Азазелло – один з підручних Воланда

Related posts:

1. Майстер і Маргарита характеристика образу Азазелло Азазелло – один з підручних Воланда; маленька широкоплеча людина з вогняно-рудим волоссям, іклом, що стирчить з рота, кігтями на руках і гугнявим голосом. Ім’я персонажа нагадує про демона іудейської міфології Азезеле, що мешкає в пустелі; це одно з традиційних іменувань біса; у романі Булгакова спожите в итальянизированной формі. Образ А. відмічений відомою брутальністю – він […]...
2. Азазелло “страшна помста” Воланда Абадонна персоніфікує смерть, Воланд – суд. Азазелло служить двом дияволам, що персоніфікують суд і смерть. Він – кат, що не цікавиться добром і злом, правом і насильством – був би вирок… У сплетенні фаустианских алюзій він не тільки одна з іпостасей Мефистофеля; він ще відповідає катові, що стратив Гретхен, – але ж вона тому й […]...
3. Звита Воланда Їх усього четверо. “Я ворог таких більших компаній!” – як говорив Мефистофель. Три демони-чоловіки й служниця, відьма Гелла. Тут черговий перевертиш: ці слуги прийшли в роман знов-таки з “Фауста”: “троє сильних”, силачі-найманці Рауфебольд, Габебальд і Гальтефест, і при них маркітантка Айлебойта служать Мефистофелю за гроші – частку військового або піратського видобутку Трійка “сильних” у Булгакова […]...
4. Майстер і Маргарита характеристика образу Воланда Воланд – персонаж, що утілює нескінченний і незбагненний універсум в єдності нерозривних протилежностей, перебуває “по той бік добра і зла” і віддає перевагу справедливості над милосердям. Ср. монументальний істинний “вигляд” В., що приймається їм у фіналі : “Маргарита не могла б сказати, з чого зроблений привід його коня, і думала, що можливо, що це місячні […]...
5. Образ Воланда в романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” 1. Булгаковський образ Воланда і його місце в літературі. 2. Життя Москви 30-х років, обивателі в романі. 3. Ідейно-художня роль сил зла в романі “Майстер і Маргарита”. Він ледь самого мене не звів з розуму, доводячи мені, що мене немає! Але ви-те вірите, що це дійсно я? М. А. Булгаков Воланд – сама загадкова фігура […]...
6. Образи Воланда та його почту (за твором М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) Твір “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков писав більше десяти років, декілька разів змінював задум, але відомо, що в першому варіанті в центрі роману був Воланд – уособлення містичного шару твору. Волана – повелитель тіней, злий дух, йому і його почту належить фантастичний світ, чистилище, де спокутує свій гріх Понтій Пілат. Сучасність, у яку увірвалися Воланд […]...
7. Образи Воланда і його свити Михайло Опанасович Булгаков – видатний російський письменник-сатирик, автор відомих романів “Белая гвардия”, “Жизнь господина де Мольера”, містичної меніппеї “Мастер и Маргарита”, сатиричних повістей “Собачье сердце”, “Роковые яйца”. Він автор п’єс, що не сходять з підмостків сцен провідних театрів світу, – “Дни Турбиних”, “Зойкина квартира”, “Бег”. У його численних оповіданнях, фейлетонах, нарисах відбилася драматична епоха російської […]...
8. Порівняння образів Воланда й Мефистофеля Дивовижна трансформація! Іграшка демонів нижчого рангу перетворилася в головний інструмент владики всіх демонів… Символічна зміна функцій і значень речей – постійний прийом Булгакова в “Майстру”. Примус, побутовий прилад, що ревів у кожній московській кухні 30-х років, стає іграшкою Бегемота, демона, кота – а кішка є символ будинку. Скромний домашній роботяга обертається іграшкою – але демонічної, […]...
9. Новаторсьний характер зображення Булгаковим Воланда – героя роману “Майстер і Маргарита” Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. Ф. КАФКА, ДЖ. ДЖОЙС, М. БУЛГАКОВ Новаторсьний характер зображення Булгаковим Воланда – героя роману “Майстер і Маргарита” Воланд, герой роману Булгакова, – представник сил зла, очолює світ потойбічних злих сил. Автор називає його “князем темряви”, “духом зла”, “повелителем тіней”. У героя є багато чого від Мефістофеля – […]...
10. Один адресат і один герой – Україна у творчості Є. Маланюка Євген Маланюк, на жаль, так мало знаний в Україні, – одна з небагатьох найяскравіших постатей і безумовний класик української емігрантської літератури XX століття. Знаний у її колах як поет і есеїст, він усією своєю творчістю був спрямований на батьківщину. Духовно поет ніколи не полишав Україну, не зраджував їй під тиском соціальних чинників. Найголовнішою, стрижневою для […]...
11. Майстер і Маргарита характеристика образу Майстра Майстер – безіменний головний герой роману. У клініці Стравінського після зникнення М. залишається лише його “мертва кличка: “Номер сто вісімнадцятий з першого корпусу”. Прізвисько “майстер” дано героєві Маргаритою і аналогічно традиційним іменуванням “метр”, “маестро”; воно співвідносить персонажа як з середньовічною літературною традицією, так і з масонським ритуалом. Асоціації з гетевским Фаустом(по аналогії з Воландом-“Мефистофелем” і […]...
12. Вічна боротьба добра в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Вічна боротьба добра в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Прояви сил зла в романі дуже схожі. Воланд з’являється в “дорогому костюмі, у закордонних, в колір костюма, туфлях. Навіть обличчя в нього було дуже дивне: “Праве око чорний, лівий зелений. Брови чорні, але одна вища за другу “. В образі Понтія Пілата втілено внутрішня боротьба […]...
13. Один день і ціле життя російської людини в повісті А. И. Солженицына “Один день Івана Денисовича” На дню в нього видалося сьогодні багато удач… А. Солженицын. Один день Івана Денисовича Повість А. И. Солженицына “Один день Івана Денисовича” була написана в 1959 році за дивно короткий строк – сорок днів. Це перше, “дебютне” виступ письменника в пресі відразу привернуло увагу читачів і критиків до добутку й самого автора, стало подією суспільно-політичним. […]...
14. “Выхожу один я на дорогу!” Мої роздуми про поезію М. Лєрмонтова Вірш “Выхожу один я на дорогу”, написаний Лєрмонтовим в останній рік життя, міг би бути епіграфом до всієї творчості поета. Коли читаєш ці рядки, складається таке враження, що разом із поетом проходиш ще раз “кремнистьій путь” його творчого життя – від початку і до кінця, де він завжди сам-один, знемагає від туги і страждань, все […]...
15. Майстер і Маргарита характеристика образу Бегемота Бегемот – один з підручних Воланда, що з’являється в образі величезного чорного кота. У Біблії бегемот наводиться як приклад незбагненності божественного творіння; в той же час Бегемот – одно з традиційних найменувань демона, прибічника сатани. Б. у романі Булгакова комічно поєднує схильність до філософствування і “інтелігентні” звички з шахраюватістю і агресивністю. Уперше він виникає в […]...
16. Фантастичні образи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” І. “Майстер і Маргарита” – роман М. Булгакова, що вимагає від читача виходу за межі повсякденних естетичних уявлень. ІІ. Воланд – головний фантастичний образ роману. 1. Сатанізм Воланда (зовнішня подібність до Мефістофеля; ім’я “Воланд” – одне з імен диявола у “Фаусті”; всемогутність героя в покаранні одних і заохоченні інших персонажів роману). 2. Чому Воланд виконує […]...
17. Тема добра і зла в романі “Майстер і Маргарита” Боротьба добра і зла – центральна тема у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”. У творі дні далекого минулого дуже тісно пов’язані з днями тогочасної Москви. Прояви сил зла у романі дуже схожі. Воланд з’являється в “дорогом сером костюме, в заграничных, в цвет костюма, туфлях”. Навіть обличчя у нього було дуже дивне: “Правий глаз черный, […]...
18. Г. Косинка – один з найкращих українських новелістів XX ст Григорій Михайлович Стрілець (справжнє прізвище письменника) народився 29 листопада 1899 р. в с. Щербанівці на Київщині в бідній селянській родині. 1920 р. вступив до Київського інституту народної освіти (КІНО), який згодом довелося залишити через матеріальну скруту. Його новели з’являлися на сторінках багатьох часописів, а 1922 р. вийшла його перша збірка “На золотих богів”. Г. Косинка […]...
19. Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний (Понирев Іван Миколайович, Іван, Иванушка)- поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок (порівн.: Иванушка-Дурачок). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав […]...
20. “Броджу один як відчужений” (Мотив самітності у творчості М. Ю. Лермонтова) 1. Щоденник душі поета. 2. Лицемірна маска суспільства. 3. Замкнуте порочне коло. Ніде не почуваєш так свою самітність як серед людей. Т. Ребрик У сучасників М. Ю. Лермонтова складався досить суперечливий портрет письменника. Однак у нас, на думку И. Л. Андроникова, залишився одне з вірних джерел щиросердечного миру письменника – його збірники віршів Тому уважний […]...
21. І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, […]...
22. Василь Биков – один з найвидатніших сучасних прозаїків Василь Биков – один з найвидатніших сучасних прозаїків, творчість якого належить не лише білоруській, а й світовій літературі. Письменник народився 19 червня 1924 року у с. Бички Ушацького району Вітебської області. До війни вчився у Вітебському художньому училищі, брав участь у Другій світовій війні, був лейтенантом, у тяжких боях за Кіровоград “загинув”, – на монументі […]...
23. Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна? Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. Пізніше – за іншу здобич, за дорогоцінне каміння, перли і золото, за невільників. Потім загарбували території заради корисних копалин, світового панування… Різні часи, різні масштаби, різна зброя (від кам’яної сокири до міжконтинентальної […]...
24. Майстер і Маргарита характеристика образу Гели Гелла – служниця Воланда, відьма-вампір. Шрам на її шиї нагадує про гетевской Гретхен, страченою за дітовбивство, яку Фауст бачить під час Вальпургієвої ночі. Ім’я героїні викликає ряд асоціацій. У грецькій міфології Г. і Фрикс – діти богині хмар Нефелы; рятуючись від загибелі, вони летять в Колхіду на златорунном баранові; Г. гине, впавши у води протоки, […]...
25. Майстер і Маргарита характеристика образу Івана Бездомного Іван Бездомний(Понирев Іван Миколайович, Іван, Іванушка) – поет, потім професор Інституту історії і філософії. В образі персонажа істотний “казковий” початок(ср.: Иванушка-дурник). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальні псевдоніми літераторів 20-х рр. : Бідний, Приблудний, Голодний і т. п.; можливі також алюзії на поета А. Безы-менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав антирелігійну […]...
26. Геніальність – це дев’яносто дев’ять відсотків наполегливості і лише один відсоток таланту (І. Кант) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Геніальність – це дев’яносто дев’ять відсотків наполегливості і лише один відсоток таланту (І. Кант) Пересічні люди впевнені, що генії народжуються дуже рідко, лише один на сто років. Але вчені доводять, що геніальних від природи людей живе дуже багато, тільки ні вони самі, ні ті, хто їх оточує, не здогадуються про це. […]...
27. Чому в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” затверджується, що боягузтво – один із самих головних людських пороків? Роман “Майстер і Маргарита” – головне произведение М. Булгакова. Навряд чи найдеться людина, навіть хорошо знаюча творчість письменника, який би став утверждать, що знайшов ключі до всім загадкам, що таяться в романі. А. Ахматова одна з перших високо оцінила роман “Майстер і Маргарита” і про Булгакова сказала: “Онгений”. Не можна не погодитися з такою характеристикою […]...
28. Табірне життя в повісті А. И. Солженицина “Один день Івана Денисовича” 1. Табір – особливий мир. 2. Шухов – головний герой і оповідач. 3. Способи виживання в таборі. 4. Особливості мови оповідання. Оповідання А. И. Солженицина “Один день Івана Денисовича” побудований на реальних подіях життя самого автора – перебування в екибастузском особливому таборі взимку 1950-1951 років на загальних роботах. Головний герой оповідання Іван Денисович Шухов – […]...
29. Переказ добутку Повість про те, як один мужик двох генералів прокормив Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Два генерали раптово опинилися на незаселеному острові. Їхні розмови й безглузді справи. 2. Генерали знайшли мужика, що став їх обслуговувати. 3. Мужик будує човен і доставляє генералів назад у Петербург. Переказ Два генерали опинилися на незаселеному острові. “Служили генерали все життя в якійсь реєстратурі; там народилися, виховали й зостарилися, отже, нічого не […]...
30. Образ мужика в казці М. Е. Салтикова-Щедріна “Як один мужик двох генералів прокормив” 1. Штрихи до портрета генералів. 2. Російський богатир. 3. Кмітливість і спритність мужика. 4. Наслідку кріпосного права. Чеснота бідняка – щиросердечна щедрість. А. Камю Казки ми знаємо з дитинства, добрі й повчальні, забавні й страшні. Всіх їх поєднує одне: добро неодмінно повинне перемагати зло. Адже без цього не може обійтися жодна казка Такі чарівні добутки […]...
31. Проблема російського національного характеру в контексті трагічної епохи (по повісті А. Солженицина “Один день Івана Денисовича”) Кожний народ, як і окремо взята людина, обладає своїм характером. Російський національний характер сформувався в процесі мирної праці землепашца, освоєння нових земель дослідником, захисту своєї Батьківщини воїном. У галерею образів щирих російських характерів ми можемо віднести Євгенія Онєгіна з однойменного роману А. С. Пушкіна, Печорина з “Героя нашого часу” М. Ю. Лермонтова, Андрія Болконского й […]...
32. Смішна невизначеність (про один прийом створення комічного) Перші спроби розсмішити читача в російській художній літературі ставляться до XVIII – початку XIX в. Для цього письменники застосовували зіткнення високої й низької лексики, ненормативне вживання вульгаризмів персонажами, відтворювали ламане мовлення іноземців Н. В. Гоголю належить першість у перекладі засобів і прийомів комічного на якісно новий рівень. Ці засоби сховані, вони зливаються із тлом оповідання […]...
33. Батько Горіо – один із бальзаківсьиих героїв I. Роман “Батько Горіо” – торжество французького реалізму. (Роман був написаний 1834 року після того, як Бальзак вирішив пов’язати між собою всі наступні твори одним або кількома спільними персонажами. Життя Парижа зображене письменником зсередини, без зовнішнього блиску. За словами Вотрена, тут панують “диявольські махінації”. Це життя, як воно є. “Все це не краще від кухні […]...
34. Література як один з найважливіших виявів людської культури Література як один з найважливіших виявів людської культури існує не просто у вигляді окремих літературно-художніх творів, а як форма суспільної свідомості, явище соціально-історичного характеру. У процесі історичного розвитку в соціально-економічному, політичному та культурному житті суспільства відбуваються зміни, що зумовлюють і різноманітні зміни в літературі: оновлюються як принципи відображення життя письменниками, світоглядні та ідеологічні постулати, теми […]...
35. “Ще один епізод Великої Вітчизняної війни” Я хочу поділитися з вами розповіддю про одну давню подію, яка не увійшла в підручники історії, та все одно перетворилася на легенду Великої Вітчизняної війни. Про цю подію я почула від очевидця – Івана Петровича Гурвича, дідуся моєї найкращої подруги Соні. Іван Петрович пройшов усю війну, має багато нагород. Все післявоєнне життя він пропрацював скромним […]...
36. Болеслав Прус один з родоначальників польського критичного Болеслав Прус – літературний псевдонім Олександра Гловацкого, що народилося біля Любліна в сім’ї бедного шляхтича-службовця. Рано втративши батьків, він виховувався в родичів, у тому числі в старшого брата, згодом учасника повстання 1863 р., що зіграв немаловажну роль у формуванні його демократичних переконань. І не випадково юнак, ще будучи гімназистом, також бере участь у повстанні й […]...
37. Один з ранніх поетичних збірників А. А. Вознесенська А. А. Вознесенськ (р. 1933). Один з ранніх поетичних збірників Андрія Андрійовича Вознесенська називалося “Ахиллесово серце” (1966). На його внутрішній обкладинці була зображена кардіограма. Важко уявити собі кращий образ, щоб зрозуміти поета. Ахиллесово, тобто незахищене, уразливе, легко раниме, серце гостро реагує на жорстокість і несправедливість, образи й образи, відгукується на всі прикрості й болю. Вознесенський […]...
38. “Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій”. Роздуми щодо творчості В. Симоненка Творчість В. Симоненка була самобутнім явищем в українській літературі. Його поезії відрізнялися злободенною тематикою, непримиренністю до кривди, справжньою народністю і глибоким патріотизмом. Усі їх об’єднує любов до своєї Батьківщини і народу, прагнення бачити свою Вітчизну вільною, незалежною, бо бачив, як у тенетах бюрократизму, фальші, лжепатріотизму партійних діячів гине Україна, знищується найперша і найголовніша її скарбниця […]...
39. Поема на один із сюжетів “Махабхараты” “Кирата й Арджуна” Під час перебування братьев-пандавов у дванадцятирічному лісовому вигнанні їхня загальна дружина Драупади один раз дорікнула старшого серед братів – Юдхиштхиру в бездіяльності, нерішучості, потуранні обидчикам-кауравам і призвала негайно на них напасти. Із Драупади погодився другий брат – Бхима, однак Юдхиштхира відкидає їхні докори й наполягає – в ім’я чесноти й вірності даному слову – на […]...
40. Виклад сюжету – Один день Івана Денисовича. Повість Селянин і фронтовик Іван Денисович Шухов виявився “державним злочинцем”, “шпигуном” і потрапив в один зі сталінських таборів, подібно мільйонам радянських людей, безвинно засуджених у часи “культу особистості” і масових репресій. Він пішов з будинку 23 червня 1941 р. (на другий день після початку війни з гітлерівською Німеччиною), “…у лютому сорок другого року на Північно-Західному (фронті.) […]...