Астролог скорочено – Юрій Андрухович

У нього палка потреба, шматочок неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч із ними “ахи”, Коли роззявлять на площі Голодні роти бідолахи. Земля собі пілігримить, Кружляє собі й кружляє, А хтось нові пелерини На осінь собі замовляє – А він живе на горищі (там зимно, там вітер свище), Але насправді з горища Небесна ковбаня ближча.

У нього маєтків немає – Згори в декольте заглядає, А в місті вічність минає Не так, як він загадає. […] І взявши голову в руки, Він крикне собі з розпуки: “Чого я марную роки?! Візьму попід руку Юзьку, Піду в пивничку на Руську, Забуду святі мороки! Забуду святі мороки…”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Астролог скорочено – Юрій Андрухович