ДЕНЬ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ КАТЕРИНИ
Серед численних жіночих свят, що сповідувалися лише представницями слабкої статі, найзнаменнішим є свято святої великомучениці Катерини, що припадає на 7 грудня. Дослідники християнських вірувань вважають, що в давнину це було свято дівочої долі, але згодом церква пов’язала його зі святою Катериною (“чиста душею” – так перекладається її ім’я з грецької). Життя Катерини припало на кінець III – початок IV ст. – період найтяжчих гонінь на християн за часів імператора Максиміліана.
Катерина була дочкою грецького царя Ксантоса.
Мати Катерини була таємною християнкою, і через неї дівчина познайомилася з християнським ученням, яке справило на неї надзвичайне враження.
Завдяки розуму й обізнаності в багатьох науках Катерина обернула в християнську віру багатьох людей і завжди перемагала в спорі з язичницькими філософами. Все це разом із рідкісною вродою зробило дівчину надзвичайно гордою,
Коли ж підійшла пора виходити заміж, батьки почали шукати для доньки нареченого, але вона й слухати не хотіла про нього, і одного разу сказала: “Якщо ви наполягаєте, я вийду заміж. Але знайдіть мені такого юнака, який буде подібний до мене у чотирьох обдаруваннях, якими я, як ви. запевняєте, перевершую всіх інших дівчат. Хай він буде подібний до мене у благородстві, у красі, у багатстві та в розумі; якщо ж у нього буде відсутній хоча б один хист, він невартий мене”.
Довго шукали батьки нареченого для своєї дитини, але все було даремно. За порадою вони звернулися до одного старця, який давно довідався про високі моральні якості Катерини і вирішив схилити її до “пізнання Христа, Царя Небесного”.
Ось що він сказав дівчині: “Знаю тільки одного прекрасного юнака, який, без сумніву, перевершує тебе в усіх обдаруваннях, про які ти казала; краса його перемагає сяйво сонця, премудрість його – це все, що створене: живе та неживе; багатства скарбниці його можна роздати всьому світові, і від цього воно не зменшиться, а стане більшим; благородство ж його невимовне” . Образ цього юнака, так велично змальований старцем, схвилював Катерину настільки, що з цього моменту вона думала тільки про нього та мріяла стати його дружиною.
Благочестивим життям та молитвами Катерина досягла такого стану, що їй дано було побачити в чудесному видінні цього прекрасного юнака, тобто самого Ісуса Христа.
Він подарував дівчині обручку та сказав їй: “З цього дня приймаю тебе в наречені, наречені вічні; да не буде у тебе віднині жениха земного”.
Сталося так, що заручитися з красунею Катериною зажадав сам імператор Максиміліан – язичник, який приїхав до Александрії та закохався у дівчину. Але Катерина не тільки не зрадила Ісусові, але й привернула до нього імператрицю, улюбленого полководця імператора з його охоронцями, а також філософів, які прийшли переконати Катерину у перевагах віри язичників. Усі її послідовники прийняли мученицьку смерть.
Останньою було жорстоко страчено й саму Катерину. Через кілька років християни знайшли останки мучениці й поховали їх. Місце страти Катерини й сьогодні показують в Олександрії туристам. Давні християни цього міста встановили мармурову колону, на якій висікли зображення св. великомучениці. Ця колона і зараз стоїть у храмі св.
Сави.
В Україні ставлення до Катерини, як і до інших святих великомучениць, було особливим: довірливим і житейським. Отже, невипадково свято Катерини називали святом дівочої долі. Наші пращури свято вірили, що при народженні людини Бог неодмінно посилає їй і долю – добру чи лиху.
Найчастіше до своєї долі зверталися дівчата, щоб вона порадила й ощедрила їх щасливим подружнім життям, та жінки, в котрих не зладнався родинний затишок.
Дівчата ворожать, закликаючи свою долю, а парубки напередодні цього дня повинні постувати – тоді доля пошле їм гарну дружину.
Ось як дівчата намагаються впізнати своє майбутнє. До сходу сонця слід піти до саду, зрізати гілочку вишні. По поверненні до хати треба поставити цю гілочку у воду й чекати на свято Меланки.
Якщо до Меланки гілочка засохне – поганий знак, що віщує таку й долю, цього року не буде весілля. А якщо вишня зацвіте – і доля дівоча так само цвістиме, шлюб цього року буде укладений обов’язково.
Проте найцікавіші дійства відбувалися на Катерину. Зранку незаміжні дівчата вскладчину зносили до однієї з осель продукти (крупу, овочі тощо) та готували з них борщ та кашу – вечерю. Ввечері дівчата влаштовували вечорниці. На спільну трапезу мали право приходити парубки без запрошень:
– Добридень, паніматко, вся чесна громадко й хата! Чи дозволите завітати до оселі та привітатися з Катериною?
Як правило, такий дозвіл давали. Тоді хлопець, переступивши поріг, клав хліб і говорив:
– Зі святою Катериною, з добрим вечором, здоровенькі були!
В одних випадках хлопців садовили на спеціально відведене місце, в інших – припрошували пилипівськими переспівами. У цей час вечорницька мати – господиня оселі – вносила залишену від попередньої складчини горілку, пропонувала сісти до столу. При цьому годилося розміщатися парами.
За вечерею молодь веселилася, співала пісень, переважно колядових, у яких згадувалося про долю.
Тільки танцювати цього вечора не можна було, оскільки триває піст. Перед тим як заспівають перші півні (опівночі), дівчата загортали спільно приготовлену вечерю новим рушником і прямували до воріт “закликати долю”. По черзі кожна дівчина залазила на ворота з “вечерею” в руках і три рази закликала долю: “Доле, доле, іди до мене вечеряти!” Якщо у відповідь заспіває півень, значить, доля відгукнулася, що, відповідно, пророкує заміжжя та спокійне життя в достатку протягом року.
Якщо півень не заспівав, значить, доля не чує дівочого голосу, “оглухла”. У цьому разі дівчина сумувала, проклинаючи долю: “Щоб ти зозулі не чула, блуднице моя!”. Найгірше ж, якщо у відповідь на дівочі закликання зірка з неба падає.
Це може віщувати важку хворобу, негаразди в родині або навіть “згасання долі”.
А ще напередодні Катерини дівчата клали під подушку листочки з різних дерев, помічаючи таким способом кількох хлопців. Серед них мав бути: яблуневий листочок – для дівчини. Лягаючи спати, дівчина читала молитву долі, аби та змилосердилась над нею, а вдосвіта прохала найменшого в родині хлопчика витягти одного з листочків: який витягне, за того й вийде заміж, а як випаде листочок з яблуні, то доведеться ще подівувати.
У Франції свята Катерина вважається патронесою старих дівчат. Цього дня вранці всі неодружені паризькі дівчата, старші 25 років, одягають капелюшки, прикрашені жовтими й зеленими стрічками. Веселі катеринетти, як звуть цих дівчат, гуляють по вулицях, співають, розважаються, а в одній із церков відправляється служба Божа, і архієпископ паризький благословляє старих дівчат.
Удень веселі процесії несуть квіти до статуї св. Катерини, а ввечері дівчата розважаються на вулицях. У цей день їм багато дозволяється: за старою традицією чоловіки можуть цілувати на вулиці дівчат у жовто-зелених капелюшках, але ніхто не дивується, коли і катеринетти охоче цілують хлопців.
Related posts:
- Переказ – ДЕНЬ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ КАТЕРИНИ Серед численних жіночих свят найзнаменніпіим є свято святої великомучениці Катерини, що припадає на 7 грудня. У давнину це було свято Дівочої долі, але згодом церква пов’язала його зі святою Катериною. Життя Катерини припадало на кінець III – початок IV століття – період найтяжчих гонінь на християн за часів імператора Максиміана. Катерина була дочкою грецького царя […]...
- ДЕНЬ ВАРВАРИ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ Батько святої Варвари був дуже багатою та знатною людиною. Він рано втратив дружину (вона померла), тому всю свою любов віддавав доньці. Але навіть ця несамовита любов не врятувала непокірну доньку від страшної батьківської кари. Він був язичником, а вона – християнкою. Тому він віддав її правителю міста на тортури душевні та тілесні. Дівчина не зреклася […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Шевченка Катерина… В уяві відразу ж постає овіяний смутком образ Катерини з однойменної поеми Шевченка. У латаній свитині, з дитиною на руках, “на плечах торбина, а в руках ціпок”. Ціпок, яким захищала вона себе, свого сина від злих собак, злих людей, злої долі. Та хіба ж захистить він її, одиноку і гнану всіма, від жорстокого життя? […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Катерина… В уяві відразу ж постає овіяний смутком образ Катерини з однойменної поеми Шевченка. У латаній свитині, з дитиною на руках, “на плечах торбина, а в руках ціпок”. Ціпок, яким захищала вона себе, свого сина від злих собак, злих людей, злої долі. Та хіба ж захистить він її, […]...
- Долі трьох жінок: Катерини, Варвари, Лариси Дві драми А. Н. Островського присвячені однієї й тій же проблемі положенню жінки в російському суспільстві. Перед нами проходять долі трьох молодих жінок: Катерини, Варвари, Лариси. Три образи, три долі Катерина відрізняється по складу характеру від всіх діючих осіб драми Гроза. Чесна, щира й принципова, вона не здатна на обман і фальш, на спритність і […]...
- Моє ставлення до вчикну батьків Катерини Твір за поемою Т. Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна Історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом було саме життя. У газетах середини XIX століття писалося про самогубство дівчат-кріпачок, зведених панами та офіцерами. Шевченкові якось сказали: Навряд чи правдоподібний той факт у “Катерині”, що […]...
- Творчість Катерини Білявий Мене вразила незвичайність Творчості Катерини Білявий. Наділена від природи високим художнім дарунком, вона сама відкривала таємниці техніки живопису. Власноручно виготовляла кисті, тому що знала по досвіду, що навіть недолік одного волосся або його надлишок – і вже не таким буде мазок. Особливий вплив на творчість Катерини Білявий робила неповторна краса рідної землі. Вона тонко відчувала […]...
- Моє ставлення до вчинку батьків Катерини ТвІр за поемою Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом твору було саме життя. У газетах середини XІX століття писалося про самогубство дівчат-кріпачок, зведених панами та офіцерами. Шевченкові якось сказали: “Навряд чи правдоподібний той факт у “Катерині”, що […]...
- Мої роздуми над долею Катерини з однойменної поеми Т. Г. Шевченка Катерина є головною героїнею поеми Т. Г. Шевченка. Це селянська дівчина, довірлива і щира, здатна по-справжньому покохати людину, котра насправді зовсім не гідна її кохання. Так, бувши молодою і вродливою, вона привернула увагу царського офіцера, який, як їй здавалося, покохав її. Залишаючи Катерину, офіцер обіцяв повернутися і одружитися з нею. І Катерина вірила: вона виглядала […]...
- ДЕНЬ ОНУФРІЯ ВЕЛИКОГО 7 червня відзначаємо день Онуфрія Великого. Стародавня легенда оповідає, що колись, польові квіти поскаржилися Онуфрію Великому, що Мороз хоче їх застудити й погубити. Онуфрій пожалів квіти та звернувся до Мороза, щоб не ображав і не губив рослини. Але той упертий виявився, і терпець Онуфрію урвався: розлютився він і вдарив Мороза обухом сокири прямо по голові. […]...
- Образ Катерини з однойменної поеми Т. Шевченка Все в цьому житті пов’язане між собою. Напевно, така думка видасться багатьом банальною – стільки вже сказано на цю тему, – але вона правдива… Часи, у які жив і творив Тарас Шевченко, були дуже складними для нашого народу. Часи кріпаччини, сповнені приниження людей, антигуманні та нелюдські дії, пригноблення не тільки селян, але й усієї культури, […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Т. Шевченка “Коли тобі нема що сказати – мовчи, коли є – кажи і не бреши”. Цей відомий вислів Ромена Ролана якнайкраще визначає основний критерій письменницької творчості. І він цілком застосовний до Шевченкового поетичного мистецтва, яке завжди говорило про справді важливе для нього і його народу – і говорило правду. Окрім того, що Шевченко був, як то […]...
- Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і […]...
- Краса душі Катерини. За п’єсою О. М. Островського “Гроза” Сонце в небі високо, стежина біжить далеко, бреде по ній красна дівиця. Стомилася вона, змучилася: за довгий свій шлях три пари башмаків залізних стоптала, три чавунні посохи зламала і три кам’яні проскури згризла. Як я любила в далекому своєму дитинстві читати і слухати казку про Фініста – ясного сокола, про його наречену і велике її […]...
- “Порівняння образів Катерини та Наймички за творами Тараса Шевченка” Навряд чи варто сперечатися з тим, що Тарас Шевченко вважав проблему материнства однією з найсерйозніших проблем суспільства, в якому він жив. У цьому немає нічого дивного, особливо якщо врахувати, яка доля була у самого цього українського автора. У молодому віці він втратив маму, вона померла, а тому йому було набагато важче, а мачуха його зовсім […]...
- Творчость Катерини Білокур Мене вразила незвичайність творчості Катерини Білокур. Наділена від природи високим художнім даром, вона сама відкривала таємниці техніки живопису. Власноручно виготовляла пензлі, бо знала з досвіду, що навіть нестача однієї волосини або її зайвина – і вже не таким буде мазок. Особливий вплив на творчість Катерини Білокур справляла неповторна краса рідної землі. Вона тонко відчувала її […]...
- Народні джерела характеру Катерини Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Суспільний сад на високому березі Волги; за Волгою – сільський вид”, – такою ремаркою Островський відкриває “Грозу”, Дія російської трагедії підноситься над волзькою широчінню, розорюється на всеросійський простір, йому відразу ж надається поетична окриленість: “Не може вкритися град, у верху гори коштуючи”. У вустах Кулинина звучить пісня […]...
- Біографія Катерини Білокур Багата українська земля на славних жінок. Невмирущу та божественну енергію несуть справжні Берегині. Серед них ім’я народної художниці Катерини Білокур. Чарівна природа рідного села Богданівки, що на Київщині, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Захоплює нас одержимість цієї жінки. Вона самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, […]...
- Творчий шлях Катерини Василівни Білявий Подвижническая життя і творчість геніального самородка з народу Катерини Василівни Білявий завжди будуть світити, як смолоскип, для молодих талантів, які прагнуть присвятити себе художній Творчості. Самобутні картини художниці вже давно завоювали цивілізований мир, стали надбанням людства. А от її шлях у велике мистецтво донедавна залишався загадковим. Усі, хто знав її особисто або зустрічався на виставках […]...
- Образ Катерини в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У п’єсі “Гроза” Островський створює зовсім новий для його творчості жіночий тип, простій, глибокий характер. Це вже не “бідна наречена”, не байдуже-добра, лагідна панянка, не “аморальність по дурості”. Катерина відрізняється від раніше створених героїнь Островського гармонійністю своєї особистості, силою духу, своїм світовідчуванням. Це натура світла, поетична, піднесена, мрійлива, із сильно розвиненою уявою. Згадаємо, як вона […]...
- Художній дивосвіт Катерини Білокур Багата українська земля на славних жінок. Невмирущу та божественну енергію несуть справжні Берегині. Серед них ім’я народної художниці Катерини Білокур. Чарівна природа рідного села Богданівки, що на Київщині, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Захоплює нас одержимість цієї жінки. Вона самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, […]...
- Опис картин Катерини Білявий Досить часто всім класом ходили ми на екскурсію в картинну галерею. Багато часу витратила наша вчителька, щоб прилучити нас до чарівного миру мистецтва, навчити не тільки бути глядачами, але й уміти аналізувати побачене. Якось непомітно ми почали за полотнами бачити внутрішній мир художників Сама не знаю чому, але найбільше довелися мені по душі роботи відомої […]...
- Доля Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Мені здається, що навіть люди, совсем далекі від літератури, знають твори Олександра Миколівича Островського. Так часто по тілібаченню показують спектаклі й фільми по п’єсах великого російського драматурга. Мені теж запам’яталося трохи його п’єс. Особливо расрозповідь про безприданницю, гордої Ларирє, головна провина якої міститься в тім, що в неї не було приданого, і яку грали між […]...
- Образ Катерини в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена і за тих часів, і, на жаль, […]...
- Сила характеру Катерини в драмі А. Н. Островського “Гроза” У Катерині бачили ми протест проти кабановских понятий про моральність, протест, доведений до кінця. Н. А. Добролюбов П’єса Островського була написана в 1859 році, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість вставала на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку Н. А. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ній показаний […]...
- Краса душі Катерини Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. Сонце в небі високо, стежка біжить далеко, бреде по ній червона дівиця. Стомилася вона, змучилася: за довгий свій шлях три пари черевиків залізних стоптала, три чавунних ціпки зламала так три кам’яні проскури. Як я любила в далекому своєму дитинстві читати й слухати казку про Фініфте – ясного […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Тараса Шевченка Катерина – центральний образ поеми, що засвідчує вже сам заголовок твору. За вдачею своєю Катерина щира, довірлива. Її серце відкрите до людей, як квітка до сонця. Тому вона “полюбила москалика, як знало серденько”: щиро, вірно і глибоко. Щирість – провідна риса її вдачі. Сама чесна, вона вважає таким і обранця свого серця і віддається йому, […]...
- Твір-опис за картиною Катерини Білокур “Квіти за тином” На картині Катерини Білокур – чудові квіти на фоні чистого, погідного неба. Їх можна розподілити на два букети. Один, ближній, перебуває у затінку, другий – більш виразний, світлий, осяяний сонячними променями. Кольорів небагато: червоний, зелений, білий, голубий. Але вжито багато проміжних барв. Я думаю, майстриня дуже любить природу, безмірно закохана у квіти. А їх тут […]...
- Образ Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Задум “Грози” виник під час поїздки Островського по Волзі ( 1856-1857), але написана драма лише в 1859 році. “Гроза”, – писав Добролюбов, – без сумніву, саме вирішительное твір Островського”. Ця оценка не втратила своєї сили й дотепер. Серед усього написаного Островським “Гроза” є, безсумнівно, кращим произведенням, вершиною його творчості. Це настоящая перлина російської драматургії, що […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО 13 грудня святкуємо День святого Андрія Первозванного. Андрій був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата – святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І вирушив святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра. Давня легенда говорить, що апостол Андрій […]...
- ЛІНА КОСТЕНКО. ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ!.. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ДЕНЬ БУВ ЯСНИЙ, СОНЯЧНИЙ ТА ТЕПЛИЙ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою. Гра “Дощик” Діти читають хором. – Накрапає дощ (тихо). – Дощ пускається сильніше (голосніше). – Злива (голосно). – Дощ слабшає (тихіше). – […]...
- ТВОРИ НАРОДНОЇ ХУДОЖНИЦІ УКРАЇНИ КАТЕРИНИ БІЛОКУР Катерина Білокур як художниця могла б органічно існувати Зі своїми картинами у будь-яку епоху. Ніколи не ходила до школи, Ніде не навчалася малярству. У загубленому серед левад селі Богданівці (нині Київська обл.) вона провела усе життя, свідомо витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоуку, просто визнали за художницю. Час, у який жила ця людина, […]...
- Твір на тему: Дивосвіт Катерини Білокур (чарівний дивосвит мистецтва) Богданівка, що на Полтавщині, стала мистецькою столицею Катерини Білокур. Саме звідси пішла у світи її натхненна творчість, від споглядання якої сонце починає світити яскравіше, вся природа і люди довкола сповнюються такого добра, що воно аж хлюпається через вінця. У такі моменти, знаходячись поруч із її рукотворними шедеврами, відчуваєш цю магію й самому хочеться бути добрим […]...
- Місце образа Катерини в п’єсі Гроза Островського А. Н Тема п’єси Островського – зображення “темного царства” російського життя, його побуту й вдач. Для втілення образа цього царства на сцені драматург придумав ціле місто Калинов, що стоїть на березі Волги. Ідея п’єси, як здається, найкраще сформульована Добролюбовим у статті “Промінь світла в темному царстві” (1859). Критик побачив у п’єсі глибокий соціальний зміст, тому що загибель […]...
- Твір-розповідь “Чарівний світ Катерини Білокур” Картини Катерини Білокур дивовижні. На них буйно квітнуть мальви, жоржини, красолі, маки, волошки, материнка. Ціле царство барв. Л вчителем Катерини Василівни була природа. Про це писала сама художниця: “Я на матір-природу дивилась і в неї училась. Там цвіте квіточка синя, а там – жовта й червона, там кущик травиці, гілка калини схилилась, а над нею […]...
- Трагічна доля Катерини в п’єсі А. И. Островського “Гроза” 1. Жорстокі вдачі міста Калинова. 2. Кабаниха й Дикої. 3. Життя й смерть Катерини. П’єси А. Н. Островського дозволяють нам, сучасним читачам, зануритися в життя російського купецтва. Письменник настільки вірогідно показує будь-які, навіть незначні деталі купецького побуту, що в нас немає приводу сумніватися в його правдивості. Після прочитання драми “Гроза” я стала замислюватися про глибину […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО ДМИТРА 8 листопада, у день святого великомученика Димитрія люди поминають померлих родичів у церкві та обідом удома. Існує вірування, що вночі можна побачити на кладовищі тіні померлих, які відвідують своїх родичів із нагоди свята. Тому слід справити поминки померлих родичів і друзів. Щоб достойно поминати, зазвичай замовляють службу в церкві або й просто свічки ставлять, а […]...
- ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО КАСІЯНА Цей день відзначають раз на чотири роки, 13 березня, оскільки за старим стилем день преподобного Касіяна припадає на 29 лютого. . Приказка “Чого це ти Касіяном дивишся” дає чітке уявлення про те, яким народ бачив цього святого: понурим, недобрим. Не дуже добрим знаком вважалося раніше, якщо дитина народжувалася на день Касіяна – “не буде із […]...
- Твір-опис за картиною Катерини Білокур “Напровесні” Чарівна природа рідного села, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Вона у природи навчалася поєднувати кольори та їхні відтінки, передавати на полотні світло-тіньові переходи. На картині “Напровесні” художницею зображено ранню весну. Природа пробуджується від довгого зимового сну. Затріпотіли від лагідного подиху теплого весняного вітерця гілочки молодих верб, що виросли […]...
- ДЕНЬ СОРОКА СВЯТИХ МУЧЕНИКІВ 22 березня вшановуємо пам’ять сорока святих мучеників. Сорок святих мучеників севастійських – це була найкраща дружина у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким язичником, гонителем християнської віри та тих, хто намагався її проповідувати. А ці сорок дружинників були пов’язані любов’ю до Ісуса Христа, відмовлялися і від почестей, і від багатства, але не погоджувалися […]...