Бродський Йосип “Нівідкіль з любов’ю, надцятого квітнепада…” (скорочено)
“Ниоткуда с любовью, надцатого мартобря” Ниоткуда с любовью, надцатого мартобря, Дорогой уважаемый милая но неважно Даже кто, ибо черт лица, говоря
Откровенно, не вспомнить уже, не ваш, но И ничей верный друг, вас приветствует с одного Из пяти континентов, держащегося на ковбоях;
Я любил тебя больше, чем ангелов, и самого, И поэтому дальше теперь от тебя, чем от них обоих; Поздно ночью, в уснувшей, долине, на самом дне, В городке, занесенном снегом по ручку двери,
Извиваясь ночью на простыне – Как не сказано ниже по крайней мере-
1975-76 “Нівідкіль з любов’ю, надцятого квітнепада…” Нівідкіль з любов’ю, надцятого квітнепада, Вельми поважаний, люба, це не так вже важливо
Навіть хто, не зарадить жодна порада Згадати обличчя, вже не ваше, можливо, Нічий вірний друг вас вітає з одного Із п’яти континентів, що пливе на трьох ковбоях; Я любив тебе більше, ніж ангелів і самого, І тому тепер я далі від тебе, ніж від мене оті обоє; Глибокої ночі в заснулій долині, на дні,
В містечку, по клямку засніженім щільно, На ліжку звиваючись в несонному сні – Так не скажеться нижче або довільно – Ревне “ти” поглинають подушки мої За морями, яким ні кінця, ні краю, В темноті всім тілом риси твої, Як причинне дзеркало, відбиваю. Переклад І. Лучука
Related posts:
- Йосип Олександрович Бродський (1940-1996) Йосип Олександрович Бродський – видатний російський поет, лаун реат Нобелівської й інших престижних премій – пройшов нелегкий життєвий і творчий шлях. Дитячі роки майбутнього поета минули в місті на Неві. Батько його Олександр Іванович був журналістом і фотокореспондентом, у роки війни – морським офіцером. Мати Марія Мойсеївна працювала бухгалтером. У 15 років Бродський залишив школу, […]...
- РІЗДВЯНА ЗІРКА – ЙОСИП БРОДСЬКИЙ В холодную пору, в местности, привычной скорей к жаре, Чем к холоду, к плоской поверхности более, чем к горе, Младенец родился в пещере, чтоб мир спасти; Мело, как только в пустыне может зимой мести. Ему все казалось огромным: грудь матери, желтый пар Из воловьих ноздрей, волхвы – Балтазар, Гаспар, Мельхиор; их подарки, втащенные сюда. Он […]...
- Йосип Бродський Йосип Бродський (1940-1996) “Бродський був великим поетом в епоху, коли великі поети не передбачені”, – зауважив російський поет-постмодерніст Д, О. Прігов, коли дізнався про смерть Йосипа Бродського. Йосип Олександрович Бродський народився в сім’ї ленінградських журналістів. До 15 років він навчався у школі, а потім працював, змінивши низку професій у геологічних експедиціях в Якутії і Казахстані, […]...
- Йосип Бродський (1940-1996) “Жоден кримінальний кодекс не передбачає покарань за злочини проти літератури. І серед них найбільш тяжкими є не переслідування авторів, не цензурні обмеження, не спалення заборонених книг. Натомість існує зневага до книг – їх нечитання. За такий злочин людина розплачується усім своїм життям: якщо ж на нього йде нація – вона платить за це своєю історією…” […]...
- ДУБ И ВЕТЕР – Лето, лето к нам пришло! Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 Лето, лето к нам пришло!.. ДУБ И ВЕТЕР – Ну, Дуб, и вымахал же ты, братец, – чуть не до неба! Выше тебя в лесу и дерева нет. С чего это тебя так вытянуло? – От любопытства, Ветер, от любопытства. Я очень любопытный. Помню, только […]...
- Струцюк Йосип Струцюк Йосип Георгійович – народився 17 липня 1934 року в селi Стрiльцi на Холмщинi (Польща). У листопадi 1944 року разом з батьками депортований до Запорiзької областi, а в 1946 роцi сiм’я Струцюкiв переїхала на Волинь у село Глинище Рожищенського району. Тут навчався у Глищенськiй початковiй, Копачiвськiй семирiчнiй, Рожищенськiй середнiй школах. Пiсля закiнчення Луцького державного педагогiчного […]...
- Бродський був великим поетом Поезія Бродського “На смерть Жукова” являє собою парафразу державінського вірша “Снигирь”, написаного на смерть іншого великого російського полководця – Суворова. В “Нових стансах до Авгус-ти” очевидною є тематична паралель зі стансами до Августи Байрона; “Пісня невинності, вона ж – досвіду” перегукується з двома знаменитими поетичними збірками Блейка “Пісні невинності” і “Пісні досвіду”, а поезія Бродського […]...
- Бродський И. А. “Ти поскакаєш у мороці по безкрайніх холодних пагорбах” Ти поскакаєш у мороці, по безкрайніх холодних пагорбах, Уздовж березових гаїв, що відбігли в тьмі, до трикутних будинків, Уздовж ярів порожніх, по замерзлій траві, по піщаному дну, Освітлений місяцем, і її зауважуючи одну Гучний тупіт копит по застиглих пагорбах – це не із чим зрівняти, Це ти там, унизу, уздовж ярів ти в’єш свою нитку, […]...
- “Жовтіє світло з темноти… ” (скорочено) – Ахматова Анна “Широк и желт вечерний свет… “ Широк и желт вечерний свет, Нежна апрельская прохлада. Ты опоздал на много лет, Но все-таки тебе я рада. Сюда ко мне поближе сядь, Гляди веселыми глазами: Вот эта синяя тетрадь – С моими детскими стихами. Прости, что я жила скорбя И солнцу радовалась мало. Прости, прости, что за тебя […]...
- МАМА – О семье уважение у старшим Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 О семье уважение у старшим МАМА Мама. Закрой глаза, прислушайся. И ты услышишь мамин голос. Он живет в самом тебе, такой знакомый, родной. Его не спутаешь ни с одним другим голосом. Даже когда станешь взрослым, всегда будешь помнить мамин голос, мамины глаза, мамины руки. Мама. […]...
- БРОДСЬКИЙ, Иосиф Олександрович (1940 – 1996) БРОДСЬКИЙ, Иосиф Олександрович (Бродский, Иосиф Александрович – 24.05. 1940, Ленінград (тепер Санкт-Петербург) – 28.01.1996, Нью-Йорк) – російський поет, лауреат Нобелівської премії 1987 р. Бродський народився у російськомовній єврейській родині. Його батько був учасником війни, дослужився до звання капітана третього рангу, працював у Військово-Морському музеї, однак на початку 50-х pp., під час організованої […]...
- Йосиф Бродський Вистава з явами Йосиф Бродський Вистава з явами “Вистава з явами” (“Представление”) Переклад: Володимира Ляшкевича “Прєдсєдатєль Совнаркома, Наркомпроса, Мініндєла!” Ця місцевість так знайома, як окраїна Китаю! Ця особа так знайома! Допиту знак замість тіла. Полізначливість шинелі. Замість мозку – чорна кома. Замість горла – темний вечір. Замість буркал – знак розподіл. Ось і вийшов чоловічок, представник сім’ї народів. […]...
- Бродський “Листа римському другові” (З Марциала) Нині легковажно й хвилі сперехлестом. Незабаром осінь, усе зміниться вокруге. Зміна фарб цих трогательней, Постум, Чим убрання зміни в подруги Діва тішить до відомої межі – Далі ліктя не підеш або коліна Як же радостней прекрасне поза тілом: Ні объятье неможливо, ні зрада! Посилаю тобі, Постум, ці книги Що в столиці? М’яко стелять? Спати не […]...
- Йосиф Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Йосип Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Перекладач: Володимир Ляшкевич Джерело: http://www. ukrart. lviv. ua/liashkw. html Дідона та Еней Великий муж дивився у вікно, Для неї ж увесь світ скінчався краєм Його м’якої грецької туніки, Яка від складок безлічі була Подібна на завмерле море. Він же В вікно глядів і зір його таким Далеким був […]...
- Блок Олександр “Весно, весно без меж і без краю…” (скорочено) “О, весна без конца и без краю…” О, весна без конца и без краю – Без конца и без краю мечта! Узнаю тебя, жизнь! Принимаю! И приветствую звоном щита! Принимаю тебя, неудача, И удача, тебе мой привет! В заколдованной области плача, В тайне смеха – позорного нет! Принимаю бессонные споры, Утро в завесах темных окна, […]...
- Детский диалог – Привет! – И тебе привет! Как тебя зовут? – Меня зовут Таня. А тебя? – А меня – Василек. Ты живешь в этом доме? – Да, но совсем недавно. Мы две недели назад переехали сюда из Самары. – Вот почему я тебя никогда не видел в нашем дворе! – А ты тоже живешь в […]...
- Маяковський Володимир Лілічко! (Замість листа) (скорочено) Лиличка! Вместо письма Дым табачный воздух выел. Комната – Глава в крученыховском аде. Вспомни – За этим окном Впервые Руки твои, исступленный, гладил. Сегодня сидишь вот, Сердце в железе. День еще – Выгонишь, Может быть, изругав. В мутной передней долго не влезет Сломанная дрожью рука в рукав. Выбегу, Тело в улицу брошу я. Дикий, Обезумлюсь, […]...
- Диалог на тему “Здоровье” – О, кого я вижу! Здравствуй, Ваня! – И тебе не хворать, Дима! Ты где пропадал? Почему тебя в школе не было? – Так я как раз и хворал! В смысле, болел я. – А что с тобой было? – Да живот стал болеть по утрам. Я и в школу пойти не мог. Родители перепугались, […]...
- БЕРЕЗКА – Прийди, весна красная! Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 Прийди, весна красная!.. БЕРЕЗКА (Русская народная песня) Березка моя зелененькая, Кудрявая, веселенькая. Близ тебя, березонька, Трава шелкбвая. Близ тебя, березонька, Вода ключевая. На тебе, березонька, Соловьи поют. Под тобой, березонька, Красны девушки Венок плетут. Прочитай песню, а затем послушай, как ее прочитает учитель. Прочитай песню […]...
- Скорочено – ЛУГОМ ІДУ, КОНЯ ВЕДУ “Лугом іду, коня веду, Розвивайся, луже! Сватай мене, козаченьку, Люблю тебе дуже! Ой хоч сватай, хоч не сватай, Хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, Що ти залицявся”. “Ой коли б ти, дівчинонько, Трошки багатенька, Взяв би тебе за рученьку, Повів до батенька!” “Ой коли б я, козаченьку, Була багатенька, Наплювала б я на […]...
- Сонце низенько Скорочено Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно. Чесно, примірно; Ой як я прийду. Тебе не застану, Зломлю рученьки – Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. […]...
- Сонце низенько скорочено – Родинно-побутові пісні Сонце низенько, Вечір близенько, Спішу до тебе, Моє серденько. Ти ж обіцяла Мене любити. Ні з ким не знатись, Для мене жити. Серденько моє. Як ми обоє Кохались вірно. Чесно, примірно; Ой як я прийду. Тебе не застану, Зломлю рученьки Жить перестану. “Ой прийди, прийди. Не вчиню кривди. Як буде кривда, Я буду винна. Ой […]...
- Диалог “Встреча друзей” – Рома, привет! Не узнаешь меня? – Коля… Коля, друг! Я так рад тебя видеть! – Я тоже! Сколько мы не виделись с тобой? Год? – Да нет, год еще не прошел! Я точно помню, зимой я тебя встречал как-то на улице! Как ты, Колян, поживаешь? – Да все тренируюсь, с шестом прыгаю, как и […]...
- Скорочено – У СИНЬОМУ НЕБІ Я ВИСІЯВ ЛІС… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, У синьому морі з весни із твоєї. Той ліс зашумить, і […]...
- Жовтіє світло з темноти – АННА АХМАТОВА Широк и желт вечерний свет, Нежна апрельская прохлада. Ты опоздал на много лет, Но все-таки тебе я рада. Сюда ко мне поближе сядь, Гляди веселыми глазами: Вот эта синяя тетрадь – С моими детскими стихами. Прости, что я жила скорбя И солнцу радовалась мало. Прости, прости, что за тебя Я слишком многих принимала. 1915 Жовтіє […]...
- У синьому небі я висіяв ліс… скорочено – Микола Вінграновський Поезія побудована за допомогою численних повторів: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. Привертає увагу анафора “у синьому…”: У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, […]...
- Скорочено БУРЯ НА ЧОРНОМУ МОРІ Ой на Чорному морі, На білому камені, Ой то там сидить ясен сокіл-білозірець: Низенько голову склонив, Та жалібно квилить-проквиляє; Та на святеє небо, На Чорнеє море Іспильно поглядає, Що на святому небі, На Чорному морі негаразд починає: На святому небі усі звізди потьмарило, Половина місяця у тьму уступило; На Чорному морі негаразд починає: Ізо дна […]...
- Іще горять в душі бажання – Ф. І. Тютчев Еще томлюсь тоской желаний, Еще стремлюсь к тебе душой – И в сумраке воспоминаний Еще ловлю я образ твой… Твой милый образ, незабвенный, Он предо мной везде, всегда, Недостижимый, неизменный, Как ночью на небе звезда… Іще горять в душі бажання, Ще манить зір краса твоя, Крізь любі спогади туманні Іще ловлю твій образ я. Твій […]...
- Скорочено ГОМІН ПО ДІБРОВІ Гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина виганяє: “Іди, сину, іди, сину, Пріч од мене – Нехай тебе орда візьме, Нехай тебе орда візьме!” “Мене, мати, мене, мати, Орда знає – В чистім полі об’їжджає, В чистім полі об’їжджає”. “Іди, сину, іди, сину, Пріч од мене – Нехай тебе ляхи візьмуть, Нехай тебе ляхи […]...
- Скорочено – ПРО ВІТЕР Молотив один господар зерно. А як змолотив, розпочав віяти його. Але вітер постійно йому заважав: стане чоловік на тому боці, і вітер також по тому боці дме; стане на іншому – і вітер вже там. Розсердився господар, схопив ніж і кинув його у бік вітру. Той одразу щез. І вже, здавалося б, нічого не перешкоджало […]...
- У синьому небі я висіяв ліс – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Скорочено У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз, У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, У синьому морі з весни із твоєї. Той ліс зашумить, і […]...
- Скорочено – НУ СКАЖИ, ХІБА НЕ ФАНТАСТИЧНО… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Ну скажи – хіба не фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг! Ти і я – це вічне, як і небо. Доки мерехтітимуть світи, Буду Я приходити до Тебе, І до інших йтимуть Горді Ти. Як це все буденно! Як це звично! Скільки раз це […]...
- Диалог на тему “Мой город” – Добрый день, Игорь! – Добрый, Паша! – Куда путь держишь один? – Да вот хочу город посмотреть, да мне некому его показать! Мои дядя и тетя, к которым я приехал в гости, сейчас на работе. – Давай я тебе покажу наш Саратов и его достопримечательности. Если ты, конечно, мне доверяешь. Ведь мы только вчера […]...
- Скорочено – ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З ГОРІХА ЗЕРНЯ… – ІВАН ФРАНКО Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- Скорочено – ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік… Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право З матір’ю побуть на самоті. […]...
- Чайка на крижині – ЛІНА КОСТЕНКО скорочено ЛІНА КОСТЕНКО Чайка на крижині В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала… Що ж робити? – Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів. Все збиралась на силі, та не встигла огледіться, […]...
- Весно, весно без меж і без краю – ОЛЕКСАНДР БЛОК О, весна без конца и без краю – Без конца и без краю мечта! Узнаю тебя, жизнь! Принимаю! И приветствую звоном щита! Принимаю тебя, неудача, И удача, тебе мой привет! В заколдованной области плача, В тайне смеха – позорного пет! Принимаю бессонные споры, Утро в завесах темных окна, Чтоб мои воспаленные взоры Раздражала, пьянила весна! […]...
- Скорочено “Фуга смерті” Целана Чорне молоко світання ми п’ємо його надвечір Ми п’ємо його опівдні і зранку ми п’ємо його вночі Ми п’ємо і п’ємо Ми копаєм могилу в повітрі де лежати пе буде тісно Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише Він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито Він пише це […]...
- Чайка на крижині скорочено – Ліна Костенко В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала… Що ж робити? – Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, несла сум”яття вітрів. Все збиралась на силі, та не встигла огледіться, Як проснулись дерева і на […]...
- Скорочено ЧЕРВОНА ШАПОЧКА – ЄВГЕН ДУДАР Стара казка на новий лад В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню – розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка – подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою. Одного разу мама каже Червоній Шапочці: – Ось […]...