Бомарше (Пьер Огустен)

Бомарше народився в епоху грандіозної підготовки й здійснення буржуазної революції у Франції. Належав він по своєму походженню до міщанського стану. Його батько був годинникарем.

У наслідку Бомарше взяв часточку “де”, хоча насправді не належав, до цього стану, він не одержав серйозного утворення, у школі вчився до 13 років. Батько думав, що цього досить для одержання професії годинникаря, у наслідку Бомарше блискуче освоїв професію годинникаря й навіть зробив своє відкриття – важливе вдосконалення вартового механізму

Це відкриття

в нього намагалися украсти, і він випустив зі спростуванням у журналі, і це було його перший публічний виступ. Незабаром він був наближений до королівського двору, а тому що він відмінно грав на арфі, флейті й співав, то королівські дочки стали брати в нього уроки музики на флейті. Дотепний, веселий, що ніколи не сумує Бомарше вірив у перемогу розуму. Після подорожі в Іспанію, де він пробув три роки, він в 35 років написав свій перший добуток – драму “Євгенія”.

Але ця Драма не була прихильно прийнята королівським двором, але Бомарше не здається й пише кращий свій добуток, що став по істині національним надбанням

Франції: “Божевільний день” або “Одруження Фігаро “, до цього він написав кілька комедій, одна йз яких також придбала всесвітню популярність – “Сибірський цирюльник”.

Людовик XVI заборонив комедію вважаючи, що вона руйнує підвалини феодалізму. Глибоко нехтуючи привілейований французький стан, Бомарше змушений був зважати на його пануюче положення, і він став читати свою п’єсу в аристократичних салонах. Російська цариця Катерина II прихильно поставилася до Бомарше й попросила до його тексти його п’єс для постановки в театрі. В 1783 році п’єса той^-те-нарешті-те була поставлена в придворному театрі, за допомогою королеви Марії Антуанети, а через рік король здався й дозволив поставити п’єсу в театрі французької комедії для широкої публіки, і успіх був надзвичайний

У своїй п’єсі Бомарше викриває не тільки один з пороків дворян – розпуста, але й інші палацові пороки: лицемірство, лестощі, чванство, гордовитість. Дія в п’єсі “Одруження Фігаро” відбувається в будинку графа Альмавиля. Це граф, що переситив, що починає доглядати за всіма жінками в будинку, не бачачи у своїй дружині прекрасну жінку.

Вельможі протипоставлений простолюдин Фігаро, найбільш тямуща людина Франції, так називає його Бомарше. У їхньому протистоянні, у їхній боротьбі весь цинічний зміст п’єси. Фігаро – це позитивний образ, він проявляє чудеса спритності в грі з аристократами, його дотепність, глибина суджень скоряють глядача, Фігаро пройшов сувору школу життя й рано пізнав моральні закони суспільства розділений на рабів і панів.

Життя його – це Історія боротьби простої людини за існування, воно перепробував всі професії, був перукарем, драматургом, займався медициною, сидів у в’язниці за свої політичні висловлення, його ім’я в перекладі з Іспанського означає “Шахраюватий”.

Бомарше намалював у п’єсі карикатуру на феодальний суд, глухому судді, сомой комічній процедурі суду автор втілив все судочинство Франції. Бомарше різко засуджує систему продажу державних посад, як зло роз’їдаючу громадську організацію Франції. Успіх комедії не врятував Бомарше від переслідувань із боку аристократії. Брат короля, граф Прованський написав анонімний пасквіль.

Бомарше привселюдно образив графа. Граф поскаржився братові

Людовику XVI, і той саджає Бомарше у в’язницю святого Лазаря (в’язниця для недолітків). Але після цього піднялася хвиля протесту й через п’ять днів драматурга звільнили. П’єса “Одруження Фігаро” Викликала великий інтерес і в інших країнах, тому що проблеми порушені в ній були актуальні й для суспільства інших країн. Комедії Бомарше відрізнялися життєрадісністю, французьким гумором і оптимізмом.

Стрімкий розвиток сюжету, напружені сценічні події. Яскраві фарби в окреслення характерів, дотепні діалоги, – все це принесло Бомарше всесвітню славу. Особливо вдалі в Бомарше діалоги. Мовлення його героїв афористична, але Франція не могла простити йому його Творчості. Постійно проти нього друкувалися пасквілі, йому доводилося боротися за свою честь і достоїнство.

Під час великої французької революції Бомарше залишився вірний своїй батьківщині. Він хоче допомогти революціонерам і закуповує 10000 рушниць для французької армії. Але Голландія заборонила вивіз зброї із країни. І Бомарше обвинувачують у тім, що він ховає зброї в будинку, його будинок обшукують, заарештовують його й незабаром випускають

Що б довести свою відданість Бомарше сам їде в Голландію, потім в Англію, а в цей час у Парижі його повідомляють зрадником і державним злочинцем, а в Англії він попадає у в’язницю по скарзі кредиторі, але незабаром йому вдається звільнитися й він їде у Францію, він намагається провезти рушниці, але йому не вдається, і він пише мемуари, у якому розповідає про свої халепи, але його майно заарештовують, а його вносять до списку емігрантів і лише через три роки справедливість восторжествувала, йому дозволяється повернутися на батьківщину

Бомарше багато зробив для руйнування старого феодального ладу, що гальмує суспільний розвиток Франції, Що Видається художник слова він залишив людству свої безсмертні утвори, які як самостійно, так і з геніальною музикою Моцарта т Россіні залишаться назавжди в скарбниці світової культури


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Бомарше (Пьер Огустен)