Брати наші, меньші
Як багато вже сказано про наших домашніх улюбленців – котів, собак, птахів і хом’яків, та все марно. Бо кожного разу, зустрічаючись із випадками людської зради і жорстокості, відчуваєш: про це не можна мовчати.
Людина завжди прагнула до спілкування із живою природою, адже так мало для цього залишилося можливостей у місті. Тому й заводимо собі щось живе. Хай радує нас, коли приходимо додому, знервовані, стомлені тривогами і ритмами сучасного міста. Справді, так багато радості дарує нам собака, що радісно качається у пухнастому снігу або
Так втішно спостерігати за грою кумедного кошеняти або вальяжністю величного красеня – кота.
Як весело слухати цвірінькання пташок! Але прагнучи радості для себе, чи завжди ми пам’ятаємо про відповідальність перед тими, кого приручили? Адже наші тварини залежні від нас. Залежні фізично, емоційно. А значить, вони беззахисні перед нами – перед нашою нерозважливістю, легковажністю, а часом і зрадою.
Тварини рідко зраджують нас, а як чинимо ми?
Здається інколи, що нам, зарозумілим представникам людського роду, вінцеві творіння, не завадило б повчитися шляхетності і розумності у тварин.
Ви бачили коли-небудь, щоб дорослий собака ображав щеня? У тваринному світі ніби прийнято негласний закон: малих не ображай, будь до них поблажливим, адже вони ще малі.
Чи завжди й ми так ставимося до навколишнього світу, один до одного? Розумне ставлення до свого здоров’я, до життя – ось чому вчить спостереження за тваринами. Тим більше ми, люди, повинні відчувати, що тварина – це жива істота, а не іграшка.
Завести живу істоту – це не тільки відповідальність, але й щоденний копіткий труд. Тваринку треба годувати і доглядати, лікувати і розуміти.
Беззахисність наших тварин – це залежність, а залежність завжди безправна. Чи завжди ми розуміємо це? Здається, ми повинні емоційно відчути себе спорідненими кожній тваринці, адже й ми якоюсь мірою залежні.
То чи не здається вам, що увесь наш світ, наповнений людьми і тваринами, птахами і комахами,- великий Ноїв ковчег, у якому ми живемо разом? А значить, нам треба навчитися жити на цій землі в єдиній спільності на основі законів збереження життя.
Related posts:
- Твір-опис – БРАТИ НАШІ МЕНШІ Район, в якому я живу, достатньо молодий. У нас тут багато шкіл і дитячих садків. Щовечора як висипе дітлахів на вулицю – весело, гамірно. Багато хто з жителів району виводять на прогулянку своїх четвероногих вихованців. Подивишся, хтось веде породисту собаку у вишуканому нашийнику на шкіряному поводку, а хтось маленьку дворняжку на мотузочку, але з таким […]...
- Брати наші менші У багатьох із нас удома живуть собака, кіт, папуга, рибки чи якісь екзотичні тварини. Ці створіння стають членами наших родин, ми любимо їх як рідних, дбаємо про їхнє здоров’я. Однак, піклуючись про своїх “домашніх улюбленців”, ми зазвичай забуваємо про інших тварин, тих, які нам не належать, дозволяємо кривдити або й знищувати їх… Останнім часом люди […]...
- Брати наші менші (твір-роздум на морально-етичну тему) План I. Ми пишаємося дружбою тварин. II. Допомога представникам тваринного світу. 1. Підгодовуймо тварин! 2. Ми в боргу перед собакою. 3. Людина не має права бути жорстокою. III. Тварини ввіряють нам життя. Район, в якому я живу, достатньо молодий. У нас тут багато шкіл і дитячих садків. Щовечора як висипе дітлахів на вулицю – весело, […]...
- Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами О. Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) Розум він мав вольтерівської гостроти, Викривач він був незрівнянний, та все ж Визначальним, мені здається, в його вдачі Було саме це: ніжність, душевність, поетичність. Олесь Гончар. Про Остапа Вишню Творчість Остапа Вишні надихалась великим почуттям до народу, окрилювалась любов’ю до природи. Ці дві любові були джерелом його життя, вони ж визначили і характерні риси його […]...
- Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) (1 варіант) Остап Вишня був міцно пов’язаний із старим українським селом, саме воно дало йому неоціненні враження, знання оригінальних людських типів, численних життєвих бувальщин, атмосфери буднів, усіх тих реалій, що природно ввійшли до його гумористичних творів. Письменник був глибоко обізнаний зі старим селом та його людьми, побутом, звичаями, культурою міжлюдського спілкування, самобутньою мовою. Старе село, з одвічною […]...
- “Які, на мою думку, проблеми, порушені у творах О. Генрі та Дж. Олдріджа є актуальними в наші дні?” Багато літературних творів ставлять перед своїми читачами безліч цікавих проблем. Розглядати і аналізувати ці проблеми завжди важливо, адже вони зустрічаються не тільки в літературі, але і в житті простих людей. Я нещодавно прочитав твори О. Генрі “Останній листок” і Дж. Олдріджа “Останній дюйм”. Вони схожі не тільки назвами, але й деякими піднятими там проблемами, які […]...
- “Чи можливе кохання Івана і Марічки у наші часи?” Любов – одне з найважливіших почуттів кожної людини. Які тільки історії кохання не почуєш, про які тільки не прочитаєш. У цій сфері з людьми, буває, напевно, все, що тільки можна уявити. У творі Коцюбинського під назвою “Тіні забутих предків” описана дуже цікава і захоплююча історія кохання між головними героями – Іваном і Марічкою. Цікава вона […]...
- Наші духовні провідники Я не пам’ятаю своєї першої книги; здається, вони завжди були поруч зі мною. І коли я, ще не вміючи читати, розмальовувала їх сторінки, і коли по декілька разів на день бігала у сусідню дитячу бібліотеку. Я трепетно люблю книги: нові, що пахнуть друкарською фарбою; старі, зачитані і клеєні-переклеєні, які бережуть тепло долонь своїх читачів. Книги […]...
- Твір-роздум: “Чому драма “Вільгельм Телль” залишається актуальною у наші дні?” Творчість видатного німецького письменника і драматурга належить до літератури кращих європейських гуманістів ХІХ століття. Його філософські пошуки виливалися у неперевершені драматичні твори, адже Ф. Шиллер намагався осягнути не тільки весь хід історії, але й зрозуміти значення кожної окремої особистості у подіях, що відбувалися у тогочасному суспільстві. Тому цілком природно, що письменник звернувся до теми, яка […]...
- “Наші рідні потребують нашої уваги” Кожна людина приходить у цей світ маленькою дитиною, яка є безпорадною і ніяк не зможе вижити без турботи своїх рідних людей. Саме турбота, а також увага допомагають кожному малюкові вирости і стати красивим, сильним і розумним дорослою чоловіком. З цієї причини кожна людина не повинна забувати про роль своїх рідних, бути їм вдячною за все […]...
- Твір на тему: Наші духовні провідники (книга в нашому житті) Наші духовні провідники (книга в нашому житті) Я не пам’ятаю своєї першої книги; здається, вони завжди були поруч зі мною. І коли я, ще не вміючи читати, розмальовувала їх сторінки, і коли по декілька разів на день бігала у сусідню дитячу бібліотеку. Я трепетно люблю книги: нові, що пахнуть друкарською фарбою; старі, зачитані і клеєні-переклеєні, […]...
- “Актуальність “Іліади” Гомера в наші часи” Автором ” Іліади ” прийнято вважати Гомера. Його нащадки, Гомеріди, жили на Хіосі, і цей острів поряд зі Смірною претендував на те, щоб вважатися його батьківщиною. Про час створення поеми ведуться бурхливі дискусії. Дата, схвалена Геродотом близько 850 року, може вважатися приблизно вірною, так як вона припадає на кінець періоду іонійської еміграції, передуючи світанку нової […]...
- Твір-роздум: Дерева – це наші друзі Дерева – наші друзі. Вони допомагають нам усім! Як приємно дивитися на їх високі міцні стовбури, розкидисті вітки, яскраві листи! Навесні на деревах розпускаються бруньки і радують око перехожих, піднімаючи їм настрій. Дерева також дуже корисні. Вони як фільтри очищують повітря від токсинів та газів, які дуже шкідливі для нашого здоров’я. Кожної весни вони вдягаються […]...
- “Чому драма “Вільгельм Телль” залишається актуальною у наші дні?” Драма від Фрідріха Шиллера “Вільгельм Телль” дійсно залишається актуальною в наші дні. Я вважаю, що це трохи несподівано з теоретичної точки зору і навіть дивно. Втім, для розуміння причин актуальності цієї драми необхідно проаналізувати її зміст. У драмі зображені досить давні події, які розгорталися на території Швейцарії. Вільгельм Телль – звичайна робоча людина, він не […]...
- Олесь Олександр Наші предки – слов’яни Олесь О. Княжа Україна. – К.: Веселка, 1991. Над озерами, річками, На полянах лісових, На стрімких високих горах, На просторах степових, – Де лише сіріє стежка Або вкрився збіжжям лан, Скрізь розкидались оселі Наших прадідів слов’ян. Оселялись цілим родом: Що людина, як одна?! Кревні люди – рід складали, Кревні роди – племена. Наймудріший і найстарший […]...
- “З минулого ми повинні брати вогонь, а не попіл” Відомий афоризм, винесений у заголовок цього твору, належить французькому філософу Жану Жоресу. Що малося на увазі в цьому висловлюванні? Як розкривається його глибинний сенс? Чи можна застосувати суть і зміст цього висловлювання до реалій нашого нинішнього життя в Україні? Саме цим питанням і буде присвячено цей твір. Цей афоризм французького філософа можна розглядати у кількох […]...
- Олександр Олесь – Наші предки – слов’яни НАШІ ПРЕДКИ – СЛОВ’ЯНИ Над озерами, річками, На полянах лісових, На стрімких високих горах, На просторах степових, – Де лише сіріє стежка Або вкрився збіжжям лан, Скрізь розкидались оселі Наших прадідів-слов’ян. Оселялись цілим родом: Що людина, як одна?! Кревні люде – рід складали, Кревні роди – племена. Наймудріший і найстарший Цілим родом керував, Видавав щодня […]...
- Володька Лобода в наші дні Є багато прикладів у літературі, коли образи художніх творів чітко розмежовуються на позитивні і негативні. Читаєш і думаєш: “От би так і в житті!” Тоді можна було б уникнути поганих людей, прогнозувати негативні обставини й обходити їх стороною. Але, на жаль, у житті усе значно складніше. Не відразу побачиш, хто є хто. Тому так часто […]...
- Наші предки, якими я їх уявляю (за твором Олександра Олеся “Княжа Україна”) Давніх русичів я уявляю міцними, кремезними, з орлиним поглядом. Ходили вони статечно, з гідністю тримаючи голову. Хода була некваплива, тиха, вони сторожко дослухалися до всіх довколишніх звуків: ворог міг з’явитися будь-якої миті. І взагалі, слід пам’ятати, що тоді мирного часу майже не існувало. Якщо й були хвилини радощів на честь якоїсь події чи свята, то […]...
- “А в наші дні й повітря пахне смертю…” (пророчий характер лірики Б. Л. Пастернаку, М. И. Цветаевой, А. А. Ахматовій) “А в наші дні й повітря пахне смертю…” – рядка із чотиривірша, що належить до циклу “Розрив”: Яні тримаю. Іди, благотвори. Ступай до інших. Уже написаний Вертер А в наші дні й повітря пахне смертю: Відкрити вікно, що жили відчинити. Вірш це й весь цикл присвячені споконвічній темі любові, що терзає всіх поетів. Однак рядка […]...
- Три як рідні брати скорочено Іван Шовканюк – головний герой повісті, згадує своє життя, як його, двадцятилітнього хлопця, забрали в цісарську армію. Хлопець ледве-ледве випросився на три дні додому, щоб попрощатись із рідними. Мати з сестрами плакали, лише старший брат Онуфрій виглядав байдужим, бо він був хворим і потихеньку гинув. “- Братику,- кажу,- а вам мене не жалко? Він мені […]...
- Коли наші нащадки побачать пустелю, на яку ми перетворили Землю, яке виправдання вони знайдуть для нас? (А. Азімов) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Коли наші нащадки побачать пустелю, на яку ми перетворили Землю, яке виправдання вони знайдуть для нас? (А. Азімов) Айзек Азімов – письменник-фантаст, мислитель, який описував інші світи, але, мабуть, і він не міг собі уявити, що людство протягом життя одного покоління так технічно розвинеться. Важко собі уявити, що дитинство наших дідусів […]...
- ТРИ ЯК РІДНІ БРАТИ (Повість) І Іван Шовканюк – головний герой повісті, згадує своє життя, як його, двадцятилітнього хлопця, забрали в цісарську армію. Хлопець ледве-ледве випросився на три дні додому, щоб попрощатись із рідними. Мати з сестрами плакали, лише старший брат Онуфрій виглядав байдужим, бо він був хворим і потихеньку гинув. “- Братику,- кажу,- а вам мене не жалко? […]...
- Вірш О. Т. Твардовського “Брати” Творчість Твардовського цілком і повністю належить радянській епосі. Його доля – відбиття того суперечливого часу. Поет сполучив у собі віру в ідеали соціалізму із трагедією своєї сім’ї, віру в людину, у волю її духу. У вірші “Брати” (1933), написаному анапестом, Твардовський натяками висловлює свій біль (сім’я була розкуркулена і вислана в північні краї на лісоповал): […]...
- Слава стрільців (наші духовні провідники) Здавалося, що вся Європа з нетерпінням очікувала початку XX століття, бо його початок віщував багатьом народам волю. У цей час розпадалися імперії, виникали нові держави в нестримному прагненні до правди, незалежності, справедливості й свободи. На той час українцям здавалося, що панська влада, чужинська неволя мають зникнути. Перша світова війна (1914-1918), насамперед, була крахом двох великодержавницьких […]...
- Наші діти й художня література Проблема перша – зруйнований інститут передачі досвіду в сім’ї, що припускав цю передачу від старших до молодших, і тут неоціненна роль книги, що за допомогою цікавого сюжету, яскравих персонажів, нетривіального показу історії передає читачеві досвід попередніх поколінь, їхній погляд на мир і людину. Друга проблема – зміна світорозуміння людей, підміна ціннісного початку, що пов’язана з […]...
- Наші автобіографи Наші автобіографи Спогади живуть у нас. Спогади поховані в нас. Спогади сховані в нас. Спогади є нашим минулим, тим, що залишилось від минулих подій, почуттів, думок. Гуляючи алеями свого духу, слухаючи музику своєї душі, ми стоїмо в їх тіні. Людина без спогадів – людина без минулого. Деякі змушують нас червоніти й понині, щось згадуємо ми […]...
- Наші зелені друзі (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із […]...
- Наші духовні провідники – Твір-нарис Кожен з нас шукає вій ідеал. Це може бути людина, твір мистецтва, витвір художнього слова, літературний герой. Обраний ідеал стає провідником і особливо, тоді, коли він духовно багата людина. Для мене ідеалом є Київський князь Володимир Мономах, який сів на великокняжий київській стіл 1113 року. Його дії як князя були спрямовані на зміцнення Київської Русі: […]...
- Твір на тему: Не зраджуй тих, кого приручив Як багато вже сказано про наших домашніх улюбленців – котів, собак, птахів і хом’яків, та все марно. Бо кожного разу, зустрічаючись із випадками людської зради і жорстокості, відчуваєш: про це не можна мовчати. Людина завжди прагнула до спілкування із живою природою, адже так мало для цього залишилося можливостей у місті. Тому й заводимо собі щось […]...
- Не зраджуй тих, кого приручив (стаття в газету на морально-етичну тему) Як багато вже сказано про наших домашніх улюбленців – котів, собак, птахів і хом’яків, та все марно. Бо кожного разу, зустрічаючись із випадками людської зради і жорстокості, відчуваєш: про це не можна мовчати. Людина завжди прагнула до спілкування із живою природою, адже так мало для цього залишилося можливостей у місті. Тому іі заводимо собі щось […]...
- Три як рідні брати скорочено – Юрій Федькович Іван Шовканюк – головний герой повісті, згадує своє життя, як його, двадцятилітнього хлопця, забрали в цісарську армію. Хлопець ледве-ледве випросився на три дні додому, щоб попрощатись із рідними. Мати з сестрами плакали, лише старший брат Онуфрій виглядав байдужим, бо він був хворим і потихеньку гинув. “- Братику,- кажу,- а вам мене не жалко? Він мені […]...
- Три як рідні брати (скорочено) – Федькович Юрій 1834-1888 Повість І Іван Шовканюк – головний герой повісті, згадує своє життя, як його, двадцятилітнього хлопця, забрали в цісарську армію. Хлопець ледве-ледве випросився на три дні додому, щоб попрощатись із рідними. Мати з сестрами плакали, лише старший брат Онуфрій виглядав байдужим, бо він був хворим і потихеньку гинув. “- Братику,- кажу,- а вам мене не […]...
- Прекрасним і ніжним словом назвали наші пращури жінку, що стоїть у витоків нового життя Прекрасним і ніжним словом назвали наші пращури жінку, що стоїть у витоків нового життя, плекає і зміцнює його “берегиня”. У цьому слові влучно відбилося її божествене призначення, найперша і найголовніша суть. У сиву давнину берегинею наші прадіди називали богиню, що берегла їх від усякого лиха і дарувала добро. Згодом вони так стали називати жінок, які […]...
- Наші автобіографії (Остап Вишня) Спогади живуть у нас. Спогади поховані в нас. Спогади сховані в нас. Спогади є нашим минулим, тим, що залишилось від минулих подій, почуттів, думок. Гуляючи алеями свого духу, слухаючи музику своєї душі, ми стоїмо в їх тіні. Людина без спогадів – людина без минулого. Деякі змушують нас червоніти й понині, щось згадуємо ми зі сміхом, […]...
- Про що “не співали наші оди” (по повісті Приставкина “Ночувала хмаринка золота”) Вона заповнила вакуум, створений замовчуванням Теми, що довгі роки, навіть десятиліття була віднесена до заборонного або в найкращому разі небажаним. До многим образних визначень війни вона додає ще одне точне і ємне, котре може стати свого роду художньою формулою: у війни – сирітська особа. І справді, з такою вражаючою силою ця тема не звучала. Доподлинность, […]...
- Поміркованість соціальної позиції Федьковича в повісті “Три як рідні брати” Він прийшов у літературу з мальовничого пісенного краю, з Гуцульщини, ставши першим повістярем Буковини. Це Юрій Федькович. І. Франко так окреслив постать самобутнього майстра слова: “Осип-Юрій Федькович – се, безперечно, одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі… Особливо болі, тугу, надії і розчарування рекрутського та вояцького життя оспівував він так, як ніхто другий…” У […]...
- Пубдий Терентій Афр “Брати” Вічна тема: пізнім вечором батько в тривозі чекає будинку десь, що затримався сина, і бурмоче собі під ніс, що немає більших хвилювань, чим хвилювання батьківські… Старий Микион рідних дітей не має. У його ж брата Демеи – двоє синів. Одного з них, Эсхина, усиновив Микион. Виховує юнака в рамках розумного дозволу й повної довіри. Демея […]...
- Значення п’єси “Мина Мазайло’ М. Куліша в наші дні Значення п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша в наші дні Я запитую в себе, питаю у вас, у людей; Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці. Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми українці?.. В. Баранов Вже більше як сімдесят років минуло з часу написання […]...
- Значення п’єси “Мина Мазайло” Н. Кулиша в наші дні Народився в с. Чаплинка на Херсонщині. Учився в Олешковском міському училищі, приватній гімназії, на історико-філологічному факультеті Одеського університету (не закінчив), в Одеській школі прапорщиків. Під годину Першої світової війни перебував на фронті. З 1918 р. глава міськвиконкому Олешок, глава місцевої ради. З 1922 по 1925 р. працював інспектором наросвити, 1925 р. Переведений у Харків. Брав […]...