БАБА
БАБА – одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік).
Богиня життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Культ Б. розвинувся за часів матріархату. Капища Б. містилися на високих горах понад ріками Дніпро, Рось, Тетерів та ін.
На честь Б. приносили жертви (тварин), підтримували жертовний вогонь, влаштовували ритуальні танки чоловіків (мисливців, воїнів). Приблизно в XVI – XV ст. до Р. X. культ Б. переростає в культ БЕРЕГИНІ. (За П. Трощиним).
Сулимівка Київської області) та в скіфських і половецьких “бабах”.
БАГАН – у давніх українців, зокрема у волинян, та в давніх білорусів божество, що дбає про домашню рогату худобу, охороняє її від хвороб, сприяє доброму приплодові. За непошанування його Б. в гніві своєму робить тварин безплідними, насилає падіж. Згідно з повір’ям, Б. сприяв збагаченню селянина (звідси слово багач). Іменеві Б. передувало слово багаття, що означало вогонь як багатство. (За О. Афанасьєвим).
Related posts:
- ВОЛОС (ВЕЛЕС) ВОЛОС (ВЕЛЕС) – бог худоби, чередників та музик. На думку академіка Б. Рибакова, культ походить з палеолітичних часів, коли це божество ототожнювали з ведмедем, якому поклонялися “хоробрі мисливці, одягнуті в шкури тих звірів, на яких полювали”. Лише в бронзовому віці, як довів Б. Рибаков, Волос-Ведмідь стає богом худоби. За легендами, В.- опікун усього тваринного світу, […]...
- ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК) ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)- у давніх українців (згодом – і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали її в білий одяг, клали на голову вінок. Садовили її на дернову лаву, обкладаючи з усіх боків хлібом, сиром, яйцями, глечиками з молоком тощо. Довкола водили хороводи з піснями: “Дай […]...
- СОБАКИ СОБАКИ – священні тварини в давніх українців, найпопулярніші персонажі давньоукраїнської міфології. Міф про С. один з найдавніших. В ньому розповідається про печеру на кам’янистому березі річки, де мешкало плем’я мисливців на мамутів. Одного разу, розповідає міф, коли зимового дня все доросле населення пішло на кількаденне полювання за мамутом, огнищанами в печері лишилися підлітки, діти та […]...
- ЖИЦЕНЬ ЖИЦЕНЬ – бог осені та осінніх робіт у давніх українців (згодом і в білорусів). Зображувався у вигляді низенького, худорлявого чоловіка з суворим виразом обличчя, з трьома очима та розкуйовдженим волоссям на голові. Він ходить, згідно з легендою, нивами та городами і слідкує, чи старанно збирають урожай. Карає ледачих та неохайних. Зерно-падалицю утоплює в землю, щоб […]...
- ОГОНЬ (ВОГОНЬ) ОГОНЬ (ВОГОНЬ). 1. За найстародавнішими космологічними поглядами давніх українців – первісна матерія чоловічої статі, що, поєднавшись з ДАНОЮ, утворила Любов, Землю та всі речі на ній. (За Я. Головацьким). 2. Стихія, що її з давніх-давен українці обожнювали. О. вважався живою, вічно голодною та очищувальною силою. За повір’ям, О. – це багатство, тому не можна було […]...
- Образ героїчної людини в оповіданні М. Горького “Баба Ізергіль” Центральним образом романтичних добутків М. Горького раннього періоду є образ героїчної людини, готового до самовідданого подвигу в ім’я блага народу. До цих добутків ставиться оповідання “Баба Ізергіль”, яким письменник прагнув розбудити в людях діюче відношення до життя. Сюжет побудований на спогадах баби Ізергіль про своє життя й розказаних нею легендах про Лавре й Данко. У […]...
- Образ героїчної людини в оповіданні М. Горького “Баба Изергиль” Центральним образом романтичних добутків М. Горького раннього періоду є образ героїчної людини, готового до самовідданого подвигу в ім’я блага народу. До цих добутків ставиться оповідання “Баба Изергиль”, яким письменник прагнув розбудити в людях діюче відношення до життя. Сюжет побудований на спогадах баби Изергиль про своє життя й розказані його легенди про Лар-Ре й Данко. У […]...
- У чому сенс життя? (по оповіданню М. Горького “Баба Изергиль”) На мій погляд, із всіх ранніх произведений Максима Горького оповідання “Баба Изергиль” самий романтичний і поетичний. Його герої – сміливим, сильні духом люди. На їхньому прикладі письменник міркує про добре й злі, про зміст і мудрість життя. Дуже цікаво й побудова оповідання. Повествование про життя баби Изергиль обрамлено двома легендами – про Ларре й Данко. […]...
- Ларра й Данко в оповіданні М. Горького “Баба Изергиль&;amp;;amp Героями ранніх творів Горького стають люди горді, сильні, сміливі, які поодинці вступають у боротьбу з темними силами. Один з таких добутків – оповідання “Баба Изергиль”. Сюжет побудований на спогадах баби Изергиль про своє життя й розказаних нею легендах про Ларре й Данко. У легенді повествуется про сміливого й гарного юнака Данко, що любить людей більше, […]...
- КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої назви Сонця (у скіфів КОЛО – КЕАЙС). За легендою, К. щороку в найдовшу ніч зими народжує БОЖИЧА – нове Сонце, […]...
- Опис персонажів: Образ героїчної людини в оповіданні “Баба Изергиль&;amp;;amp Центральним образом романтичних добутків М. Горького раннього періоду є образ героїчної людини, готового до самовідданого подвигу в ім’я блага народу. До цих добутків ставиться оповідання “Баба Изергиль”, яким письменник прагнув розбудити в людях діюче відношення кжизни. Сюжет побудований на спогадах баби Изергиль о. свого життя й розказаних нею легендах про Ларре й Данко. У легенді […]...
- Повість-казка. Отфрід Пройслер “Мала Баба Яга” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 3 КЛАС ЦІКАВІ ПРИГОДИ НЕЗВИЧНИХ ГЕРОЇВ Урок 14 Тема. Повість-казка. Отфрід Пройслер “Мала Баба Яга” Мета: навчати учнів самостійно орієнтуватися в структурі художнього твору, називати основні ознаки казки-повісті як жанру; зацікавити змістом казки; вчити сприймати великі за обсягом тексти цілісно; привертати увагу до засобів створення образу; розширювати словниковий запас учнів; розвивати […]...
- ПОЕТИЧНІ КАРТИНИ ЗИМИ. АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК “БАБА ВІХОЛА” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 89. ПОЕТИЧНІ КАРТИНИ ЗИМИ. АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК “БАБА ВІХОЛА” Мета: ознайомити учнів з творчістю Анатолія Камінчука; продовжити формування навичок свідомого, виразного читання віршованих творів; розвивати образне мислення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота […]...
- БАБА ВІХОЛА – АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК “Пригадую себе маленьким, – пише Анатолій Камінчук, – надворі хуга, заметіль, зима. Сиджу біля вікна й розглядаю химерні візерунки на склі, прохукую на шибках прозоре віконечко – ой леле, як там цікаво! У пухнастому інеї сиві дерева, на гілках снігурі, […]...
- Глібов Леонід Іванович Кіт і Баба У одному селі була Весела Баба Шелестиха. – Аби я добренько жила, А більш копи не буде лиха! – Шуткуючи було і скаже, і моргне.- Дивіться на мене! Всім весело, як Шелестиха скаче,- Не треба нам того, хто плаче, Сльозами коровай не бгать…- Весела Баба, що казать! Раз на святках пішла куму провідать, Погостювать і […]...
- БАБА ВІХОЛА – ЛІНА КОСТЕНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ЛІНА КОСТЕНКО БАБА ВІХОЛА Баба Віхола, сива Віхола На метільній мітлі приїхала. В двері стукала, селом вешталась: – Люди добрії, дайте решето! Ой просію я біле борошно, Бо в полях іще дуже порожньо. Сині пальчики – мерзне житечко. Нема решета, дайте ситечко! […]...
- Скорочено оповідання Баба Изергиль Горького М. Ю I “Я чув ці оповідання під Акерманом, у Бессарабії, на морському березі. … Я и баба Изергиль залишилися під густою тінню виноградних лоз…” А люди пішли до моря. “Вони йшли, співали й сміялися; чоловіка – бронзові, з пишними, чорними вусами й густими кучерями до плечей… Жінки й дівчини – веселі, гнучкі, з темно-синіми очами, теж […]...
- Сочинение “Мой любимый герой русской сказки – Баба-Яга” Мне нравится читать русские народные сказки, в которых есть персонаж Бабы Яги. Это колоритная сказочная героиня, хотя и страшноватая внешне. Прозвали ее “Костяной ногой”. У Бабы Яги длинный нос крючком и лохматые седые волосы. Она одета в длинную юбку, старый фартук, а голову повязывает платком. Живет Баба Яга в чаще дремучего леса, в избушке на […]...
- Ідейно художня своєрідність оповідання М. Горького “Баба Изергиль” 1. Гіркий – художник-мислитель. 2. Композиційні особливості оповідання. 3. Головна ідея легенди про Ларре, її морально-філософська основа. 4. Героїчний учинок Данко. 5. Баба Изергиль і її життєва позиція. 6. Картини природи врассказе. Його герої сполучали в собі типові риси, за яких стояло гарне знання життя й літературної традиції, і особливого роду “філософію”, що автор наділяв […]...
- Оповідання М. Горького “Баба Изергиль”. Подвиг людини в ім’я людей 1. Вічні цінності у творах Горького. 2. Данко й Ларра. 3. Подвиг Данко. Уже ранні оповідання М. Горького свідчили про те, що письменник дуже талановитий і неабиякий. У своїх добутках він звертався до вічних цінностей, намагався відповісти на найважливіші питання, що віддавна хвилювали людей. Оповідання “Баба Изергиль” змушує задуматися про яскраві людські характери. Саме такі […]...
- Ідея подвигу в ім’я загального щастя в оповіданні М. Горького “Баба Изергиль” 1. Данко як ідеальний герой. 2. Ціль Данко. 3. Протиставлення героя і юрби У своїй творчості письменники часто звертаються до теми подвигу. Героїчні вчинки людей не можуть не викликати замилування. Подвиг можна розглядати із цих позицій. Але людська свідомість улаштована таким чином, що будь-який учинок можна трактувати подвійно. І ідея подвигу в цьому випадку не […]...
- У чому зміст протиставлення Данко й Ларри? (по оповіданню М. Горького “Баба Изергиль”) М. Горький обрав удалу форму казкової легенди, щоб в алегоричній формі донести до читача, яким винятков, сильним і вільним може бути людина, і як важливо направити ці якості в благое русло. І Данко, і Ларра – ті самі виняткові люди. Вони схожі у своїй щиросердечній силі, волі думки, широті поглядів, непохитній волі й упевненості в […]...
- РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів – Велика Лосиця) та Малою Ведмедицею (Мала Лосиця). За часів мезоліту на стадії мисливства Р., згідно з уявленнями, народжують тварин, риб, птахів і т. д. […]...
- Художні особливості ранніх оповідань М. Горького (Макар Чудра, Баба Изергиль, Пісня про Сокола) Тема ранніх оповідань Горького – незвичайні герої у звичайному житті. Загальну ідею ранніх оповідань можна сформулювати так: автор шукає у важкій, сонній російській дійсності, що його оточує, сміливих і гордих людей; ці яскраві, вічно шукаючий сенс життя герої протиставляються навколишньому міщанському середовищу, з її обмеженими інтересами й убогим духовним миром. Іншими словами, в ідейному змісті […]...
- Автор і оповідач в оповіданні (по ранніх оповіданнях “Макар Чудра”, “Баба Изергиль”, “Пісня про буревісника”) Для мене в Горькому – вся Росія. Як я не можу уявити собі Росію без Волги, так не можу подумати, що в ній немає Горького. К. Паустовский Горький займає велике місце в житті кожного з нас. Він є представником нескінченно талановитого російського народу. Він любив і досконально знав Росію, мову свого народу, тому що спілкувався […]...
- Фольклор – система духовного життя народу 1 Етнічні особливості фольклору. (Кожен народ, кожна нація має неповторний характер, систему поглядів, уявлень, свою творчість. На формування своєрідних рис, якими відрізняється кожна нація, впливають географічне розміщення країни, її історичний розвиток, заняття та ремесла людей. Це зумовлює різнорідність, розмаїття, багатошаровість фольклорних традицій.) ІІ. Основні світоглядні системи українського фольклору. 1. Дохристиянські вірування давніх слов’ян. (Давні слов’яни […]...
- ДОЛЯ (ТАЛАН) Фантастично-поетичний образ, який у повір’ях українців ототожнюється із щастям. Побутують і відповідні повір’я про недолю та нещастя. Найчастіше доля змальовується в образі жінки, панича, незнайомця тощо. Щаслива доля – приємна на вигляд, чепурна, а лиха – заспана, запухла й неохайна. За народною уявою, кожна людина має свою долю, яка фатально визначає її вік, добробут тощо. […]...
- ЛІСОВИК Це міфологічний образ, який уособлює небезпеку і що підстерігає людину в лісі. Найчастіше змальовується як старезний кошлатий дід. На відміну від людей лісовик не має тіні. Про його нечисту природу свідчить і прагнення заполучити душі мисливців, які відрікаються від Бога, щоб дістати у винагороду різну дичину. Лісовик зваблює жінок, збиває людей з дороги, заподіює чимало […]...
- Роль міфів у сьогоднішній час Міфи – це найстародавніші розповіді про навколишній світ. Слово “міф” має грецьке походження, відповідає українському слову “оповідь”, “байка”, “переказ”. У міфах відбилося уявлення наших предків про різноманітні явища природи, походження життя на землі. В них переплелося уявне і дійсне, реальне і фантастичне. Міфи, які створили наші предки, розповідають про те, як Бог створив Землю, чому […]...
- Світ фантазії та мудрості Міфи – це найстародавніші розповіді про навколишній світ. Слово “міф” має грецьке походження, відповідає українському слову “оповідь”, “байка”, “переказ”. У міфах відбилося уявлення наших предків про різноманітні явища природи, походження життя на землі. В них переплелося уявне і дійсне, реальне і фантастичне. Міфи, які створили наші предки, розповідають про те, як Бог створив Землю, чому […]...
- Над могилою Бориса Грінченка “Над могилою Бориса Грінченка” – літературно-публіцистичний збірник, присвячений пам’яті письменника, упорядкований і виданий у Києві 1910 С Єфремовим. Містить вступне слово С. Єфремова, його статтю “Людина повинності”, опис похорону та ін. матеріали про Б. Грінченка. До збірника увійшли студії та спогади Д. Пісочниця (псевдонім Д. Ткаченка) “На дружню могилу”, В. Доманицького “Пам’яті Б. Д. Грінченка”, […]...
- МОКОША (МАКОШ, ЦАРИЦЯ ВОДИ, ВОДЯНИЦЯ, МАТИ КОША) МОКОША (МАКОШ, ЦАРИЦЯ ВОДИ, ВОДЯНИЦЯ, МАТИ КОША) – давньоукраїнська богиня родючості, жіночого рукоділля, мистецтва і води. Заступниця вагітних і породілей. Кожна п’ятниця в давніх українців була днем М. Ім’я М. академік Б. Рибаков трактує як словосполучення. МАТИ ВРОЖАЮ (МО – мати, КОШ – кошівниця для зерна). Популярність М. серед українського жіноцтва була такою великою, що […]...
- ДАВНЬОІНДІЙСЬКИЙ МІФ ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ – ЗІ СКАРБНИЦІ МІФІВ ДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ ЧАСТИНА ПЕРША МІФИ НАРОДІВ СВІТУ РОЗДІЛ 2 ЗІ СКАРБНИЦІ МІФІВ ДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ ДАВНЬОІНДІЙСЬКИЙ МІФ ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ Спочатку не було нічого: ні Сонця, ні Місяця, ні зірок. З темряви первісного Хаосу, який наче спав глибоким сном, першою виникла вода. Із цієї води постав вогонь. Од великої сили тепла, що дав той вогонь, зародилося Золоте Яйце. […]...
- Анімалізм Анімалізм (лат. animal – жива істота) – художнє зображення тварин, птахів, комах, рослин та ін. крізь призму людського світовідчування, надання їм властивостей людського характеру. Яскравими прикладами А. вважаються фольклорні твори, передовсім казки про тварин та птахів, “Слово про Ігорів похід”, байки Л. Глібова, прозові (“Щука” І. Франка, “Лось” В. Гжицького, “Рудько” О. Ольжича, “Степова казка” […]...
- КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ) КАПИЩА (КОНТИНИ, ХРАМИ) – язичницькі, здебільшого дерев’яні, культові споруди та місця для вшанування богів, жертвоприношень, різних треб тощо. Як правило, К – за будь-якого розміру поділялися на дві половини – передню (простору, для язичників) і власне святилище, де горів вічний вогонь, стояло дерев’яне скульптурне зображення Головного Бога і куди мали право заходити лише волхви та […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО ВЛАСА Відзначаємо день святого Власа 24 лютого. За часи запровадження християнства на Русі не вдалося остаточно знищити всіх язичницьких богів, пам’ять про яких збереглася у фольклорі, географічних назвах і віруваннях. Одне з таких стародавніх вірувань – про бога Велеса, покровителя великої рогатої худоби. Ім’я Велеса згадується і в літописах, і в рукописах давніх слов’янських угод. А […]...
- Волочебні пісні Волочебні пісні – вид білоруської календарно-обрядової пісенності, якою дружини “волочебників”, подібно до українських колядників, у великодній понеділок вітають людей. Головний зміст В. п. – побажання, віншування, яке висловлює молодь родині у свята, за що їй дарують калач і крашанки – “воло-чільне”. Змістом, формою, характером виконання В. п. близько споріднені з українськими колядками, в яких нерідко […]...
- Етноніміка Етноніміка (грецьк. ethnos – плем’я, народ і опута – ім’я) – розділ мовознавства (ономастики), який вивчає етноніми – назви родів, племен, народів, націй тощо з погляду їхнього походження, ментальності та функціонування. Етноніми походять від назв тотемів (ведмідь – тотем великоросів), особових імен (узбек від імені хана Узбека), географічних назв (поліщук – від Полісся, подоляк – […]...
- ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Бога люби, але й дідька не гніви. Порівняно з міфологією українська демонологія являє собою більш розвинену сферу духовної культури. В основі її лежить ідея одухотворення всього оточуючого світу, сприйняття природи як живого організму, наповненого різноманітними духами. Це проявляється через цілу систему культів: предків (у тому числі залежних покійників), рослин, тварин, води, вогню, родинної оселі та […]...
- БАДНЯК (ВЕСЕЛЯК, БЕДНІДА) БАДНЯК (ВЕСЕЛЯК, БЕДНІДА) – дерево-тотем, що було носієм різних природних і господарських благ для українця. Свято Б. відбувалося наприкінці весни. В лісі вибирали дуб чи сук, зверталися до нього з співами як до помічника в господарстві. По тому зрубували і, прикривши стовбур кожухами та килимами, врочисто везли в городище чи селище. На обійсті, куди привозили, […]...