Борис Олійник – Вибір


ВИБІР Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска

Маятником Життя. Життю – ні кінця, ні начала. І вічно по колу землі:

Комусь – лебеді від’ячали, Комусь – ще сурмлять журавлі. Один передбачливо очі Прикрив ще за крок від межі, Ввійшовши клітиною ночі

Тихенько: чи жив, чи й не жив? А інший – на кроки не міряв: Летів, і гримів, і… згорів, І люди відкрили в сузір’ях Зіницю нової зорі.

Коли б загадали: – Хочеш, Одне лише слово твоє – І вища – лаврова! – почесть Чоло твоє обів’є, – Я б вибрав найвищу почесть: У чистім і чеснім бою На чорному мармурі ночі

Зорю записати свою!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Борис Олійник – Вибір