Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на тлі важких суспільних умов (за повістю “Людина”)
Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XIX – початку XX століття.
Друкуватися вона почала лише в 1894 році, коли на сторінках львівського журналу “Зоря” з’являється її повість “Людина”. Згодом побачили світ повість “Царівна”, оповідання “Битва”, “Банк рустикальний”, “Некультурна” та інші. Тематика цих творів різноманітна, але найбільше уваги в них приділено проблемам емансипації жінки в умовах
Саме в цей час Ольга Кобилянська захоплюється так званим жіночим рухом, бере участь в організації товариства жінок-феміністок в західній Україні. 1894 року в Чернівцях на зборах жінок, скликаних товариством, письменниця виступила з доповіддю “Дещо про ідею жіночого руху”. Розповідаючи про тяжке і безрадісне життя жінок на Буковині, вона закликала жінок боротися за свою людську гідність, здобувати освіту, щоб “стати на власних силах у житті, щоб могти стати гординею
Згодом О. Кобилянська побачила обмежений характер жіночого руху і відійшла від нього, проте ідея емансипації жінки у суспільстві продовжувала хвилювати письменницю. Вона пильно придивляється до життя, шукаючи прототипів героїнь майбутніх творів – волелюбних і гордих, які б насмілилися захищати не лише своє право на незалежне становище в суспільстві, а й демократичні права людини взагалі. Більше того, у статті “Балаканка про руську жінку”, говорячи про тогочасну українську літературу, Ольга Кобилянська закликала митців створювати образи передових жінок: “Ми маємо в своїй літературі Марусь, Катрусь, Ганнусь, і як добре йде – і Оксанок. Але чи не сягнути б нам ще по інші типи?
Чи не придались би нам у розвою нашої суспільності жінки світової освіти або жінки геройських характерів?”. Сама письменниця присвячує створенню образу такої жінки цілу низку творів, зокрема повісті “Людина” та “Царівна”.
Повість “Людина” є сміливим і пристрасним протестом проти рабського становища жінки в суспільстві. Цей твір має свою історію У 1886 році Ольга Юліанівна написала коротке оповідання “Вона вийшла заміж” і надіслала його до альманаху “Перший вінок”. Оповідання не було надруковане. Іван Франко, який був редактором альманаху, пізніше писав: “Я ані на хвилину від першої появи Ольги Кобилянської на полі нашої літератури не сумнівався про її талант.
Правда, перше її оповідання, написане для “Першого вінка” німецькою мовою, я признавав не вартим друку через його солодкувато-сентиментальний стиль, і панна Кобилянська з часом помирилася з моїм осудом”.
У 1887 році письменниця надсилає оповідання в новій редакції до німецького альманаху “An der schonen blauen Donau”, але й там воно не побачило світу. Двічі вона грунтовно переробляла твір, і в 1894 році під назвою “Людина” він був опублікований у журналі “Зоря”.
Героїня твору – Олена Ляуфлер. Це духовно красива, гармонійна, сильна духом людина.
Олена – донька цісарсько-королівського радника. Доля дівчини була визначена заздалегідь: церква, кухня, діти. Та не хоче миритися з цим Олена, хоче вирватися із такого середовища. Найбільшу відраду знаходить вона в книгах. Твори красного письменства, наукові трактати, книжки, в яких викладено найпередовіші соціальні теорії, кличуть до іншого, духовного повноцінного життя.
Вона хоче знайти сенс свого існування, своєю працею приносити користь народові. Такі Оленині прагнення не можуть і не хочуть зрозуміти навіть найближчі люди, бо “хто ж буде дома їсти варити, наколи жінка стане до уряду ходити?”. Струнка дівчина з ніжно-білим обличчям та спокійними лагідними очима почуває себе в цьому світі дуже самотньою. І коли в колі її знайомих з’являється студент-медик Стефан Лієвич, який був “дійсно цільною людиною… не гнувся, а прямував безоглядно до одного, до праведного, і що задивлявся на жінок не очима нинішнього брудного егоїзму, а людини людяної”, Олена потягнулася до нього своєю знудженою за справжніми людьми душею.
Лієвач стає для дівчини апостолом правди, який відкриває для неї нові обрії, мету життя, кличе до боротьби.
Годинами між ними точилися бесіди, “пекучі, немов залізо, небезпечні слова, як: соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання робітницьке – бриніли, мов бджоли, біля чесних ух пані радникової й лякали, наче страшила, в білій днині її набожну душу, денервували її та спроваджували безсонні ночі… “.
Лієвич, який навчався за кордоном, розповідав, що в багатьох країнах відчинилися двері одвічної жіночої темниці, і жінки здобувають незалежне місце в суспільстві. Тим більше краялося його серце за долю буковинської жінки. “Аж розпука бере, – казав він, – коли подумаєш, в якім глибокім сні остаються ще нині жінки, як мало журяться про свою самостійність!.. Се дійсно наслідки пересудів і темноти…
Доки сучасний устрій суспільності існуватиме, доти остануться вони малолітніми і однак і сей лад не вічний… “.
Письменниця вірила, що суспільний лад можна поліпшити, давши народові освіту. Це кредо вона проголошує устами Стефана Лієвича: “Будучина жіноча лежить в їх руках. Нехай озброюється кожна по можності, відповідно до обставин, а зброя їх… яка чиста, яка сильна, як варто по неї сягнути!!! Се – знання!..”
Та жорстока дійсність безжально розбиває рожеві мрії Олени Ляуфлер. Умирає коханий Стефан Лієвич. Утратила Олена не тільки коханого, а й вірного друга в боротьбі проти міщанського оточення. Батьки, знаючи благородне серце доньки, апелюють до її обов’язку перед родиною – примушують вийти заміж за багатого К. Нікого не цікавить, чи зможе вона знайти сили, аби стати дружиною нелюба, людини, чужої за духом і способом мислення.
Олена знайшла в собі сили відмовитися від небажаного шлюбу, бо ніхто не владен присилувати людину, нав’язувати їй свою волю. У дівчини є надія “до останньої хвилини оставатися праведною”, не хоче вона жити брехнею.
Добрі наміри мала Олена, проте з кожним днем усе виразніше бачить безвихідь свого становища: “Як той спійманий орел, побивалася вона у в’язниці, думала неустанно про вихід з тої глухої одностайності, і як все наново мусила переконуватися, що теперішнє життя дожидало її і в будучині. У таких хвилях сум страшний налягав на її душу… Незамітно упадала вона під вагою німих мук. Попереду – нічого радісного: безпросвітність, злидні… “. І врешті Олену Ляуфлер, людину з високими ідеалами і прагненнями, долає життя – вона свідомо йде на моральне самогубство, приносить себе в жертву родині. Одруження з Фельсом, обмеженим, “який не любив взагалі думати, а був більше чоловік чувства”, стає загибеллю Людини.
В останні хвилини перед шлюбом, перечитуючи листи Стефана, Олена зізнається, що в усьому “вона винувата”. Сама, самісінька вона… І чим вона оправдається? Що вона людина?” Ні, не стала дівчина Людиною, хоч бажання і було. Не вистачило власних сил, не було і друзів, які б змогли допомогти і підтримати. “Товариство” не може зрозуміти, “хто ж порядкуватиме вдома, варитиме їсти, глядітиме дітей, коли жінка заглядатиме в книжку? … Жінка – то молодий кінь.
Почує сильну залізну руку, так і подасться і вліво, і вправо… “.
За визначенням сучасника Ольги Кобилянської Осипа Маковея, повість “Людина” вражає “правдивими вибухами чуття, що немов світять на темнім тлі здеморалізованої, тупоумної родини і не менше тупоумного окружения”. До цих слів важко щось додати.
Related posts:
- Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на фоні важких суспільних умов (за повістю “Людина”) ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на фоні важких суспільних умов (за повістю “Людина”) Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Друкуватися вона почала лише в 1894 році, коли […]...
- Безрадісне життя жінки-інтелігентки (За повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська є визначною постаттю в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Цю письменницю, що свідомо вибрала українську мову для своєї творчості, відзначало реформаторське ставлення до прози, яку Кобилянська збагачувала за рахунок глибокого психологічного аналізу, розуміння прогресивних ідей сучасності тощо. Дуже великим був внесок письменниці у феміністичний рух в Західній Україні – […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності (за повістю О. Кобилянської “Людина”) I. Етичний ідеал Ольги Кобилянської (інтелігентна, горда і сильна натура; жінка – виходець із середньої верстви буржуазії, котра піднімається над оточенням, протистоїть йому, стає людиною – господинею своєї долі). II. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени (прекрасна зовнішність, критичний розум, працьовитість; надзвичайне бажання щастя; мрії про світ […]...
- “Нелегкий життєвий вибір жінки за повістю О. Кобилянської “Людина” Майстриня художнього слова Ольга Кобилянська збагатила українську літературу творами, в котрих знайшло відображення буковинського селянства та інтелігенції. Ця поетеса персоніфікує ідею українського літературного фемінізму. Її героїні, як і їх творець, є феміністками за переконанням. Першим твором цього напряму є повість “Людина”. Його головна героїня Олена прагне вирватися з міщанського оточення. Вона цікавиться науковими й художніми […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) – І варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за повістю “Людина”) І варіант Німецький філософ А. Шопенгауер писав, жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю та опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і велич почуттів, і талант материнства, і велич справ. Мудра княгиня Ольга, […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) – ІІ варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за повістю “Людина”) II варіант Повість “Людина” була написана у 1894 році. Вона є відгуком на проблему, яка хвилювала в той час багатьох представників провідної інтелігенції – емансипація жінки. Ця повість – перша в нашій літературі спроба розкрити цю проблему. Твір присвячений приниженому становищу жінки в тодішньому галицькому суспільстві. […]...
- Доля жінки в повісті О. Кобилянської “Людина” I. “Дорога серця” Ольги Кобилянської (одна з найосвіченіших жінок свого часу, видатний художник слова, до останку віддавала себе літературі; слово – найвища її любов, смисл життя; кожна героїня – часточка її душі, її серця; про свої твори писала: “… вони йшли дорогою серця… “). II. Головна героїня Олена Ляуфер – борець за права жінки. 1. […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) – IV варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за повістю “Людина”) IV варіант О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян […]...
- Доля жінки в повісті “Людина” Письменниця зуміла піднятися над сірою буденністю, що безжалісно пригнічувала її, і стати однією з найосвіченіших жінок свого часу, видатним художником слова. Літературі вона віддавала себе до останку, сил своїх не шкодувала. Слово стало палацом її душі, смислом і найвищою любов’ю. Мабуть, в образі кожної своєї героїні Ольга Кобилянська залишила часточку своєї душі, свого серця… Мені […]...
- Доля жінки в повісті Ольги Кобилянської”Людина” Письменниця зуміла піднятися над сірою буденністю, що безжалісно пригнічувала її, і стати однією з найосвіченіших жінок свого часу, видатним художником слова. Літературі вона віддавала себе до останку, сил своїх не шкодувала. Слово стало палацом її душі, смислом і найвищою любов’ю. Мабуть, в образі кожної своєї героїні Ольга Кобилянська залишила часточку своєї душі, свого серця… Мені […]...
- Стефан Лієвич – образ нової людини (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) Образ Стефана Лієвича в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – це образ нової людини, людини майбутнього. Стефан Лієвич жив і навчався за кордоном, перейнявся там передовими ідеями. Повернувшись на канікули додому, у колі знайомих розповідав про рівність жінок з чоловіками у Швейцарії та інших країнах Європи, про жіночу емансипацію, успішне навчання жінок в університетах і навіть […]...
- Образ Олени – неоромантичний ідеал сильної, вольової особистості (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) У 80-х – 90-х роках XIX століття в Україні значного розвитку набув феміністичний рух, ініціатором якого була Наталя Кобринська, відома на той час письменниця і громадський діяч. Проблема емансипації жінок виникла тому, що в кінці XIX століття українки перебували у нерівноправному становищі порівняно з чоловіками: вони не мали права навчатися в університетах, голосувати, обіймати значні […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) – ІІІ варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за повістю “Людина”) III варіант О. Кобилянська була першою українською письменницею, що присвятила свої твори освіченій, інтелігентній жінці. Хоч українська жінка традиційно була більш вільною, ніж, скажімо, навіть російська, але до рівноправності з чоловіком їй було дуже далеко. У той час, як на Заході дівчата почали здобувати професійну освіту, […]...
- “У чому сенс життя чоловіка і жінки” Що таке взагалі сенс життя? Тема пошуку сенсу життя існує давно, люди завжди замислювалися про причини існування на Землі. Існує твердження, що це всього-на-всього цілі, які ставить перед собою кожна людина, будь то жінка або чоловік, дитина або старий. І хоча всі члени суспільства бажають підкорити поставлену перед собою вершину, у чоловіків мети носять більш […]...
- Образ Олени Ляуфер (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. […]...
- Образ емансипованої жінки у творах О. Кобилянської (“Людина” і “Царівна”) та Лесі Українки (“Лісова пісня”) Соломія Павличко окреслює явище появи емансипованої жінки в українській літературі ХХ століття таким чином: “Літературний образ жінки ХIХ століття – “покритки”, “бурлачки”, “повії”, що були квінтесенцією горя, нещастя й немочі, відступив перед “царівною” і “одержимою духом”. В українській літературі вперше прозвучав інтелігентний жіночий голос, а разом з ним і феміністична ідея”. Тут не виникає жодних […]...
- Складіть роздум про ваше бачення ролі жінки в суспільстві Щодо ролі жінки в суспільстві, напевно, немає спільної думки як серед чоловіків, так і серед жінок. Особисто я вважаю, що жінка сама має зробити вибір між кар’єрою та роллю Берегині сімейного затишку. Звісно, якщо жінка працює, то вона не може повною мірою віддаватись сім’ї. І навпаки, сімейні проблеми заважають жінкам у становленні кар’єри. Суспільство ж […]...
- “Два керма має людина у плині життя – розум і волю” за повістю О. Назарука “Роксоляна” Султан Сулейман Пишний був володарем таких великих міст, як Єрусалимі Царгород, Дамаск і Смирна. До складу його імперії входило понад сімсот інших міст на Сході і Заході трьох континентів. Йому належали п’ять морів, Балканські, Кавказькі і Ліванські гори, шляхи в степовій Україні, святі міста Медин і Мекка з землею, де знаходився гроб пророка, повелителя народів, […]...
- Трагедія особистості в повісті О. Кобилянської “Людина” (2 варіант) Ольга Кобилянська розпочала свій літературний шлях повістю “Людина”, у якій підняла актуальну і болісну на той час тему жіночої долі, поставила проблему емансипації жінки. Ця тема була близькою для письменниці, адже в її родині дівчаткам з дитячих років втовкмачували, що головною метою жінки є вдале заміжжя, що їй не треба вчитися, і вже зовсім не […]...
- Я ХОЧУ БУТИ ЛЮДИНОЮ!(за повістю О. Кобилянської “Людина”) 10 КЛАС Я ХОЧУ БУТИ ЛЮДИНОЮ!(за повістю О. Кобилянської “Людина”) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Феміністичний український рух кінця XIX – початку XX ст. II. Відображення феміністичних ідей у творі О. Кобилянської “Людина”. III. Жінка – це теж людина? Варіант 2 I. “Правдиві вибухи чуття” у повісті О. Кобилянської “Людина”. II. Психологізм образу головної […]...
- Стефан Лієвич – образ “нової людини” в українській літературі (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Чи є Б’янка втіленням образу сильної української жінки? (Твір-роздум за повістю М. Хвильового “Сентиментальна історія”) Нова доба вимагає нових героїв, нових персонажів. Революційні перетворення 1917 року породили ціле покоління людей, захоплених ідеєю, відданих їй, фанатично вірних. Такі нові герої могли піднімати маси на боротьбу, їм вірили, та вони й самі беззастережно вірили в користь того, що відбувається. Звичайно, вони знайшли своє відображення в літературних творах різних авторів. Особливо цікаво спостерігати, […]...
- Олена Ляуфлер – жінка, котра відстоює своє право бути людиною (Повість “Людина” О. Ю. Кобилянської) Повість “Людина” О. Ю. Кобилянської – це твір, в якому письменниця розкриває становище жінки в тодішньому галицькому суспільстві, твір, який порушує проблему емансипації жінки у другій половині XIX століття. Олена Ляуфлер – головна героїня повісті “Людина”, дочка царсько-королівського лісового радника. Олена читає серйозні книги, відстоює рівноправність між чоловіком і жінкою. Така позиція дівчини лякала батьків, […]...
- Жіноча доля (за твором “Людина”) Бути особистістю в житті складно, і жінці це вдається важко. Ця проблема не існувала тільки в XIX столітті, вона хвилює багатьох людей і сьогодні. Тому це дуже добре, що ми маємо можливість познайомитися з таким твором, де проблема становлення й утвердження особистості талановито зображена письменницею Ольгою Кобилянською. Йдеться про повість “Людина”. Про свої твори Ольга […]...
- Характеристика образу Олени Ляуфер (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. […]...
- ” У чому сенс життя жінки?” З початку свого існування людство почало замислюватися на головними питаннями світобудови і свого місця в суспільстві, сенсу життя оточуючих людей та сенсу свого особистого існування. Наприклад, видатний російський поет О. Пушкін в одному із своїх творів показав, що він теж переймається глобальними питаннями людства та намагається зрозуміти зміст свого життя: “Дарунок даремний, дарунок випадковий, Життя, […]...
- Передовсім – особистість (думки з приводу твору Ольги Кобилянської “Людина”) Передовсім – особистість (думки з приводу твору Ольги Кобилянської “Людина”) Творчість Ольги Кобилянської – окраса нашої літератури. У своїх творах письменниця звертає увагу не тільки на показ тогочасного життя, його проблем, а більше досліджує психологію людської душі, торкається проблем вічних і робить це у довершеній художній формі. Уже в повісті-дебюті “Людина” Ольга Кобилянська зуміла показати […]...
- Характеристика образу Стефана Лієвича – “нової людини” (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутньою. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів приснячепо саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Твір на тему: “У чому сенс життя жінки” У чому сенс життя жінки? Багато тисячоліть вважалося, що жінка приходить у цей світ тільки лише для того, щоб вийти заміж, народити дитину і бути тилом для чоловіка. Нічого більшого їй і не потрібно. Зовсім недавно настали нові часи – жінка зайняла практично рівну позицію з чоловіком: вона працює і заробляє, вона займає сильну соціальну […]...
- Трагедія особистості в повісті О. Кобилянської “Людина” (1 варіант) Мистецький процес кінця XIX – початку XX століття швидко й відчутно оновлювався завдяки новій потужній хвилі талановитої молоді. Її представники в цей період були тими, кого сьогодні модно називати “self-made man”, тобто людьми, які “самі себе зробили”. Саме до таких людей належить і талановита українська письменниця Ольга Юліанівна Кобилянська. Дівчина із багатодітної небагатої сім’ї, вона […]...
- Людина, земля, всесвіт (за повістю М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа”) У повісті “Fata morgana” М. Коцюбинський відтворив життя й боротьбу українського селянства під час буржуазно-демократичної революції 1905 року за свої соціальні права, за землю і волю, проти соціальної нерівності в суспільстві. У центрі сюжету повісті – життя сім’ї бідняка Андрія Волика. Уже на початку твору розкривається страшне та важке життя бідної сім’ї. Податки, безземелля, тяжка […]...
- Думки з приводу твору “Людина” Творчість Ольги Кобилянської – окраса нашої літератури. У своїх творах письменниця звертає увагу не тільки па показ тогочасного життя, його проблем, а більше досліджує психологію людської душі, торкається проблем вічних і робить це у довершеній художній формі. Уже в повісті-дебюті “Людина” Ольга Кобилянська зуміла показати себе як тонкий знавець людської душі, через образ головної героїні […]...
- Образ російської жінки в поезії Н. А. Некрасова (по поемі “Російські жінки”) Поема “Російські жінки” вражає читача оповіданням про мужність, шляхетність і силу духу дружин декабристів. Поема написана такою мовою, що викликає в душі читача найсильніший емоційний відгук. Перша частина поеми оповідає про княгиню Трубецької, друга – про княгиню Волконської. Вони залишають звичне життя, своїх рідних і друзів заради далекої й страхаючої поїздки в Сибір до своїх […]...
- Проблема емансипації жінки у повісті “Царівна” Повість “Царівна” викликала значний громадський інтерес. Вона будила громадську думку серед української інтелігенції того часу феміністичною проблематикою. Варто підкреслити, що хоч письменниця виховувалась на німецькій літературі й зросла у найглухіших закутках відсталої Австро-Угорської імперії, вона все ж знайшла дорогу до українського письменства і дала зразки прози, що художньо реалізувала ідею емансипації жінки в умовах експлуататорського […]...
- Життя родини Ангелів (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) Життя родини Ангелів (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) Родина – це найближчі люди, з якими підтримуються зв’язки впродовж усього життя, і саме любов не дає цим зв’язкам обірватися. Та якою щирою не була б любов, нікому не вдається уникнути проблем. Олексій Коломієць у п’єсі “Дикий Ангел” порушив одну з найважливіших проблем – стосунки батьків […]...
- Проблема емансипації жінки у повісті Ольги Кобилянської “Царівна” Повість “Царівна” викликала значний громадський інтерес. Вона будила громадську думку серед української інтелігенції того часу феміністичною Проблематикою. Варто підкреслити, що хоч письменниця виховувалась на німецькій літературі й зросла у найглухіших закутках відсталої Австро-Угорської імперії, вона все ж знайшла дорогу до українського письменства і дала зразки прози, що художньо реалізувала ідею емансипації жінки в умовах експлуататорського […]...
- Людина, що перемогла себе? (За повістю “Гобсек”) Оноре де Бальзак вважав, що психологію та життєві погляди людини формує соціальне середовище. Так, холодна та скупа людина Гобсек, герой однойменної повісті, замолоду був людиною життєлюбною, наділеною природним прагненням самоствердитися в житті, ідеалізм і романтичні мрії хлопця зіткнулись із суворою правдою життя, де не було місця для слабких, знесилених і нікчемних. “Він пережив багато страшних […]...
- Авторська позиція у повісті Ольги Кобилянської “Людина” Авторська позиція у повісті Ольги Кобилянської “Людина” Ольга Юліанівна Кобилянська увійшла в літературу як видатний митець демократичного напрямку, майстер художнього слова. Вона збагатила літературну скарбницю України творами, в яких відбилося життя буковинського селянства та інтелігенції. Всі вони перейняті палкою любов’ю до трудящих мас, бажанням бачити рідний народ вільним, щасливим, возз’єднаним. Ці ідеї єднають письменницю з […]...
- Людина, що перемогла себе (за повістю О. де Бальзака “Гобсек”) Оноре де Бальзак вважав, що психологію та життєві погляди людини формує соціальне середовище. Так, холодна та скупа людина Гобсек, герой однойменної повісті, замолоду був людиною життєлюбною, наділеною природним прагненням самоствердитися в житті. Ідеалізм і романтичні мрії хлопця зіткнулись із суворою правдою життя, де не було місця для слабких, знесилених і нікчемних. “Він пережив багато страшних […]...
- Мої враження від повісті О. Кобилянської “Людина” Чи замислювався хто над тим, чому серед українських діячів культури так багато жінок? Мабуть, це риси національного характеру – гордість, висока самосвідомість, прагнення до освіти і служіння громаді – привели їх до суспільно-корисної діяльності. А також традиція, яка тягнеться від давніх іще часів – княгині Ольги, Анни Ярославни, Галшки Гулевичівни, Насті Лісовської, Марії Заньковецької, Соломії […]...