Бик Олексій Вірші
Олексій Бик Я годованець чорних ночей за вікном, Я не ліз на рожен і не пер напролом, Тільки слово як слово, струна як струна,
Так якого від мене вам треба рожна? Тільки хрипом блювотним, ночами без сну Просурмила сурма : на війну, на війну! Перекинулось небо та через плече,
Пригина до землі і пече, і пече. Зачаділа свіча – парафіновий рай, Світ поблід і зачах – поспішай, поспішай! Тріпотять на вітру полотнища знамен… Хто устане з колін, той і буде спасен!
Той і буде герой, хто поляже в снігу, Хто спіймає свинець у чоло, на бігу. Розірвіть
Передушать півсонних, закутих, сліпих, Ми не люди для них, нас давити – не гріх, Поженуть у Сибір, запроторять в тюрму… Я уперше, уперше послухав сурму!
Я задмухав свічу і в кишеню поклав Сто не складених рим, сто не зроблених справ, Лиш короткий рядок повторив як рефрен:
Хто устане з колін, той і буде спасен! На дорозі доріг, що одвіку веде у нікуди, Серед стоптаних трав і поезії битого щебню
Хай відступлять усі – імператори і лизоблюди, Хай не слинять очей і не служать за мною молебню. На дорозі доріг, серед нападів і провокацій,
Пересудів
ОДНІЄЇ НОЧІ Ви думаєте, що я п’ю алкоголь, Аби не думати
Про Вас? Ні. Я п’ю, Щоби стерилізувати свою душу
Від бактерій і вірусів, Занесених до неї Вашими Брудними руками.
– Дивіться на мене зверхньо, Ви ж знаєте собі ціну. …Мабуть, тому, що дотепер
Вже не раз її Називали. – Якось, Коли хто-небудь
З численних твоїх кавалерів, В одному з багатьох Шикарних та дорогих ресторанів З пафосом голосно вигукне До кельнера: “Білого для дами!”,
Ти до болю захочеш, Аби ці слова Напівжартома сказав я,
Лежачи на підлозі І даруючи тобі Вірша. – Один ангел, стоячи на Сьомому небі і вертячи хвостом,
Коли світ був ще дитиною семи днів від народження, Сказав Отцю, грішний у своїй гордині, що Ангели летять з неба на землю, і це символічно, бо помисли їх Низькі та приземлені, як і ті, кого вони бережуть. А Отець відповів: відтак ти будеш тим ангелом, що впаде, аби єдиний раз перелетіти з землі на небо.
Відчинені вікна – протяг, Навшпиньки заходить осінь, Тихцем розплітає коси,
Знімає нечутно одяг. Долоні кладе на плечі, Очима знаходить очі,
Розпусні вуста дівочі Шепочуть слова старечі. Ми будемо знов коханці, Ми знали про це обоє, А я захворів тобою І, певно, помру уранці І, певно, так буде краще,
Ця осінь – проста повія, А ти – моя безнадія І вірші мої пропащі. Ти вічна моя потреба… Моя…І кривлю душею…
У час, коли буду з нею, Я думатиму про тебе. Очі до неба – Рік добігає коло,
П’є за здоров’я З хворими на проказу. “Випий із нами!”…
Сяду, лайдак, до столу… Зорі і люди Гаснуть одного разу. Вулиці крутять Руки старим деревам,
Холод на шибці Вибив татуювання, Заспаний потяг Рушив до міста Лева, Шльондри й убивці
Вийшли на полювання. …Гніт догорає, Кілька хвилин – і спати,
В сни перелити Кожну окрему фразу, Вершник епохи
Скорбно міняє лати… …Зорі і люди Гаснуть одного разу.
Це тільки слова, Від яких починається тиша, Лиш пальці судомно
Ламають об стіл олівець – Безглуздий початок, Який означає кінець… Триматись в руках, А істерика буде пізніше. Даремні дзвінки – На секунду зізнатись у тому,
Ганебна утеча Лишає іще один шанс, Бухикає серце, Гримить, як старий диліжанс, І кожен акорд Переходить в смертельну утому.
…Це просто слова – Розірвати листок і спалити, Папір і вірші Подарують ще трохи тепла, Усе догорить,
Перетліє і стане – зола, Ми будем – вітри, Одночасно убивці і діти. Це тільки слова,
Від яких починається тиша, Лиш пальці судомно Ламають об стіл олівець – Безглуздий початок, Який означає кінець… Триматись в руках.
А істерика Буде пізніше. Дощеві ніжні пальці скрипаля
Торкнуть струну ледь чутно серед ночі. І стане сон як марева дівочі, І похитнеться стомлена земля. Осінні недописані листи… На вікнах тіні чорні, ніби грати, Шепоче ніч про щось – не розібрати…
Додолу одяг. Тільки я і ти. Я не знаю Й боронь мене боже дізнатись колись, Що чекає на нас,
Як остання дограє касета… Ти цілуєш мене через фільтр Однієї на двох сигарети, Ніби сонце і небо:
Зустрілись – і знов розійшлись. Може, в цьому є ми – Нестабільність як спосіб життя, Хрипкий голос пітьми Пребанальні нашіптує речі, Гори слів не про те і не так
Тягарями калічать нам плечі, І вірші на папері – як жовтогазетна стаття. Може, в цьому є сенс І надія на кращий фінал – Ми йдемо і йдемо Врізнобіч по одній паралелі,
Партитура і вірші горять, На картинах підмокли пастелі… Наше грішне життя – Одночасно театр і вокзал. Поворотним моментом Було неуміння мовчати:
Від дитинства велось – Із думками один на один, На одвічних стежках Проростає дурман і полин І розпачливий птах Розбива свої крила об грати.
Не терпілось іти, Не терпілось залишити будні, Пальці пестили гриф, Заплітаючи струни в акорд,
Перекошені тіні Пекельних оскалених морд Шепотіли на вухо Слова неживі та облудні.
Гомоніли думки, Роз’їдала корозія спокій, У кишені – любов, У легенях – придушений крик… …Розігнулись прути,
Птах іще раз шарпнувся – і зник… Семафорила ніч, Заховавшись у далі стоокій.
За всі гріхи отримано сповна І ніби всі оплачено рахунки… Акторів і статистів – за лаштунки, Я хочу, щоб лишилась ти одна.
Дійти до крапки, вийти за рядок… Усі слова – бліді і недолугі, Крізь тіло – струм високої напруги, Спіраль життя закручує виток, І я ступаю знов на манівці,
Я чую смак вже випитого трунку… Акторів і статистів – за лаштунки, Лиш ти і я – при самому кінці. Не навчившись до часу Іти в безкінечну дорогу (Через ріки – уплав, Перед тим попаливши мости),
Я зійду на узбіччя, І значить – не буде нічого, Далі йтимеш без мене, А без мене тобі не дійти.
Тільки солі від сліз Будуть довго лягати на вії, Будуть ночі безсонні І подумки будуть листи… Я піду в інший бік, Бо інакше не вмів і не вмію,
А ітиму без тебе. А без тебе мені не дійти. І знову ніч.
Неспокій та печаль Удвох собі мандрують битим шляхом, Квилить осіннє небо сірим птахом, Простягши до землі дощу вуаль.
Холодна пам’ять впала на чоло, Щемливить очі болем потаємним, В моїй кімнаті – порожньо і темно, І щастя ніби зовсім не було.
…І ніби зовсім не було мене. Спинити все. До ранку не дожити. …Дерева піднімають мокрі віти… Запівніч вітер стихне.
Дощ мине. Так буває, коли На конверт не наклеєна марка – Підсвідомих вагань роз’їдає одвічна іржа… Nota Bene для Вас:
А читали Ви, пані, Ремарка, Де про нашу любов І прогулянки лезом ножа? Ви не знали того, Ви ніколи нічого не знали – Ні думок, ні проблем, Від яких не заснеш уночі,
Просто так, мимохідь, Ви до себе мене прикували, Почепили замок І закинули в море ключі. Ви вдавали себе… Сподіваюсь, хоч трохи для мене…
Ви писали себе – Я для Вас і струна, і мольберт… Nota Bene для Вас: А читали Ви, пані, Верлена?
Там про нашу любов, Але я вже заклеїв конверт… Котився світ – хитало і несло, І калатало об небесні сфери… Усе життя – омана і химера, А ти – моє останнє ремесло.
Котився світ, тріщали ободи, Трухлява правда сипалась під ноги, Не нами обиралися дороги,
Та наші залишаються сліди. Котився світ – кидало врізнобіч, А нас іще розкидало у часі,
Ми знову залишились у запасі І на узбіччі, та не в тому річ.
Related posts:
- Олексій Сурков “Громадянину світу” Олексій Сурков “Громадянину світу” Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Людина без вітчизни – Соловей без пісні. Я згадую: на зальцбурзькім вокзалі Ви так бундючно, як панку і слід, Аж зуби зціпивши, мені казали, Що ви – Іван, який забув свій рід; Що в […]...
- Олексій Сурков Дев’ятсот двадцятий Олексій Сурков Дев’ятсот двадцятий Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Наївна підлабузниця циганка, Вижебруючи в мене скибку хліба, Водила по долоні чорним пальцем, Вглядаючись, що доля креслить там. Під гуркотню близької канонади Вона мені наворожила щастя, І здійснення сподіванок життєвих, І зникнення усіх моїх […]...
- Олексій Іванович – герой роману Ф. М. Достоєвського “Гравець” Несподівано приїхала “бабуся” програє в рулетку майже весь свій статок, позбавивши Поліну та генерала спадщини. Де-Гріє відмовляється “без грошей” одружитися на Поліні, яка ще повинна французові 50 тисяч. Горда до пристрасті, Поліна хоче кинути їх у “підле обличчя” Де-Гріє. Гроші повинен виграти А. І. Щасливий випадок приносить йому величезну суму, але гра із засобу самоствердження […]...
- Повести Белкина характеристика образа Берестів Олексій Іванович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Берестів Олексій Іванович – молодий герой повести, по закінченні університету не одержав батьківського благословення на військову службу, а до статської не має полювання й приїжджаючий у рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись оповіданням про “байронічний” герої Сильвио (“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються […]...
- Коломієць Олексій Федотович Олексій Федотович Коломієць народився 1919 р. у сім’ї селянина в невеликому селі Харківцях Лохвицького району на Полтавщині. Після закінчення школи вчився на робітфаці при інституті торгівлі в місті Харкові, потім в університеті. Брав участь у Другій світовій війні, потім працював на громадській роботі, головним редактором газети “Молодь України”, у журналі “Зміна”. 1960 р. виходить перша […]...
- Крат Анатолій Вірші Анатолій Крат Помираю У кожній квітці Помираю У кожній хвилині Помираю Сам у собі Може Тому і живу Іду Оминаючи Кожну стеблину Трави На якій Писано Історію Мого роду Пам’ятай Кожен біль Поза межами Витривалості Перетворює камінь На квітку Перекотиполем Мчатиме за тобою Степ Перепинятимуть На грузькому шляху Половецькі баби Душитиме спогадом Євшан-зілля А коли […]...
- Драматург Олексій Федотович Коломієць Драматург Олексій Федотович Коломієць народився 17 березня 1919 року в селі Харківцях Лохвицького району на Полтавщині в селянській родині. Навчався на робітфаці при Харківському інституті радянської торгівлі, а з 1938 по 1941 рік – у Харківському університеті. Фронтовик. З 1950 по 1953 рік працював головним редактором газети “Молодь України”, з 1953 по 1960 – завідуючим […]...
- Олексій Коломієць Реферат Олексій Коломієць (Нар. 1919 р.) Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935 – 1938 pp. навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному […]...
- Абдурахман Джамі Вірші Абдурахман Джамі Вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Похвала віршам Що вірш? Ума дзвінкоголоса птиця. Що вірш? Нетлінного добра скарбниця. По-різному ту пташку ми цінуєм В залежності від того, звідки чуєм. Коли з веселого почуєм саду, Вона дарує нам саму відраду. Коли ж із вогнища жадоби й хоті, Від […]...
- Михайло Дудін Вірші Михайло Дудін Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 На світанні Життям пересповита тишина. По листю дощик – розсипом пшона. В ріці полонка місяця тремка. На місяці лінивий сплеск линка. Йдуть на галявйну […]...
- Абу Алі Хусейн Ібн Сіна Рубаї та короткі вірші Абу Алі Хусейн Ібн Сіна Рубаї та короткі вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 РУБАЇ Моє відступництво не просте, не звичайне: Твердіш я вірую, ніж дервіші й прочани. Один такий живу – і звуть мене кафіром! Це значить: вивелись у світі мусульмани. О, як довідатись, для чого в світ […]...
- Дикий Ангел – Олексій Федотович Коломієць Олексій Федотович Коломієць (1919-1994 pp.) “Дикий Ангел” Тема та сюжет твору Підзаголовок п’єси чітко вказує на її тему – “Повість про сім’ю”. Для людини все починається з родини – виховання, пізнання моральних основ людської особистості, добробут. У центрі п’єси – родина Ангелів, головою якої є Платон Микитович Ангел. Ця людина все життя працює не покладаючи […]...
- Костянтин Симонов Вірші Костянтин Симонов Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Дім друзів В домі друзів, куди ніби рідний приходиш, Де і з горя, і з радощів міг ночувать, Де притулок дадуть, де гостинність знаходиш, […]...
- Персі Біші Шеллі Вірші Персі Біші Шеллі Вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Озімандія Я стрів мандрівника – й такі слова Він мовив: “Статуя серед пустині Стоїть розбита, поряд – голова Пощерблена, і з уст її донині Не стерся усміх владної гордині. Як видно, добре скульптору були Ті риси знані, що пережили I […]...
- Волт Вітмен Вірші Волт Вітмен Вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 О капітане! О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь! Всі бурі витримав наш корабель, сміливців лаври ждуть. Вже близько причал, і радо кричать нам люди, і дзвони дзвонять, І дивляться всі на могутній кіль, на бриг одважний і грізний. Але… О серце! […]...
- Олексій Коломієць – Біографія Олексі́й Федотович Коломі́єць (17 березня 1919 – 23 листопада 1994) – український письменник та драматург. Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935 – 1938 pp. навчається на робітфаку […]...
- Олексій Федотович Коломієць Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935 – 1938 pp. навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному факультеті Харківського університету. Із студентської лави […]...
- Коломієць Олексій – Біографія Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919 р. в с. Харківці Лохвицького району на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення семирічки Коломієць в 1935-1938 pp. навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному факультеті Харківського університету. Зі студентської лави пішов […]...
- Дикий ангел (дуже стисло/скорочено) – Коломієць Олексій Повість про сім’ю І дія У родині старого робітника Платона Ангела суворий закон – усі мають підкорятися волі батька. Кожен з дітей мусить розповідати йому про свої вчинки і здавати у загальну касу зароблені гроші. Віддають зарплатню зовсім дорослі Таня і Федір. А ось молодший син Павлик, ще студент, зважується одружитися без батькового дозволу, не […]...
- Олексій Кундзіч Творча доля цього письменника, попри її зовнішню затишеність, сприймається нині вкрай драматичною. Це історія майже незреалізованого великого й оригінального таланту. О. Кундзіч формувався як митець у піднесеній, натхненній атмосфері українського національного відродження двадцятих, дух часу активно впливав на його небуденні задуми й плани. Народився письменник 22 квітня 1904 р. у-с. Павлівні на Вінниччині, в селянській […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 Границі людства Коли споконвічний Святий Отець В спокої руки З розкочених хмар Благословенство перунів Сіє на землю,- Я цілую останній Край одіння його I трепет дитинний Чую в груді. Ні, […]...
- Максим Горький (Олексій Максимович Пешков) (1868-1936) Син столяра-червонодеревника Максима Савватійовича Пєшкова і дочки власника фарбувального закладу, Олексій Максимович Пешков народився 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді. Йому було чотири роки, коли в Астрахані помер від холери батько, потім п’ять років жив у домі свого діда. Людина жорстока, жадібна і сварлива, дід усе-таки навчив онука, коли тому виповнилося шість років, грамоті […]...
- Олексій Миколайович Арбузов. “Іркутська історія” На одній з будівництв Іркутська в продовольчому магазині працюють дві дівчини – Валя і Лариса. Валя – касирка, їй двадцять п’ять років. Це весела дівчина, мало замислюються про свою поведінку і спосіб життя, за що й заслужила прізвисько Валько-дешевка. Її друг Віктор Бойцов, ровесник Галі, знайомить її з Сергієм Серьогіним. Серьогін – майстер-машиніст на крокуючі […]...
- Життєвий і творчий шлях – Олексій Федотович Коломієць Олексій Федотович Коломієць (1919-1994 pp.) Життєвий та творчий шлях Олексій Федотович Коломієць народився 17 березня 1919 р. в селі Харківці Лохвицького району на Полтавщині. Він був шостою і найменшою дитиною в бідній родині, яка втратила батька. В 1935-1938 pp., після закінчення семирічки, майбутній письменник навчається на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі, а згодом на […]...
- АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ (псевд. і крипт. Андыбер, Дон-Кихот Не-Ламанчский, Каневский А., Канівець Ол., Канівський та ін.; 28.03.1845, Канів, тепер Черкаської обл. – 22.07.1902, Київ) – історик, фольклорист, літератор, педагог, громадсько-культурний діяч. Брат М. О. Андрієвського. Народився в сім’ї вчителя Канівського повітового дворянського училища. Після закінчення Київської гімназії навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету, де в той […]...
- Вірші Вітмена У 1855 році 36-річний Волт Вітмен у бруклінській друкарні сам набрав і сам надрукував невелику книжку у дев’яносто п’ять сторінок. Мала вона назву “Листя трави” і містила 12 поем і віршів. Ні сам автор, ні читачі, ні критики не знали, що судилося цій збірці закласти підвалини нової американської поезії, що витримає вона випробування роками, що […]...
- МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ (17.03.1847, м. Смош, тепер с. Прилуцького р-ну Чернігівської обл. – 30.06.1903, Одеса) – фольклорист, літературознавець, історик-архівіст. За походженням із старовинного козацького роду Марковичів (Маркевичів), який залишив глибокий слід в українській історії та культурі. 1869 р. закінчив філологічний факультет Новоросійського університету (Одеса). У 1890 – 1895 рр. працював там викладачем, а пізніше – професором. […]...
- Вірші Лесі Українки, які мене найбільше хвилюють Леся Українка – геніальна донька українського народу, талановита поетеса, творами якої ми захоплюємося до сьогодні. Читаючи її твори, захоплюєшся мовою, образами, проблемами і їх авторським вирішенням, поетичністю. Мені подобаються всі твори Лесі Українки – вірші, поеми, драматичні поеми, елегії, пісні. Серед творів поетеси, які справили на мене найбільше враження, є поезія “До мого фортепіано”. Вірш, […]...
- Коцак Арсеній (Олексій Федорович) – Біографія (1737-1800) Арсеній Коцак (світське ім’я та по батькові Олексій Федорович) народився 14 березня 1737 р. в с. Великий Буковець колишньої Шариської жупи (тепер Буковець Свидницького району Пряшівського краю Словаччини) в родині священика. Початкову освіту отримав удома в сільського дяка, далі навчався в гімназіях Пряшева і Шарошпотока, закінчив Пряшівську. В кінці 1757 р, Коцак постригся в […]...
- Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” – ІІІ варіант ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” III варіант Мені здається, кожен з нас повинен вирішувати проблеми сучасності, щоб разом нам вдалося хоч про деякі з них зовсім забути. Якщо ж ми просто будемо ними нехтувати, то цих проблем з кожним роком буде все більше і більше, […]...
- Щирість вираження патріотичних почуттів ліричного героя у вірші В. Підпалого “Тиха елегія” Щирість вираження патріотичних почуттів ліричного героя У вірші В. Підпалого “Тиха елегія” Коли читаєш вірш Володимира Підпалого “Тиха елегія”, здається, що вустами ліричного героя промовляє твоя стривожена душа. Ми часто чуємо це горде слово – “патріотизм”. Воно лине з високих трибун, начертане на гаслах демонстрантів, ним сповнені численні газетні статті. Але ось раптом натрапиш на […]...
- Чим подобаються мені вірші М. Рильського? Максим Рильський – один з найвідоміших українських поетів XX століття. Його життєвий і творчий шлях співпав з важкими для нашої країни роками, коли письменники не могли вільно висловлюватися. Коли за необачне слово можна було покластися свободою чи життям, коли поети продавали свій талант за можливість залишитися на волі, за ленінські чи сталінські премії. Та справжній […]...
- Євген Євтушенко Вірші Євген Євтушенко Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 В рядку, що полискує сталлю, Холодна прихована гра. Я вище поезії ставлю Незрідненість зла і добра.. Поезія враз помирає, Коли збайдужілим пером Добро вона […]...
- Джон Кітс Вірші Джон Кітс Вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Присвята Лі Гантові Краса і слава залишили світ. Під нашим поглядом у ранню пору Не в’ється фіміам вінками вгору, Туди, де радісно сміється схід. Ніжноголосі німфи серед віт Своїми грищами не тішать зору I не кладуть на гроб, що криє Флору, […]...
- Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” – ІІ варіант ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” II варіант Сучасність – це те, що відбувається зараз, що хвилює наших близьких, друзів, знайомих… Вирішити проблеми, які ставить перед нами сучасність, – знайти себе і допомогти державі. Адже часто ми намагаємося вилізти за рахунок інших людей, забуваємо про чесність, […]...
- Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) ПСИХОЛОГІЧНА ТА ЛІРИЧНА ПРОЗА Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) (1868-1936). Олексій Максимович Пєшков народився 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді в родині столяра-червонодеревника Максима Савватійовича Пєшкова. Коли хлопцеві виповнилося чотири роки, в Астрахані від холери помер батько, через декілька років він втратив матір. Потім Олексієві довелося жити в домі його діда Каширі-на, власника фарбувальної […]...
- Горе від розуму характеристика образу Молчалин Олексій Степанович Молчалин Олексій Степаныч – головний негативний персонаж комедії, амплуа безглуздого коханця; сердечний друг Софії, в душі що зневажає її; тінь Фамусова, антагоніст Чацкого, чиїй полум’яній балакучості невигідно протиставлена молчалинская безсловесність(підкреслена до того ж прізвищем, що “мовчазно говорить”). Переведений Фамусовым з Твері, завдяки його протекції отримав чин колезького асесора; числиться “по архівах”, але фактично перебуває особистим, […]...
- Круглов Віталій Вірші Круглов Віталій Вікторович Вони перетинали дощ, вони перетинали липень, І липло тіло до хвилин осатанілого видіння, Де дивне вивчення калюж, немов ті двоє – срібні риби, Ставало рухами клітин уже не мертвого каміння, Яке тяжіло до руки від крапель водосотворіння, Немов не твердь, а глини плоть просилась обрости душею І умастити ноги двом одним лиш […]...
- Павло Антокольський Вірші Павло Антокольський Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 З вчорашнього йдучи у завтра, Складаю іспит не простий: Бо Час – найперший мій співавтор, Бо Час – герой мій головний. І сперечальник, і […]...
- Характеристика образа Швабрин Олексій Іванович Ш. смаглявий, некрасивий собою, жвавий; служить у Білогірській міцності п’ятий рік; сюди переведений за “смертовбивство” (на дуелі заколов поручика). Сама по собі ця подробиця біографії ні про що не говорить; так само як ні про що не говорить презирливість Ш. (під час першої зустрічі із Гриневым він описує белогорцев досить глумливо). Все це типові риси […]...