Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна

Related posts:

1. Баєчний початок у казках М. Е. Салтыкова-Щедріна Казки Салтыкова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорні й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтыкова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один мужик […]...
2. Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік […]...
3. Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й […]...
4. Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь […]...
5. Що таке “езопова мова” у казках М. Е. Салтикова-Щедріна? Казка може бути створенням високим, коли служить алегоричним одягом, що наділяє високу духовну істину, коли виявляє ощутительно й очевидно навіть простолюдинові справа, доступна тільки мудрецеві. М. В. Гоголь Саме Салтиков-Щедрін увів у російський літературний побут поняття “езопова мова”, під яким мав на увазі художнє іносказання (вираження, що містить у собі схований, таємний зміст), або алеГорею. […]...
6. Політична сатира в казках Салтикова-Щедріна Творчість Салтикова-Щедріна надзвичайно многообразно. Він писав романи, драми, хроніки, нариси, огляди, оповідання, статті, рецензії. Серед величезної спадщини сатирика особливе місце займають його казки. Форму народної казки використовували багато письменників до Щедріна. Літературні казки, написані у віршах або в прозі, відтворювали мир народних подань, народної поезії, а іноді містили в собі й сатиричні елементи, – наприклад, […]...
7. Сатира в казках Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна пов’язані з фольклором наявністю певних усно-поетичних деталей і образів, що істотно впливають на поетичний склад. У них відбивається народне Світосприйняття, висловлене в авторських уявленнях про добро і зло, злидні й багатство, суд правий і неправий і; разом з тим про неминуче торжество розуму й справедливості. Навіть там, де зло здобуває перевагу над беззахисністю, […]...
8. “Хазяї життя” у казках М. Е. Салтикова-Щедріна 1. Злободенність казок. 2. Тваринний мир добутків. 3. Сатира на властьимуших. Багато літературознавців схильні розглядати казки М. Е. Салтикова-Щедріна як мала енциклопедія його сатиричного дарунка. Саме в цих порівняно невеликі по обсязі добутках автор умудряється виразити весь той життєвий і літературний досвід, що накопичувався протягом довгого часу Незвичайні щедринские художні образи, що діють персонажі, ємні […]...
9. Зображення життя трудового народу в казках М. Е. Салтикова-Щедріна Важливе місце у Творчості Салтикова-Щедріна займають його “Казки”, які підбивають підсумок сорокалітньої творчої діяльності автора. Більша частина казок була написана в останні десять років життя письменника. І це, звичайно, не випадково. Салтиков-Щедрін удався до жанру казки в 80-е роки XIX сторіччя, коли політична цензура була така, що авторові довелося знайти форму, найбільш зручному й зрозумілу […]...
10. Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську […]...
11. Літературні казки в прозі М. Е. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорні й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працюватися У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один мужик […]...
12. Особливості казок Салтикова-Щедріна Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна становить особливий пласт, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейських і національних російських літературних традиціях, казки Салтикова-Щедріна є самобутніми і не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичне і реальне, комічне і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно проявляється мистецтво езопової мови, […]...
13. Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, […]...
14. У казках М. Е. Салтыкова-Щедріна Серед величезної спадщини М. Е. Салтыкова-Щедріна найбільшою популярністю користуються його казки. Форму народної казки використовували багато письменників до Щедріна. Літературні казки в. віршах або прозі відтворювали цілий мир народних подань, а іноді містили в собі й сатиричні мотиви, прикладом тому можуть служити казки А. С. Пушкіна. Гостросатиричні казки створює й Щедрін в 1869-м, а також […]...
15. Народ і добродії в казках М. Е. Салтыкова-Щедріна М. Е. Салтыкова-Щедріна можна назвати одним з найбільших російських сатириків. У своїй Творчості він розвив традиції таких письменників, як Фонвізін, Крилов, Гоголь. Надзвичайно гострі й жовчні добутки письменника були спрямовані на викриття багатьох пороків сучасного йому суспільства. Він зображує цілий історичний час, зображує в могутніх згущеннях темних сторін життя, критикуемых і, що заперечуються в ім’я […]...
16. Сатира на людські пороки в добутках М. Е. Салтикова-Щедріна Багато письменників і поети використали казку у своїй творчості. З її допомогою автор висміював той або інший порок людини й усього суспільства. Казки Салтикова-Щедрин різко індивідуальні й відмінні одна від іншої. Сатира була зброєю письменника. У середині XІX століття через існуючу строгу цензуру автор не могло до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського […]...
17. Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу (“Жився-був”) і закінчуючи рясною […]...
18. Осмислення фольклорних образів і сюжетів у творчості Салтикова-Щедріна “Нещасливий піскар” не був тільки результатом саморозвитку й синтезу звичних образних асоціацій. У драматичній сцені суду над піскарем Іваном Хворовим сатирик зобразив розправу самодержавства над революціонерами-народовольцями після першого березня 1881 р. Політична гострота теми вимагала складного художнього маскування, винаходу особливої форми, що і була підказана сатирикові вже застосовувалися їм раніше асоціаціями й збагачена деякими новими […]...
19. Гострота політичної сатири в казках М. Е. Салтыкова-Щедріна Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків миру. Все своє життя він бичував самодержавство, кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті, у психології людей. Сатира Щедріна спрямована не тільки проти поміщиків, але й проти нових гнобителів народу, яким аграрна реформа царату розв’язала руки, – капіталістів. Великий письменник викриває й […]...
20. Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок (1869 – 1886) М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне (у формі казок) зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея […]...
21. Сміх Салтикова-Щедріна в циклі “Казки для дітей неабиякого віку” Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків миру. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство й кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті й психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але й покірність гноблених, їхнє довготерпіння, рабську […]...
22. – Казки М. Е. Салтикова-Щедріна М. Е. Салтиков-Щедрін – один з найбільших російських сатириків, що бичував самодержавство, кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що вкоренилися в психології людей. Творчість Щедріна пов’язане із традиціями його геніальних попередників: Пушкіна (“Історія села Горюшина”) і Гоголя (“Мертві душі”). Але сатира Щедріна гостріше й нещадніше. В усій красі розкрився талант Щедрін […]...
23. Переказ добутку Повість про те, як один мужик двох генералів прокормив Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Два генерали раптово опинилися на незаселеному острові. Їхні розмови й безглузді справи. 2. Генерали знайшли мужика, що став їх обслуговувати. 3. Мужик будує човен і доставляє генералів назад у Петербург. Переказ Два генерали опинилися на незаселеному острові. “Служили генерали все життя в якійсь реєстратурі; там народилися, виховали й зостарилися, отже, нічого не […]...
24. Сила узагальнень в образах казок Салтикова-Щедріна Всі письменники через свої добутки намагаються донести до нас, читачів, власні таємні думки. Теперішній письменник, у силу свого таланта й особливостей внутрішнього миру, що відбуваються навколо події завжди почуває гостріше й переживає глибше, ніж звичайна людина. Виступаючи своєрідним емоційним “індикатором”, він інтуїтивно оцінює не тільки реальність, але й прогнозує Майбутнє. Письменник-Сатирик же, якимось є Салтиков-Щедрін, […]...
25. Твір на тему: – Казки М. Е. Салтикова-Щедріна М. Е. Салтиков-Щедрін – один з найбільших російських сатириків, що бичував самодержавство, кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що вкоренилися в психології людей. Творчість Щедріна пов’язане із традиціями його геніальних попередників: Пушкіна (“Історія села Горюшина”) і Гоголя (“Мертві душі”). Але сатира Щедріна гостріше й нещадніше. В усій красі розкрився талант Щедрін […]...
26. Казки Салтикова-Щедріна і їхній вплив на розвиток російської літератури Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок його сатиричної Творчості. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатирична творчість письменника. Як жанр, щедринская казка поступово визрівала з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорні заставки, починаючи від використання форми давно минулого часу (” Жив-Був”) і закінчуючи рясною кількістю прислів’їв […]...
27. Смішні або смутні фінали казок М. Е. Салтикова-Щедріна? 1. Творчий шлях М. Е. Салтикова-Щедріна. 2. Жанр казки у творчості письменника. 3. Основні проблеми й образи 4. Художня своєрідність. 5. Фінал – сміх або сльози? Сатири сміливий владар. А. С. Пушкін М. Е. Салтиков-Щедрін, блискучий мислитель і оригінальний критик, публіцист, редактор, увійшов в історію російської літератури як письменник-сатирик. Жанрова розмаїтість його творчості велико: повести […]...
28. Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не […]...
29. Скорочено Повість про те, як один мужик двох генералів прокормив Салтикова-Щедріна М. Е “Жили так минулого два генерали, і тому що обоє минулого легковажні, то незабаром, по щучому велінню, по моєму бажанню, опинилися на незаселеному острові”. Раніше служили генерали в реєстратурі. Все життя служили. “Навіть слів ніяких не знали, крім: “Прийміть запевнення в доконаній моїй повазі й відданості”. І отут виявилися на незаселеному острові, “прокинулися й бачать: обоє […]...
30. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна. Реальне й фантастичне 1. Сатира Салтикова-Щедріна. 2. Жанрові особливості казок. 3. Герої. 4. Фантастичні мотиви. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна – це зовсім особливий шар творчості письменника. Практично всі Салтиков-Щедрін створив в останні роки життя. Ці короткі добутки вражають розмаїтістю художніх прийомів, а так само своїм соціальною значимістю. Письменник адресує свої “казки” “дітям неабиякого віку”. Тим самим Салтиков-Щедрін немов […]...
31. Ідейний зміст “казок” Салтикова-Щедріна “Казки” Салтикова-Щедріна не випадокале називають підсумковим добутком автора. У них з усією гостротою підняті ті проблеми Росії 60-80 гг. XIX століття, которие хвилювали передову інтелігенцію. У суперечках про подальші шляхи Росії висказивались багато точок зору. Відомо, що Салтиков-Щедрін був прихильником боротьби ссамодержавием. Як і багато мислячих людей того часу, він був увлечен “народною” ідеєю й […]...
32. Мир казок М. Е. Салтикова-Щедріна 1. Поняття й типології казок. 2. Казка народна й казка авторська. 3. Галерея образів казкових персонажів. 4. Від поміщика й генерала до інтелігента й мужика. 5. Вплив казок Щедріна на російську літературу – Казка – неправда, так у ній натяк… А. С. Пушкін Казка – особливий, фантастичний і реальний мир У невеликому по обсязі тексті […]...
33. Скорочено Ведмідь на воєводстві Салтикова-Щедріна М. Е “Лиходійства велик і серйозні нерідко йменуються блискучими й, у якості таких, заносяться на скрижалі Історії”. А дрібні лиходійства навіть сучасники сварять. Топтигин 1-й Топтигин перший так хотів потрапити на скрижалі Історії, що забув про те, що вмів барлогу будувати, а “усе на одне повертав: ” Кро-Вопролитиев… кровопролитиев… от чого потрібно!” Лев за цю спрагу крові […]...
34. Короткий зміст Ведмідь на воєводстві Салтикова-Щедріна М. Е “Лиходійства велик і серйозні нерідко йменуються блискучими й, у якості таких, заносяться на скрижалі Історії”. А дрібні лиходійства навіть сучасники сварять. Топтигин 1-й Топтигин перший так хотів потрапити на скрижалі Історії, що забув про те, що вмів барлогу будувати, а “усе на одне повертав: ” Кро-Вопролитиев… кровопролитиев… от чого потрібно!” Лев за цю спрагу крові […]...
35. Сюжет казки М. Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Особливе місце у Творчості Салтикова-Щедріна займають казки з їхніми алегоричними образами, у яких автор зумів сказати про російське суспільство 60- 80-х років XIX століття більше, ніж історики того років. Салтиков-Щедрін пише ці казки “для дітей неабиякого віку”, тобто для дорослого читача, по розуму дитини, що перебуває в стані, якому треба відкрити ока на життя. Казка […]...
36. Погляди на реалізм Салтикова-Щедріна Реалізм з’явився вищим досягненням в історії розвитку російської літератури XІX в., передовим творчим методом і художнім напрямком, у якому найбільше повно виражені закони мистецтва. Великий внесок у розробку принципів реалізму і їхнє обгрунтування вніс М. Е. Салтиков-Щедрін, 185-летие від дня народження якого здійснилося 27 січня 2011 г. Однієї із суспільних, характерних рис реалізму Салтиков-Щедрін уважав […]...
37. Образ мужика в казці М. Е. Салтикова-Щедріна “Як один мужик двох генералів прокормив” 1. Штрихи до портрета генералів. 2. Російський богатир. 3. Кмітливість і спритність мужика. 4. Наслідку кріпосного права. Чеснота бідняка – щиросердечна щедрість. А. Камю Казки ми знаємо з дитинства, добрі й повчальні, забавні й страшні. Всіх їх поєднує одне: добро неодмінно повинне перемагати зло. Адже без цього не може обійтися жодна казка Такі чарівні добутки […]...
38. Скорочено Дикий поміщик Салтикова-Щедріна М. Е “У деякому царстві, у деякій державі жив-був поміщик, жив і на світло глядючи радувався. Усього в нього було досить: і селян, і хліба, і худоби, і землі, і садів. І був той поміщик дурний, читав газету “Звістка” і тіло мав м’яке, біле й розсипчасте”. Тільки одне турбувало поміщика: “… Дуже вже багато розвелося в нашім […]...
39. Короткий зміст Дикий поміщик Салтикова-Щедріна М. Е “У деякому царстві, у деякій державі жив-був поміщик, жив і на світло глядючи радувався. Усього в нього було досить: і селян, і хліба, і худоби, і землі, і садів. І був той поміщик дурний, читав газету “Звістка” і тіло мав м’яке, біле й розсипчасте”. Тільки одне турбувало поміщика: “… Дуже вже багато розвелося в нашім […]...
40. Скорочено Премудрий пискарь Салтикова-Щедріна М. Е Батько й мати в пискаря були розумні, прожили довго й заповіли синові дивитися в обоє. Оглянувся пискарь – скрізь його підстерігають небезпеки: “усяка риба його заковтати може, а він нікого заковтати не може”. Так що риба! Навіть водяна блоха здатна “у хребет упитися й до смерті замучити”. “Навіть свій брат пискарь – і той, як […]...