ДЕНЬ СВЯТОГО ЮРІЯ
Святий Юрій – покровитель хліборобів і скотарів. Юрій – латинською Georgius – у перекладі означає “землероб, хлібороб”.
Іконописці-християни зображували святого Юрія в образі лицаря верхи на білосніжному коні, у руках вів тримає спис, яким убиває дракона.
Дракон – символ язичництва (мабуть, уважний читач уже впізнав Георгія Переможця). Стародавня християнська легенда оповідає, що колись цей лицар урятував дівчину, яку принесли в жертву драконові. Уславлений цей хоробрий воїн-переможець і в народних піснях та інших фольклорних
За народними повір’ями, цей день, 6 травня, – день сходження на землю весни. Народна думка така: до цього дня весну запрошували, зустрічали, а тепер вона вже справжня господиня на землі.
Вважається, що цього дня починає співати соловей і кувати зозуля. Святий Юрій відмикає небо й землю, випускає на волю росу й рослини. У народній творчості Юрій – уособлення весни протиставляється святому Дмитрові – уособленню зими.
Роса в цей день має надзвичайні цілющі властивості: старі люди кажуть, що вона може сліпому зір повернути, дівчині красу подарувати, а якщо зібраною до сходу сонця росою окропити
Хорвати та словенці мають красивий весняний звичай на честь святого Юрія: обвивають зеленими гілками молодого хлопця – “зеленого Юрія” – та зі співами, величальними віршами й жартами ходять від хати до хати. А сербські молодиці й дівчата прикрашають домівки зеленню – ушановують день святого Юрія.
У цей день за старих часів по всій Україні люди влаштовували обхід полів. Робити це звичай велів усією громадою, на полі правили службу Божу, молилися за врожай. Обходини мають проводитися до сходу сонця. За народними повір’ями позитивно вплине на врожай закопана крашанка, що лишилася після Великодня. Потім кожна родина повертається додому й сідає до обіднього столу.
Застілля зазвичай супроводжується жартівливими піснями – на врожай.
У деяких регіонах України обідати прийнято прямо в полі. Після обіду починаються розваги дітей і молоді. Вважається, що якщо дитина покачається по озимих посівах, то буде здоровою та сильною. Поки дівчата водять хороводи, хлопці намагаються підстрибнути якнайвище: начебто наскільки високо підстрибнеш, настільки й пшениця підніметься.
Дослідники народних традицій схиляються до думки, що обід у полі – це залишок обряду весняного жертвоприношення більшості народів Європи.
Не тільки українці мають традицію таких обходин полів. Ще давні римляни мали таку традицію, що мала на меті очищення весняного поля. Із піснями й молитвами обходять поля і серби, і болгари, і німці, і французи й деякі інші народи. Традиції певною мірою відрізняються, зокрема в німців священик не йде пішки, а їде верхи, тільки в окремих місцях злізає з соня та читає молитви.
Французи та бельгійці воліють обходити весняні поля зі смолоскипами в руках.
Необхідна умова гарного врожаю – достатня кількість дощів. Напевно, саме із цим пов’язана традиція обливання пастухів. Цієї традиції намагаються дотримуватися не тільки в Україні, але й в інших європейських країнах: Естонії, Греції, Німеччині й інших.
Зокрема, у сербів прийнято прикрашати одну з незаміжніх дівчат зеленим листям і гілками, а потім водити від хати до хати й перед кожною обливати водою. А дівчина при цьому має якнайвеселіше танцювати під дружний спів решти дівчат.
Одне з найважливіших дійств цього дня – вигін худоби на росу. Бажано поганяти свійських тварин свяченою вербою. Ще давні індуси практикували використання гілок священного дерева: у цьому разі корови ставали молочнішими та пліднішими.
Вважається, що така процедура має магічну дію – свійські тварини очищуються від впливу злих сил.
Юріївська роса використовувалася в апотропеїчній та лікувальній магії і сусідніх народів регіону. Румуни збирали напередодні Юрія з листя і трав росу, щоби промивати нею очі. А для заклинання від відьом у відра для доїння клали чар-зілля, наливали води і залишали на ніч надворі, щоби на них випала роса.
У цілому вигін на Юріїву росу символізує початок весняно-літнього сезону випасання худоби. У деяких регіонах України коли вперше навесні виганяють худобу випасати, розстеляють посеред двору глечик від молока з просунутим через вушка ланцюгом. За народними уявленнями, якщо худоба переступить через глечик і ланцюг і нічого не зачепить, значить, і в лісі під час випасання їй нічого не загрожує – ніхто її не зачепить.
Деякі хазяї проганяють худобу між двома розпеченими головешками або й розкладеними багаттями – найнадійнішим засобом очищення залишається все ж таки вогонь.
Ще один “запобіжний засіб”, що практикується здебільшого на півночі України та в Білорусі: господар стелить кожух і на ньому розкладає великодні крашанки, а потім через кожух жене худобу. Це, за народними уявленнями, має забезпечити здоров’я та плідність худоби. У Німеччині прийнято кидати під ноги худобі яйця, щоб корова розчавила їх – на щастя. У деяких народів прийнято під час першого вигону худоби тричі її обходити, наче огороджуючи захисним магічним колом від будь-яких зазіхань злих сил.
А якщо після потрійних обходин усередину кола кидають жменю солі, камінь, то це має об’єднуючу чарівну властивість: стадо тепер – єдине ціле. Англійці з гумором ставляться до першого вигону худоби: хлопці вдосвіта перегороджують шлях на пасовисько, а коли дівчата женуть корів, слідкують, чия перестрибне перешкоду на дорозі перша, а чия – остання. Першу надвечір уквітчують, роги перев’язують різнобарвними стрічками, а останній дістається прикраса з кропиви та будяків. Так само вітають і молодих господинь цих корів.
Хазяйці першої – шана, хазяйці останньої – глузування. До речі, і свяченими гілками били цього дня не тільки худобу, але й людей. Ясна річ, що биття це жартівливе, суто символічне.
Оскільки святий Юрій опікується благополуччям кожної тварини, не можна цього дня відбирати у звіря те, що він ухопив. Якщо якусь звірину людина в цей день образить, то святий Юрій може навіть на смерть її покарати. У першу чергу дбає Юрій про вовків, принаймні фольклорних згадок про це найбільше.
У Чехії напередодні цього дня дівчата на порі ловлять дикого голуба й кілька днів тримають Його в себе, а потім випускають, співаючи ритуальних пісень. Вважається, що така магічна процедура забезпечує вдалий шлюб.
Ще дівчата на порі в день святого Юрія ворожать за допомогою зозулі на женихів. Якщо на питання “Скільки мені ще в батька бути?” зозуля мовчки полетить геть, значить, цього року дівчині судилося заміж піти. Якщо почне кувати – слід рахувати: скільки разів куватиме, стільки років дівчині ще з батьками жити.
День святого Юрія – день чарівниць. За народними уявленнями, напередодні цього дня господиня має пильнувати корів, оскільки чарівниці можуть молоко вночі вкрасти. Для цього чаклунки втрачають людську подобу, обертаються тимчасово на тварин, здебільшого на кішок.
Щоб запобігти вторгненню до стайні відьом, господарі окроплювали будівлі свяченою водою, іноді обкурювали ладаном, запалювали свячені свічки.
Побутує вірування, що найкращий засіб від відьомських хитрощів – це Юріїва роса. Але якщо кинути корові на роги просочене Юрієвою росою полотно, то тварина буде худнути та хворіти (сербське повір’я). До цього заходу можуть удатися ворожки з заздрості або злості, тому слід пильнувати свою худобу.
В Ісландії та Фінляндії є звичай молоком поливати священні дерева, щоб запобігти діям ворожок.
Пересторога щодо відьом-чаклунок у звичаєвій практиці селян-українців пояснюється традиційними народними віруваннями. Згідно з ними, свято Юрія мало репутацію порубіжної критичної пори, коли активізовувалася “нечиста” сила та всілякі чаклуни. За гуцульськими переказами, відьми збиралися вночі напроти Юрія на Лисій горі, де “п’ють та гуляють із чортами та вітрами”. Відьомські наради зазвичай завершувалися влаштуванням бенкетів та гулянок.
У буковинців відьми збиралися у ніч напередодні Юрія на готарі, тобто сільській межі між селами, або ж на горбах, розташованих на межі, і так само влаштовували там гулянки.
Схожі мотиви зустрічаються і в повір’ях румунів Буковини. Румунські відьми опівночі напроти Юрія вибиралися назовні через димар і вирушали до місця щорічного зборища верхи на кочерзі, підсобляючи собі мітлою. Для шабашу, на який збиралися чаклунки з усіх довколишніх сіл, обирали місце, де сходяться готарі.
Зібравшись разом, відьми танцювали у повітрі.
Як засвідчують проведені нами опитування, у наддністрянських селах Буковини подекуди ще й досі побутують повір’я про здатність відьом літати у ніч напроти Юрія. Мовляв, місцеві відьми вилітають у свою мандрівку в юріївську ніч через димар і таким же шляхом можуть проникнути до тієї оселі, мешканці якої не подбали про магічний захист протягом відьомської пори.
Календарні перекази та повір’я про те, як відьми готували свої магічні засоби та чаклували на межові свята, продовжують побутувати і в наш час у різних куточках регіону. Зібраний нами під час експедицій польовий матеріал дозволяє доповнити цікавими штрихами картину відьомської магії, змальовану етнографами класичного періоду. Серед магічних маніпуляцій, до яких вдаються відьми для відбирання молока в чужих корів, фігурують збирання трав на межах, обхід пасовища з дійницею або мотузкою тощо. Характерно, що зафіксовані нами повір’я пов’язуються переважно зі святом Юрія.
Як випливає з розповідей старожилів наддністрянських сіл на Сокирянщині: “Ті, що молоко відбирають, до схід сонця на Юрія збирають із дев’яти меж таку траву і щось шепчуть до неї”. За повідомленням інформаторки із с. Зарожани на Хотинщині, відьма вдавалася до чаклунства зазвичай на світанку на Юрія. При цьому вона мала розплетене волосся, була в одній сорочці й боса, а до лівої ноги прив’язана мотузка.
В такому вигляді чаклунка тричі обходила толоку, де паслася худоба. Після цього поверталася додому й вішала магічну мотузку на гвіздок, і з неї скапувало молоко від усіх корів, які були на пасовиську. Такі маніпуляції відьма повторювала у середу та п’ятницю протягом наступних тижнів після свята.
У гуцулів головні дійства вечора напередодні свята зосереджувалися довкола ритуальної юріївської ватри, яку наділяли особливою магічною силою. її розкладали здебільшого арв воротах або на загороді, де ночувала маржина (тобто, велика рогата худоба), інколи на городі. До сухого хмизу намагалися якомога більше докинути гіллячок колючого глоду, для того, “аби навроки маржини не чіпалися, як глоду не чіпається нічо”.
А запалюючи вогонь, примовляли: “Господи, дай тілько багато маржини, кілько буде попелу з цеї ватри!” Як здіймався дим, ворожили за його напрямком, бо “з того боку прийде маржина”. Коли вогнище пригасало, через грань переганяли худобу – “аби така остра була, як ватра”. Гуцули щиро вірили, що вогнем можна відстрашити від загороди з худобою відьом.
Магічними властивостями наділяли і попіл із юріївської ватри: його розсівали по царині з сінокосами, щоби корови і вівці від спожитого з того місця сіна “давали багато молока, прудко множилися, пишно котилися”.
Одним із найпоширеніших захисних засобів “від відьми, щоб не крала молоко” на Буковині здавна вважалися дернини – кецки, чи кіцки, із зеленою травою, які викладали по дві при кожних дверях, воротах та криниці. Цей звичай, зафіксований етнографами понад сто літ тому, зберігся по наших селах і до сьогодні. Окрім кіцок, ще обкладають оселю терням.
А ще в давнину напередодні Юрія буковинці малювали дьогтем хрестики на дверях усіх господарських приміщень, а вхід до стайні з коровою закладали боронами, щоби “не відбирали відьми манну”.
У буковинських селах над Черемошем, де звичай першого вигону на Юрія затримався до нашого часу, корову виганяють зі стайні свяченою бечкою і проганяють через ворота, затичені терням. Цими запобіжними засобами сподіваються відігнати відьму, щоби та не забрала молоко в корови.
Дійовим захисним засобом вважалося “посівання” свяченим маком. Цю магічну дію виконували “напроти Юрія”, тобто напередодні свята, “посіваючи” все обійстя і худобу. Обряд моделювався за принципом імітаційної магії, що яскраво засвідчує відповідне примовляння.
Так, на Буковинському Подністров’ї приказували, що “відьма не стане корів доїти, поки не визбирає той мачок дрібненький”. У наддністрянських селах на Сокирянщині “завдання для відьми” дещо ускладнювалося – їй слід було нагорнути із розсипаних зернят гору, що вважалося неможливим: “Як гори не годен з маку нагорнути, так аби нічо не годен був зробити”.
Взагалі, свято Юрія слугувало межовою віхою в землеробському календарі українців. Так, у наддністрянських селах вважалося, що після цього дня вже не годиться сіяти цибулю і буряк. Хто ж не впорався завчасно, то міг бодай прикопати городину напередодні свята.
Related posts:
- ДЕНЬ СВЯТОГО РУФА Згідно з віруваннями українського народу, у цей день зозуля з вирію прилітає, усе живе починає рости, розвиватися: і рослини, і птахи, і змії тощо. А взагалі день святого Руфа, що відзначається 21 квітня, присвячений змії. У цей день не можна в жодному разі ходити до лісу, оскільки багато змій виповзає зі своїх нір – святкувати […]...
- Твір “День святого Валентина” або “День закоханих” 14 лютого молодь і не тільки молодь в Україні святкує День закоханих. Для нас це нове свято, воно прийшло до нашої країни з Заходу всього лише років двадцять тому. Але в Європі та Америці його відзначають вже давно. День закоханих названий на честь святого Валентина. За легендою, ця людина була лікарем та священиком. В ті […]...
- Сочинение “День святого Валентина” или “День влюбленных” 14 февраля молодежь в нашей стране празднует День Влюбленных. Для нас это новый праздник, он пришел к нам с Запада всего лишь лет двадцать тому назад. В Европе и Америке его отмечают уже очень давно. День влюбленных называется в есть святого Валентина. По легенде, этот человек был врачом и священником. В те времена злой римский […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО ПАЛІЯ За церковним календарем 9 серпня – це день святого великомученика Пантелеймона. Цей святий жив у Нікодимії в III-IV століттях. Ще замолоду парубок почав навчатися лікарського мистецтва, а коли прийняв святе хрещення, присвятив усе своє життя служінню на благо людей, щиро допомагав хворим і вбогим, відвідував в’язнів у тюрмах, лікував їхні душевні та тілесні рани. Але […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО ВЛАСА Відзначаємо день святого Власа 24 лютого. За часи запровадження християнства на Русі не вдалося остаточно знищити всіх язичницьких богів, пам’ять про яких збереглася у фольклорі, географічних назвах і віруваннях. Одне з таких стародавніх вірувань – про бога Велеса, покровителя великої рогатої худоби. Ім’я Велеса згадується і в літописах, і в рукописах давніх слов’янських угод. А […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ Дуже давно в місті Мірра (Італія) жив хлопець на ім’я Миколай. Він був єдиною дитиною в дуже багатій родині, але батьки померли рано. Тому Миколай став відлюдником, Мрійником, звернувся до вивчення наук. Легенда розповідає, що одного разу Миколай дізнався, що на околиці міста живе бідна дівчина, яка не може вийти заміж тільки тому, що не […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО КОНОНА Цей день відзначаємо 18 березня. У народі за старих часів святого Конона вважали покровителем коней, а тому й святкували на Лівобережжі України переважно власники коней. На підставі співзвучності слів Конон та коні народилася легенда, що святий Конон був дуже добрим конюхом, і коні у нього були доглянуті, гарні та прудкі. За легендою, коли святий Ілля […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО ДМИТРА 8 листопада, у день святого великомученика Димитрія люди поминають померлих родичів у церкві та обідом удома. Існує вірування, що вночі можна побачити на кладовищі тіні померлих, які відвідують своїх родичів із нагоди свята. Тому слід справити поминки померлих родичів і друзів. Щоб достойно поминати, зазвичай замовляють службу в церкві або й просто свічки ставлять, а […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО СИМОНА ЗІЛОТИ Це дуже давнє язичницьке свято, що припадає на 23 травня, яке з запровадженням християнства на Русі було “опоряджене” як день святого апостола Симона Зілота. Святитель Симон (III століття) спочатку був послушником Києво-Печерської лаври, потім був зведений на Володимирську кафедру. Він склав дев’ять переказів про святих Печерських угодників, які згодом лягли в основу Києво-Печерського патерика. Народна […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ Свято було започатковане в XI ст. папою Урбаном II. Це католицьке свято, що відзначається 22 травня, – день перенесення мощів святого Миколи Чудотворця з міста Лікія до міста Бар (Італія). Але, незважаючи на те, що населення України – здебільшого православні християни, це свято в нас прижилося. Святий Микола Чудотворець (IV століття) від самого дитинства й […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО 13 грудня святкуємо День святого Андрія Первозванного. Андрій був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата – святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І вирушив святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра. Давня легенда говорить, що апостол Андрій […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО МИХАЙЛА Днем святого Михайла скорочено називають Собор святого архистратига Михаїла, що відзначається 21 листопада. Давній герб столиці України прикрашений образом архистратига Михаїла з мечем, якого український народ вважає хранителем Києва. Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами: гримить грім – значить, святий Михайло бореться з чортами. Існує дуже поширений переказ про чорта, який намагався […]...
- ДЕМЬ СВЯТОГО СПИРИДОНА 25 грудня – День святого Спиридона. За легендою, жив колись чоловік на ім’я Спиридон, який зовсім не боявся Відьом. Гарний був – дівчата за ним бігали, аж тини ламали. І одна відьма серед шанувальниць була – теж намагалася звернути на себе його увагу. Він же – ні та годі! Тож вона пообіцяла його вночі задушити. […]...
- Твір мініатюра: Визнання в любові або День Святого Валентина Визнання в любові… Як важко це зробити! І як приємно одержати! Так ще на саморобної откриточке! Ах, скоріше б він наступив, цей день, – 14 лютого! В Англії, та й у багатьох інших країнах миру, усе з нетерпінням чекають цього свята. День всіх закоханих самий поетичний, самий таємничий, найкрасивіший день у році! Готуватися до нього […]...
- День Святого Валентина – Saint Valentine’s Day This day is called so thanks to St. Valentine, who was the priest, and he has been sentenced to the death penalty. In the 3-rd century AD the Roman emperor has published the law forbidding the marriages. The legend says that the priest Valentine disobeyed that law and secretly married the couples who love each […]...
- Учнівський твір на вільну тему День Святого Валентина З кожним роком у нашому житті з’являється все більше нового, зокрема приходять до нас і нові свята. Зовсім нещодавно до нас прийшла нова традиція – святкувати День Святого Валентина, День усіх закоханих. Ставлення до нових свят так само різноманітне, як і ставлення людей до нового взагалі. Комусь не подобаються такі зміни, дехто вважає цей день […]...
- Життєпис Юрія Клена Юрій Клен (1891 – 1947) Юрій Клен (псевдонім Освальда Бургардта) – український поет, перекладач, літературний критик. Народився 4 жовтня 1891р. у селі Сербинівка на Поділлі. 1911р. вступив до Київського університету, де дістав грунтовну філологічну освіту. Вже в 20-ті роки розкрилися ті особливості його манери письма, які зближували Юрія Клена з неокласиками: досконале володіння мистецькою формою, […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Юрія Яновського Думки про творчість Юрія Яновського: – “… У Яновського вийшло у світ багато творів, але писав він протягом свого життя одну книгу – книгу мудрого великого Буття” (М. Строковський). – “Я любив романтичні твори Юрія Яновського – і вся його особа була оповита для мене романтичним серпанком” (А. Кацнельсон). – “Юрій Яновський – наша національна […]...
- Висловлювання відомих людей про Юрія Яновського – “Що таке талант? Дехто, шукаючи відповіді, копирсається у наукових фоліантах. Пригадуючи Юрія Івановича, робиш висновок, що талановита людина – це людина, яка має полум’яне серце, винятковий розум, особливу увагу… ” {Дмитро Гринько). – “… У Яновського вийшло у світ багато творів, але писав він протягом свого життя одну книгу – книгу мудрого великого Буття” […]...
- Осінні мотиви в поезії Юрія Клена Серед багатьох імен інтелігентів-літераторів, справжніх патріотів – ім’я Юрія Клена. Опинившись в еміграції, поет думкою линув в Україну, своєю творчістю звертався до співвітчизників. Але протягом кількох десятиліть залишався для українців майже невідомим. У сповнені мистецькими пошуками 20-ті роки Юрій Клен належав до групи київських неокласиків. У час національно-культурного відродження він поділяв естетичні настанови Миколи Зерова. […]...
- Монолог Юрія Живаго Лара у відповідь на оповідання Юрія Живаго про мітинг говорить: “- Про дерева, що мітингують, і зірки мені зрозуміло. Я знаю, що ви хочете сказати. У мене самої бувало”. Люси називає те, що їй здається, “фантазією”, від якої неї пробирає тремтіння. Але якщо Дарней просить розповісти про це, те Юрій Живаго, навпроти, не запитує Лару […]...
- ЛІНА КОСТЕНКО. ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ!.. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ДЕНЬ БУВ ЯСНИЙ, СОНЯЧНИЙ ТА ТЕПЛИЙ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою. Гра “Дощик” Діти читають хором. – Накрапає дощ (тихо). – Дощ пускається сильніше (голосніше). – Злива (голосно). – Дощ слабшає (тихіше). – […]...
- Кототкий опис творчості Юрія Касілова КАСІЛОВ Юрій ІвановичНародився 1939 року в місті Білогорську Амурської області. В Біробіджані закінчив педучилище, а пізніше – істфак Полтавського педінституту. З 1963 року живе у Краснограді. Працював у середній школі №4, у профтехучилищі, а нині в педагогічному коледжі. Юрій Іванович – високоерудована людина, досвідчений педагог. Великий вплив на формування його світогляду мала поезія Єсеніна, Грані-на […]...
- Біографія Юрія Вухналя Юрій ВУХНАЛЬ Ковтун Іван Дмитрович (літ. псевдонім Юрій Вухналь) народився 5 жовтня 1906 року в с. Чорнобаївка Ізюмського повіту на Харківщині в селянській сім’ї-Закінчив Куп’янську гімназію. 1922 року вступив на педагогічні курси імені Г. С. Сковороди (м. Харків), після яких навчався в Харківському інституті народної освіти. Ще студентом співробітничав у газеті “Селянська правда”, де й […]...
- ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО ЛЬВА За народним повір’ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні преподобного Льва (ніч на 4 березня), як зірка падає, то вона цього року ж і помре. За старих часів до хворого навіть приходили прощатися його рідні та друзі, бо його зірка вже вважалася згаслою. Але не слід дуже перейматися через це повір’я, оскільки сама ж […]...
- Біографія Юрія Будяка БУДЯК (ПОКОС) Юрій Якович (1879-1943) Народився в с. Красногірка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Молодим офіцером російської армії добровольцем брав участь в англо-бурзькій війні 1899-1901 рр. на боці бурів. Врятував життя від розтерзання бурами полоненого молодого англійського військового журналіста Уінстона Черчілля. Пізніше сам потрапив у полон до англійців і разом з У. Черчіллем поїхав до Великобританії, […]...
- Серед поетичних озер Юрія Клена З проголошенням України незалежною відкрилися широкі можливості познайомитися з творчим доробком представників української діаспори. Юрій Клен (справжнє ім’я та прізвище Освальд Бургардт) у 20-ті роки XX ст. належав до групи київських неокласиків. У час національно-культурного відродження він поділяв настанови М. Зерова, що зумовило синтез у творчій практиці традицій неокласицизму й романтичного волюнтаризму “празької школи”. Відомі […]...
- Історичні романи Юрія Мушкетика Історичні романи Юрія Мушкетика І. Широта розмаху Ю. Мушкетика у відтворенні історичної доби. (Важкі умови повоєнної дійсності спонукали багатьох письменників до написання творів історичної тематики. Необхідно було нагадати народові про його славне історичне минуле. І хоча того часу на історію України було накладене своєрідне табу, у письменника вистачило сміливості й мужності взятися за таку небезпечну […]...
- Твір-опис за картиною Юрія Камишного “Знову весна” 7 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис за картиною Юрія Камишного “Знову весна” На картині “Знову весна” Юрій Камишний зобразив кінець зими, прихід на землю першого тепла. Малюнок немов поділений по діагоналі на дві нерівні частини. На передньому плані художник зобразив берег озера. Великі сірі кам’яні брили вже звільнилися від снігу, який ніби посунувся до […]...
- “День пам’яті і скорботи – день злагоди і взаєморозуміння” Дату 22 червня 1941 року знає кожен житель нашої країни і практично кожен житель країн колишнього Радянського Союзу. Це одна з найсумніших дат в історії наших співвітчизників, адже в цей день о четвертій годині ранку на нашу Батьківщину без попередження і оголошення війни напала фашистська Німеччина. Цього дня почалася найзапекліша і найбільш кровопролитна в історії […]...
- Найвище для людини – бути людиною день у день (А. Камю) (твір-роздум) Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ Б. БРЕХТ, А. КАМЮ, Е. ХЕМІНГУЕЙ Найвище для людини – бути людиною день у день (А. Камю) (твір-роздум) На жаль, неможливо жити начорно, а потім коригувати прожиті дні, роки. Перевірку на людяність герої роману А. Камю “Чума” проходять у дуже складній ситуації – це епідемія чуми, яка […]...
- Образ головного героя Юрія Живаго роману однойменного роману Пастернака Юрій Живаго – головний герой твору, пережив Громадянську війну лише на кілька років. Символічно, що головний герой Пастернака помирає саме в переломний, що міняє країну рік 1929. Юрій зовсім не міг ужитися з новими умовами життя, як це з легкістю зробили багато, наприклад його колишній двірник. Йому складно працювати, тому, що від нього чекають не […]...
- Життя і творчість Юрія Дарагана Життя і творчість Юрія Дарагана Юрій Дараган. Юрій Дараган – перший поет в якого виразно окреслився комплекс ідей і почувань, характерний для “пражан”. Він народився в Єлизаветі на Херсонщині 16 березня 1894 року. Його мати – грузинка за походженням, хоч і відірвана була від рідного краю, зуміла прищепити синові любов до прекрасної і гордої землі […]...
- ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО КАСІЯНА Цей день відзначають раз на чотири роки, 13 березня, оскільки за старим стилем день преподобного Касіяна припадає на 29 лютого. . Приказка “Чого це ти Касіяном дивишся” дає чітке уявлення про те, яким народ бачив цього святого: понурим, недобрим. Не дуже добрим знаком вважалося раніше, якщо дитина народжувалася на день Касіяна – “не буде із […]...
- Твір-опис за картиною Юрія Камишного “Кожному мила своя сторона” 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис за картиною Юрія Камишного “Кожному мила своя сторона” Є картини, які нам подобаються, є такі, що не подобаються. Є полотна, які ми любимо, а є такі, що люблять нас. Коли вдивляєшся в роботи видатного українського художника Юрія Камишного, то здається, що полотно немов промовляє до тебе, намагається дізнатися, хто ти […]...
- Біографія Юрія Герасименка Юрій Георгійович Герасименко (20 жовтня 1927, м. Харків – 17 січня 1985, Харків) – український радянський поет, прозаїк, перекладач, фантаст, критик. Герасименко Юрій Георгійович народився 20 жовтня 1927 року в м. Харкові в сім’ї службовця. Закінчив філфак Харківського університету (1951). Викладав українську мову й літературу в сільській школі на Харківщині. Член КПРС з 1956. Творчість […]...
- Короткий опис творчості Юрія Каплана КАПЛАН Юрій Григорович народився 28 травня 1937 р. в м. Коростень Житомирської області. Закінчив Київський політехнічний інститут. Пише російською мовою. Заслужений працівник культури України. Нині – заступник Голови Київської організації НСПУ. Після першої збірки “Обжигающий ветер” (1969) не друкувався майже двадцять років. Потім окремими виданнями виходили “Общая тетрадь”, “Беглый звук”, “Неровный стык тысячелетий”, “Апрельский снегопад” […]...
- Тема: АНАЛІЗ СЦЕНИ З РОМАНА Б. ПАСТЕРНАКУ “ДОКТОР ЖИВАГО” (Лариса в труни Юрія Живаго) Лариса дуже жалувала, що Юрія не отпевали по^-церковному: “Він так усього цього коштував, так би це “надгробне ридання творяще пісня аллилуйя” виправдав і окупив!” Вона майже боготворить Живаго, після його смерті вона залишилася зовсім одна, безпомічна, беззахисна, покинута. Тільки Юрій міг зрозуміти неї, вони були з ним майже одне ціле, “вони думали, як інші наспівують”, […]...
- Життєпис Юрія Будяка Будяк (справжнє прізвищі Покос) Юрій Якович народив ся 1878 року в с. Красногірка на Полтавщині в селянській сім’ї. Працював чабаном, вантажником, матросом. З 1912 року навчався в Київському політехніч ному інституті, з 1916-го – в Одеській школі прапорщиків яку змушений був залишити через хворобу. У часи громадянської війні обирався заступником голови білоцерківської “Просвіти”, незначний час […]...
- Біографія Юрія Андруховича Юрій Андрухович народився 13 березня 1960 року у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. О. М. Горького в Москві (1991) Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії Івано-Франківського часопису “Перевал” (1991-1995). Співредактор часопису текстів і візій “Четвер” (1991-1996). […]...