Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Декламація
Декламація
Декламація – мистецтво виразного, художнього виголошення, читання літературного твору. Широко культивувалося в школах України ще з XVI-XVIII ст., в яких вивчали риторику і піїтику, виголошували “орації” (промови), декламували вірші під час вітання знатних осіб, урочистих церемоній, великих церковних свят. Поширеною була Д. віршованих діалогів, шкільних релігійних драм.
Декламатори виголошували тексти піднесено, пишномовно, з трафаретними жестами, мімікою, канонічними прийомами. Пізніше таке штучне читання сприймалося як антихудожнє. Якщо ж різноманітні засоби експресивного мовлення адекватно використовуються читцем-декламатором для смислового, емоційного трактування змісту, то в такому випадку Д. є синонімом художнього читання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Лубкова література Лубкова література – дешеві масові літературні видання з ілюстраціями. Поширювалися в Україні (та Росії) з другої половини XVIII ст. Спочатку на лубках (липовому лубі), містили віршові та прозові ілюстровані тексти (адаптовані тексти рицарських романів про Бову Королевича, Єруслана Лазаревича та ін., житій святих тощо). З’являлися співаники (“Молодий чумак”, 1884; “Сліпий кобзар”, 1883), сонники, побутові сцени […]...
- Четьї-Мінеї “Четьї-Мінеї” (києво-руське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – середньовічні церковно-літературні збірники, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” та повчань; розташовані за днем і місяцем вшанування певного святого, призначені для відповідного читання. Запровадилися у Візантії (Симеон Метафраст, IX ст.), а відтак у Болгарії (“Супрасльський збірник”, X ст.), згодом – у Київській […]...
- Виразне читання гумористичних творів – за розділами “З української прози” та “Український гумор та сатира” УРОК 67 Тема. КР № 6 за розділами “З української прози” та “Український гумор та сатира”. ВЧ № 4. Виразне читання гумористичних творів. Мета: перевірити знання учнів з розділів “З української прози” та “Український гумор та сатира”; удосконалити вміння виразно читати гумористичні твори; розвивати навички володіння словом; виховувати почуття гумору. Обладнання: збірники гумористичних творів, ілюстрації […]...
- ДЕКЛАМАЦІЇ ДЕКЛАМАЦІЇ – жанр віршованих творів XVI – XVIII ст., який є проміжним між поезією у власному розумінні цього слова і драмою. Не можна вважати, як твердять деякі дослідники, що декламації передували шкільній драмі, бо цей жанр існував і в часи функціонування шкільної драми, хоча часово він і віддаленіший. Декламації були текстовим матеріалом для рецитаційного дійства, […]...
- Кореляція Кореляція (лат. со – префікс, що означає об’єднання, сумісність, і relatio – відношення) – співвіднесення процесів творення, виникнення та сприймання художнього твору. К. – процес багатогранний і поліфазний, виступає одним із механізмів оцінки художнього твору, інтерпретації його сутності і своєрідності. Корелятивність творення і сприймання виявляється в тому, що письменник певним чином орієнтується на реального чи […]...
- ЩО БАЙКОЮ ЗБАГАЧУЮТЬ ЛЮДЕЙ – Виразне читання (інсценування) творів відомих байкарів Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 23 ЩО БАЙКОЮ ЗБАГАЧУЮТЬ ЛЮДЕЙ Тема: Виразне читання (інсценування) творів відомих байкарів. Сократ і Бабрій, Федр і Лафонтен, Сковорода, Крилов – всім вистачило тем. Всім шлях премудрий розкривався, Хто до Езопа добувався, Хто позичав сюжетів та ідей, Що байкою збагачують людей. М. Годованець Мета: удосконалювати вміння учнів виразно читати […]...
- Тема Тема (грецьк. thеma – те, що лежить в основі) – коло подій, життєвих явищ, змальованих, представлених у творі в органічному зв’язку з проблемою, яка з них постає і потребує осмислення. Т. художнього твору відрізняється від життєвих подій, явищ дійсності тим, що вона характеризує явище, сприйняте, побачене митцем. Т. іманентно пов’язана з конкретно-чуттєвим, образним мисленням, тяжіє […]...
- Актуальність художнього твору Актуальність художнього твору (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – суголосність художнього твору (передусім; – його тематики, проблематики) з сучасністю, його відповідність потребам і смакам читачів того часу, коли твір написаний, опублікований або перебуває у процесі читання (рецепції). А. х. т. – один із критеріїв його оцінки в соціологічній критиці. Проте актуальність у мистецтві не […]...
- ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД І семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Урок 46. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД… Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; навчати аналізувати прочитані вірші; розвивати смислову, образну пам’ять, уміння узагальнювати, зіставляти; виховувати любов до художнього слова. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Ген стрибають на морозі Три ворони на дорозі. – Кар-кар-карІ За скоринкою погнались, На все горло […]...
- Розвиток умінь виразно читати народні думи УРОК 11 Тема. КР № 1 (за розділом “Усна народна творчість”). ВЧ №1. Розвиток умінь виразно читати народні думи. Мета: перевірити вивчене з розділу “Усна народна творчість”, удосконалювати вміння виразно читати думи; розвивати навички володіння словом, практично застосовувати знання з теорії літератури, виховувати естетичні смаки. Обладнання: тексти народних дум, ілюстрації до них, таблиця “Поради читцям”. […]...
- Художні засоби (зображально-виражальні) Художні засоби (зображально-виражальні) – сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети – творить художньо-естетичну вартість. Оскільки митець зображає певний світ і виражає до нього своє ставлення, то Х. з. називаються ще зображально-виражальними засобами. Це – базова основа художнього мовлення, за допомогою якого митець створює нову художню реальність за естетичними критеріями, рівновелику […]...
- Деформація Деформація (лат. deformatio, від deformo – перекручую, спотворюю) – природне або штучне відхилення форми будь-якого предмета від нормальної, звичайної. Д. у художній творчості – одна із граней творчого процесу, що грунтується на уявному порушенні форм предметів і явищ об’єктивної дійсності, від яких відштовхується митець, творячи власний художній світ. У кожному художньому образі більшою чи меншою […]...
- Відповіді до теми: твір Ф. Кафки “Перевтілення” 1. Чому Грегор Замза – герой повели “Перевтілення” – перетворився саме на комаху? Перевтілення людини – це здавна відомий літературний прийом. В усній народній творчості дівчина перетворюється на качечку, хлопчик – на лебедя, зла царівна – на жабу, юнак – на чудовисько. Перетворення людини на комаху – це алегорична передача самотності окремого члена суспільства. Поведінка […]...
- Пародія як художній прийом в “Історії одного міста” М. Е. Салтыкова-Щедріна Так почнемо повість цю… М. Е. Салтиков-Щедрін Пояснюючи “Історію одного міста”, Салтиков-Щедрін затверджував, що це книга про сучасність. У сучасності він бачив своє місце й ніколи не вважав, що створені їм тексти будуть хвилювати його далеких нащадків. Однак виявляється достатня кількість причин, завдяки яким його книга залишається предметом і приводом для пояснення подій сучасної читачеві […]...
- Металогічний тип художнього образу РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 2. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ 2.3. Види літературно-художнього образу 2.3.2. Металогічний тип художнього образу Металогічним можна назвати тип художнього образу, в якому чуттєвий образ є формою вияву такої ідеї, яка, узагальнюючи зміст одиничного образу предмета, у ньому змальовуваного, виходить за його межі і вказує на якийсь інший, якісно відмінний від нього предмет. Чуттєвий […]...
- Драч Іван Федорович “Як ховали два Майбороди Малишка…” Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Як ховали два Майбороди Малишка, Як землі закривалася чорна книжка, Як земля проковтнула усе, що могла, – Від східних зіниць до гіркого чола, Від карого усміху до любистку розмови, Від сліпучого успіху, від […]...
- Твір на тему: Різдвяне свято (стаття у газету) Український народ святкує Різдво. Це чудове свято, в якому з’єдналися християнські традиції з обрядовістю язичництва. Саме така єдність зробила це свято справді народним, веселим, таким, що запам’ятовується надовго. У мою свідомість воно ввійшло зі святковою вечерею, до якої бабуся готувала обов’язково 12 страв; з колядками, коли я ходив разом із хлопцями до знайомих і нас […]...
- Твір-опис за картиною В. Г. Перова “Мисливці на привалі” Стебла скошених трав стирчать навсібіч, наче неголена величезна борода. На цій галявині сіли відпочити три мисливці. Видно, що полювання вдалося на славу. Рушниці, мисливський ріжок, патронташ розкидано в безладді, бо мисливці втомилися і хочуть відпочити перед поверненням додому. Вони не звертають уваги на собаку, який щось винюхує у кущах. На привалі саме час згадати вдалі, […]...
- Гнома Гнома (грецьк. gnomos – думка, судження, висновок) – в античній трагедії – вислів, яким закінчується монолог. Тоді ж існувала гномічна поезія (Гесіод, Солон, Архілох), що пізніше поширилася в індійській, перській та арабській ліриці. Нині Г. означає дуже стислий вірш, який містить певну, здебільшого афористичну, думку: Живу, терплю й умру, як всі звірята (Б.-І. Антонич). Г. […]...
- Різдвяне свято (стаття у газету) Український народ святкує Різдво. Це чудове свято, в якому з’єдналися християнські традиції з обрядовістю язичництва. Саме така єдність зробила це свято справді народним, веселим, таким, що запам’ятовується надовго. У мою свідомість воно ввійшло зі святковою вечерею, до якої бабуся готувала обов’язково 12 страв; з колядками, коли я ходив разом із хлопцями до знайомих і нас […]...
- Рецептивна естетика Рецептивна естетика (лат. receptio – сприйняття) – різновид естетичної теорії, яка зосереджується на проблемі сприймання художніх творів, їх впливу на публіку (естетика впливу). Спираючись на праці естетиків-феноменологів (Н. Гартмана, Р. Інгардена), систему положень розробили німецькі філологи Г.-Р. Яусс і В. Ізер в 70-х XX ст. Це, власне, проблема читача, яка активно розроблялася і в українському […]...
- Пародія в “Історії одного міста” М. Е. Салтыкова-Щедріна Пояснюючи задум “Історії одного міста”, М. Е. Салтиков-Щедрін затверджував, що книга ця про сучасність. У сучасному йому світі він бачив своє місце й ніколи не вважав, що створені їм тексти будуть хвилювати його далеких нащадків. Однак виявляється достатня кількість причин, завдяки яким його книга залишається предметом і приводом для пояснення подій сучасної читачеві дійсності. Однієї […]...
- Що таке драматичний твір? Визначальною своєрідністю драматичного твору є те, що майже весь текст становить мова персонажів. У діалогах дійові особи обмінюються думками, виражають своє ставлення до предмета розмови, свої настрої та почуття. Свій монолог персонаж може звертати до глядача, до себе самого. В одних монологах персонажі висловлюють свої потаємні мрії, прагнення (Невідомий про “нову комерцію”, Копач – про […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Т. Г. Шевченка; ознайомити з його віршем “Реве та стогне Дніпр широкий…”; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане, узагальнювати; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Рими! Стали всі в рядок! Нумо! Дружно на урок! Бо […]...
- Сказання Сказання – фольклорний, літературний твір історичного і легендарного характеру, в якому розповідь про дійсні події і явища минулого поєднується з їх піднесено поетичною інтерпретацією. У С. широко використовуються достовірні і вигадані відомості про історичних осіб, свідчення сучасників й очевидців подій, розповіді легендарного змісту, традиційна образно-стильова поетика фольклору. С. близькі до історичних переказів, легенд, апокрифів, житій. […]...
- Детермінізм Детермінізм (лат. determinare – обмежити, визначити) – вчення про всезагальну причинну зумовленість, закономірний зв’язок усіх явищ у природі, суспільстві і мисленні. Наукове розуміння д. застерігає літературознавця від прямолінійного трактування співвідношення життя і літератури (за схемою “базис визначає надбудову”), літературного чи історичного процесів. д. конкретизується в традиційному літературознавстві при обговоренні проблем “обставини і характери”, “мотивація вчинків […]...
- Трагедія “маленької людини” в сучасному світі (за оповіданням Франца Кафки “Перевтілення”) “Одного разу, прокинувшись від неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху” – так без будь-якої інтриги Ф. Кафка першими словами відкриває фабулу твору “Перевтілення”. Автор створює свій ворожий дивний світ, у якому нерідкістю є непереборне відчуження між людьми нездатними на справжню любов та на справжнє милосердя. Грегор Замза – головний герой […]...
- Веснянки Веснянки – вид календарно-обрядових пісень. Це життєрадісні, з яскравою і багатою поетикою, розмаїттям мотивів, насамперед любовних, пісні. У Галичині це – гагілки, гаїлки, ягівки, магілки, гагалівки, лагойолки, “галя” та ін., які відрізняються від В. тільки календарними рамками виконання. Як писав В. Гнатюк, “не кожну веснянку можна зачислити до гаївок, хоч кожна гаївка є веснянкою. Термін […]...
- ДЕ ЖИВЕ ХМАРА? О. КРОТЮК “НАША ХМАРА”. В. ФЕДОРЕНКО “ЖАЛІСЛИВА ХМАРА” Мета: формувати в учнів уміння правильно і свідомо читати текст; удосконалювати техніку читання; розвивати мовлення, мислення, фантазію учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати інтерес до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ. 2) Робота над […]...
- Зшитки боротьби “Зшитки боротьби” – альманах, виданий у Києві (1920) за редакцією В. Елланського. Як засвідчувала стаття “Від видавництва”, ідея такого видання як ілюстрованого двотижневика належала передчасно загиблим А. Заливчому та Г. Михайличенку. Тексти альманаху публікувалися за збереженими та відновленими рукописами, вцілілими під час денікінської окупації Києва 1919. Тут друкувалися поезії В. Еллана (Блакитного), П. Тичини, В. […]...
- Імажизм Імажизм (фр. image – образ) – модерністська течія у світовій літературі, наріжним каменем якої є поняття образу як самодостатньої одиниці поетики художнього твору. Зародилася в англо-американських мистецьких колах на початку XX ст. Теоретиком вважається Т.-Е. Г’юм – засновник клубу “Школа імажизму”. Пізніше цей напрям у літературі представляли Е. Паунд, Р. Олдінгтон, Дж. Г. Флетчер, Т.-С. […]...
- Діяльність Діяльність – цілеспрямована витрата духовних і фізичних сил людини, підпорядкована пізнанню, перетворенню світу, створенню чогось нового. Розробка будь-якої теорії крізь призму діяльності, її особливостей і закономірностей дає можливість увиразнити процесуальність, динамічність виникнення і функціонування систем усіх типів і рівнів. В естетиці і літературознавстві категорія Д. вияскравила однобічність гносеологізму, складну природу літературно-художнього образу, діалогу і діалогічності […]...
- Види комічного в українській літературі Гумор – різновид комічного, зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому тоні; Іронія (гр. “прихована насмішка”) – один з різновидів комічного, прихована насмішка або стилістичний прийом, коли особа чи явище удавано схвалюються чи осуджуються з метою досягти протилежного ефекту. Ознака іронії – подвійний смисл, причому істинним є не прямо висловлений, а протилежний (наприклад: “… Еней, таку уздрівши […]...
- Емоції в літературі Емоції в літературі (лат. emoveo – хвилюю, збуджую) – психічні стани, акти, які проявляються в свідомості людини у вигляді переживань, Чуттєвого збудження. Е. зумовлені ставленням людини до дійсності, відбивають її. Психологи розрізняють Е. як прості форми чуттєвого контакту з довкіллям (радість, втіха, сум, тривога і т. п.), а почуття – як складніші емоційно-смислові утворення, пов’язані […]...
- Мова-посередник Мова-посередник – мова, що стала проміжною ланкою у поширенні оригінального літературного твору. Нині М.-п. вважаються розповсюджені європейські мови ( Англійська, німецька, французька), якими переважна більшість перекладів виконується вперше. Наприклад, М.-п. для Лесі Українки у перекладі гімнів “Рігведи”, написаних санскритом, – німецька; І. Франко, перекладаючи індійські легенди з “Махабгарати”, також користувався німецьким посередником; П. Куліш, намагаючись […]...
- Апарат книги Апарат книги – додаткові тексти, що включаються в ансамбль книги поряд з основними для сприяння читачеві в користуванні книгою (довідково-допоміжний апарат) і розумінні змісту (науково-довідковий апарат). Довідково-допоміжний апарат складають зміст, анотація, предметний, іменний та ін, покажчики, списки ілюстрацій, таблиць, колонтитул. Науково-довідковий апарат включає вступну статтю, передмову автора, редактора, видавця, післямову, коментарі, примітки, бібліографічні посилання, прикнижкові […]...
- ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст. Два століття тому, на початку XIX ст., поети знову зацікавилися жанром балади. Вони по-новому відкрили для своїх читачів ті давні часи, сповнені казкової незвичності, подвигів шляхетних лицарів, коли дійсність і уявлення химерно перепліталися. Літературна балада у Європі зберігає традиційну форму. Так, у Франції на початку XIX ст. існує розподіл: […]...
- Будителі Будителі (чеськ. buditel – той, хто пробуджує) – діячі чеського та словацького національно-визвольного руху кінця XVIII – початку XIX ст. (Й. Добровський, Ю. Палацький, П. Шафарик, В. Ганка, Я. Коллар та ін.), засновники ряду культурних та наукових товариств (“Чеський музей”, “Матиця чеська” та ін.). Мали свою періодику, поетизували героїчне минуле задля пробудження національної свідомості (“Краледвірський […]...
- Як змінює наше життя науково-технічний прогрес Дивлячись на небо, люди мріяли літати, як птаха, швидко пересуватися, мати все в добробуті. Так виникли Казки про килими-літаки, чоботи-скороходів, скатертину-самобранку, чудо – грубки, що сама пече. А наполеглива людська думка поступово перетворювала мрії в дійсність. Учені, наприклад, досліджували, що більше двохсот фантастичних проектів, описаних у книгах Жуля Берна, через деякий час були здійснені Науково-технічний […]...
- Парадигма Парадигма (грецьк. parаdeigma – приклад, взірець) – 1. Ряд об’єднаних певною спільною ознакою мовних одиниць, кожна з яких визначається через відношення протиставлення до інших, тобто через парадигматичні відношення (див.: , ). Спочатку термін “П.” зі значенням “взірець словозміни, система словоформ, які утворюють одну лексему” (наприклад, правда, правди, правді, правдою і т-п.) застосовувався у морфології, а […]...