Чи можемо від “Слова о полку Ігоревім” виводити родовід української літератури?
По-іншому це питання можна сформулювати так: “Чи можемо говорити про національну належність “Слова…”?
У першій половині XIX ст., одразу після надрукування “Слова о полку Ігоревім” (1800 p.), питання його національної належності поставив перший ректор Київського університету, відомий учений М. Максимович, наукове підгрунтя цій проблемі дав І. Франко. 1900 року з Франком гостро полемізував російський академік Істрін. авторитетний на той час дослідник давньої літератури. Він не погоджувався з думкою І. Франка про українське письменство
Зрозуміло, що за такого перебігу дискусії видатний український історик М. Грушевський, згідно з концепцією якого Україна-Русь веде своє літочислення від Київської Русі, висловив думки, суголосні з Франковими, а саме: “Культура XI-XII вв. була українська. …Се період першого розцвіту київської культури”, підготовлений попереднім “століттям інтенсивної
З тих же часів виводить він і першопочатки української культури, літератури.
Концепція Франка – Грушевського була охрещена націоналістичною, натомість уже в радянський час проголошена інша – про спадщину Київської Русі як спільне надбання трьох братніх народів: російського, українського і білоруського. Так, “Історія української літератури” 1987 p. (K.: “Наукова думка”) стверджує, що “довголітня суперечка про “національну приналежність “Слова…” позбавлена наукової основи”. Це “спільна пам’ятка трьох братніх східнослов’янських народів”. Інше ж наукове видання додає: “Написана типовою літературною мовою Киівської епохи”.
Завдання ж літературознавства полягає не в присудженні “права власності”, а в з’ясуванні, що та чи інша пам’ятка брала “із глибокої давнини для власної літератури, які кращі традиції засвоювала і розвивала в пізніший період”.
Теза про “Слово…” як спільну пам’ятку трьох східнослов’янських народів в цілому обгрунтована в численних статтях і монографіях, отже, немає сумніву, що предки і українців, і росіян, і білорусів внесли свою частку в загальне надбання. Але зацікавлений читач ні в шкільному підручнику, ні в академічній історії літератури не знайде відповіді на все ті ж питання: “У чому ж виявилися в “Слові…” родові українські чи родові російські елементи? Які кращі традиції засвоювали і творчо розвивали в пізніший період, скажімо, українські письменники, якщо коріння цих традицій не виявлене? Як же зрозуміти, чому для перекладу “Слова о полку Ігоревім” українською мовою М. Максимович орієнтується на розмір української народної пісні?
Або чому саме таку ритміку і таку лексику обрав Т. Шевченко для переспіву “Плачу Ярославни”, або що суголосного зі своїм ладом думок віднайшли у “Слові…” І. Франко чи М. Рильський?” І ще одне: як прокоментувати думку про те, що давня пам’ятка написана “типовою літературною мовою Київської епохи, що виникла на живій народній основі?” Що значить “типова мова на народній основі”? Адже у XI-XII ст. Київська Русь була державою, яку складали певною мірою розрізнені племена, що стверджує й головна ідея “Слова…” – заклик до єднання руських земель. І кожне з цих племен послуговувалося своїм діалектом, своєю говіркою, хоч, зрозуміло, об’єднуюча мовна основа існувала. Яка ж говірка стала мовним підгрунтям “Слова..-“?
Бо якщо беззастережно прийняти твердження, що й за мовою своєю “Слово о полку Ігоревім” є спільною пам’яткою трьох народів, то, логічно, постає питання: “Які ж животоки в тому спільному джерелі дали початок трьом незалежним річищам, трьом різним мовам – російській, українській і білоруській?” Як бачимо, набір затертих фраз відповіді на Поставлені питання не дає.
Намагання ж з’ясувати давні українські риси у “Слові о полку Ігоревім” зумовлені не потребою поділу спільної спадщини. Українська стихія, українські елементи у “Слові…” цікаві з огляду на неперервність традиції української культури, що, за даними археологів, антропологів, істориків, етнографів, фольклористів, лінгвістів, веде свій початок не тільки з часів Київської Русі, а й з дохристиянських.
Українізми у мовній тканині “Слова…” помітили ще дослідники XIX ст. Так, Калайдович на початку століття писав, що спосіб поетичного виразу пам’ятки і “самыя слова – кресить, болоньє, смага, година, неизвестныя великороссиянам и теперь употребляемыя в Малороссии, показывают, что сочинитель принадлежал к нынешней Малороссии”. Витвором “карпаторуса” називав “Слово…” інший дослідник – Сеньковський. Історик Полевой характеризував мову пам’ятки як мову “юга русского”, якою “говорили в XII веке в Киеве и Чернигове”. “Слово…” як
Пам’ятку яскраво українську визнавав і В. Бєлінський. Коли ж М; Максимович здійснив український переклад давньоруського зразка, орієнтований на українську народну пісню (1857 р.), то надовго після того вкорінилася думка, що поетичну красу “Слова…” можна відчути тільки в українському перекладі. М. Максимович перший найдокладніше проаналізував і обгрунтував риси усної української словесності й української мови в “Слові о полку Ігоревім”, його висновки переконливі, проілюстровані численними прикладами.
На думку вченого, “Слово…” – видатна пам’ятка старої доби українського письменства. Виходячи з аналізу лексико-граматичних, фонетичних та образно-художніх особливостей тексту, М. Максимович наголошував на тому, що пам’ятка написана в Чернігівсько-Сіверській землі півден-норуським (тобто українським – С. 3.) співцем. І додавав: “Говорю это утвердительно”.
З-поміж спеціальних розвідок М. Максимовича, присвячених “Слову о полку Ігоревім”, виділяються його “Філологічні листи до М. П. Погодіна”, в яких учений вів полеміку щодо давності “малоросійського наріччя” і антинауковості теорії російського історика про відсутність предків українців на київських землях до нашестя Батия. “Мы жили здесь, по обе стороны Днепра, с незапамятного времени, с предковеку!..- стверджує Максимович.- У нас в Киеве началась и от нас разошлась во вес концы русского мира жизнь, насажденная святым Просветителем Руси – Владимиром… Мы, малороссияне, остались по-прежнему в своей родимой Киевской стороне, в своих стародавних городах и селах, со своими преданиями и обычаями,- мы остались на корню, с которого не сильны были сорвать нас никакие вихри и бури, ниже гроза Батыевская”. В силу цього, як вважає вчений, всі давні пам’ятки, створені на цій землі (літописи, дружинний епос”, “Слово…”), вияскравлюють у своєму церковно-слов янському мовному варіанті безліч слідів “південно-руськоі мови”.
А ці сліди, у свою чергу, відлунюють у народних піснях і думах та в писемних пам’ятках пізніших віків. От чому “Слово…” М. Максимович вважає невіддільною ланкою в неперервному ланцюгу української словесності.
Чи не найбільше уваги вчений приділяє фонетичним українізмам у цій давньоруській пам’ятці. До них він відносить, зокрема, фонетичні чергування г, к, х із з, и,, с у давальному і місцевому відмінках іменників жін. роду (“на порозе, на дорозе”), групи із повноголоссям – оло-, – оро-, – єре – (“голова, голос, соловий, молодый, золото, молотять, город, ворота, забороло, ворон, хоробрый, берег”), збереження кореневого звука г у дієслові тягнути. Останній приклад учений коментує досить розлого, із залученням тексту народної пісні: “…Игорь Святославич (1185 г.) входя в половецкую землю, говорил: “Сего есмы искали, а п о т я г н е м…” I наводить зразок використання-цього слова у пісні про Сагайдачного:
Гей, хто в лісі – озовися!
Да викрешем огню
Да потягнем люльки.
Не журися!
Морфологічні українізми представлені у Максимовича такими прикладами, як закінчення – ь, – я у словах, основа яких закінчується на – и, (“Идущим же им к Д о н ц ю… перебреде Донець… дойти реки Донця… до города Донця”), а також демонстрацією форми наказового способу дієслів (в “Игоревой песни… повелительное наклонение – во н з и т ь мечи, понизить стяги.,.”). Цікаво, що наведені форми наказового способу були збережені у першовиданні “Слова…”, а в пізніших виданнях подається вже невластива тексту руського співця російська форма: “понизите, вонзите”.
Подаючи українські назви одягу, їжі, помічені у “Слові…”, а також інші лексичні групи, зокрема з характерним українським звукописом на зразок смага, туга, яруга, струга, вчений зауважує, що окремі з них можуть бути властиві “обом руським наріччям”. У таких випадках “каждое из двух наречий может считать их у себя своей, неотъемлемой, неприкосновенной собственностью”.
Українська стихія в “Слові…” досить промовисто заявила про себе і на рівні художньої образності, символіки, жанрової спорідненості з народною думою, піснею, голосінням. Це помічали різні дослідники. М. Максимович, окрім численних словникових паралелей з даними жанрами, наводить цікавий народнопоетичний символ битви як весільного бенкету, де п’ється криваве вино, використаний автором “Слова…” в описі битви на річці Каялі.
Отже, наведених прикладів достатньо для того, щоб стверджувати, що “Слово о полку Ігоревім” генетично пов’язане з українською як усною, так і писемною словесністю і становить невіддільну ланку в історії українського літературного процесу.
Related posts:
- Твір-роздум: “Мої враження від “Слова о полку Ігоревім” Одне з найбільш значущих творів літератури стародавньої Русі – це, звичайно ж, “Слово о полку Ігоревім”, в якому розповідається про те, як проходив похід війська князя Ігоря проти половців у 1185-му році. При цьому оповідання виглядає зовсім не послідовним, тут відбувається якийсь аналіз подій тих днів. Аналіз, природно, поетичний. “Слово о полку Ігоревім” писалося незадовго […]...
- Художні переклади і переспіви “Слова о полку Ігоревім” З часу появи “Слова о полку Ігоревім” українські автори зробили кілька перекладів і переспівів твору. Першими перекладачами твору були М. Шашкевич та І. Вагилевич. Із перекладу Шашкевича залишився лише уривок, виконаний ритмічною мовою. Решту перекладу було втрачено. Зацікавився твором і Т. Шевченко, але перебування на засланні завадило перекласти весь твір – перекладено лише уривок про […]...
- Патріотизм “Слова о полку Ігоревім” Серед усіх пам’яток прадавньої української літератури визначне місце займає “Слово о полку Ігоревім”, що є твором високопатріотичним і високохудожнім. Події, зображені в “Слові о полку Ігоревім”, є трагічними для історії нашого народу. Це період феодальної роздробленості й занепаду могутньої держави Київська Русь. Затьмарені пошуками наживи, нових земель, руські князі ворогують між собою, з сусідніми племенами, […]...
- Зв’язок “Слова о полку Ігоревім” з героїчним епосом світової літератури Героїчний епос різних народів відбивав не лише культуру, аідеали, патріотичні почуття, уявлення. Література Середньовіччя донесла до нас не так багато пам’яток про героїчне минуле. Але якщо зіставити “Слово о полку Ігоревім” з “Піснею про Роланда” та поемою Шота Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”, то можна побачити багато спільного. Усі ці твори образно передають картини битв, […]...
- “Слово о полку Ігоревім” найвидатніша пам’ятка давньої української літератури І. “Слово о полку Ігоревім” – художньо довершена та глибоко патріотична поема. (Історичною основою цього твору є похід князя Ігоря на половців 1185 року. Автор майстерно зображує події, створює гармонійну систему образів, використовує чарівну поетичну мову.) ІІ. Основні образи “Слова…” (“Слово…” оповідає про похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців, що відбувся 1185 року. Похід був […]...
- “Мої враження від “Слова о полку Ігоревім” Знамените “Слово о полку Ігоревім” автор присвятив походу проти половців, вчиненого в тисячу сто вісімдесят п’ятому році. Оповідання глибоко зв’язується з культурою народу, мовою і звичаями. У свою чергу автор намагається здійснити передачу своєї оцінки становища на землі Руській як оцінки всього народу. Я вважаю, що у автора, який до цих пір, до слова, достеменно […]...
- Який з епізодів “Слова о полку Ігоревім” є його ідейно-композиційним центром? “Слово о полку Ігоревім” оповідає про невдалий похід 1185 р. новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, які своїми набігами завдавали Руській землі дошкульних ударів. Про цей похід уже в той час існували літописні оповідання. Автор “Слова…”, на відміну від літописців, розповідає не стільки про окремі факти походу Ігоря, скільки розмірковує над ними, над долею рідної […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – пам’ятка оригінальна чи наслідувальна? “Слово о полку Ігоревім” було надруковане з рукописного списку, зробленого не в XII ст., а значно пізніше. Збирач і колекціонер старовини Мусін-Пушкін виявив текст “Слова…” в рукописному збірнику XVI ст., що належав книгосховищу Спасо-Ярославського монастиря, і з цього збірника воно опубліковане 1800 р. Текст “Слова…” був настільки високохудожнім, досконалим і за змістом, і за формою, […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка літератури “Слово о полку Ігоревім” – художньо довершена та глибоко патріотична по- Ема. Історичною основою цього твору є похід князя Ігоря на половців 1185 року. Автор майстерно зображує події, створює гармонійну систему образів, використовує чарівну поетичну мову. У поемі зображено похід князя Ігоря проти половців. До того ж наявна як хронологія походу (тому поема мас неабияке […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – видатна пам’ятка літератури українського народу” Без перебільшень можна сказати, що “Слово о полку Ігоревім” – це дійсно той твір, у якому сповна розкривається багатство таланту нашого народу. Численні дослідники називають “Слово” найзагадковішою книгою нашої літератури, адже хоч і написано вже понад чотири тисячі книг на тему “Слово” досі виникає багато запитань, на які ми навряд чи колись отримаємо відповіді. Ця […]...
- Патріотичний пафос “Слова о полку Ігоревім” У глибину віків сягає Історія могутньої слов’янської держави, оспівана в літописних легендах і давньоруських билинах, описана вітчизняними і зарубіжними істориками. “Слово о полку Ігоревім” – це високохудожній Твір, у якому розповідається про невдалий похід 1185 року новгород-сіверського князя Ігоря Святославича та його брата Всеволода, князя Трубчевського, проти половців, які своїми набігами завдавали дошкульних ударів Руській […]...
- Яким я уявляю собі автора “Слова о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” настільки далеке від нас у часі, що здається легендою, переказаною якимсь бувалим, мудрим чоловіком. Власне, тому його образ завжди уявлявся мені таким казково-пісенним: загартований життям чоловік, сивіюче волосся, неквапливість у рухах та словах, блиск розумних очей. Хтозна. Існує багато здогадок про те, ким і яким був автор “Слова…”. Судячи з того, […]...
- Ізяслав Василькович – герой “Слова о полку Ігоревім” Ізяслав Василькович – герой “Слова о полку Ігоревім”; безумовно, історична особистість, але згадується тільки в цьому творі, в інших пам’ятках писемності про нього поки не знайдено жодних відомостей. Згідно з “Слову”, загинув під час нападу на його князівство литовців, які скористалися несприятливим для російських моментом. Автор з великою симпатією пише про І. В. У сумній […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка літератури Київської Русі Здоров’я князеві й дружині, Що борються за народ християнський Із військами поганими! “Слово… “ “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка культури східних слов’ян, живе джерело трьох братніх літератур – української, російської, білоруської. Із “Слова… ” ми дізнаємося про життя наших предків, про їхню величну боротьбу з різними нападниками. Боронити Руську землю від половців було […]...
- Образ Руської землі у “Слові о полку Ігоревім” – І варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Піднялася Діва-Обида, Сплеснула лебединими крилами і І пішла по Русі Слово о полку Ігоревім Одне з чільних місць у визначній пам’ятці нашої літератури “Слові о полку Ігоревім” посідає образ Руської землі, землі, що в час написання поеми була роздрібнена і втомлена постійними міжусобицями, але все одно прекрасна […]...
- “Слово о полку Ігоревім” як пам’ятник давньоруської літератури “Слово о полку Ігоревім” – дивовижний пам’ятник давньоруської літератури. Понад вісім століть тому невідомий автор написав ці нехитрі рядки, а скільки наукових статей та художніх творів послідувала за ними. Вчені намагались і намагаються зараз пояснити феномен “Слова”, точніше й повніше донести до нас його сенс. Художники і музиканти всіх часів надихалися поетичними образами стародавнього і […]...
- Яким я уявляю автора “Слова о полку Ігоревім” Існує багато здогадок про те, ким був автор “Слова…”. Він міг бути наближеним князя Ігоря, тому що сповнений співчуття до нього, або ченцем, адже у ті часи більшість освічених людей були ченцями. Автором “Слова…” міг бути воїном, тому що в його описі бою відчувається впевненість хороброї людини, що побувала у сутичках і знає, що таке […]...
- Любов до батьківщини автора “Слова о полку Ігоревім” Шкільний твір на тему “Любов до батьківщини”. ” Слово…” уже не одне століття хвилює розуми істориків, лінгвістів, поетів, просто аматорів стародавності. Воно як магнітом притягає до себе погляди багатьох і багатьох людей, навіть цілих поколінь. Цей добуток хвилює загадковою історією свого відкриття й опублікування, хвилює проблемою дійсності, що так і не вирішена до кінця. Знайдена […]...
- Мій улюблений герой із “Слова о полку Ігоревім” – Ярославна В Путивлі-граді вранці рано Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кує, Словами жалю додає… Т. Г. Шевченко. Плач Ярославни З давніх-давен мудрий український народ шанував та оспівував естетичний ідеал жінки. В Образах вірної дружини, нареченої підкреслювались характерні риси щирої українки: відданість коханню, гідність, лагідність, вірність, здатність зробити все можливе неможливе заради сімейного щастя. Такі жінки […]...
- Твір Образ князя Ігоря у “Слові о полку Ігоревім” Образ князя Ігоря у “Слові о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” – геніальний витвір києво – руського письменства. Цей твір стоїть поруч з такими пам’ятками, як індійський та іранський епос, англійський епос “Беовульф”, французька “Пісня про Роланда”, німецька “Пісня про Нібелунгів”. Створене напередодні татарського лихоліття, воно перейняте тривогою за долю України-Русі, сповнене глибоким патріотичним […]...
- Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть Завдання для самоконтролю 1. Які зразки оригінальної світської літератури Київської Русі ви знаєте? В чому полягають особливості цих творів? 2. Яке значення літописання в розвиткові літератури Х-ХШ століть? 3. Охарактеризуйте жанр і стиль “Повісті минулих літ”. 4. Які теми піднімаються в творі “Повість минулих літ”? 5. Назвіть композиційні особливості “Поученія” Володимира Мономаха. 6. Розкажіть про […]...
- СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ “СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ” – давньоукраїнська героїчна поема XII ст. Історичною основою твору є невдалий похід проти половців Новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, про який збереглися два літописних оповідання: одне в Іпатіївському літописі, інше, більш лаконічне, – в Лаврентіївському. На основі цих оповідань і можемо уявити собі подробиці цього невдалого військового походу. 23 квітня 1185 р. […]...
- Заклик руських князів до єднання в “Слові о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” народилося в епоху, коли політична ситуація в Стародавній Русі вкрай ускладнилася. У першу чергу, це було пов’язано з нескінченними міжусобними війнами, буквально роздирають колись могутня держава на частини. З іншого боку, Русі почав загрожувати зовнішній ворог – грізні степові завойовники. Немов передчуваючи неминучу біду, автор твори звернувся до своїх сучасників, особливо […]...
- Образ Руської землі у “Слові о полку Ігоревім” – ІІ варіант 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант “Слово о полку Ігоревім” – це одна з найдавніших пам’яток нашої літератури. Її створив автор – справжній патріот своєї землі, Київської Русі. І хоча розповідає він про поразку Ігореву, але оспівує велич і міць Руської землі, що тоді була великою державою. Руська земля у часи автора “Слова…” […]...
- Твір на тему: “Образ князя Ігоря у “Слові о полку Ігоревім” Понад вісім століть тому було створено “Слово о полку Ігоревім”. Однак цей твір не перестає нас дивувати й сьогодні. Чому ж цей твір виявився настільки довговічним, залишився актуальним для нас – людей, що живуть вже в двадцять першому столітті? Я вважаю, що “Слово о полку Ігоревім” присвячене не якомусь окремому герою, а всій Руській землі […]...
- “Краса i велич Ярославни” за “Словом о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” – геніальний пам’ятник давньоруської літератури. Незвичайна поетичність, суворість і яскравість слова, стримана сила почуттів залучали і залучають до цього твору, до цього добутку літераторів, музикантів і живописців різних епох. Невідомому авторові вдалося не тільки розповісти нам про події, що зробили значний вплив на об’єднання руських князів надалі, але і вперше в […]...
- Образ Руської землі в “Слові о полку Ігоревім&;amp;;amp Безсмертне “Слово о полку Ігоревім” – це героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу пісня-заклик, яка лине з сивих віків Київської Русі і до сьогодні гаряче відлунює в наших серцях. Невдалий похід Новгород-сіверського князя проти половців є для автора приводом для того, щоб висловити свої пекучі роздуми, своє вболівання за долю рідної землі […]...
- Ігор Святославич – герой пам’ятника давньоруської літератури “Слово о полку Ігоревім” Точна дата створення анонімного твору невідома. Більшість дослідників відносять появу “Слова” в Києво-Чернігівської Русі до часу між 1185 р. і 90-ми роками. XІІ “Шв. Численні спроби атрибуції та визначення жанру пам’ятника не привели до однозначних результатів. Єдиний список “Слова” (як вважають, XVІ “Шв.) Був виявлений у складі збірника, придбаного графом А. І. Мусіним-Пушкіним у архімандрита […]...
- “Слово о полку Ігоревім” і проблема авторства Будь-яка по-справжньому значуща подія в літературі чи історії завжди породжує навколо себе безліч дискусій та наукових суперечок. “Слово о полку Ігоревім” не стало винятком. Досі точаться дискусії не тільки щодо авторства, а й навіть щодо автентичності твору. Деякі науковці висловлюють скептичну точку зору щодо виникнення “Слова…” За їхніми версіями, ця пам’ятка літератури була написана зовсім […]...
- Образ Вітчизни у “Слові о полку Ігоревім” Говорячи про історичну основу “Слова о полку Ігоревім”, слід розглянути події 1185 року – похід князя Ігоря на половців. Реально змальовано суспільне та політичне життя Київської Русі: роздрібненість, міжусобна боротьба. Половецькі орди спільно з деякими руськими князями нападали на руські землі, палили, грабували села, забирали людей у полон. Роздрібленні князівства не могли протистояти згуртованій силі […]...
- Героїчний епос народів у порівняльному вивченні: “Слово о полку Ігоревім” та “Пісня про Роланда” Проведення літературних паралелей обумовлено подібністю епохи, за якої були написані дві поеми, історичних фактів, покладених в основу сюжетів, схожістю змісту і форми двох творів. Пропонований матеріал слід використовувати як під час текстуального вивчення “Слова о полку Ігоревім”, так і при проведенні підсумкового уроку, присвяченого вивченню героїчного епосу Середньовіччя. Так, на першому уроці, розповідаючи учням про […]...
- Земля Руська в “Слові о полку Ігоревім” і в свідомості давніх людей Поняття Руської землі, взагалі будь-якої Землі в значенні країни, дуже багатогранне і суперечливе: це і держава як політичне утворення, і територія мешкання певного народу, і рідна земля в розумінні кожної окремої людини. У “Слові о полку Ігоревім” Руська земля є не просто художнім образом, певним простором, на тлі якого відбуваються дії твору: Руська земля – […]...
- Плач Ярославни – шедевр світової літератури I. “Слово о полку Ігоревім” – видатний твір давньоруської літератури. II. Образ Ярославни в художній системі “Слова о полку Ігоревім”. 1. Історичні події, змальовані в поемі (захист від половецької навали, затемнення сонця, військо Ігоря зазнало поразки, незгода між князями). 2. Страждання Ярославни – страждання землі Руської (взірець жінки-слов’янки, плач в Путівлі на брамі, звернення до […]...
- Образ Ярославни еталон жіночності й вірності на всі часи (за поемою “Слово о полку Ігоревім”) “Слово о полку Ігоревім” оповідає про військові події, точніше – про похід князя Ігоря на половців. Чи може бути введений жіночий образ у поему про військові події? Неуважний читач може сказати, що він ні до чого… Але при першому уважному прочитанні “Слова…” ми одразу ж розуміємо, що образ Ярославни не тільки доречний у цьому творі, […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка генію народу “Слово о полку Ігоревім” було надруковане у 1800 році з рукописного списку XVI століття, що належав книгосховищу Спасо-Ярославського монастиря. “Слово… ” – велична пам’ятка генію нашого народу. За своїми ідейно-художніми особливостями – це вершинне досягнення давньоруської літератури. Воно “золотить” собою всю епоху. Цей твір, очевидно, не був поодиноким діамантом, а продовжував існуючу літературну традицію свого […]...
- Слово о полку Ігоревім – велична пам’ятка генія нашого народу “Слово о полку Ігоpевім” – велична пам’ятка генія нашого наpоду Понад вісім століть тому, в 1187 pоці, було ствоpене “Слово о полку Ігоpевім” – геніальний твіp давньої укpаїнської літеpатуpи. Плин століть не заглушив його поетичного звучання й не стеp фаpб. Інтеpес до “Слова о полку Ігоpевім” не тільки не зменшився, а набуває все шиpших та […]...
- Слово о полку Ігоревім – велична пам’ятка генія нашого народу (2) “Слово о полку Ігоpевім” – велична пам’ятка генія нашого наpоду “Слово о полку Ігоpевім” – нев’януча пам’ятка сеpедньовіччя. Hаписаний твіp на межі ХII-ХIII століть, незадовго до спустошливого нашестя на Київську Русь татаpо-монгольських оpд. Уже стільки століть пpойшло з часу написання “Слова”, а воно живе і хвилює сеpця людей. “Слово о полку Ігоpевім” – найкpаща пам’ятка […]...
- Образ князя Ігоря у поемі “Слово о полку Ігоревім” Кожний народ має свої погляди на моральні якості людини. Ці погляди передаються з покоління в покоління, шліфуються і збагачуються. Одним із найбільших скарбів українського народу є середньовічна поема “Слово о полку Ігоревім”. Наш народ може пишатися своїми літературними і мистецькими традиціями, адже “Слово…” – це єдина пам’ятка Київської Русі, яка здобула всесвітню славу. З поеми […]...
- Образ руської землі у поемі “Слово о полку Ігоревім” Кожна людина носить у своєму серці найдорожчі слова, найщиріші почуття, найпевніші поняття. Але є слово, яке зігріває серце кожному. І слово це – Батьківщина. Можна підібрати до нього безліч синонімів, безліч ніжних назв. Наша Батьківщина – Україна. Давні предки називали її Київською Руссю або просто Руською землею. Вони так само любили свою батьківщину, як і […]...
- Історична основа поеми “Слово о полку Ігоревім” Події, відображені у “Слові о полку 1 Історична основа поеми І Ігоревім”, відбуваються у період феодального роздрібнення, коли безліч не великих князівств неохоче об’єднувались у державну спільність. Київська Русь у XII сторіччі втратила колишню могутність і здатність обороняти свої кордони. Велика, але слабка в економічному та військовому стані держава не мала достатніх сил для захисту […]...