Чому А. С. Пушкін називає роман у віршах “Євгеній Онєгін” “вільним романом” (“И далечінь вільного роману я крізь магічний кристал ще неясно розрізняв…”)?

Роман у віршах Пушкіна “Євгеній Онєгін” насамперед – найвідоміше й важливе для розуміння його творчої особистості й літературного шляху добуток. Поет почав роботу навесні 1823 року в Кишиневі, завіршив роман у Болдіні дивно плідної й счастливой для Пушкіна восени 1830 року. У знаменний “ліцейський” день 19 жовтня спалив рукопис небезпечної десятой глави, але продовжував свій задум.

Добуток “Євгеній Онєгін” називається “вольним романом”: “вільним” від правил, по яких зздавались художні твори того часу.

До

Пушкіна, у класичному романі, і сюжет, і герої завжди підкорялися строго певній схемі. Тут же натхненна й відверта розмова із читачем вудьвительно вільний, ніщо не сковує поета Автор становится діючою особою свого роману у віршах, його режисером і диригентом. Він з легкістю переходить від долі героїв до власних міркувань і воспоминаниям, іноді спокійно обриває оповідання.

Оповідач виходить за рамки особистого конфлікту, і в роман входить російське життя у всіх її проявах. Це сама головна композиційна й сюжетна особливийность роману Віршоване мовлення – форма незвичайна й у відомій мері умовна, у повсякденному

житті римою не говорять. Але вірші дозволяють відхилятися від звичного, традиционного.

Без сумніву, поет цінує у вибраній їм жанровой формі історичного оповідання саме свободу, а неї дає вільне поетичне слово. Для Пушкіна “Євгеній Онєгін” насамперед вільний по характері оповідання, по композиції, і ця вільна форма визначила “російську особу” роману нового покоління


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Чому А. С. Пушкін називає роман у віршах “Євгеній Онєгін” “вільним романом” (“И далечінь вільного роману я крізь магічний кристал ще неясно розрізняв…”)?