Батьки й дочки

Два батьки в прозі Пушкіна – “стародавній російський пан” Кирила Петрович Троекуров і станційний доглядач Самсон Вырин – виховують своїх дочок без матері. Різні батьки – різна й доля в дочок. Жива, раскованна Дуня Вырина.

Оповідач, побачивши її вперше, зауважує: “…

Я став з нею розмовляти, вона відповідала мені без усякої боязкості, як дівчина, що бачила світло”. Махаючи Троекурова здається занадто спокійної, холодної, самотньої. Пушкіна говорить: “…їй було 17 років, і краса її була в повному кольорі. Батько любив

її до божевілля, але обходився з нею із властивим йому норовливістю, те намагаючись догоджати найменшим її примхам, те лякаючи її суворим, а іноді й жорстоким звертанням

Упевнений у її прихильності, ніколи не міг він домогтися її доручення. Вона звикла приховувати від нього свої почуття й думки, тому що ніколи не могла знати напевно, яким образом будуть вони прийняті. Вона не мала подруг і виросла в самоті”. Сводящий подання про щастя до поняття багатства, Троекуров повністю керує життям дочки

Його владність сламывает усякі спроби її протистояння. Троекуров, немов кукольник, водить свою дочку на ниточках,

скоряє її волю, а потім передає ці ниточки в руки князя Верейского. На відміну від Троекурова, Вырин не може нав’язувати свою волю дочки саме тому, що бажає їй щастя. І обставини її втечі з гусаром (“Дуня стояла в здивуванні…

“Що ж ти боїшся? – сказав їй батько. – Адже його високоблагородіє не вовк і тебе не з’їсть: прокотися-ка до церкви”) підтверджують це. Махаючи Троекурова виїжджає з рідної домівки до вінця в сльозах – але не по батьку, а через те, що саме батько видає її заміж за нелюбиму людину. Навіть у сцені прощання вона не обійняла його, не поцілувалася

Вона прощалася з ним, як з тираном, володарем: “Бідні дівчини впала йому в ноги й заридала”. Дуня ж прощається саме з батьком – дуже просто й гірко: “…і як їй сказали, що старий доглядач умер, так вона заплакала…” Слова обрані дуже точно: Маша – заридала, Дуня – заплакала

“Заридала” виражає розпач, “заплакала” – горі. Різне відношення батьків до дочок робить різними їхньої долі. Батько, що може дати утворення, стан, не завжди робить своєї дитини щасливим

И навпроти: батько, що дав дівчинці тільки свою любов, відкриває їй можливості знайти щастя


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Батьки й дочки