ДЕ СМІЮТЬСЯ ЛЮДИ, ТАМ БІДИ НЕ БУДЕ (скоромовки) – НАРОДНЕ СЛОВО
Хто з нас із дитинства не захоплювався численними скоромовками й навіть не намагався вигадати свої? Так, це дуже захопливо й весело, намагатися взяти владу над своїм язиком, аби здивувати приятелів вправністю володіння найскладнішими сполученнями слів. Адже вони такі смішні й цікаві. Давайте хоч на якийсь час повернемось у казковий світ дитинства та спробуємо швидко-швидко промовити такі народні скоромовки:
Бабин біб розцвів у дощ – Буде бабі біб у борщ.
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
Боронила борона по боронованому
Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
Був собі паламар, його діти паламаренята перепаламарилися.
Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.
Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука –
Буде букові наука.
Бурі бобри брід перебрели, Забули бобри забрати торби.
В домі Дими дим. Ой ходім туди, ходім. Рятувати Димин дім.
В сіренької горлички туркотливе горлечко.
Водовоз віз воду з водопроводу.
Ворона проворонила вороненя.
Всім подобається це куце цуценя.
Дзижчить над житом жвавий жук, Бо
Жовтий жук купив жилет, Джемпер, джинси та жакет.
Ішов хлопець із ярмарку, по колоді через воду.
Тільки став він на колоду, бовть у воду.
Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду.
Та знов – бовть у воду.
Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
Одна копа ковпаком,
Друга копа ковпаком,
Третя копа ковпаком.
Їла Марина малину.
Кіт котові каже:
“Коте, до комори кадуб вкотили.
В кадуб вкинеш капустину,
Кілька китичок калини”.
Коваль кулю кував, кував і перековував.
Ковпак на ковпаку, під ковпаком – ковпак.
Летів горобець, сів на хлівець,
А як вийшов стрілець, то втік горобець.
Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
Лежить п’ять п’ятаків. На кожному п’ятаку Ще по п’ятаку.
Лізе кусіня з-за сусіка, зуби зазубрила, очі заочила.
Мусію, Мусію. Муку сію, Печу паляниці, Кладу на полиці. Мусій, муку сій,
Печи паляниці, Клади на полиці.
Летів горобець через безверхий хлівець.
Ніс четверик гороху, без червотоку,
Без червоточини, без почервоточини.
На возі коза, під возом лоза.
На полиці в коробиці Півкороваю і паляниця.
На річці Лука спіймав рака в рукави.
На кому шапка найковпакуватіша.
Невеличка перепеличка під полукіпком розтдпадьомкалась.
Ніс Пилип плуг через поріг.
Пилип прилип, прилип Пилип. Пилип плаче.
Пилип посіяв просо, Просо поспіло, Пташки прилетіли, Просо поїли.
Побіля Прокопа паляниці пекла.
Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.
Пік біля кіп картоплю Прокіп. Прийшов Прокіп, налляв окріп. Іде Гаврило – ще не зварилось, Прийшов Денис – налляв сім мис. Прийшов Тарас – з’їв все враз.
Побачив вовк козу, Забув про грозу.
Руки заручила, ноги заножила.
Семен сіно віз – не довіз: Лишив сани – узяв віз.
Семен сказав синам “Скосіть сіно”. Сини скосили сіно. Старий Семен сказав синам “Спасибі”.
Серед корчів корч найкорчакуватіший.
Сидів горобець на сосні,
Заснув – і упав уві сні.
Якби не упав уві сні.
Сидів би він ще на сосні.
Сидить Прокоп – кипить окроп,
Пішов Прокоп – кипить окроп.
Як при Прокопові кипів окроп,
Так і без Прокопа кипить окроп
Синку, принеси синьку. Принеси синьку, Васильку.
Став на горіх – упав на поріг.
Стоїть піп на копі, Копа під попом, Піп під ковпаком.
Стриб-стриб-стриб – підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.
Ти, малий, скажи малому Хай малий малому скаже, Хай малий теля прив’яже.
Туман в траві стеріг отару, Не дасть отару на поталу.
У Кіндрата куртка короткувата.
Улас у нас, Панас у вас.
У нас надворі погода розмокропогодилася.
У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.
У сіни Мусій сіно носив.
У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
Хитру сороку спіймати морока, А на сорок сорок – сорок морок.
Ходить посмітюха по смітничку з своїми посмітюше-нятами.
Через грядку гріб тхір ямку.
Чорний баран, рябе ярча.
Через грядку гріб тхір ямку.
Черепашці з черепашенятами Важко змагатися із жабенятами.
Шишки на сосні, шашки на столі.
Як при страхові не перестрашені, Так при перестрахові не приперестрашені.
Я принесу рядно, а ти занеси рядно.
У бобра добра багато.
Дрова рубали два дроворуби.
Біжать стежини поміж ожини.
Не турбуйте курку – клює курка крупку.
На узліссі довелося наполохать Лесі лося. Лось – у ліс, а з лісу – лис.
На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.





Related posts:
- СКОРОМОВКИ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ СКОРОМОВКИ Скоромовка – жанр усної народної творчості. Це невеликі вірші або окремі вислови, в основу яких покладено не зміст, а звукове оформлення. Приголосні і голосні звуки розміщуються у скоромовках таким чином, щоб вимова була ускладненою. Це своєрідна гра звуків. Скоромовки у переважній більшості мають ритм і легко запам’ятовуються. СКОРОМОВКИ […]...
- Народ скаже – як зав’яже – НАРОДНЕ СЛОВО Народ скаже – як зав’яже. Цікавим, самобутнім і мудрим постає народ у своїх звичаях і обрядах, проте не менш яскраво проявляється він і у своєму слові, такому дотепному й завжди влучному. Численні приказки та прислів’я, щирі побажання та привітання, скоромовки та лічилки, загадки й каламбури і навіть лайки та прокльони – це справжні шедеври народної […]...
- Чи буде квітень, як завжди дарунком весняної здоби, чи славним іменем біди ми назвемо його – “Чорнобиль”? Кажуть, що на світі нема нічого випадкового, усе заплановано й обдумано перед Вищим Розумом. До мене часто приходить думка, що назва Чорнобиль теж не випадкова. За якісь страшні провини людства саме в цю місцевість прийшло чорне лихо, щоб розлитися полином по “нашім раї на землі”. Воно змією вповзло в життя ні в чому не винних […]...
- ДО ЗАГАДКИ РОЗУМ КОРОТКИЙ, ХОЧА НІС ДОВГИЙ (загадки) – НАРОДНЕ СЛОВО Загадки, мабуть, найменше потребують коментарів. Вони завжди такі цікаві й не мають жодних вікових обмежень: сприяють розвитку кмітливості дітей і образного мислення, але ж і дорослі мусять підтримувати гнучкість свого розуму. Часто зустрічаються поміж них справжні гумористичні твори, як-от: “Чому півень заплющує очі, коли кукурікає?” (Бо йому читати не треба: знає напам’ять, що треба кукурікати.) […]...
- ЗЛЕ СЛОВЕЧКО КОЛЕ СЕРДЕЧКО (лапки, погрози, прокльони) – НАРОДНЕ СЛОВО Українська мова, як і будь-яка інша розвинена жива мова, крім слів суто літературних, “високих” слів, містить і лайки. Ними користуються в розмовах між собою всі групи населення – вікові й соціальні. Якщо ми пильненько поспостерігаємо, то й себе “схопимо на гарячому”. Українська лайка особливо колоритна, а подекуди не дуже-то й зла. А бодай же вам […]...
- ПРИСЛІВ’Я НА ВІТЕР НЕ МОВИТЬСЯ (приказки, прислів’я) – НАРОДНЕ СЛОВО Приказки та прислів’я – то бездонне джерело мудрості, безцінна народна скарбниця. Як витвір народного генія вони супроводжують людство від сивої давнини й до наших днів. Сила, мудрість та поетична краса прислів’їв та приказок засвідчують розум і гумор народу. Зміст їх невичерпний, адже в них відображено все фізичне, матеріальне та духовне життя людини: її побут, звичаї, […]...
- Вклад І. І. Срезневського у скарбницю науки про народне слово Реферат на тему: Вклад І. І. Срезневського у скарбницю науки про народне слово План 1. Початок життєвого та творчого шляху І. Срезневського 3 2. Діяльність І. Срезневського як фольклориста-етнографа 4 3. Срезневський – видатний філолог-славіст 6 Література 8 1. Початок життєвого та творчого шляху І. Срезневського Ізмаїл Іванович Срезневський – філолог-славіст, фольклорист, етнограф, видавець, один […]...
- “Слово – єдине, що буде жити вічно” Всі ми можемо на прикладі сучасності переконатися в тому, наскільки живучою і незнищенною є українська мова. Історія нашої країни дає безліч прикладів того, як нашу національність намагалися знищити, стерти з лиця землі, а самим головним фактором, щоб зробити це, завжди була мова. Вороги нашої нації могли вбивати найкращих представників нашого народу, могли закривати їх у […]...
- “Рідне слово, рідний розум – рідна й правда буде” (П. Куліш) П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК “Рідне слово, рідний розум – рідна й правда буде” (П. Куліш) На теренах української культури XIX століття Пантелеймон Куліш виділяється як один із небагатьох письменників європейського масштабу, але який усе свої життя присвятив боротьбі за національну ідею. Своє призначення письменник-громадянин вбачав у тому, щоб […]...
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: ) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
- Народне уявлення про добро І зло (за казкою “Про правду і кривду”) Мені дуже подобається читати казки. Найбільше мене дивує те, як майстерно наш народ зміг сумістити у казках повчальність із цікавим захоплюючим сюжетом. Казка “Про правду і кривду” з усіх прочитаних мною народних казок сподобалась мені чи не найбільше. У казці розповідається, як дядько та його племінник вирішили визначити, як краще жити – правдою чи кривдою. […]...
- “О, люди, люди!” (по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) “Злочин і покарання” Достоєвського, як і більшість творів цього автора, можна віднести до найбільш складних добутків російської літератури. Оповідання неспішне, але воно тримає читача у постійній напрузі, змушуючи вникати в скрупульозні психологічні вишукування автора. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини XІX століття. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним і […]...
- Знак біди (стисло) Степанида і Петрок Богатько живуть на хуторі Яхімовщіна, в трьох кілометрах від містечка Виселкі. Їх син Федько служить у танкових військах, дочка Феня вчиться “на лікарку” у Мінську. Починається війна. Швидко прокочується на схід фронт, приходять німці. Настає страшна в непередбачуваності нових бід життя. Спочатку німці господарюють лише у містечку та на хуторі не навідуються. […]...
- Радощі і біди народу (за творами Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували […]...
- СОН – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Тарас Шевченко СОН На панщині1 пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє2 кричало У холодочку за снопом, Розповила, нагодувала, Попестила; і ніби сном, Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий3, і багатий, Не одинокий, а жонатий На […]...
- Проблема історичної пам’яті в повісті Бикова “Знак біди” Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини (за драмою-пересторогою Бертольта Брехта “Матінка Кураж та її діти”) До теми війни у ХХ сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольта Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він […]...
- Радощі і біди народу (за творами Степана Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької” медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували […]...
- Твір з народознавства “Народне житло” Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. “Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без “можна?..”, високонравственну людську оселю”, – писав Олександр Довженко. Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці […]...
- Проблема історичної пам’яті в повісті Бикова “Знак біди” Проблема історичної пам’яті в повісті Бикова “Знак біди” Майже вся літературна діяльність Василя Бикова присвячена Великій Вітчизняній війні. Він сам пройшов війну від початку до кінця. Власний досвід письменника перетворюється в нещадну правду життя. Повість В. Бикова “Знак біди” вийшла друком 1983 року. Одразу ж вона була відзначена найдорожчою винагородою – визнанням читачів. Автор з […]...
- ВОВК І ЯГНЯ – ЕЗОП (V ст. до н. е) – “В ЕЗОПА ВЧІТЬСЯ, ДОБРІ ЛЮДИ!” ЧАСТИНА ДРУГА МУДРІСТЬ БАЙКИ РОЗДІЛ 1 “В ЕЗОПА ВЧІТЬСЯ, ДОБРІ ЛЮДИ!” ЕЗОП (V ст. до н. е) ВОВК І ЯГНЯ Вовк побачив, що Ягня п’є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’їсти. Отже, хоч він стояв і вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й […]...
- Подорож сьома, або як власна досконалість привела Трурля до біди – Станіслав Лем Станіслав Лем Подорож сьома, або як власна досконалість привела Трурля до біди Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 © Український переклад, Іван Ів. Сварник, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Всесвіт нескінченний, але і обмежений, а тому промінь світла, хоч би в який бік спрямувався, через мільярди століть, якщо матиме досить сили, […]...
- Легенда про чудодійний вплив кохання, що рятує людину від біди Зараз уже й не згадаю, коли і від кого почула я цю легенду, але вона настільки вразила мене і збентежила, що пам’ятатиму її усе життя. …Жила в одному селі сім’я: батько, мати і двоє діточок – дівчинка і хлопчик. Жили дружно, у злагоді, не ледарювали – то й усе велося в господарстві. Аж якось тяжко […]...
- Твір роздум: Люди як люди Для мене М. О. Булгаков є однієї з найбільших загадок людського генія. Усе без винятку його утвору виділяються з величезної маси добутків XX століття. Вони занадто несхожі на інші, оригінальні й несподівані. Спектр проблем, що піднімають письменником у добутках, надзвичайно широкий і різноманітний. Відчувається, що він любить людину, щиро цікавиться всіма проявами людської натури, часом […]...
- “Серце народне” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У всіх своїх добутках Н. А. Некрасов звертається до народу. І поема “Кому на Русі жити добре” не виключення. Некрасов писав про народ і для народу. Героєм своєї поеми Некрасов обрав не окрему особистість, а всі “мужицьке царство”. “Кому на Русі жити добре” – істинале народна поема, широке епічне полотно. Некрасов не ідеалізує народ, але […]...
- Твір опис на тему: Слово “мати” – особливе слово Воно народжується, здається, разом з нами, супроводжує нас у зрілі роки, з ними ми йдемо з життя. Писати про неї можна довго, безкінечно, бо тема ця воістину невичерпна. Здається, якого боку буття не торкнися – скрізь знайдеш її відклик. Вона віддається болем чи радістю у серці, вона гріє і дарує те, чого в людському житті […]...
- “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду…” (за романом Ю. Яновсьного “Вершнини”) Найкращі свої прозові твори Юрій Яновський створює ще молодою людиною. Тож крізь рядки читається юнацьке захоплення життям, сміливість та, може, навіть безкомпромісність, гаряче серце і, разом із тим, гостре відчуття несправедливості, якщо така була, любов до моря, пригод, усього нового та незвіданого. Сучасники письменника кажуть, що таким він залишався до самої смерті… Юрій Яновський сам […]...
- Твір на тему: Бережіть, люди, свою планету (твір-роздум) Бережіть, люди, свою планету (твір-роздум) Я впевнена, що будь-яка людина, яка почула або прочитала десь, що в якому-небудь морі плаває велика нафтова пляма, подумає: “А мені яке діло? І так турбот повно!” Ця ж людина вихідного дня йде зі своєю родиною до лісу – відпочити на природі. Йдучи, залишає після себе купу сміття і непотушене […]...
- СЕРДИТІ МОЛОДІ ЛЮДИ “Сердиті молоді люди” (“Angry young men”) – назва групи англійських письменників, що виступили у 50-ті роки XX століття. Термін, який виник завдяки автобіографічній книзі Л. А. Пола “Сердита молода людина” (1951 p.), об’єднав митців “покоління 50-х років” (або, як назвали їх пізніше, “дітей війни”). Найбільш визначними й типовими представниками “сердитих молодих людей” вважаються романісти Кінгслі […]...
- Пам’ятай, що слово – бумеранг Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого… Т. Шевченко Слово багатолице. Воно може бути нагородою або покаранням, стимулом або перешкодою, гарантом або забороною, зброєю або засобом захисту. Слово має магічну силу: воно може присипляти і будити, заспокоювати і хвилювати, зближувати і роз’єднувати, увічнювати й обезличувати. На мою думку, найголовніше, про що […]...
- Чистіше від сльози вона хай буде Без мови – нема народу… але чомусь ми про це стали забувати. Мова – найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність. Мова завжди об’єднує, згуртовує людей. Наша українська мова – чарівна і милозвучна, але чомусь ми будь-що хочемо її “задавити”. Чому ж? Можливо, тому, що наша країна завжди перебувала під натиском сусідніх держав, […]...
- ШАНУЙ ОДЕЖИНУ. А ЛЮДИ – ТЕБЕ (одяг) В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока. Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка ніби обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат вінок, жінок – хустка, очіпок, намітка. За давніх часів […]...
- Чистіша від сльози хай буде (рідна мова – найбільша духовна коштовність) Чистіша від сльози хай буде (рідна мова – найбільша духовна коштовність) Ніжна душа мого народу бринить у слові. Слово, оповите любов’ю, вигранене вічністю, музично-незбагненне і сонячно-прозоре, заходить у серце і настроює струни ніжності. Ніжне українське слово будить у нас людину, воно освячене любов’ю до найдорожчого на землі, воно сходить зорею і яскравіє, доки людина живе […]...
- Залетів горобець – Історичні пісні ЗАЛЕТІВ ГОРОБЕЦЬ Залетів горобець В колгоспну комору, Та й сів же він відпочити На пшеничну гору. Як уздрів горобця Комірник в коморі, 3 риком, з галасом зібрав Всіх людей із двору. “Ой, рятуйте, люди добрі, Злодії ввірвались, Вони в мене тонн із десять Пшениці вже вкрали. Тепер треба складать акта, Щоб її списали, Щоб на […]...
- СЛОВО СІМ ХВОРОБ ЛІКУЄ (замовляння) Тож наші далекі пращури вірили у надзвичайну енергетичну силу та наснагу слова. Але ця віра міцна й сьогодні. Замовляння – це високе мистецтво образного слова, воно викристалізовувалось з покоління в покоління, як поетичне дійство. Той, кому довірено лікувати замовлянням, мусить мати особливий голос, чітку мову, чистоту помислів, сподівань і прагнень. Замовляння, власне, сюжети і майстерність […]...
- БАЧИЛИ ТОЙ СОРОМ ЛЮДИ, ЯК БЕЗ ПАСКУ БІГАВ (пояси) Пояси – невід’ємна складова народного одягу, що пройшла тривалий шлях свого розвитку. Функцією пасків є не тільки закріплення одягу, а й захист та стягування м’язів живота під час тяжкої фізичної праці, на них можна тримати дрібні речі повсякденного вжитку (той же гаманець, приміром), нарешті це своєрідні талісмани та прикраси. Як витвори народного мистецтва, пояси часом […]...
- “Шукай пригод і життя буде веселіше” Нерідко можна побачити або почути когось, хто скаржиться на своє життя, кажучи, що воне у нього дуже нудне. Звичайно, людина влаштована так, що їй регулярно хочеться розваг, веселощів, чогось цікавого і захоплюючого. Якщо людина цього не має, незабаром вона стає роздратованою, злою, починає ставитися до оточуючих людей негативно. Все це тому, що потреба в розвагах […]...
- “Зайві люди” у добутках А. Пушкіна й М. Лермонтова У світі був він самотній. Байрон Цей рядок з поеми Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” обраний як епіграф не випадково. Байроновский герой, розчарований у житті й людях, ображений у своїх кращих почуттях, з’явився одним з родоначальників галереї “зайвих людей” у світовій літературі. І не випадково з’явилися схожі за духом і умонастроєм персонажі у творах Пушкіна й […]...
- Так буде ж честь і слава нашій мові Найперший критерій багатства й бідності мовлення ця кількість слів, які ми використаємо. У Пушкіна, наприклад, у звертанні було більше двадцяти тисяч слів. Для порівняння: добре освічена людина нашого часу застосовує 3000-6000 різних слів. Зіставлення цих двох цифр дозволяє побачити головне джерело мовного багатства: чим більше слів перебуває в розпорядженні окремої людини, тим богаче його мовлення, […]...
- “Так місто Захарія буде сонцем!” (Г. Сковорода в історії Харківщини) “Ми сотворим світ получшій, созиждем день веселейший”, – мудро пророкував видатний письменник і філософ Григорій Сковорода, сягаючи мріями у майбутнє України, рідної Слобожанщини. 30 віршів, більше як 20 байок, 17 філософських трактатів нашого земляка увійшли до скарбниці світової літератури, уславивши харківську землю, на якій вони були народжені “українським Горацієм” – так ще за життя називали […]...
- Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) – I варіант БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ 8 клас (за повістю “Слово матері”) I варіант Повість “Слово матері” талановитого письменника Бориса Антоненка-Давидовича дає нам уявлення про те, як може скластися життя людей, які відцурались свого народу. Відірвавшись від своїх, вони не прибились до чужих і так і залишились назавжди “скаліченими на безвік”. Головний герой повісті – Іван Сметана, син простих селян. Наділений […]...