Чотири листи С. Сергеева до М. Суворину
У додатку зі своєю статті З. Сергєєв публікує чотири листа до Суворіну М. Про. Меншикова. Свого часу лаяти його “Листи до ближнього” була така само обов’язкова, як і саме “в Новий час”. Зараз постать Меншикова переоцінена. У тому-таки листі від 25 грудня 1904 року писав, наприклад: “Що можемо ми, журналісти?
Тільки прикидатися, лише говорити те, що відчуваєш. Нехай це дико, сумбурно, різко, – на отвыкшее від натуральних звуків вухо, але ці сама істина, людині доступна” (із шостої). Мабуть, з тими словами погодиться багато хто сучасні
3). Хоча це й З. Сергєєв, М. Ганичева робить явний висновок: “Каторжну працю А. З. Суворіна так повністю ще зрозумілий і розібрано нащадками. Це ще має зробити, зробити з любов’ю особистості великої, об’ємної, а чи не оскільки це сьогодні зроблено в багатьох виданнях, присвячених йому. Зроблено – з наміром закрити тему служіння, поставивши
Дивовижна нелюбов через ці сто років!” (з. 8). Цей розбір не розпочато. Не прочитаний комплект газети, але це справді “каторжну працю”, адже “в Новий час” – видання щоденне, виходив 40 років.
Не вивчений повністю величезний архів Суворіна, що зберігається найцікавіші матеріали, не запроваджене науковий обіг. Багато незрозумілого історія існування “Нового часу”. Наприклад, Динерштейн пише, що у газеті не робилося без відома Суворіна, він і на не залишав свою дітище, не довіряючи співробітникам. Але, за оповіданням Глинского, приблизно від 1895 року “старий” активно привертав до керівництву сина Олексія, намагався від газети й зайнятися театром і творчістю. Певний короткий час вони працювали б разом плідно, але неприборканий характер Олексія, яке вирішувало часто ділові суперечки з допомогою ляпасів, змусив батька розірвати зі них і в 1905 року Суворін знову активно керує газетою.
Останні майже 3 роки життя, під час смертельної хвороби він передав газету синам Михайлу та Борису, який став на чолі “Вечірнього часу”. Але роботою батьками старшого сина в “Новому часу” Суворін був незадоволений: “Мишко поганий редактор”, – пише він у Щоденнику. А. У. Амфітеатрів, який із суворинского видання 1899 року, говорить про “молодий редакції – державників”, протистояв редактору-издателю. Про неї нічого невідомо. Не вивчений період із 1900 по 1909 рік у творчості самого А. З. Суворіна.
М. Ганичева наводить лист Суворіна Крамскому: “Я розбираю себе суворо у останнім часом, хочу не сповна розуму підбити підсумки те, що я таке. Звісно, ніхто себе не суддя. Проте себе не знає, як сам людина. Є риси погані, є риса і актори гарні.
Погані всі – від бесхарактерности, все від відсутності витримки, від якийсь задньої думки, що заважає бути щирим… У літературному діяльності я нікому залишався вірним, але моя сміливість від атмосфери… Провинність я завжди за собою чую як, якщо я удостоюся те, що моя діяльність буде оцінена коли-небудь неупереджено, то переконаний, у результаті буде плюс.
Як видавець я залишу прекрасне ім’я…. Жодного плями. Я видав багато, я нікого не експлуатував, нікого не тиснув, навпаки, робив усе, що може зробити хороший господар щодо своїх співробітників та робочих… Газета дає до 600 тисяч на рік, а й у мене крім боргів нічого немає, тобто, немає таких грошей. Є величезну справу, яке до мільйонного обороту, але досі не знав ніякого розваги, ніяких насолод, крім праці самого каторжної. Розважливий я ніколи було, за власний кошт будь-коли дивився як у річ, вартісну уваги” (з.
8). Звісно, таких слова можна відреагувати “по Динерштейну”, який стверджує: “Як часто траплялося у Суворіна, він і по цього разу думав одне, а говорив інше”. Але Динерштейн, зародивши сумнів щодо щирості свого героя, не пише, що він думає, бо такого не знає.
Завдання сучасних істориків російської журналістики – без ідеологічної заданості, без ворожої упередженості, без традиційно “лівих” оцінок визначити внесок цього і до історії журналістики, й у культуру Росії кінця XIX – початку сучасності.
Related posts:
- “І дальше смерті – рідна Україна” (за твором В. Стуса “Весь обшир мій – чотири на чотири”) Вірш “Весь обшир мій – чотири на чотири” датований 1965 роком. Ще попереду арешти, тюрми, заслання, але Василь Стус ніби передчуває свою долю. І цьому були причини. Коли знайомишся із життєвим шляхом поета, на перший погляд здається, що все для нього складалося вдало. Закінчивши школу, вчився у педагогічному інституті; недовге вчителювання у середній школі перервав […]...
- Катков і Суворін: відмінності Коли 1887 року помер М. М. Катков, Салтыков писав М. М. Стасюлевичу: “Хтось тепер володарем дум, першим патріотом і чоловіком ради? – мабуть, Суворін. Воно і лізе. Був кабан, буде порося, це у порядку речей”. Але Суворин-то таки “не ліз”. Він любив Каткова і не хотів бути свідченням його продовжувачем. Він був зовсім інша. І […]...
- Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…”) – І варіант ВАСИЛЬ СТУС 8 клас Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…”) І варіант Василь Стус… Патріот у найвищому значенні цього слова. За свою любов до України він заплатив життям. Але власну трагічну долю поет обрав сам. Мордовія, Колима, Урал, а перед очима – “Україна написалась на мурах […]...
- Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…”) – ІІ варіант ВАСИЛЬ СТУС 8 клас Внутрішній світ ліричного героя (“Весь обшир мій – чотири на чотири”, “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…”) II варіант “Поет повинен бути людиною. Такою, що, повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина”. Ці слова написав В. Стус. Їх він підтверджував своїм життям і своєю […]...
- Безкомпромісна боротьба у російській журналістиці Так чи інакше, полеміка у російській журналістиці завжди велася межею етичних норм. Та заодно відчувалось у ній що його показна, несправжнє. І, напевно, прав У. У. Стасов, який був непримиренним ворогом Суворіна, пишучи: “Ми, як два війська під час хвилинної перемир’я,.. обмінюються табачком, пригощають одне одного горілкою, кажуть люб’язно, ласкаво та дружньо, всміхаються одна одній […]...
- А. З. Суворін очима сучасників і істориків XX – XXI століть Час усе розставляє на місця. Це твердження, незважаючи на банальність, якраз. Люди, свого часу вважалися знаменитими і навіть великими, у пам’яті нащадків йдуть із першого плану, займають певне їм історією місце, інші – незрозумілі, неухвалені і найчастіше оклеветанные сучасниками – геть несподівано приваблюють пильна увага тих, хто через100 чи 200 років, що їх погляди, їхньої […]...
- Найбільш грізний ворог Суворіна Утім, найгрізнішим ворогом Суворіна був блискучий сатирик М. Є. Салтиков-Щедрін. Їхні особисті відносини з роками змінилися. Ще під час співпраці Суворіна у журналі “Російська мова” (початок 60-х рр.) Салтыков разом із А. М. Унковским й О. М. Плещеевым хотіли видавати журнал і ми запросили його за нараду, потім обідали в трактирі. Щоправда, журнал не вийшов. […]...
- Особистість А. С. Суворина Усі великі роботи про А. З. Суворине почали з’являтися протягом останніх десяти років, з року, беручи до уваги кількох статей, що світ 70-х – 80-ті роки. Капітальна монографія Є. А. Динерштейна “А. З. Суворін. Людина, який зробив кар’єру”, на жаль, витримана на кшталт статті У. І. Леніна “Кар’єра”, яку сказано вже в першій сторінці книжки, […]...
- “Адресовані людям вірші – найцінніші листи у світі” Часи змінюються, а разом з часами змінюються і люди. Ще не так давно за історичними мірками основним засобом спілкування між людьми були листи. Завдяки листам люди не тільки ділилися інформацією про те, як у них справи, а й робили важливі визнання, наприклад, освідчення в коханні. Сьогодні вже практично ніхто не переписується засобами традиційної пошти, тому […]...
- Мої роздуми над романом Юрія Яновського “Чотири шаблі” Мої роздуми над романом Юрія Яновського “Чотири шаблі” “У 1925-1929 рр. написані мої книги “Кров землі”, “Майстер корабля”, “Чотири шаблі”. Вони несуть на собі важкий тягар дрібнобуржуазного світогляду, від якого я, безперечно, із труднощами, визволявся в наступних двох десятках років”, – напише Ю. Яновський у статті “Мої помилки” в “Літературну газету” 1948 р. Уявляєте, якою […]...
- Трубніков К. В. – ворог Суворіна Однією з найбільш затятих ворогів Суворіна став До. У. Трубніков, в 1876 року який запропонував Суворіну купити в нього непопулярне “в Новий час”. Новий видавець швидко зробив газету квітучою. Цього Трубніков їй немає вибачив. У своїй газеті “Світові відгомони”, що виходила в 1897 – 98 рр., Трубніков почав цілу кампанію проти Суворіна. Він подавав імператору […]...
- Є. Петрова про Суворине Стаття Є. Петрової присвячена новому, що з’явився 1999-го – 2000 роках виданню “Щоденника А. З. Суворіна” і книзі Динерштейна. З “Щоденником” автор “розправляється” дуже рішуче. Він досі не прочитаний, вважає Є. Петрова, тобто вони зводить нанівець багаторічну робота великого авторського колективу, та заодно не уточнює, які ці “фактичні й сенсові лакуни”, що у новому виданні. […]...
- Листи щастя Про досягнення вченого світового масштабу Іллі Мечни-кова, який народився в невеликому селі Іванівці на Харківщині і так багато зробив у своєму житті, добре відомо. У двадцять три роки він був доктором зоології, потім став професором Санкт-Петербурзького університету, завідувачем лабораторії в Парижі. У 1908 році став лауреатом Нобелівської премії з медицини та фізіології “За вивчення імунної […]...
- Листи, які нелегко читати Матеріал уроку. Ред’ярд Кіплінг “Як написали найпершого листа”. Мета. Дати короткі відомості про життя і творчість англійського письменника Ред’ярда Кіплінга, викликати інтерес до його творів. Показати на прикладі уривка з казки “Як написали найпершого листа”, як виникло малюнкове письмо. Розвивати навички виразного читання; вміння оцінювати вчинки персонажів. Виховувати любов до природи, спостережливість, допитливість. Обладнання. Портрет […]...
- Листи Лесі Українки!!! Милая мамочко! Чого ж то з Марочкою так обертаються, що чуть не убили? Мені зробили операцію 11-го числа в 11 часів утра: я нічого не чула, тільки щось давило на тім’я. Ото хлороформ. Як зробили операцію, то мене однесли на кровать, і я от уже лежу 4-й день. І кумедно було якось од хлороформу: усе […]...
- Негативні характеристики на особистість Суворіна Постать Суворіна, його життя, про його ставлення до діла розповідали У. У. Розанов, М. Про. Меньшиков, А. У. Амфітеатрів, Б. Б. Глинський та інші. Їхні розповіді і спогади було опубліковано у вже згадуваному збірнику “Охоронець Росії”, що світ 2001 року. Але посилатися для цієї матеріали автори статей про Суворине не поспішають. Знову спрацьовує якась внутрішня […]...
- Павло Тичина – Листи до поета (триптих) Павло Тичина Листи до поета. Триптих І. Елади карта. Коцюбинський, на етажерці лебідь: оце і вся моя кімната, – заходьте коли-небудь! Я привітаю наче друга. Ах я давно Вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала. Мені все сниться: сонце, співи, і Ви, і день весняний. – І от я з Вами вже знайома, […]...
- Мої роздуми над романом Юрiя Яновського “Чотири шаблi” “У 1925-1929 рр. написанi мої книги “Кров землi”, “Майстер корабля”, “Чотири шаблi”. Вони несуть на собi важкий тягар дрiбнобуржуазного свiтогляду, вiд якого я, безперечно, iз труднощами, визволявся в наступних двох десятках рокiв”, – напише Ю. Яновський у статтi “Мої помилки” в “Лiтературну газету” 1948 р. Уявляєте, якою цiною далися цi слова Ю. Яновському, адже названi […]...
- Сни й листи і їхня композиційна роль у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” і повести “Капітанська дочка” Сон як способи розкриття образа героя зустрічається ще в баладах Жуковського й пов’язаний з романтичним світорозумінням і світосприйманням. Сон Тетяни Ларіній – це ремінісценція сновидіння з балади. Жуковського “Світлана”, тому до V глави, у якій Тетяна бачить свій віщий сон, узятий епіграф з балади Жуковського. Листа ж – найбільш відомий і популярний жанр у російській […]...
- ІЗ “МЕТАМОРФОЗ” – Чотири покоління людські – ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН (І, в. 89-150) Перше поріддя було золоте: без бича і спонуки, З власної волі воно Правоту шанувало і Чесність. Кари і страху не знало. Погрозливе слово закону Ще не читалось на мідній таблиці, і люд не страшився Вирок почути судді, без суду й опіки безпечний. Сосни з гірських верховин ще не сходили в діл на […]...
- Тема твору Визвольний пафос роману Ю. Яновсьного “Чотири шаблі” 1930 року вийшов друком найбільш “багатостраждальний” роман Юрія Янов-ського “Чотири шаблі”. Задум написати роман виник у письменника, коли він працював головним редактором Одеської кінофабрики. В цей час він познайомився і потоваришував із легендарним військовим діячем українського партизанського руху під час визвольної боротьби 1917-1920 років Юрієм Тютюнником. Саме він розповів письменнику чимало цікавого з тих героїчних […]...
- Розлилися води на чотири броди – Веснянки РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ НА ЧОТИРИ БРОДИ Розлилися води на чотири броди. Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. Що в першому броді зозуленька кує, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в другому броді щука-риба грає, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в третьому броді соловей щебече, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в четвертому […]...
- Чотири шаблі – Юрій Іванович Яновський Юрій Іванович Яновський (1902-1954 pp.) “Чотири шаблі” Роман “Чотири шаблі” розповідає про події громадянської війни в Україні. Перемога революції створила умови для відродження романтизму. Саме романтизм козаччини спонукав чотирьох друзів – героїв роману “Чотири шаблі”: Шахая, Остюка, Талата і Марченка – сформувати бойовий загін для захисту революції. Під час весілля Шахая у церкві, де відбувалось […]...
- Двадцять чотири безсмертних рядки про Кохання і Смерть Роздум за твором Г. Гейне “Лорелея”. Великий німецький поет-романтик Генріх Гейне оспівав у свої творах свою прекрасну країну – Німеччину, її красунь-дівчат, її старовинні легенди й історичні події. Він створював романтичні пісні, прості й чарівні, які були дуже схожі з народними, бо живилися саме з джерел німецького народного фольклору. Такою є всесвітньо відома “Лорелея”. Гейне […]...
- Розлилися води на чотири броди – веснянки Розлилися води на чотири броди. Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. Що в першому броді зозуленька кує, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в другому броді щука-риба грає, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в третьому броді соловей щебече, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в четвертому броді дівчинонька плаче, Гей, дівки, […]...
- Аналіз романів “Майстер корабля” та “Чотири шаблі” Юрія Яновського Досвід роботи на Одеській кінофабриці дав живий матеріал для першого роману Юрія Яновського – “Майстер корабля”. У цьому творі автор намагається заглибитися у психіку людини, адже всі події твору подані через осмислення сімдесятирічного мемуариста. Майже всі персонажі твору мали реальних прототипів – працівників Одеської кінофабрики. Прототипом головного героя твору, кіномайстра То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно), вважають […]...
- Суворін про Товстому Тема “істинного” патріотизму знову було одним із найважливіших в обострившейся полеміці навколо Толстого у зв’язку з оголошенням його ювілею “торжеством національного генія”. Цитирующие статтю Суворіна підкреслювали, що вона вже досить давно вже не писав звичайних своїх “Маленьких листів”, у яких відгукувався на “злоби дня”. Але “щодня 80-річчя графа Толстого порушив своє мовчання і зробив чудову […]...
- Значення З’їзду російських журналістів 1908 року Російська печатку палко відгукнулася на заклик комітету з’їзду “посприяти” у створенні “національного свята”. “Безприкладний ювілей”, “День перемир’я”, “Національний свято”, “Грандіозне торжество” – такими заголовками рясніли газети. Різні видання з гордістю відзначали, що від часу Пушкінських днів, у Москві 1880 року Росія ніколи ще влаштовувала таких культурних свят що вшановування Толстого буде ще грандіозніша: “Тоді святкувала […]...
- Альоша Карамазов – герой роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазови” Альоша Карамазов – герой роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазови” (1878-1880), третій син Федора Павловича Карамазова, брат Івана Карамазова, Дмитра Карамазова і Смердякова. До моменту початку подій роману А. К. виповнилося двадцять років. Це був “ставний, червонощокий, зі світлим поглядом, пашить здоров’ям подр стік. Він був у той час навіть дуже гарний собою, стрункий, середньовисокі […]...
- Твiр-опис народного звичаю. Щедрий вечiр У календарi кожного народу багато свят – урочистих днiв, присвячених видатним подiям або пам’ятi людей. У цi днi люди вiд малого до великого прикрашають вулицi, будинки, наряджаються, готують смачнi страви, грають, розважаються. Найцiкавiше у цей день – обряди, казковi чарiвнi дiйства, в яких беруть участь i дорослi, i дiти. Кожен нiби перетворюється в актора, митця, […]...
- Що я попросив би у Долі (за твором Івана Липи “Близнята”) Уявляю себе на місці матері, яка просила у Долі щастя своїм синам, і їй це було насправді складно зробити. Адже їй не давала Доля часу на довгі роздуми. У мене ніби є час на роздуми, але теж важко відповісти на питання: що я попросив би у Долі… Перше, що спадає на думку, – це здоров’я […]...
- Згаяного часу конем не здоженеш – ІІ варіант II варіант Не існує машини часу, щоб повернути його плин назад і виправити зроблені в минулому помилки, зробити те, що не встиг. Плин часу невпинний. Не можна ступити в одну воду два рази, казали давні греки. Та вода, в яку ти входив вперше, вже далеко. Тому треба цінувати час сьогодні, щоб не жалкувати за ним […]...
- Згаяного часу конем не здоженеш Не існує машини часу, щоб повернути його плин назад і виправити зроблені в минулому помилки, зробити те, що не встиг. Плин часу невпинний. Не можна ступити в одну воду два рази, казали давні греки. Та вода, в яку ти входив вперше, вже далеко. Тому треба цінувати час сьогодні, щоб не жалкувати за ним завтра. Бо […]...
- “Від людини я чекаю завжди чогось хорошого” (огляд творчості Гр. Тютюнника) 1. Тяжкі роки дитинства майбутнього письменника. (Народився Григір Михайлович 5 грудня 1931 року в сім’ї селян, пережив тяжкі роки голодомору та сталінські репресії 1937 року. Батька заарештували, маючи на увазі політичний мотив, і пустили по сибірських етапах, мати вийшла заміж за іншого, зовсім не піклуючись про долю свого сина. Згодом вихованням Григіра зайнялась родина його […]...
- Мій улюблений поет і письменник Б. Пастернак Б. Л. Пастернак у своїй творчості відбив багато подій XX століття. Судьба його, так само як і багатьох поетів цього покоління, складалася дуже важко. Йому довелося пережити зльоти й падения, перемоги й поразки. Тому, может бути, для Пастернаку творчість стала порятунком і виходом, може бути, навіть втечею від радянської дійсності, що оточувала його Він підчеркивает […]...
- Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Усі матері завжди бажають своїм дітям щастя, але по-різному. Хтось намагається приховати правду про життя, зробити вигляд, що навколо все гаразд, а хтось, навпаки, готує дітей до зустрічі з труднощами У дорослому житті. У “Колисковій” Лесі Українки йдеться саме про другий випадок. Матір радить своїй […]...
- Мій улюблений герой твору І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Літературні герої… Вони стають для когось ідеалами в житті, для інших – негативними персонажами, для когось зразком тієї чи іншої епохи чи часу. Але всі створені письменниками образи несуть ту чи іншу виховну місію. І. С. Нечуй-Левицький у своїй соціально-побутовій повісті “Кайдашева сім’я” створив образи селян пореформеної доби XIX століття. Це яскраві і колоритні образи, […]...
- Гумореска Остапа Вишні “Чухраїнці” та її актуальність сьогодні Хтось із великих сказав: “Гумор потрібний для того, щоб людство весело прощалось із своїм минулим”. 1926 року Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка не втратила своєї актуальності і в наш час. Проблема розвитку рідної мови гостро стояла в 20-ті роки, коли відбувалася українізація, актуальна вона і в наш час, адже, незважаючи на проголошення української мови […]...
- Чому А. С. Пушкін називає роман у віршах “Євгеній Онєгін” “вільним романом” (“И далечінь вільного роману я крізь магічний кристал ще неясно розрізняв…”)? Роман у віршах Пушкіна “Євгеній Онєгін” насамперед – найвідоміше й важливе для розуміння його творчої особистості й літературного шляху добуток. Поет почав роботу навесні 1823 року в Кишиневі, завіршив роман у Болдіні дивно плідної й счастливой для Пушкіна восени 1830 року. У знаменний “ліцейський” день 19 жовтня спалив рукопис небезпечної десятой глави, але продовжував свій […]...
- Чи є Б’янка втіленням образу сильної української жінки? (Твір-роздум за повістю М. Хвильового “Сентиментальна історія”) Нова доба вимагає нових героїв, нових персонажів. Революційні перетворення 1917 року породили ціле покоління людей, захоплених ідеєю, відданих їй, фанатично вірних. Такі нові герої могли піднімати маси на боротьбу, їм вірили, та вони й самі беззастережно вірили в користь того, що відбувається. Звичайно, вони знайшли своє відображення в літературних творах різних авторів. Особливо цікаво спостерігати, […]...