Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ ДАШКЕВИЧ МИКОЛА

ДАШКЕВИЧ МИКОЛА

ДАШКЕВИЧ МИКОЛА (16.08.1852, с. Бежів, тепер Черняхівського р-ну Житомирської обл. – 02.02.1901, Київ) – літературознавець, історик, фольклорист.

Народився в сім’ї сільського священика. По закінченні з золотою медаллю Житомирської гімназії (1868) вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, який закінчив 1873 р. Ще під час навчання виявляв особливий інтерес до історії, надто давньої, що привело його до співпраці з тодішнім доцентом кафедри російської історії В. Антоновичем. За пропозицією останнього працював над темою “Княжение

Данила Галицкого по русским и иностранным источникам”, яка згодом була відзначена золотою медаллю й надрукована в “Университетских известиях”.

За розвідку “Сказание про св. Грааля” М. Дашкевич удостоєний ступеня магістра всесвітньої літератури. Своєрідним підсумком у подальшій розробці теми стала фундаментальна праця “Романтика круглого стола в литературе и жизни Запада” (Київ, 1890), за що М. Дашкевич одержав диплом “honoris causa” з історії західноєвропейських літератур. У 1878-1880 рр. працював в університетах і бібліотеках Німеччини, Франції, Англії, Австрії, Італії.

Результатом

сумлінних студій стали дослідження вченого про епос західноєвропейських народів, про творчість В. Шекспіра, Мольєра, Дж. Байрона, Ф. Шіллера, Й.-В. Гете.

Прекрасний знавець зарубіжних літератур, М. Дашкевич велику увагу приділяв вивченню історії народів Росії. Його захоплення періодом Данила Галицького поширилося з часом на дослідження Болоховської землі, про наслідки якого він доповідав на III Всеросійському археологічному з’їзді (1877), а пізніше видав друком (1884). Серед історичних праць привертають увагу “Заметки по истории Литовско-русского государства”, “Первая уния Руси с католичеством”, “Данные для древнерусской истории”.

Особливу роль у наукових дослідженнях Дашкевича-енциклопедиста відіграє україністика. Грунтовні знання української літератури зумовили глибину досліджень, переконливість, аргументованість висновків, зроблених на широкому тлі світової літератури. Насамперед це стосується його відгуку на “Очерки истории украинской литературы XIX в.” В. Петрова, в якому автор торкається важливих моментів розвитку літератури, напрямів, течій, творчості окремих письменників у контексті інших європейських літератур.

Ця праця стала важливим кроком у розробці питань методики дослідження історико-літературного процесу, обгрунтованої ним лекції “Постепенное развитие науки истории литературы и современные ее задачи” (1877). Значний інтерес становили розвідки вченого про творчість А. Метлинського, В. Антоновича, О. Котляревського, а надто праці “Вопрос о лите – ратурном источнике украинской оперы И. П. Котляревского “Москаль-чарівник” (1893) та “Малорусские и другие бурлескные “Знеиды” (1893). В останні роки життя М. Дашкевич написав статті “Славяно-русский Троян и римский император Троян”, “Опит указаний литературных параллелей к плачу Ярославны в “Слове о полку Итореве”, “Несколько слов о Н. И. Костомарове и Ф. Достоевском”.

Любов’ю вченого до України була спричинена багаторічна праця над історією Південної Русі, тритомний рукопис якої так і не побачив світу за його життя. Велика роль М. Дашкевича у розвитку компаративістики в Україні. Глибока ерудиція, розроблена ним методика порівняльних вивчень дали змогу досліджувати явища в широкому контексті світової літератури. Це стосується української та російської літератур. Крім названих праць, це такі як “Романтика на Западе и в поезии Жуковского” (1883), “Мотив мировой поззии в творчестве Лєрмонтова”, “А Пушкин в ряду великих поетов того времени”, “Билины об Алеше Поповиче и о том, как не осталось на Руси богатырей” (1883), “Средневековая греко-славянская литература и ее отношение кзападноевропейской поззии” (1887).

Етапною в порівняльному вивченні літератур стала фундаментальна праця М. Дашкевича “Древиекельтский зпос о короле Артуре и витязях Круглого Стола и былевые песни Киево-Галицкой Руси”, перший том якої, побудований на матеріалі іспанської, французької, скандинавських, візантійської, слов’янських літератур, побачив світ 1890 р. під назвою “Романтики Круглого стола в литературах и жизни Запада”.

Помітна діяльність М. Дашкевича в “Історичному товаристві Нестора-літописця”, секретарем якого вій був у 1878 – 1893 рр., організації “Чтений в историческом обществе Нестора-летописца”, а також у налагодженні лекційно-просвітительської роботи товариства. Зав, дяки його ініціативі був підготовлений і виданий товариством ювілейний “Гоголевский сборник”.

Блискучий лектор, людина, що володіла багатим фактологічним матеріалом, М. Дашкевич привніс чимало нового в розробку історико-літературних університетських курсів як теоретичних, так і практичних. Насамперед це стосується історії європейських літератур, утому числі російської та української.

Літ.: Флоринський Г. Д. Памяти Н. П. Дашкевича // Чтения в ист. о-ве Нестора-летописца. 1907. Кн.

20; Лобода А. М. Н. П. Дашкевич как историк литературы русской и малорусской // Там же; Каманин И. М. Важнейшие трудн Н. П. Дашкевича по южнорусской истории // Там же.

Л. Грицик



Related posts:

  1. ПЕТРОВ МИКОЛА ПЕТРОВ МИКОЛА (12.04.1840, с. Вознесенське, тепер Костромської обл., Росія – 20.06.1921, Київ) – літературознавець. За походженням росіянин, син сільського дяка. Навчався в Макар’євській бурсі, Костромській духовній семінарії. По закінченні Київської духовної академії (1865) викладав словесність у Волинській духовній семінарії (м. Кремінець). З 1870 р. – доцент кафедри теорії словесності, російської та зарубіжної літератури Київської духовної […]...
  2. СУМЦОВ МИКОЛА СУМЦОВ МИКОЛА (18.04.1854, Петербург – 12.09.1922, Харків) – літературознавець, фольклорист, етнограф, історик культури, суспільний діяч. Народився в сім’ї нащадків української старшини. Закінчив Харківську гімназію та історико-філологічний факультет Харківського університету (1875). Прослухав курси лекцій з історії літератури й філософії Гейдельберзького (Німеччина) університету (1876). Після захисту кандидатської дисертації призначений доцентом кафедри російської літератури Харківського університету. 1881 р. […]...
  3. “Благословен той час великий, урочистий, як ти постав!” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Її я славлю, і хвалю, І кожну їй хвилину Готов оддати без жалю. Мій друже, я Красу люблю… Як рідну Україну! (Микола Вороний) Микола Вороний – талановитий поет, літературний критик, перекладач, театрознавець, публіцист, журналіст, актор, режисер, громадський діяч. Як митець – новатор він експериментував з поетичною формою, як […]...
  4. ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА ЗАКРЕВСЬКИЙ МИКОЛА (псевд. – М. Шагінян; 21.06.1805, Київ – 10.08.1871, Москва) – історик, фольклорист, етнограф, археолог, лінгвіст. За походженням із полтавських дворян. Після пожежі в місті та смерті батька (1811) родина Закревських опинилася в скрутному матеріальному становищі, що наклало свій відбиток на її подальшу долю. З 16 років змушений був давати приватні уроки, трав на […]...
  5. МАРКЕВИЧ МИКОЛА МАРКЕВИЧ МИКОЛА (Маркович; 07.02.1804, с. Дунаєць, тепер Глухівського р-ну Сумської обл. – 21.06.1860, с. Турівка, тепер Яготинського р-ну Київської обл.) – поет і перекладач, історик, етнограф, фольклорист, лексикограф, архівіст, музикант і композитор. Народився в сім’ї небагатого поміщика. Дитячі роки провів у Дунайці, Сокиринцях. 1814 р. родина переїхала в Прилуки. До 1817 р. навчався у Ланівцях […]...
  6. ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів “Отечественнне записки”, “Современник”, “Вестник Европы”. Автор близько 1200 праць з історії давньої і пової російської літератури, історії суспільної думки, слов’янських […]...
  7. Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні – Микола Вороний (1871-1938) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Микола Вороний як натхненник модернізму в Україні Кінець XIX – початок XX століть – особливий період в історії української літератури. Поряд з панівною народницькою теорією з’являються нові, позначені модерністським художнім мисленням. Найбільш передові українські письменники прагнули змін і демонстрували свої пошуки у творах, написаних на модерних засадах. До […]...
  8. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – Микола Григорович Фітільов 13 грудня 1893 р. в селі Тростяниці (тепер Сумщина) в сім’ї вчителів народився Микола Григорович Фітільов. Навчався він у початковій школі, гімназії, з 6-го класу якої був виключений за участь у революційній організації. 1916 р. воював на фронтах Першої світової війни, був членом дивізійної ради солдатських депутатів. 1919 р. у Харкові вийшло друком три збірки […]...
  9. Антологія літератур Сходу “Антологія літератур Сходу” – збірник перекладів з літератур Сходу та приазовських греків-румеїв, виданий у Харкові 1961 в упорядкуванні А. Ковалівського (він же – автор передмови та коментарів). Тут вперше опубліковано переклади П. Ріттера а давньоіндійської літератури, В. Чередниченка з осетинського епосу, уривки з вірменської хроніки VII-VIII ст., що асоціюються із “Повістю минулих літ”, зокрема епізодом […]...
  10. Відрубність розвитку української літератури Відрубність розвитку української літератури – концепція своєрідності” української літератури, яка трактувалася як вияв етнопсихології українців. Передумови вчення про В. заклали М. Костомаров, В. Антонович, розвинули І. Нечуй-Левицький, О. Огоновський, обгрунтували М. Грушевський, Д. Чижевський. Ніхто з них не твердив про абсолютну В. української літератури від інших слов’янських літератур. Навпаки, простежувалися літературні впливи і взаємовпливи, але […]...
  11. Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов) Народився Микола Григорович Фітільов (справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893 р. в селищі Тростянець на Харківщині (тепер це місто Сумської області). Вчився в початковій школі, в Богодухівській гімназії. Систематична освіта закінчилася п’ятьма класами. Але самотужки майбутній письменник зміг здобути грунтовні знання, блискучу ерудицію, добре знав як українську, так і світову літературу. 1916 р. був змушений […]...
  12. КОСТОМАРОВ МИКОЛА КОСТОМАРОВ МИКОЛА (псевд. – Ієремія Галка, Іван Богучаров; 16.05.1817, с. Юрасовка, тепер Воронезької обл., Росія – 18.04,1885, Петербург) – історик, письменник, літературознавець і критик, публіцист, філософ, етнограф, фольклорист, видавець, редактор, політичний і громадський діяч. М. Костомаров – засновник Кирило-Мефодіївського братства, автор його програмних документів (“Книги буття українського народу”), прокламацій і відозв до українського, польського і […]...
  13. Компаративістика Компаративістика (лат. соmраго – порівнюю, фр. la litterature соmраreе – літературна компаративістика, порівняння) – порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх взаємозв’язку, взаємодії, взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу). К. у фольклористиці, літературознавстві і взагалі у філології складалася впродовж XIX ст. під впливом філософії позитивізму. Велике значення для її виникнення і розвитку мали праці німецького […]...
  14. ШОКОЛАД БОЦМАНА – МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ Літературне читання 3 клас СВІТ ПРОЗИ Оповідання МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ ШОКОЛАД БОЦМАНА (Скорочено) Наш боцман сховав у шухляді стола дві коробки шоколаду. Якось, виходячи з каюти1, він не причинив дверей… – Розглянь малюнок і склади продовження оповідання. 1 Каюта – житлове приміщення на кораблі для команди та пасажирів. Та ось мавпа випустила коробку, а сама метнулась […]...
  15. МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ – Микола Петрович Трублаєвський У нарисі “Живий герой дітей” відома українська письменниця Оксана Іваненко розповіла про анкетування, проведене у 1930-ті роки серед читачів дитячих бібліотек. На запитання анкети “Ким ти хочеш бути?” один хлопчик відповів: “Миколою Трублаїні”. Чому ж він так відповів? Мабуть, тому, що в дитинстві майже всіх часто тягне до пригод та мандрів. Саме на такі сюжети […]...
  16. “Поезія глибини і рівноваги” (Микола Зеров) – Микола Зеров (1890-1937) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Микола Зеров (1890-1937) Класична пластика, і контур строгий, І логіки залізна течія – Оце твоя, поезіє, дорога. (Микола Зеров) Микола Зеров – основоположник неокласичної школи поетів, неперевершений перекладач, історик літератури, блискучий критик. Зеров мав свою концепцію відродження української літератури, яка базувалася на творчому використанні культурних здобутків […]...
  17. Назустріч “Назустріч” – літературно-мистецький двотижневик газетного типу. Виходив у Львові протягом 1934-38 за редакцією М. Рудницького. Проголошував естетичний підхід до творення й оцінки мистецьких явищ. На сторінках “Н.” публікувалися Б.-І. Антонич, О. Дніпровський, М. Рудницький, C. Гординський, С. Чарнецький, В. Дорошенко, С. Смаль-Стоцький, М. Возняк, Я. Рудницький, С. Левинський, B. Сімович, В. Бірчак та ін. “Н.” […]...
  18. “Епохальна п’єса” (Микола Хвильовий) – Микола Куліш (1892-1937) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Микола Куліш (1892-1937) “Епохальна п’єса” (Микола Хвильовий) П’єсу “Мина Мазайло” вперше опублікували у журналі “Літературний ярмарок” (1929) і того ж року видали друком у Харкові окремою книжечкою. Жанр п’єси “Мина Мазайло” сам автор визначив як комедію. Обравши його, письменник засобами гротеску і сатири викрив антиукраїнські суспільні […]...
  19. ЦЕРТЕЛЄВ МИКОЛА ЦЕРТЕЛЄВ МИКОЛА (спр. нрізв. Церетелі; 1790, м. Хорол, тепер Полтавської обл. – 20.09.1869, м. Моршанськ, тепер Тамбовської обл.) – один із піонерів української фольклористики нової доби, видавець і дослідник народної поетичної творчості. Походив з грузинського князівського роду. Навчався в Харківському, потім у Московському університеті, який закінчив 1814 р. Вчителював на Полтавщині. У 1820- 1823 рр. […]...
  20. ГОГОЛЬ МИКОЛА ГОГОЛЬ МИКОЛА (01.04.1809, с. Великі Сорочішці, тепер Миргородського р-ну Полтавської обл. – 04.03.1852, Москва) – письменник – мислитель світового масштабу, найвидатніший серед романтиків “української школи” в російській літературі першої половини XIX ст. Народився в родині драматурга В. Гоголя. Дитячі роки пройшли на Миргородщині. Навчався в повітовому училищі в Полтаві (1818 – 1819), у Ніжинській гімназії […]...
  21. Технические характеристики теста по Истории Украины Независимое тестирование по Истории Украины предполагает выполнение семидесяти заданий, на которые учащемуся отводится 150 минут. Распределение теста в соответствии с периодами Истории Украины выглядит следующим образом:- от древнейшей истории до первой половины XVI столетия – 15%; – вторая половина XVI столетия до начала XVIII столетия – 15-20%; – вторая половина XVIII столетия до начала XX […]...
  22. Петренко Микола – Біографія Микола Євгенович Петренко – український письменник. Член Спілки письменників України з 1960 р. Народився у 1925 році в м. Лохвиця Полтавської області в сім’ї робітника. Під час другої Світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. За спробу втечі відбував покарання вконцтаборах. Після закінчення війни пройшов фільтраційні та трудові табори в СРСР. У 1951 […]...
  23. “Іду я дорогою, вітром…” (Микола Хвильовий) – Микола Хвильовий (1893-1933) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Микола Хвильовий (1893-1933) Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну? (Микола Хвильовий) Постать Миколи Хвильового в українському красному письменстві особлива. Цей геній доби “Розстріляного відродження” за короткий життєвий вік зробив надзвичайно багато. Завдяки Хвильовому українська новела досягла світового рівня, а його стиль письма став […]...
  24. Взаємовплив Взаємовплив – обопільна дія двох або декількох явищ, яка спричиняє в кожному з них певні зміни, грунтується на взаємодії (див.: дія, Літературний вплив). У літературознавстві В. має два аспекти: 1) свідоме або мимовільне засвоєння інформації митцями-сучасниками один від одного в процесі спілкування. Такий процес, будучи контактним, діалогічним, обопільним, стає В.’ якщо в духовному світі його […]...
  25. Микола Іванович Костомаров Костомаров Микола Іванович – український і російський історик, громадсько-політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист, член-кореспондент Петербурзької АН з 1876р. Народився 4(16) травня 1817р. в слободі Юрасовці, тепер Ольховатського р-ну Вороніжської області в сім’ї російського поміщика, мати – українка з кріпаків. Закінчив 1837р. історико-філологічний ф-т Харківського університету. Під впливом українських фольклорних збірників […]...
  26. Микола Джеря – борець проти панського поневолення (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” (розповідь про жорстокий час кріпацтва; показав боротьбу селян проти гнобителів). 2. Зовнішність Миколи, риси характеру (молодий, вродливий, чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі, сміливий, рішучий, грамотний). 3. Показ у романі соціальної несправедливості (одні живуть у розкошах і багатстві, а інші стогнуть у неволі; жінка Миколи […]...
  27. Микола Вороний Реферат на тему: Микола Вороний (6 грудня 1871 – 7 червня 1938) Вороний Микола Кіндратович (псевдонім і криптонім – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М. В., К-ич М, М-У-ко та інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер Дніпропетровщина) – 7 .VI. 1938) – український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім’ї ремісника. Батько – К. […]...
  28. Микола Хвильовий – Біографія Микола Хвильовий (*1 (13) грудня 1893, Тростянець – †13 травня 1933, Харків) – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Микола Хвильовий (1893 – 1933) Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників поре – волюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893 р. […]...
  29. Вороний Микола – Біографія (6 грудня 1871 – 7 червня 1938) Вороний Микола Кіндратович (псевдонім і криптонім – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М. В., К-ич М, М-У-ко та інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер дніпропетровщина) – 7 .VI. 1938) – український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім’ї ремісника. Батько – К. П. Вороний походив з кріпаків, […]...
  30. Історія літератури Історія літератури – галузь науки про літературу, яка досліджує її розвиток у зв’язку з розвитком суспільства та його культури, прагнучи виявити внутрішні закономірності літературного процесу. Спираючись на здобутки філософії, естетики, теорії літератури, ретельно простежуючи всю сукупність художніх творів, їх сприймання читачами і критичні оцінки, історики літератури описують динаміку літературно-мистецького життя, літературних напрямів і течій, виявляють […]...
  31. Микола Костомаров – Біографія Микола Іванович Костомаров (* 4 (16) травня 1817, Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії на Подонні; † 7 (19) квітня 1885 р., Петербург) – видатний український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог. Костомаров Микола Іванович – український і російський історик, громадсько-політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист, член-кореспондент Петербурзької АН з […]...
  32. Акты Южном и Западной России “Акты Южном и Западной России” (повна назва “Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею”). З’являлися впродовж 1863-92 у Петербурзі в 15-ти томах. Тут були опубліковані грамоти києво-руських та литовських князів, документи про національно-визвольну війну 1648-54, матеріали полемічної літератури (Іван Вишенський та ін.), твори й листи Ісаї Копинського, Мелетія Смотрицького, […]...
  33. Петренко Микола Петренко Микола Євгенович народився у 1925 році в м. Лохвиця Полтавської області в сім’ї робітника. Першокласником пережив страшний Голодомор 1933 року, кілька років родина жила без репресованого батька, засланого на будови п’ятирічки. Під час німецької окупації був вивезений на примусові роботи до Німеччини, за спробу втечі відбував покарання в концтаборах. Після повернення на Батьківщину пройшов […]...
  34. Костомаров Микола – Біографія (1817 – 1885) Костомаров Микола Іванович – український і російський історик, громадсько-політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист, член-кореспондент Петербурзької АН з 1876р. Народився 4(16) травня 1817р. в слободі Юрасовці, тепер Ольховатського р-ну Вороніжської області в сім’ї російського поміщика, мати – українка з кріпаків. Закінчив 1837р. історико-філологічний ф-т Харківського університету. Під впливом […]...
  35. Микола Васильович Гоголь: творчий шлях письменника “Давно уже не було у світі письменника, що був би так важливий для свого народу, як Гоголь для Росії”,- затверджував Чернишевський, що назвав, як відомо, цілий період у розвитку російської літератури гоголівським періодом. І дійсно, творчість Гоголя зробило величезний вплив не тільки на літературний процес, але й на демократизацію суспільної самосвідомості, об’єктивно сприяючи росту й […]...
  36. “Має крилами весна запашна” (Микола Вороний) – Микола Вороний (1871-1938) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття “Має крилами весна запашна” (Микола Вороний) Власне пейзажної лірики у Миколи Вороного мало. Проте є чимало цікавих поетичних знахідок у чуттєвому відображенні пейзажних замальовок. Як правило, пейзажні картини передують тій чи тій філософській сентенції або є попередниками поетичних рефлексій, як у поезіях “Хмари” і “Сонце заходить” із циклу […]...
  37. НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ (1056 – бл. 1114) – письменник-агіограф, літописець. 1074 р. 17-літнім юнаком постригся в ченці Києво-Печерського монастиря, згодом посвячений у диякони. 1091 р. йому доручили відкрити мощі преподобного Феодосія. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі. Нестор є безсумнівним автором двох житій Бориса й Гліба (“Сказаніє о Борисе и Глебе) та Феодосія (“Житіє Феодосія”), які вважаються […]...
  38. Котляревський і Осипов Микола Зеров Микола Зеров КОТЛЯРЕВСЬКИЙ І ОСИПОВ З лекцій “Українське письменство XIX cm.” З перших рядків поеми Котляревського виясняється, що його “Енеїда” є переробкою чужомовного зразка. Таким зразком для Котляревського була “Энеида” Осипова, дві перші пісні якої вийшли в світ 1791 року. Осипов працював над виданнями найрізноманітнішої літератури: від куховарської книги до французького роману. Біля нього також […]...
  39. Тема 20. Микола Вороний – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 20. Микола Вороний (1871-1938) (псевдоніми: Арлекін, Кіндратович, Віщий Олег, Микольчик, Homo, Sirius, М. В., М-У-ко) Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із […]...
  40. ЗНО – Микола Вороний – Література XX ст Література XX ст. (псевдоніми: Арлекін, Кіндратович, Віщий Олег, Микольчик, Homo, Sirius, М. В., М-У-ко) Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. […]...
ДАШКЕВИЧ МИКОЛА
«
»