Атеїзм у літературі
Атеїзм у літературі (грецьк. а – без, teas – Бог) – світогляд, який не визнає Бога і віри в Бога та релігії. Теоретичною основою А. є філософія матеріалізму. Оскільки вчення матеріалізму пройшло різні етапи розвитку (наївний матеріалізм, метафізичний матеріалізм, діалектичний Матеріалізм тощо), то й А. також еволюціонував.
Виділяють А. Демокріта, Епікура, Лукреція (античність), європейських філософів-матеріалістів (Б. Спіноза, Ф. Бекон, Т. Гобс, Дж. Локк); раціоналістів-просвітителів XVTII-XIX ст. (П. Гольбах, К.-А. Гельвецій, Д. Дідро, Л. Фейербах),
Бєлінський, М. Чернишевський, М. Добролюбов), войовничий атеїзм марксизму-ленінізму. Світогляд А. так чи інакше на всіх його етапах позначався на художній літературі, передусім на змісті творів. У радянському літературознавстві постійно розроблялася проблема “атеїстичних поглядів” письменників, “атеїзму літератури”. При цьому часто сплутувалися такі аспекти ширшої проблеми, як “Бог і духовна культура”, “Церква і література”, “віра і література”, “працівники культу і література” тощо.
Поширені в художній літературі світу “антиклерикальні
Related posts:
- Домисел (вимисел) у літературі Домисел (вимисел) у літературі – народжена творчою уявою письменника, художньо трансформована дійсність. Д. – дофантазовування, додавання до того, що насправді існувало чи існує, чому є документальне чи якесь інше підтвердження; він полягає в художній трансформації письменником відомого факту через діалог, пейзаж, портретну характеристику тощо. Д., будучи допоміжним інструментом, стосується деталей, штрихів, на відміну від вимислу […]...
- Ілюстративність у літературі Ілюстративність у літературі (лат. illustro – освітлюю, роз’яснюю) – надужиття в художній літературі зображально-описовими елементами, які покликані унаочнювати, конкретизувати певну думку, ідеологічну доктрину чи партійну програму. І. – своєрідний прояв белетризації, тенденційності літератури. У 50-60-ті XX ст. широко побутував термін “лакувальна література” для означення творів, які прикрашували соціалістичну реальність, видавали бажане за дійсне. Проти І. […]...
- Твір по літературі Святе Письмо в українській літературі Біблія – це унікальна книга Божих одкровень, що передавалася протягом багатьох віків від одного покоління до іншого. Це зібрання книг, написаних пророками у різні роки, надихало багатьох митців на створення шедеврів у мистецтві. Захоплення Біблією не оминуло і класиків української літератури, хоча протягом багатьох десятиліть радянські дослідники старанно доводили думку про войовничий атеїзм наших письменників. […]...
- Прогрес (Поступ) у літературі Прогрес (Поступ) у літературі (лат. progressus – поступальний рух) – одне із загальносоціологічних понять, яке використовується в традиційному літературознавстві для характеристики історико-літературнрго процесу. П. у л. – це зміни предметів і явищ, які полягають в їх висхідному русі від нижчого до вищого, від менш до більш досконалого. П. у л. супроводжується регресом – рухом у […]...
- Нові тенденції у світовій літературі 1960-1970-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози, поезії, драматургії, літератури факту та вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики й антиутопії. Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини XX ст УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 32 Тема. Нові тенденції у світовій літературі 1960-1970-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози, поезії, драматургії, літератури факту та вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики й антиутопії. Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини XX ст. Мета: ознайомити […]...
- Завбачення в літературі Завбачення в літературі – здійснення прогностичної функції художньої творчості. Приклади передбачення митцями майбутніх подій, відкриттів чи тенденцій розвитку (від чобіт-скороходів до швидкісних потягів), які беруться з фольклору, пригодницько-фантастичної, аналітико-реалістичної літератури, свідчать лише про те, що в художньообразному мисленні письменників так чи інакше відбивається здатність людини виходити бодай у мріях поза межі видимого. Пізнання невіддільне від […]...
- Інтелектуалізм у літературі Інтелектуалізм у літературі (лат. intellectus – розум, пізнання, intellectualis – розумовий, розсудливий) – умовна назва стильової домінанти твору або літературної течії, пов’язаної з відчутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Якщо виходити з єдності емоційної та інтелектуальної сфер духов-ного світу людини, то І. не має аксіологічного статусу, є диференційною ознакою певного типу людини, […]...
- Основні теоретико-літературні поняття в українській літературі Література – різновид мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах, створює нову художню реальність за законами краси; результат творчого процесу автора, зафіксований у відповідному тексті. Письменник, стаючи автором твору, перевтілюється в таку особистість, яка добирає образи, творить предметний світ за власними законами, згідно з якими представляє читачеві ідеальне послання-висловлювання. Художній твір виникає як результат співтворчості […]...
- Сентименталізм Сентименталізм (від фр. sentiment – почуття, чуттєвість, чутливість) – напрям в літературі та мистецтві другої половини XVIII ст., що утверджує чуттєвість в художній творчості на противагу раціоналізму, класицизму та культу розуму епохи Просвітництва. Сентименталізм дістав свою назву за твором англійського письменника Л. Стерна “Сентиментальна подорож…” (1768). Сентиментальна література звертається до почуття, її героєм є переважно […]...
- Культ особистості в сучасній літературі Це було, коли посміхався тільки мертвий, спокою радий. А. А. Ахматова Переосмислення періоду культу особистості намітилося в літературі на початку 60-х років. Виходять “Дві зими й три літа” Ф. Абрамова, “Звична справа” В. Белова. Випереджаючи суспільну свідомість, вони свідчили про щире положення справ у нашім суспільстві кінця 40-х – початку 50-х років, про деформацію соціальних […]...
- Символи XX століття у літературі На зламі віків відбулися певні зміни особистості н її внутрішнього світу. За Юрієм Липою, дух XIX століття передає літера “П”: позитивізм (самовпевненість, раціоналізм, пізнаванність світу), посада, прагматизм (вага людських зусиль). На думку Миколи Хвильового, символ XX століття – літера “М”: мисль, м’ятеж, Марія. Для цього часу характерне торжество інтуїції, підсвідомого начала в творчості. Митці XX […]...
- Єдність змісту і ферми в художній літературі Єдність змісту і ферми в художній літературі – твердження аксіоматичного характеру, яке характеризує структуру, цілісність завершеного твору і водночас виступає принципом його аналізу, критерієм естетичної оцінки. Така поліфункціональність Є. з. і ф. зумовлюється тим, що категорії змісту і форми є загальнофілософськими, виражають взаємозалежність, діалектику будь-якого явища, процесу, предмета. В історії естетичної думки залишилося чимало праць […]...
- Традиції і новаторство в літературі Традиції і новаторство в літературі – взаємопов’язані поняття, які характеризують вузлові моменти літературної спадкоємності, історико-літературного процесу. Традиція (лат. traditio – передача) в будь-якій сфері людської діяльності – те, що у формі усталених звичаїв, норм, порядків передається з покоління в покоління. У художній літературі в процесі тривалого П розвитку традиційними стають деякі теми, мотиви, ідеї, образи, […]...
- Художня деталь в літературі Художня деталь – засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція. Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у сконцентрованому, спресованому вигляді економно і з великою експресивністю дає змогу виразити авторську ідею твору. Художня […]...
- Біблійні сюжети й мотиви в українській літературі Біблія суттєво вплинула на розвиток усієї української літератури. Християнська віра вже до кінця І століття здобула багато прихильників у світі. У багатьох європейських країнах були засновані християнські громади. Піз – І ніше вони були засновані в Малій Азії, Північній Африці, а згодом Христове І вчення розповсюдилося по всьому світу. Біблія стала яайпопулярнішою книгою І і […]...
- Неокласицизм та неокласики в українській літературі Неокласики – група українських поетів та письменників-модерністів початку XX століття. На відміну від інших груп, “неокласики” не дбали про своє організаційне оформлення й не виступали з ідейно-естетичними маніфестами. Проте їхня присутність у літературному житті була досить вагомою, що позначилося не лише на творчому рівні, а й під час літературних дискусій 1925-1928 рр. Неокласицизм (з грецької […]...
- Інтернаціоналізм у літературі Інтернаціоналізм у літературі (лат. inter – між, natio – народ) – одна з форм міжнаціональних літературних зв’язків. її природність зумовлена міграційними процесами народів світу і взаємовпливами в культурі. І. Франко у статті “Інтернаціоналізм і націоналізм у сучасних літературах” (1898) показав діалектичну взаємозумовленість засвоєння кожною національною літературою елементів чужомовних літератур згідно з власними духовними потребами, але […]...
- “Релігійний світогляд” Світогляд людини – це комплекс її поглядів на природу речей, на навколишній світ і на власне місце в ньому. Від світогляду залежить дуже багато: те, що людина робить, те, як вона живе. У більшості сучасних людей всі погляди зводяться до бажання отримувати задоволення, споживати фізичне благо і задовольняти свою плоть. Тим не менш, не зайвим […]...
- Твір на тему: “Релігійний світогляд” Світогляд людини – це комплекс її поглядів на природу речей, на навколишній світ і на власне місце в ньому. Від світогляду залежить дуже багато: те, що людина робить, те, як вона живе. У більшості сучасних людей всі погляди зводяться до бажання отримувати задоволення, споживати фізичне благо і задовольняти свою плоть. Тим не менш, не зайвим […]...
- Художньо-естетичні пошуки у зарубіжній літературі другої половини XX століття У XІX столітті продовжується розквіт літератури та музики, їх питома вага у культурі епохи надзвичайно велика. У літературі розвивається роман з його здатністю до широкого охоплення життя суспільства, і його точністю психологічного аналізу; специфічні художні можливості роману виявилися особливо співзвучними естетичним вимогам часу. Роман стає провідним жанром літератури XІX століття. Творчість Гете, Бальзака, Флобера, Мопассана, […]...
- Запозичення у літературі Запозичення у літературі – використання певним автором уже відомих мотивів, сюжетів, образів, ідей, художніх засобів та прийомів з інших фольклорних, міфологічних чи літературних джерел. Одним з прикладів аргументації 3. є наявність вічних тем та вічних образів (Прометей, Дон Жуан, любов, ненависть, правда тощо), біблійних та євангелійних сюжетів. Почасти 3. реалізується через переспіви, стилізацію, аплікацію, пародію, […]...
- Позасюжетні елементи в літературі Крім Сюжету, в композиції твору існують ще й так звані Позасюжетні елементи, які часто бувають не менш, а то і більш важливі, ніж сам сюжет. Якщо сюжет твору – це динамічна сторона його композиції, то позасюжетні елементи – статична; позасюжетний називаються такі елементи, що не просувають дії вперед, під час яких нічого не трапляється, а […]...
- Мій ідеал прекрасного в житті та літературі Інколи здасться, що ми все далі й далі від своєї душі, від високих поривань і мрій. Але невже ми завжди такими були, і хіба всі ми такі? Невже в нашому житті немає місця прекрасному? А як же диво народження нової людини, щастя материнства, любов до батьків? Невже такі поняття, як жіноча вірність, віра в Бога […]...
- Постмодернізм в українській літературі Сучасні літературознавці (Тамара Гундорова, Соломія Павличко, Дмитро Наливайко, Роксана Харчук) літературний процес кінця ХІХ-ХХ ст. умовно поділяють на два етапи: епоха модернізму: кінець XIX – перша половина й середина XX сг.; епоха постмодернізму: 80-90 роки XX ст. – поч. XXI ст. Постмодернізм (лат. post – за, після, далі; франц. modeme – сучасний, новітній) як літературна […]...
- Поетичний синтаксис в українській літературі Одиницею мови в синтаксисі є речення. Існують головні засоби синтаксичної організації мови, що надають їй емоційної виразності: граматичне оформлення речень; порядок слів у реченні; оформлення інтонації речень. Їх прийнято називати Фігурами: Інверсія (лат. “перестановка”) – це незвичайний порядок слів у реченні, необхідний для підкреслення слова або слів, на які падає логічний наголос; Анафора (тр. “віднесення […]...
- Реформація в літературі Потреба в розвитку продуктивних сил дає поштовх досвідченому пізнанню природи, а потреба у вільній праці незалежного працівника породжує нові подання про людину, його волі й достоїнствах. Удосконалювання знарядь праці й спеціалізація вели до зародження безлічі поселень і міст, які швидко росли й розвивалися, поступово звільняючись від гніта феодалів, ставали незалежними Духовне життя того часу визначала […]...
- Ліро-епічні твори в ураїнській літературі Поряд з епосом, лірикою та драмою в літературі доволі часто трапляються твори, у яких поєднуються особливості епічного, ліричного та драматичного родів літератури і суміжних сфер суспільної діяльності людини, зокрема науки та публіцистики. Найчастіше відбувається поєднання епічного й ліричного начал. Такого роду твори належать до Ліро-епосу. Ліро-епічний твір – це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються […]...
- Художній час і простір літератури реалізму – ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ Художній час і простір літератури реалізму Одним з улюблених у художній системі романтизму був мотив утечі героя від сірої буденності. Куди ж цей герой “утікав”? Передовсім це могли бути якісь далекі екзотичні краї. Наприклад, у Джорджа Байрона – це місця “паломництва” Чайльд-Гарольда або вигадані східні краї, де […]...
- Екзистенціалізм у літературі Екзистенціалізм у літературі (лат. existentia – існування)-^ течія, що виникла після 1-ої світової війни, сформувалася в 30-40-ві, найбільшого розвитку досягла в 50-60-ті XX ст. Джерела її містилися у працях німецького мислителя XIX ст, Е.-С. К’еркегора, який вперше сформулював антитезу “екзистенції” та “системи” (гегелівського панлогізму). Сформувалася в працях німецьких (М. Хайдеггер, 1889-1976; К. Ясперс, .1883-1969) та […]...
- “Роль інакомовлення в літературі 20 століття” Інакомовлення – це втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. Більше, ніж у будь-якому іншому жанрі, алегорія є засобом художнього розкриття явищ у байці. Інакомовлення представляє особливий інтерес у тому випадку, якщо воно розглядається не тільки як локальна фігура або прийом, а як і цікава можливість використати його для побудування літературного чи мистецького твору взагалі. […]...
- Вияв постмодернізму в українській літературі останнього часу. Сучасні часописи та альманахи Кінець XX ст. низкою дослідників культури визначається як епоха постмодернізму або постмодерну. Постмодерн – широка культурна течія, що охоплює філософію, естетику, літературу, мистецтво, гуманітарні науки. Терміном “постмодернізм” користуються під час аналізу явищ культури, що виникли після модернізму (звідси и назва) і внаслідок розвитку модернізму. Світ уявляється постмодернізму складним, хаотичним, багатоманітним, тому кращий спосіб його засвоєння […]...
- Тенденційність у літературі Тенденційність у літературі (лат. tendentia, від tendo – прагну, прямую) – ідейна спрямованість літературно-художніх творів, яку письменник свідомо втілює в систему створених для цього образів. Соціальна та національна заангажованість є конкретними проявами Т., яка випливає з аксіологічної (ціннісної) природи мистецтва. Отже, проблемою для дослідника не є визнання або невизнання Т., а спосіб її художньої реалізації. […]...
- Епічні твори в українській літературі Епос – художнє відтворення зовнішнього стосовно письменника світу, розгорнуте в часі й просторі. Епічними називають твори, у яких письменник в описово-розповідній формі змальовує події, людей та їхні вчинки. Епічні жанри групують за ознакою обсягу їхньої тематики, тобто більшої чи меншої повноти охоплення дійсності. Залежно від масштабів зображення подій і доль розрізняють Три групи епічних жанрів: […]...
- ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ст. РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ ЧАСТИНА ПЕРША З літератури реалізму ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ст. РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ У XIX ст. в Європі та США була створена напрочуд розмаїта література, яка значно збагатила духовну й художню культуру людства. Основними її напрямами чи, точніше, системами художньої творчості були романтизм і реалізм. Літературу романтизму ви вивчали в 9-му класі, […]...
- Ліричні твори в українській літературі Лірика – один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, у якому у формі переживань осмислюється сутність людського буття. В основі ліричного твору – думки і переживання ліричного героя. Ліричний герой – суб’єкт висловлювання в ліричному творі, своєрідний персонаж лірики. “Ліричний герой” – це образ, що виникає в уяві читача […]...
- Суб’єкт у літературі Суб’єкт у літературі – літературний суб’єкт, наратор (оповідач, розповідач), ліричний суб’єкт або персонаж. С ул. характеризують: 1) він створений письменником згідно з вимогами літературного роду і жанру, а також відповідно до авторських естетичних засад; 2) складає певний аспект твору – основний чи другорядний, – де вступає у зв’язок з іншими його складниками; 3) побутує у […]...
- Значення творчості М. Горького у світовій літературі Велич і світове значення творчості Горького полягає в тому, що, виступивши в епоху краху капіталізму, художник висловив у своєму мистецтві ідеї, почуття і прагнення російського пролетаріату, відбив його суспільну практику, віддав свої сили підготовки першої у світі соціалістичної революції, а після її перемоги – творення комуністичного суспільства і нової радянської культури. Творчість Горького вже з […]...
- Футуризм – авангардний напрям у літературі й мистецтві Футуризм – авангардний напрям у літературі й мистецтві, що розвинувся на початку XX століття в основному в Італії й Росії. У живописі й скульптурі італійській футуризм став предтечею багатьох наступних художніх відкриттів і течій. Так, Боччоні, який використовував у своїй роботі одразу кілька матеріалів (скло, дерево, картон, залізо, шкіру, одяг, дзеркала, електричні лампочки й т. […]...
- Експеримент Експеримент (лат. experimentum, від ехреrіоr – випробовую) – один із методів духовного освоєння світу і людської діяльності, що грунтується на дослідах, випробовуванні, моделюванні тощо. 3. такого погляду новаторську творчість письменника, який свідомо задається метою видозмінювати наявні жанрові структури, збагачувати зображально-виражальні засоби, називають художнім Е. (експериментальний роман, білі сонети, фігурні вірші, предметно-візуальна поезія і та ін.). […]...
- Розкрийте романтичні й реалістичні тенденції в літературі першої третини XІX ст. (на прикладі вивчених творів) Перша третина XІX ст. в європейській літературі характеризується стримким розвитком нових літературних явищ. На початок століття припадає розквіт в Європі такого літературного напряму, як романтизм. Центральним об’єктом у романтичних творах стала людина, її особистість, самоцінність, індивідуальність. Романтики, на відміну від просвітників, проголосили культ не розуму, а почуттів людини, культ пристрастей, уяви и фантазії. Героями романтичних […]...