Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР

БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР

БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР (псевд. – Барвінок Василь, Ришмидинов та ін.; 25.11.1850, с. Шляхтинці, тепер с. Гніздичка Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 03.11.1883, Львів) – журналіст, письменник, громадсько-політичний діяч.

Редактор журналу “Правда” (1876 – 1880), який в часи переслідувань і заборон українського слова в Російській імперії друкував на своїх сторінках твори письменників-наддніпрянців, засновник, видавець і редактор газети “Діло” (1880 -1883). Виступав у періодиці зі статтями, оповіданнями, повістями. Його проза позначена впливами мелодраматизму, схильністю до моралізаторства (повісті “Скошений цвіт”, 1877; “Сонні мари молодого питомця”, 1879; оповідання “Химерні любощі”, 1872; “Мужик і пан”, 1872; “Безталанне сватання”, 1876). В. Барвінський – автор літературознавчих і публіцистичних праць: “Поезія Т. Шевченка, а наше народне життя” (1878), “Огляд творчості І. Крашевського” (1879), “Споминок молодих літ” (1874).

Його перу належать і декілька просвітянських брошур.

Літ.: Споминки про життя і діяльність Володимира Барвінського. Л., 1884; Франко І. Нарис історії україно-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К., 1984. Т. 41.

О. Хоменко


Схожі записи:
  1. БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. і крипт. – Подолянин; А..; Олег; Александер Б.; Австрієць; Олекс. Барв.; Ол. Барв.; Ол. Б.; Б-ський Олександр; Б-ський Ол.; Б-нський, Олександр Гр-ч; Барв. Ал.; О. Б.; 08.06.1847, с. Шляхтинці, тепер Гнізднчка на Тернопільщині – 25.12.1926, Львів) – громадсько-культурний діяч, педагог, історик літератури, редактор, публіцист. Народився в багатодітній родині священика. Початкову освіту здобув […]...
  2. Діло “Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін. Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне […]...
  3. ЯСТРЕБОВ ВОЛОДИМИР ЯСТРЕБОВ ВОЛОДИМИР (18.07.1855, с. Крива Лука, тепер Кінельського р-ну Самарської обл. (Росія) – 02.01.1899) – етнограф, фольклорист, археолог, педагог. Походив з родини священика. Навчався в Саратовській гімназії, 1876 р. закінчив істерико – філологічний факультет Новоросійського університету (Одеса). Вчителював у Єлисаветграді, де захопився українським фольклором і вивченням народного побуту. Учень В. Григоровича. Вивчав давні пам’ятки, знайдені, […]...
  4. ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР (07.04.1839, с. Нестаничі, тепер Радехівського р-ну Львівської обл. – 16.02.1885, Львів) – поет, драматург, культурно-освітній діяч. Син Маркіяна Шашкевича. Навчався у Львівському та Віденському університетах, працював дрібним урядовцем. Разом з К. Климковичем, Д. Танячкевичем, Ф. Заревичем репрезентував свого роду друге покоління славнозвісної “Руської трійці”, прагнучи з початку 60-х років оживити національно-культурне життя Галичини. Невипадково літературному […]...
  5. МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР (псевд. – Господар; 1837, м. Вчорайше, тепер с. Ружинського р-ну Житомирської обл. – березень 1916, Київ) – фольклорист, етнограф, просвітитель. Навчався в Київській духовній академії. Завдяки самоосвіті та перебуванню в країнах Центральної Європи, зокрема Австро-Угорщині та Німеччині, вивчив кілька сучасних іноземних мов – слов’янських, германських, романських. Лінгвістичне обдарування сприяло засвоєнню давньогрецької та латинської […]...
  6. ВЕРХРАТСЬКИЙ ІВАН ВЕРХРАТСЬКИЙ ІВАН (псевд. – Любарт Горовський, Подоляк, Лосун, Щипавка; 24.04.1846, с. Більче-Золоте Борщівського р-ну Тернопільської обл. – 29.11.1919, Львів) – філолог, педагог, письменник, природознавець. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1868), природничі курси в Кракові (1874). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові, створив у ньому й очолив математично-природничо-медичну секцію. Учителював у гімназіях Дрогобича, Станіслава, […]...
  7. Правда “Правда” – журнал, виходив у Львові (1867-98) з певними перервами, представляв ідеологію народовського руху, постаючи як “письмо наукове і літературне” або як “місячник політики, науки і письменства”. Спершу (1867-70) його редакцію очолювали Л. Лукашевич, І. Микита й А. Вахнянин, а до складу входили Є. Згарський, М. Коссак, В. Лучаківський, О. Партицький, К. Сушкевич. Хоч вони […]...
  8. ОГОНОВСЬКИЙ ОМЕЛЯН ОГОНОВСЬКИЙ ОМЕЛЯН (03.08.1833, с. Григорів, тепер Бужинського р-ну Івано-Франківської обл. – 28.10.1894, Львів) – літературознавець, громадський діяч. Народився в родині священика. По закінченні духовної семінарії та академічної гімназії у Львові працював гімназійним учителем класичних мов (1868). По закінченні Львівського університету (1865) став доктором філософії, 1877 р. – професором руської (української) мови і літератури; декан філософського […]...
  9. Масляк Володимир – Біографія (1858 – 1972) Володимир Масляк це унікальна постать, знана для багатьох, як український письменник, сатирик, перекладач, публіцист, педагог, а при тому батько визначних синів: Омеляна і Степана, які займають в українській культурі яскраву і неповторну цінність. Про нього та про його синів варто згадати з нагоди 150-ліття від дня його народження. Народився він 14 вересня […]...
  10. БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – […]...
  11. Володимир Бровченко Бровченко Володимир Якович – український поет. Народився 1 червня 1931р. в с. Мала Виска, тепер місто Кіровоградської області. Закінчив 1955р. Одеський технологічний інститут харчової та холодильної промисловості. У 1973-1979рр. – головний редактор журналу “Дніпро”, з 1979р. – голова правління Товариства культурних зв’язків з українцями за кордоном. Друкується з 1953р. Автор збірок “Шумлять жита” (1956), “Зустрічайте […]...
  12. ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів “Отечественнне записки”, “Современник”, “Вестник Европы”. Автор близько 1200 праць з історії давньої і пової російської літератури, історії суспільної думки, слов’янських […]...
  13. МАСЛЯК ВОЛОДИМИР МАСЛЯК ВОЛОДИМИР (псевд. – Володимир Залуквич, Вуйко Владзьо, Ов – сій Паленичка, Судислав та ін.; 14.09.1858, с. Сернки Середні, тепер Діброва Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. – 15.07.1924, Львів) – поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, журналіст. Навчався у Львівському і Ягеллонському (Краків) університетах. Із 1888 р. викладав у гімназіях міст і містечок Галичини, в тому числі у […]...
  14. ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР (псевд. – Кондратович Ф., Сірко Ф., Яструбець та ін.; 17.03.1847, с. Крячківка, тепер Пирятинського р-ну Полтавської обл. – 30.06.1918, м. Жлобин, тепер Гомельської обл., Білорусь) – антрополог, етнограф, археолог, фольклорист, публіцист, громадський діяч, видавець. Походив із старовинного козацького роду. Після закінчення Ніжинської гімназії (1865) навчався у Новоросійському (Одеса) і Київському університетах. В […]...
  15. СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець, педагог. Поляк за походженням, П. Свєнціцький пройнявся патріотичним почуттям до України і присвятив їй своє коротке життя. Навчався в Кам’янець-Подільській […]...
  16. Володимир Винниченко – Біографія (СКОРОЧЕНО) Володимир Винниченко (1880-1951) Автор першого українського фантастичного роману Народився 26 липня 1880 року в місті Єлисаветград у селянській родині. По закінченні школи віддано до Єлисаветградської гімназії. Готувався до матури (атестату зрілості) і склав іспит екстерном до Златопільської гімназії. У 1901 році він вступив на юридичний факультет Київського університету і того ж року створив таємну студентську […]...
  17. Фединишинець Володимир Фединишинець Володимир Степанович народився 9 травня 1945 року в с. Репинний Волівецького району Закарпатської області. Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. Пише українською та російською мовами. Автор збірок поезій “Білий камінь”, “Секунди серця”, “Сині серпантини”, “Симетрія”, “Едельвейси”, “Срібні силуети”; повістей та оповідань “Свято білої музейної ворони”; роману “Бранці лісу”; книг для дітей “Михайликові голуби”, “Хитрун […]...
  18. ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН (04.12.1823, с. Палашівка, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 02.06.1903, Львів) – літературний діяч і журналіст “москвофільської” орієнтації. Народився в селянській родині. Навчався на теологічному факультеті Львівського університету. Був священиком у Калуському повіті, з 1854 р. – катехит в академічній гімназії у Львові, з 1861 р. – посол до крайового сейму у Львові, […]...
  19. Інтеграція наук при вивченні художньої літератури Інтеграція наук при вивченні художньої літератури (лат. integratio – поповнення, відновлення) – процес взаємодії різних галузей знань і відносно самостійних гуманітарних та природничих наук у вивченні сутності художньої літератури і функціонування завершених творів у житті суспільства. Значення І. н. при в. х. л. усвідомилося після виділення літературознавства в окрему наукову галузь, з поглибленням диференціації методологічного […]...
  20. Фединишинець Володимир – Біографія Фединишинець Володимир Степанович народився 9 травня 1945 року в с. Репинний Волівецького району Закарпатської області. Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. Пише українською та російською мовами. Автор збірок поезій “Білий камінь”, “Секунди серця”, “Сині серпантини”, “Симетрія”, “Едельвейси”, “Срібні силуети”; повістей та оповідань “Свято білої музейної ворони”; роману “Бранці лісу”; книг для дітей “Михайликові голуби”, “Хитрун […]...
  21. ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист. По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 – 1888), директором української гімназії в Перемишлі. Дебютував перекладом драми О. Розена “Виграв терно”. Організатор і театральний референт “Руської бесіди”, Цеглинський […]...
  22. Гайдуцькі пісні Гайдуцькі пісні – фольклорний пісенний епос переважно балканських народів – сербів, хорватів, болгар, албанців, а також румунів і молдован. Назва пішла від слова “гайдук” – вояк-піхотинець (угорською мовою), учасник збройної боротьби південнослов’янських народів проти турецьких загарбників у XV-XIX ст., народний захисник, визволитель. Г. п. оспівують героїчні подвиги ватажка та його загону, Невеликі за обсягом, героїко-епічні […]...
  23. НАУМЕНКО ВОЛОДИМИР НАУМЕНКО ВОЛОДИМИР (19.07.1852, м. Новгород-Сіверський, тепер Чернігівської обл. – 03.07.1919, Київ) – громадсько-політичний діяч, педагог, науковець. Народився у сім’ї вчителя, яка походила з козацького роду, що осів за часів Гетьманщини на Лубенщині. Юність В. Науменка припала на роки національно-культурного піднесення в Україні. Визначною подією в його житті стало близьке знайомство з українським енциклопедистом М. Максимовичем, […]...
  24. Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
  25. Рудченко Панас Якович (Панас Мирний) Панас Мирний (справжнє ім’я Панас Якович Рудченко) народив­ся 13 травня 1849 р. у м. Миргороді. Навчався він у повітових училищах Миргорода та Гадяча, а потім займався самоосвітою. Вже з чотирнадцяти років Панас Мирний почав працювати в кан­целяріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 р. і до кінця життя письменник проживає в Полтаві, пра­цюючи в губернському казначействі. […]...
  26. ВОЛОДИМИР МОНОМАХ ВОЛОДИМИР МОНОМАХ (1053 – 19.05Л125) – великий князь київський. Син великого князя Всеволода Ярославовича (з династії Ігоревичів) і дочки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха. Державний і політичний діяч, за час правління якого Київська Русь досягла розквіту: стабільності всередині держави, високого міжнародного авторитету. Мав династичні зв’язки з князівськими, королівськими родами багатьох держав Європи, був високоосвіченою людиною, […]...
  27. Свідзинський Володимир – Біографія (1885 – 1941) Володимир Євтимович (Юхимович) Свідзинський народився 26 вересня (8 жовтня за новим стилем) 1885 року, в селі Маянів Вінницького повіту Подільської губернії, нині Тиврівського району Вінницької області. Батько Євтим Оксентійович – псаломщик, мати Наталка Прохорівна – попівна. Закінчив 1899 року Тиврівське духовне училище. Навчався в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Звільнено 25 серпня […]...
  28. “Академический кружок” “Академический кружок” – студентське товариство “москвофільської” орієнтації, яке діяло у Львові 1871-95. Під впливом І. Франка, М. Павлика, І. Белея (лютий 1876 – червень 1877) “А. к.” займався і посутніми справами тогочасного українського суспільства, після їх арешту повернувся на “москвофільські” позиції. Мав друкований орган – часопис “Друг”, видав альманах “Дністрянка” (1876), “Повісті й оповідання” В. […]...
  29. Володимир Свідзинський Володимир Євтимович (Юхимович) Свідзинський народився 26 вересня (8 жовтня за новим стилем) 1885 року, в селі Маянів Вінницького повіту Подільської губернії, нині Тиврівського району Вінницької області. Батько Євтим Оксентійович – псаломщик, мати Наталка Прохорівна – попівна. Закінчив 1899 року Тиврівське духовне училище. Навчався в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Звільнено 25 серпня 1904 року з […]...
  30. Володимир Шухевич Реферат На тему: “Володимир Шухевич” Володимир Шухевич не є тільки чистим письменником, його інтереси сягають різних галузей людського життя і культури, але не можна заперечувати, що без праць та літературних творів цієї людини буде повноцінною літературна скарбниця Коломийщини, Західної України та України в цілому. Визначний український етнограф, фольклорист, письменник, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, дійсний […]...

БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
«
»