепостнической страной. Угнетение крепостных достигло своих пределов. Экономический и политический прогресс развивающихся капиталистических Англии и Франции вынуждал Россию менять свой строй. Прогрессивные люди России стремились к переменам, но многие боялись, […]...
- Золотое сердце России мерно бьется в груди моей “Серебряный век” русской поэзии… Имена, даты, направления… Многие его представители ощутили счастливые минуты подъема и славы, а затем были втоптаны в безвременье тяжелыми сапогами революции, гражданской войны и культа личности. Николай Гумилев. Многие десятилетия мы были обречены на слухи и домыслы о его судьбе – и о жизни его, и уж тем более об обстоятельствах […]...
- Быт и нравы провинциальной России Сколько есть у нас добрых людей, Но сколько есть и плевел, От которых житья нет добрым… На сцену их! Пусть видит весь народ! Пусть рассмеется им! О, смех великое дело! Н. В. Гоголь. Известно, что единственный случай, когда Гоголь имел возможность наблюдать русский провинциальный город, был в Курске, где ему пришлось задержаться на неделю из-за […]...
- “Золотое сердце России мерно бьется в груди моей” – за творчістю М. С. Гумільова МИКОЛА ГУМІЛЬОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА ГУМІЛЬОВ “Золотое сердце России мерно бьется в груди моей” (за творчістю М. С. Гумільова) “Срібний вік” російської поезії… Імена. Дати. Напрямки… Багато хто з його представників відчули щасливі хвилини підйому і слави, а потім були утоптані в лихоліття важкими чоботями революції, громадянської війни і культу особи. Трагедія народу, […]...
- Часопис Основа “Основа” – щомісячний український літературно-науковий часопис, виходив у Петербурзі з січня 1861 по жовтень 1862. Вийшло 22 номери. Матеріали друкувалися українською та російською мовами. Ініціаторами створення журналу були колишні кирило-мефодіївці П. Куліш, М. Костомаров, В. Білозерський (редактор),які у програмній заяві визначили головне його завдання – “всебічне і безпристрасне дослідження південно-руського краю”. Журнал мав розділи: художня […]...
- ТИМЧАСОВА КОМІСІЯ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ ДАВНІХ АКТІВ ТИМЧАСОВА КОМІСІЯ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ ДАВНІХ АКТІВ у Києві (Археографічна Київська комісія) – наукова установа, створена 1843 р. при Київському військовому, Подільському і Волинському генерал-губернаторі для збирання й видання історичних документальних матеріалів. Містилася в будинку Київського університету. З ліквідацією в 1845 р. Тимчасового комітету для дослідження старожитностей у Києві (існував з 1835 р.) на комісію було […]...
- Поэт в России больше, чем поэт. А. Ахматова “Поэт в России больше, чем поэт”, – гласит известное изречение. Возможно, именно этим обусловлено пристальное внимание к теме поэта и поэзии в русской литературе. Поэт и толпа, поэт и правда, поэт и зло – размышления об этих проблемах стали традиционными в отечественной поэзии. Пророк, изгой, сеятель “разумного, доброго, вечного”, небожитель, слуга народа – таким представляли […]...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- Металеві дні “Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько, Т. Масенко, І. Калянник та ін. поети, а також прозаїки: Лесь Гомін (роман “Голгофа”), В. Миколюк (оповідання “Завіса гір”, “У павутинні”) та ін. Попри те, […]...
- Голос друку “Голос друку” – книгознавчий і літературно-критичний журнал, що з’явився у Харкові (1921, всього одне число), містив матеріали з книгознавства, бібліографії, мистецтвознавства, методології та історії літератури і т. п, зокрема, фахові рецензії М. Зерова, М. Плевако, О. Дорошкевича, Г. Іванця на видання творів І. Франка, Т. Шевченка, “Антологію римської поезії” тощо. В окремому розділі опубліковано хроніку […]...
- Кирило-Мефодіївське братство, або Українсько-Слов’янське товариство Св. Кирила й Мефодія Кирило-Мефодіївське братство, або Українсько-Слов’янське товариство Св. Кирила й Мефодія – таємна політична антицаристська організація, виникла у Києві в середовищі національно свідомої української інтелігенції у грудні 1845 – січні 1846, проіснувала до березня 1847. Попередником К.-М. б. був київський гурток 1843-45 (П. Куліш,, О. Навроцький, О. Маркович, Д. Пильчиков, В. Білозерський, М. Гулак, М. Костомаров та […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
- Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних відомостей та дитячого читання. Тут друкувалися статті з історії України та Росії, етнографічні матеріали (Г. Успенський, О. Льовшин, І. Вернет, […]...
- СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН (р. і м. нар. невід. – 1772 р., м. Київ) – церковний та освітній діяч. Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був Симон Тодорський. У 1745 р. – професор поетики, а згодом – професор філософії Києво-Могилянської академії. У 1747 р. за викликом Синоду виїхав до Петербурга з дорученням перевірити правильність перекладу […]...
- Правда “Правда” – журнал, виходив у Львові (1867-98) з певними перервами, представляв ідеологію народовського руху, постаючи як “письмо наукове і літературне” або як “місячник політики, науки і письменства”. Спершу (1867-70) його редакцію очолювали Л. Лукашевич, І. Микита й А. Вахнянин, а до складу входили Є. Згарський, М. Коссак, В. Лучаківський, О. Партицький, К. Сушкевич. Хоч вони […]...
- Наше слово “Наше слово” – український тижневик, який виходить у Польщі з 1956 як орган. Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ). Основний напрям “Н. с.” – висвітлення культурного життя українців у Польщі. Щотижневик подавав інформаційні матеріали про радянську Україну, культурні та літературні події. Незважаючи на утиски цензури, “Н. с.” намагалося впливати на збереження українцями Польщі їхньої національної тотожності. Від […]...
- Розвага “Розвага” – “часопис для полонених українців-воїнів” царської армії, які перебували в австрійському військовому таборі у Фрайштаті. Виходив у 1915-17. Видавець – гурток прихильників “Союзу визволення України”. Часопис передруковував твори Т. Шевченка (“Заповіт”), Ю. Федьковича (“Дезертир”), О. Колесси (“Смерть гетьмана Павлюка”), Б. Лепкого (“На святвечір”), В. Самійленка (“На печі”) та ін. Номер за 15 серпня 1916 […]...
- УНІЯ УНІЯ – церковне об’єднанім української православної церкви з римо – католицькою при єдності віри в різнорідності обрядів. Відомо кілька спроб такого об’єднання; вперше за Данила Галицького 1253 р. з наданням Данилу корони, за що просилося від Заходу військової допомоги проти татар. Але, не одержавши її, Данило порвав із Римом. Удруге підписав унію в 1439 р. […]...
- Світ “Світ” – літературно-науковий тижневик, виходив у Львові протягом 1906-07. Видавець В. Будзиновський. Редакційна колегія: В. Бірчак, П. Карманський, О. Луцький, М. Яцків (1906), далі редагував В. Будзиновський. Спершу був органом угруповання “Молода муза”, пропагував теорію високого мистецтва, основне місце в ньому займали твори Ольги Кобилянської, П. Карманського, О. Луцького, Б. Лепкого, В. Пачовського, М. Яцківа, […]...
- ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів “Отечественнне записки”, “Современник”, “Вестник Европы”. Автор близько 1200 праць з історії давньої і пової російської літератури, історії суспільної думки, слов’янських […]...
- На основі яких ознак розрізняють епос, лірику і драму? У художній літературі розрізняють три способи відображення життя, або три роди: епос, лірику і драму. Кожен з цих родів має свої характерні ознаки. Так, в епічних творах зображуються повнокровні людські характери і різноманітні події, через які вони розкриваються. Ці події організовуються в сюжетну систему. Тип оповіді – об’єктивна розповідь, яка інколи порушується авторським коментарем у […]...
- ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ середини – другої половини XIX ст. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ XIX ст. Замайорить колись крилатий стяг поезій над сивим черепом нездарного ума. П. Верлен Різні роди й навіть жанри літератури мають “свою історію”, періоди розквіту й занепаду. Так, доба романтизму була епохою бурхливого розквіту лірики (Дж. […]...
- Молодик “Молодик” (“Молодикъ”) – український літературно-художній та історико-науковий альманах, який видавав І. Бецький за допомогою Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, В. Каразіна в Харкові (дві частини у 1843 та одну в 1844) і Петербурзі (остання, четверта частина, 1844). Відповідно до наміру видавця “поєднати літературну Росію з чудовими українськими письменниками” зміст першої і четвертої книг альманаху становили переважно […]...
- Колаж Колаж (фр. collage – наклеювання) – прийом, запроваджений у малярстві за часів кубізму, закріплений та урізноманітнений дадаїстами, за яким на певну основу наклеювалися всілякі матеріали, відмінні за кольором та фактурою (П. Шкассо, Ж. Врак, К. Швіттерс та ін.). Техніка К. поширювалась і в поезії, зокрема таких авангардистів, як Г. Аполлінер, Б. Сандрар та ін., які […]...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
- ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ (псевд. і крипт. – В., Глаголь, Черкасин, Г-ко, В. Г. та ін.; 13.01.1853; с. Ярошівка, тепер Українське Талаліївського р-ну Чернігівської обл. – 27.04.1907, Петербург, похований у Ярошівці) – літературний критик, мистецтвознавець та етнограф. Походив з відомого старшинського роду. Навчався в Ніжинському ліцеї та Сорбонні. Зазнав впливу французького теоретика літератури і мистецтвознавця І. Тена. […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- Лицарі (за народними легендами про козаків) Доба козацтва – найвиразніша сторінка в історії розвитку нашого народу. Як засвідчує народний переказ “Козацьке жило”, жили козаки напрочуд просто. Все їхнє багатство складалося з шаблі-сестриці, братнього куреня й ікони. Але які вони були гостинні! У козацькому курені завжди знаходилося місце на лаві й за столом для подорожнього. Козаки були справжніми лицарями. їхня вірність, взаємодопомога, […]...
- На переломі “На переломі” – журнал політики, літератури та мистецтва, який виходив у Відні 1920. Виражав громадсько-політичну думку української еміграції, яка протягом 1917-20 була тісно пов’язана з національно-визвольними рухами в Україні та за її межами. Об’єднував політиків, вчених, письменників, які опинилися в еміграції, зокрема в Австрії. Головна роль у його виданні належить Олександру Олесеві, який не лише […]...
- Русалка “Русалка” – тижнева літературна газета, що видавалась у Львові з січня по квітень 1866 (вийшло 12 номерів) за редакцією сина М. Шашкевича – Володимира. Одне з центральних місць газета відвела матеріалам, присвяченим пам’яті Т. Шевченка: поезії В. Шашкевича і К. Климковича “Тарасові на вічную пам’ять”, О. Кониського “Пам’яті великих. В роковини смерті Т. Шевченка”, різноманітна […]...
- АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ (псевд. і крипт. Андыбер, Дон-Кихот Не-Ламанчский, Каневский А., Канівець Ол., Канівський та ін.; 28.03.1845, Канів, тепер Черкаської обл. – 22.07.1902, Київ) – історик, фольклорист, літератор, педагог, громадсько-культурний діяч. Брат М. О. Андрієвського. Народився в сім’ї вчителя Канівського повітового дворянського училища. Після закінчення Київської гімназії навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, де в той […]...
- Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст Компіляції літописні козацької тематики XVII-XVIII ст. – група літописів, укладених упродовж XVII-XVIII ст., в яких значну увагу звернуто на описи історії козацтва в Україні. Вони складають потужне літературне тло козацьких літописів Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка, “Історії русів”, розвиваючи героїко-патріотичну тематику, ідею розбудови та збереження державності в Україні. Основні мотиви К. л. – боротьба козацтва […]...
- СРЕЗНЕВСЬКИЙ ІЗМАЇЛ СРЕЗНЕВСЬКИЙ ІЗМАЇЛ (13 06.1812, Ярославль – 21.02.1880, Петербург; псевд. і крипт. – А. Погорельцев, Антон Келеберда, “И” та ін.) – поет, прозаїк, лексикограф, етнограф, слов’янознавець. Народився в сім’ї російського професора словесності. Дитинство і юність минули в Харкові. Закінчив пансіон і Харківський університет (1829). Ще студентом захопився козацтвом, фольклором. 1835 р. склав іспит на магістра політичної […]...