Біографія Чехова Антона Павловича
Чехов, Антон Павлович (I860- 1904 р. г.) Прозаїк, драматурги Біографія Батько Чехова був бакалійником, що володів крамницею в Таганрозі. Була еточ людина досить твердим, владним. Дід Чехова (по батьку) – колишній кре пісної, що одержав вільну й став керуючим У Чехова були четверо братів і сестра. Мати Чехова теж була внучкою колишнього кріпака.
Жінка вона була м’якому, доброму, уважної але відношенню до дітей. З дитинства Антона Чехова залучав театр, будинку із братами й сестрою він намагався організовувати маленькі спектаклі.
Учився Чехов
Улюблений жанр Чехова того часу – пародії, смішні сценки, юмори стические замальовки, які
Антон Павлович друкується під наступними псевдонімами: Антоша Чехонте, Людина без селезінки, Брат мого брата й іншими. З 1882 року Чехов друкується в журналі “Осколки”, згодом починають видаватися його оповідання (“Зловмисник”, “Хамелеон”, “Книга скарг “Хірургія” і др. ). Критики вважають, що Чехов талановитий, але занадто легко мисленнее, що він не зачіпає серйозних проблем.
Антон Павлович Чехов закінчує університет і їде працювати лікарем у Воскресенськ. Це було в 1884 році. Крім лікарської практики Антон Павлович продовжує писати незважаючи на те, що його добутку подвервергаются різанням критиці, їх називають безідейними, поверхневими, злими.
В 1887 році Чехов закінчив комедію “Іванов”, що була поставлена й московському театрі. Цю комедію хвалили й лаяли, вона мала успіх.
За рік Чехов писав близько 60 оповідань на початку своєї творчості В 1888 році Антон Павлович опублікував свою першу повість “Степ” а в 1889 році – повість “Нудна історія”. У цьому ж році, ще до написання “Нудної історії” умер Микола, брат Чехова. В 1890 році Антон Павлович їде на Сахалін, щоб брати участь у переписі каторжного населення острова.
Ще замолоду лікарі виявили в Антона Павловича туберкульоз, а поїздка на Сахалін загострила хвороба. Вертається Чехов додому через Індійський океан, через рік їде в Європу (Італія, Фран ция), а в наступному році письменник бере активну участь у допомозі голодуючим селянам Воронезької губернії. З 1892 року Антон Павлович живе в Підмосков’я, де продовжує лікарську практику, відкривши медичний пункт.
Спалаху холери 1892 – 1893 років застають Чехова там же, він лікує людей, незважаючи на стан, що погіршується, власного здоров’я В 1896 році Олександрійський театр ставить чеховську “Чайку”.
П’єса провалилася, її поставили зовсім не так, як уявляв собі “Чайку” сам Чехов. На автора обрушилися критики, він важко переживав цю невдачу, у результаті чого в 1897 році хвороба загострилася, в Антона Павловича постійно йшла горлом кров. Письменник лікується в клініці, а наприкінці року відправляється поправити здоров’я у Францію.
В 1898 році режисери К. З. Станіславський і Вл.
Немирович-Данченко поставили в Мхате знову “Чайку”. П’єса мала оглушливий успіх, що було повною несподіванкою для Антона Павловича. Під час репетиції “Чайки” Чехов знайомиться з акторкою Ольгою Книппер, що пізніше стане його дружиною З моменту другої прем’єри “Чайки” Чехов активно працює над драматургією, намагається створити п’єси зовсім нового типу.
В 1900 році Антона Павловича обирають почесним академіком Пушкінського відділення Російської Академії наук.
В 1901 році Антон Павлович жениться на Ользі Книппер. Чотири найбільш відомі п’єси Чехова (“Чайку”, “Дядько Ваги”, “Три сестри” і “Вишневий сад”) роблять переворот у російської драматургії й приносять Чехову популярність і успіх. Антон Павлович продовжує писати, будучи важко хворим.
Туберкульоз загострюється. Досить довго Чехов прожив через хворобу в Ялті, звідки він приїжджав у Москву на прем’єри своїх п’єс П’єсу “Вишневий сад” Чехов пише незадовго до смерті. Умирає Антон Павлович у Німеччині, куди він виїхав для лікування