БУЧИНСЬКИЙ-ЯСКОЛЬД ОЛЕКСАНДР

БУЧИНСЬКИЙ-ЯСКОЛЬД ОЛЕКСАНДР – (рр. нар. і см. невід.) – поет другої половини XVII ст.

Міг навчатися в Києво-Могилянській колегії, викладав у Новгород-Сіверській школі, з 1700 р. – у Чернігівському колегіумі. Належав до літературного осередку, що групувався навколо Лазаря Барановича. Інших відомостей про життя й літературну діяльність О. Бучинського-Яскольда немає. Відомо, що 1678 р. видав польською мовою панегірик, присвячений гетьману України І. Самойловичу, “Чигрин, прикордонне місто в тяжкій турецькій облозі”. У праці відображено

героїчну оборону Чигирина об’єднаним українсько-російським військом від турецько-татарської орди на чолі з великим візиром Ібрагім-пашею.

Автор згадує успішні битви співвітчизників за часів київського князя Володимира Святославича, переможну Хотинську війну, з болем говорить про гетьманські “усобиці”. Для панегірика характерні часті звертання до Бога, численні ремінісценції з античної міфології (влучно порівнюються ворожі орди з гідрою), вишукані епітети й порівняння (згадуються Юпітер, сип бога сонця Геліоса Фаетон, морський бог Тритон, крилатий кінь Пегас та ін.). Двічі наводить фрагменти панегірика

в своєму літописі Самійло Величко, називаючи його автора “козарським (козацьким) панегіристом”.

Літ.: Запаско Я. ГІ., Ісаєвич Я. Д. Пам’ятки книжкового мистецтва: Каталог стародруків, виданих на Україні. Л., 1981. Кн. 1; Маслюк В. П. Бучинський-Яскольд Олександр // УЛЕ. К., 1988, Т. 1; Шевчук В. О. Співці музи роксоланської в Чернігові // Шевчук В. О. Дорога в тисячу років.

К., 1990; Шевчук В. О. Давня українська поезія як речник державотворення // Розбудова держави, 1993. № 11.

С. Лучканин


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

БУЧИНСЬКИЙ-ЯСКОЛЬД ОЛЕКСАНДР