Центральний персонаж роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина”

Прототипом цього образа став нащадок родовитого дворянського сімейства, чиновник і поміщик Василь Степанович Перфильев, стародавній друг Толстого. Письменник був причетний до його долі, мав ясне подання про його особистість, щиросердечний склад, про його “чесноти й гріхи” і “легких захопленнях”. Використав Толстой і листи дружини Перфильева, Параски Федорівни, і рукопис її повести “Дивний випадок” про “катастрофу”, случившейся в її сім’ї, – зраді чоловіка з “милим, занепалим створенням”.

Подібно Перфильеву,

Облонский не почуває за собою ніякої провини, не знаходячи приводу “каятися в тім, що він, тридцатичетирехлетний, гарна влюблива людина, не був закоханий у дружину”.

Його правило: “Дотримуй святиню будинку. А рук собі не зав’язуй”. Облонский служив в одній присутності й був “зовсім байдужий до тієї справи, яким займалася”; “ні наука, ні мистецтво, ні політика не цікавили його, він твердо тримався тих поглядів на всі ці предмети, яких трималася більшість”. Образ О. у романі не має певного знака: і позитивні початки, і негативні є органічною властивістю його натури.

Облонский бездоганно

чесний, він нікого, крім дружини, ніколи не обманює, ні перед ким не фальшивить. “Він зовсім дорівнює й однаково ставився до всіх людей, якого б стану й звання вони не були”.

При цьому О. добросердий і доброзичливий, сповнений життєлюбства, радісного сприйняття буття. “У його гарній, світлій зовнішності, блискучих очах, чорних бровах, волоссях, білизні й рум’янці особи, було щось, що фізично діяло дружелюбно й весело”. О. епікуреєць, гурман, спрямований до насолод і “легким розвагам”. Товстої підкреслює, що в О. завжди “сяючі очі” – навіть на проводах Вронского через два місяці після похорону гірко оплакуваної їм сестри Ганни

Подібність О. зі своїм прототипом виявилося настільки разючим, що відразу було замічено читачами, що знали оригінал. “Коли вийшов роман “Ганна Каренина”,- згадувала Т. А. Кузминская,- у Москві поширився слух, що Степан Аркадьич Облонский дуже нагадує типом своїм В. С. Перфильева. Цей слух дійшов до самого Василя Степановича. Лев Миколайович не спростовував цього слуху. Прочитавши на початку роману опис Облонского за ранковим кава, Василь Степанович говорив: “Ну, Левочка, цільного калача з маслом за кофеем не з’їдав.

Це ти на мене наклепав!”” Образ О.- відкриття Толстим нового типу особистості, що живе легко, бездумно, безтурботно, безцільно. Він не епізодичний персонаж: у тім “зчепленні”, на якому побудоване все оповідання, він необхідна ланка, фігура, який відведена серйозна роль у реалізації “думки сімейної”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Центральний персонаж роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина”